Брайловський Олександр (16 лютого 1896, Київ — 26 травня 1976, Нью-Йорк) — український піаніст, який спеціалізувався на творах Фредеріка Шопена. Вершини слави досяг у період між двома світовими війнами.
Брайловський Олександр | |
---|---|
фр. Alexander Brailowsky | |
Олександр Брайловський (1965) | |
Основна інформація | |
Дата народження | 16 лютого 1896 |
Місце народження | Київ, Україна |
Дата смерті | 26 травня 1976 (80 років) |
Місце смерті | Нью-Йорк |
Роки активності | 1919 — 1960-ті |
Громадянство | Франція, Російська імперія і СРСР |
Професія | піаніст |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського[1] |
Вчителі | d, Теодор Лешетицький[1] і Пухальський Володимир В'ячеславович[1] |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична музика |
|
Біографія
Брайловський народився в Києві (деякі джерела, однак, вважають його поляком). У 1907 р. почав вчитися музики. Батько, власник невеликої нотної лавки на Подолі, дав хлопчику перші уроки гри на роялі, незабаром відчув, що син і справді надзвичайно талановитий, і в 1911 році повіз його до Відня, до знаменитого Лешетицького. Хлопець провчився у нього три роки, а коли вибухнула світова війна, сім'я перебралася до нейтральної Швейцарії; пізніше у 1926 р. Брайловський прийме французьке громадянство. Новим вчителем став Ферруччо Бузоні, який завершив «шліфовку» його таланту.
У 1919 р. Брайловський дебютував в Парижі і викликав таку сенсацію своєю віртуозністю, що контракти буквально посипалися з усіх боків. Одне із запрошень було, втім, незвичайним: воно прийшло від пристрасної шанувальниці музики і скрипаля-любителя королеви Бельгії Єлизавети, з якою він з тих пір часто музичив.
Його перші записи були зроблені в Берліні з 1928 по 1934 рр. (78 пластинок). У 1938 р. він записувався в Лондоні для HMV. Пізніші платівки були записані у RCA Victor, а найостанніші — в 1960-тих роках — у CBS. Окрім свого улюбленого Шопена, Брайловський включав до свого репертуару також Рахманінова, (Сен-Санса), Ліста, (Дебюссі) та інших.
Всього декілька років знадобилося артисту, щоб здобути світову славу. У 1924 р. в Парижі Брайловський грав перший в історії концерт виключно з творів Шопена, використовуючи для частини сольних виступів фортепіано, що належало композиторові. Надалі він поїхав з концертами по всьому світу, відвідавши Нью-Йорк у 1938 р., потім Париж, Брюссель, Цюрих, Мехіко, Буенос-Айрес та Монтевідео. Так він став першим європейським піаністом, що «відкрив» Південну Америку — так багато там ніхто до нього не грав. Одного разу тільки в Буенос-Айресі він за два місяці дав 17 концертів! У багатьох провінційних містах Аргентини та Бразилії вводилися спеціальні потяги, що доставляли охочих послухати Брайловського на концерт і назад.
У 1960 р. він вирішив повторити концерти в Брюсселі та Парижі.
Тріумфи Брайловського асоціювалися, перш за все, з іменами Шопена і Ліста. Любов до них прищепив йому ще Лешетицький, і він проніс її крізь все життя.
В 1961 році, коли убілений сивиною артист вперше гастролював в СРСР, москвичі та ленінградці змогли переконатися в справедливості цих слів і спробувати розгадати «загадку Брайловського». Артист з'явився перед ними у відмінній професійній формі і в своєму коронному репертуарі: він грав Чакону Баха — Бузоні, сонати Скарлатті, «Пісні без слів» Мендельсона, (Третю симфонію Прокоф'єва), Сонату сі мінор Ліста і, звичайно, багато творів Шопена, а з оркестром — концерти Моцарта (ля мажор), Шопена (мі мінор) і Рахманінова (до мінор). Публіка гідно оцінила величезну професійну майстерність артиста, «міцність» його гри, властиві їй часом блиск і чарівливість, безперечну щирість. Все це зробило зустріч з Брайловським пам'ятною подією в музичному житті.
Згодом він майже припинив виступати перед публікою і записуватися на пластинки. Його останні записи — Перший концерт Шопена і «Танець смерті» Листа, — зроблені на початку 60-х років, підтверджують, що властиві йому якості піаніст не втратив до кінця своєї професійної кар'єри.
Олександр Брайловський помер у Нью-Йорку у віці 80 років від пневмонії.
Джерела
- Сьомочкіна-Рижко О. М. Браїловський Олександр Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брайловський Олександр |
- All Music [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]
- European Archive
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.A2234530
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет