Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слободан Шнайдер (нар. 8 липня 1948, Загреб) — хорватський письменник, драматург та публіцист.
| Слободан Шнайдер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Slobodan Šnajder | ||||
 | ||||
| Народився | 8 липня 1948 (76 років) Загреб, Хорватія | |||
| Громадянство |  Хорватія | |||
| Національність | німець | |||
| Діяльність | письменник, драматург, публіцист, театральний критик | |||
| Сфера роботи | d[1], публіцистика[1] і перекладацтво[d][1] | |||
| Alma mater | Загребський університет | |||
| Мова творів | хорватська | |||
| Жанр | роман, драма, есе, оповідання | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Слободан Шнайдер у Вікісховищі | ||||
Автор понад тридцяти п'єс, які ставили театри багатьох країн світу. Лавреат численних премій.
Життєпис
Слободан Шнайдер народився 8 липня 1948 року в Загребі у сім'ї письменника Джуро Шнайдера та журналістки Зденки Шнайдер. Закінчив філософський факультет Загребського університету за спеціальністю філософія та англійська філологія.
Драма «» принесла Шнайдеру міжнародне визнання, а п'єса «» з успіхом ставилася на сценах Німеччини, Італії, Ірландії, Данії, Швеції, Австрії, Сербії та Польщі.
Після розпаду соціалістичної Югославії проживав у Франції та Німеччині. Крім п’єс, писав романи і коротку прозу.
Один із засновників та багаторічний редактор театрального журналу Prolog.
Деякий час працював редактором у видавництві Cekade. У період з січня по червень 1993 року був колумністом щоденної газети Glas Slavonije у місті Осієк зі своєю рубрикою "Читанка для меланхоліків"; з 1994 по 2013 роки - у щоденній газеті Novi list у місті Рієка, підписуючи свої матеріали як "Небезпечні зв’язки". Слободан Шнайдер є членом Наглядової ради лівого журналу Новий пламен, де його статті завжди викликають жваві обговорення.
Зараз митець живе й пише у Заґребі та на маленькому острові в Адріатичному морі.
Творчість
Писати почав рано: друкував прозу ще зі шкільних років.
Дебютом Шнайдера на професійній театральній сцені стала його рання п'єса "Мінігольф" у драматичному театрі "Гавела", Загреб, у постановці Діно Радоєвича.
Три п'єси автора були поставлені Хорватським національним театром у Загребі. Серед них (Камов, некрографія) (1978) та (Сон Држича) (1980), які були режисерськими роботами Любіша Рістича, і " (Наречена вітру) в постановці Івіци Бобан. У березні 2003 року п'єса "Камов, некрографія" була відтворена в Загребському молодіжному театрі (ZKM) під керівництвом Бранко Брезовця. П'єса "Dumanske tišine" (Мовчання черниці) ставилася на сценах усієї Югославії. Інша його драма "Snakeskin" (Зміїна шкіра), що розповідає про масові зґвалтування під час боснійської війни, гралася по всій Європі. Її показували у Тюбінгені, Осло, Варшаві, Кракові, Веролі під Римом (на фестивалі Діонісія), Франкфурті-на-Майні, Дубліні, Відні, Копенгагені та Белграді. Цікаво, що цей сюжет набув широкої популярності за кордоном, але не в Хорватії.
Проте є ще одна п’єса, яка, здається, викликає значні роздуми навіть до сьогодні: "Hrvatski Faust" (Хорватський Фауст). У ній можна помітити певну подібність із дискусіями, що відбуваються в контексті п'єси Ральфа Хохгута "Stellvertreter". Прем'єра відбулася у Спліті в 1982 році під режисурою Діно Радоєвича. Невдовзі п'єса була поставлена у Вараждіні (Петар Вечек) і Белграді (Слободан Унковський). Проте всі спроби реалізувати показ у Загребі, де відбувалися події, описані в п'єсі, за часів усташського режиму (хорватських коллабораціоністів), відразу унеможливлювалися. Слідом п'єсу почали показувати в інших театрах Європи: у 1987 році Роберто Чіуллі поставив саме її у своєму , її повсюдно грали в Німеччині та інших європейських країнах, а також у США (Чикаго). SAT1 зробив спеціальну кіноверсію.
На початку 90-х у Хорватії розпочнеться війна, внаслідок якої Шнайдер буде виключений з будь-якого репертуару та театральних проєктів у своєму рідному місті та країні. Останньою постановкою митця у відносно нормальних умовах був «Баугауз» під режисурою Паоло Магеллі на початоку 1990 року. Незважаючи на це, твори Шнайдера продовжили грати в Європі, оскільки цензура не могла працювати за межами Хорватії. Наприкінці 1999 року Петар Вечек представив постсоціалістичний гранд-гіньол Шнайдера «Kod Bijelog labuda» (Біля білого лебедя) у Вараждіні. Окрім «Шкіри змії» на сценах Європи продовжували ставити такі п'єси: "Хорватський Фауст" (Ганс Холлман), «Розрада північних морів» (Міхаель Функе), «Наречена вітру» (Вернер Шретер).
У 1997 році Мілош Лазін поставив п’єсу Шнайдера «Інес і Деніз» французькою мовою спочатку в Сараєво, а потім і в багатьох містах Франції. Французька прем'єра відбулася у Вільнев-ле-Авіньйоні в 1997 році.
