Попичук Дмитро Георгійович

Дмитро́ Гео́ргійович Попичу́к (Попічу́к; народився 15 листопада 1939 року в селі Магала, нині Новоселицького району Чернівецької області) — український виконавець на народних інструментах (цимбали та інші). Заслужений діяч мистецтв України від 1993 року. Народний артист України від 1998 року.

Біографія

1963 року закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського) у Марка Геліса. Перший випускник консерваторії по класу цимбалів, довгі роки працював там викладачем, виховав цілу плеяду музикантів (серед них народний артист України Георгій Агратіна).

Від 1959 року працював солістом Ансамблю пісні Держтелерадіо УРСР, Державного українського хору імені Григорія Верьовки. Від 1992 року працює в Державній капелі бандуристів України (нині Національна заслужена капели бандуристів України імені Георгія Майбороди) диригентом оркестрової групи. Художній керівник фольклорного ансамблю «Козаки».

Звання

26 листопада 1993 року став заслуженим діячем мистецтв України — за значний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва і культури, високу професійну майстерність.

8 жовтня 1998 року став народним артистом України — за вагомий особистий внесок у розвиток національного мистецтва, вагомі творчі здобутки.

Примітки

1. Указ Президента України № 557/93 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Державної заслуженої капели бандуристів України, м. Київ»
2. Указ Президента України № 1127/98 «Про присвоєння почесних звань України артистам Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. Г. Майбороди»^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література

• Попичук Дмитро Георгійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 485—486.
• Приступко Наталя. Наші «Козаки» грають на всьому, що звучить // Хрещатик. — 2001. — 14 грудня.

Посилання

• Попічук (Попичук) Дмитро Георгійович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 376