Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сук Петро Андрі йович Сук 23 серпня 1910 19100823 Решетилівка Полтавсь

Сук Петро Андрійович

Сук Петро Андрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сук.

Петро́ Андрі́йович Сук (23 серпня 1910(19100823), Решетилівка Полтавської області — 26 грудня 1993, Київ) — український хоровий диригент, педагог, директор Київського музичного училища імені Р. М. Глієра (1944—1953), директор хору Київського театру опери та балету (1957—1968). Батько піаніста Миколи Сука.

Сук Петро Андрійович
Основна інформація
Дата народження23 серпня 1910(1910-08-23)
Місце народженняРешетилівка
Дата смерті26 грудня 1993(1993-12-26) (83 роки)
Місце смертіКиїв
Національністьукраїнець
Професіяхормейстер, педагог
КолективиКиївське музичне училище імені Рейнгольда Глієра

Життєпис

Десятирічним хлопчиком залишився сиротою і до 1929 року працював наймитом у майстернях шевців.

1925 року вступив у комсомол, 1931 — до ВКП(б).

1929—1931 — член бюро райкому комсомолу Решетилівського району Полтавщини.

1929—1930 — завідувач районною бібліотекою, 1930—1931 — директор районного Будинку колгоспника.

1931 був направлений на робфак при Харківському музично-драматичному інституті.

1934—1936 — служба в армії.

1937—1941 — навчався у Київському музичному училищі та Київській консерваторії (викладачі Михайло Вериківський, Гліб Таранов).

Про ті важкі для українців часи П. А. Сук згадував наступне: «Зі страхом пригадую 30-і роки в Україні. Після голодомору розпочалося друге лихо — винищення української культури й нашої інтелігенції».

1941 року він був уповноваженим з евакуації професорсько-викладацького складу консерваторії в тил.

З жовтня 1941 — студент Ташкентської консерваторії.

1944 року повертається до Києва, де був призначеним директором Київського державного музичного училища ім. Глієра, в якому працював до травня 1953 року.

1953—1956 — викладач Київського культурно-просвітницького училища, 1957 року — вчитель співу в Київській середній школі № 65.

З січня 1958 до липня 1968 — інспектор та педагог хору Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.

1968—1976 — директор Республіканського Будинку композиторів України.

З 1976 — на пенсії.

Помер 26 грудня 1993 року в Києві.

Документи П. А. Сука були передані в Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України 2010 року його сином — відомим піаністом Миколою Суком, який проживає в США.

Примітки

  1. Ольга Путятицька. Гліб Павлович Таранов: постать професіонала у контексті часу. — С. 138

Посилання

  • Сук Петро Андрійович (1910—1994) // Фонд № 1400. Опис № 1. Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України[недоступне посилання з листопадаа 2019]csam.archives.gov.ua

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Suk Petro Andri jovich Suk 23 serpnya 1910 19100823 Reshetilivka Poltavskoyi oblasti 26 grudnya 1993 Kiyiv ukrayinskij horovij dirigent pedagog direktor Kiyivskogo muzichnogo uchilisha imeni R M Gliyera 1944 1953 direktor horu Kiyivskogo teatru operi ta baletu 1957 1968 Batko pianista Mikoli Suka Suk Petro AndrijovichOsnovna informaciyaData narodzhennya23 serpnya 1910 1910 08 23 Misce narodzhennyaReshetilivkaData smerti26 grudnya 1993 1993 12 26 83 roki Misce smertiKiyivNacionalnistukrayinecProfesiyahormejster pedagogKolektiviKiyivske muzichne uchilishe imeni Rejngolda GliyeraZhittyepisDesyatirichnim hlopchikom zalishivsya sirotoyu i do 1929 roku pracyuvav najmitom u majsternyah shevciv 1925 roku vstupiv u komsomol 1931 do VKP b 1929 1931 chlen byuro rajkomu komsomolu Reshetilivskogo rajonu Poltavshini 1929 1930 zaviduvach rajonnoyu bibliotekoyu 1930 1931 direktor rajonnogo Budinku kolgospnika 1931 buv napravlenij na robfak pri Harkivskomu muzichno dramatichnomu instituti 1934 1936 sluzhba v armiyi 1937 1941 navchavsya u Kiyivskomu muzichnomu uchilishi ta Kiyivskij konservatoriyi vikladachi Mihajlo Verikivskij Glib Taranov Pro ti vazhki dlya ukrayinciv chasi P A Suk zgaduvav nastupne Zi strahom prigaduyu 30 i roki v Ukrayini Pislya golodomoru rozpochalosya druge liho vinishennya ukrayinskoyi kulturi j nashoyi inteligenciyi 1941 roku vin buv upovnovazhenim z evakuaciyi profesorsko vikladackogo skladu konservatoriyi v til Z zhovtnya 1941 student Tashkentskoyi konservatoriyi 1944 roku povertayetsya do Kiyeva de buv priznachenim direktorom Kiyivskogo derzhavnogo muzichnogo uchilisha im Gliyera v yakomu pracyuvav do travnya 1953 roku 1953 1956 vikladach Kiyivskogo kulturno prosvitnickogo uchilisha 1957 roku vchitel spivu v Kiyivskij serednij shkoli 65 Z sichnya 1958 do lipnya 1968 inspektor ta pedagog horu Kiyivskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi ta baletu im T G Shevchenka 1968 1976 direktor Respublikanskogo Budinku kompozitoriv Ukrayini Z 1976 na pensiyi Pomer 26 grudnya 1993 roku v Kiyevi Dokumenti P A Suka buli peredani v Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini 2010 roku jogo sinom vidomim pianistom Mikoloyu Sukom yakij prozhivaye v SShA PrimitkiOlga Putyaticka Glib Pavlovich Taranov postat profesionala u konteksti chasu S 138PosilannyaSuk Petro Andrijovich 1910 1994 Fond 1400 Opis 1 Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi ta mistectva Ukrayini nedostupne posilannya z listopadaa 2019 csam archives gov ua

Дата публікації:
Топ