П'єса про Йосипа Броз Тіто "Кістки в камені" була поставлена в березні 2007 року в Національному театрі Бітоли, Республіка Македонія режисером Бранко Брезовецем. У 2010 році Круна Тарле поставив п’єсу для ляльок – "Моя люба Тілла!". Це була спільна постановка Загребського лялькового театру та Німецької академії лялькового театру з Берліна. Німецька команда створила власну версію, прем'єра якої відбулася в Леверкузені, потім у Берліні.
Останні п’єси Слободана Шнайдера: "Enciklopedija izgubljenog vremena" (Енциклопедія втраченого часу), яка є свого роду «перехідною» диво-п’єсою, і "Kako je Dunda spasila domovinu" (Як Дунда зуміла врятувати свою країну) за мотивами Гі де Мопассана.
У 2016 році було опубліковано знаковий для європейської літератури історичний роман "" (Мідна доба). Сенсаційна книга вийшла одразу тринадцятьма мовами. Український переклад виконав Адрій Любка.
Протягом понад вісімнадцяти років Шнайдер випускав щотижневі політичні колонки. Він писав для щоденної газети Glas Slavonije у рубриці "Početnica za melankolike" (Читанка для меланхоліків), а також для Novi list під назвою "Небезпечні зв'язки" (від Les Liaisons dangereuses де Лакло). Збірка колонок, написаних до 1999 року, була опублікована в книзі "Kardinalna greška" (Кардинальна помилка). Тексти, опубліковані з 1999 до середини 2004 року, зібрані в іншій книзі – "Umrijeti pod zvijezdom" ("Померти під зіркою"). Слободан Шнайдер є підписантом Декларації про спільну мову хорватів, сербів, боснійців і чорногорців у рамках проєкту «Мови та націоналізми» (Jezici i nacionalizmi). Декларація виступає проти політичного відокремлення чотирьох сербсько-хорватських стандартних варіантів, що призводить до низки негативних соціальних, культурних і політичних явищ, у яких мовне вираження нав’язується як критерій етнонаціональної ідентичності та як засіб політичної лояльності в державах-спадкоємцях колишньої Югославії.
Бібліографія
- Kamov (Cekade, Zagreb 1978)
- Hrvatski Faust (Cekade, Zagreb 1981)
- Glasi iz Dubrave (Cekade, Zagreb 1986)
- Der kroatische Faust (Theater heute, 6), Berlin 1987
- Radosna apokalipsa (IC Rijeka, Rijeka 1988)
- Kroatischer Faust (Burgtheater, Vienna 1993)
- Utjeha sjevernih mora (Durieux, Zagreb 1996)
- Knjiga o sitnom (Konzor, Zagreb 1996)
- Skora weza (Dialog, 9) Warszawa 1997
- Snakeskin, Performing Arts Journal, Cambridge, Massachusetts, vol. XX. No 3/1998
- Schlangenhaut (Theater heute, 12), Berlin 1999
- Kardinalna greška (Novi list – Adamić, Rijeka 1999)
- La dépouille du serpent, (L'espace d'un instant, Paris 2002)
- Umrijeti pod zvijezdom (Novi list – Adamić, Rijeka 2005)
- Knjiga o sitnom - proza i dramoleti (Prometej, Zagreb 2005)
- Kaspariana – eseji (Prometej, Zagreb 2005)
- Smrtopis – drame (Prometej, Zagreb 2005)
- Početnica za melankolike – proza (Prometej, Zagreb 2006)
- Radosna apokalipsa - eseji i kritike (Prometej, Zagreb 2006)
- Bosanske drame (Prometej, Zagreb 2006)
- Боснійські драми (Bosniysky dramy, in Ukrainian, translated by Alla Tatarenko, Видавництво Анетти Антоненко, Lviv 2021)
- 505 sa crtom (Profil International, Zagreb 2007)
- San o mostu (Prometej, Zagreb 2007)
- Neka gospođica B. (Prometej, Zagreb 2007)
- Faustova oklada (Prometej, Zagreb 2007)
- Morendo, novel (Profil International, Zagreb 2011)
- Hrvatski Faust i drugi drami (in Macedonian, selected and translated by Jelena Lužina), Blesok, Skopje 2011)
- Le Cinquième évangile (L'espace d'un instant, Pariz 2012)
- Tri pjesi (in Russian, selected by Larisa Saveljeva, translated by Natalija Vagapova and Larisa Saveljeva, Tri kvadrata, Moscow, 2012)
- Umrijeti u Hrvatskoj : pet eseja (Fraktura, Zagreb 2019),
- Doba mjedi (TIM press, Zagreb 2015)
- 2nd edition(TIM press, Zagreb 2016)
- 3rd edition (TIM press, Zagreb 2018)
- 4th Croatian and 1st Serbian edition (Akademska knjiga, Novi Sad 2021)
- 5 th edition (Fraktura, Zagreb 2022)
- Doba brona (in Slovenian, translated by Sonja Polanc, V.B.Z. Ljubljana, Ljubljana 2017)
- Исцелување на светот (Isceluvanje na svetot - in Macedonian, translated by Vladimir Jankovski, Antolog, Skopje 2018)
- Reparatur der Welt (in German, translated by Mirjana Wittmann and Klaus Wittmann, Paul Zsolnay Verlag, Wien 2019)
- La riparazione del mondo (in Italian, translated by Alice Parmeggiani, Solferino, *Milano 2019)
- De reparatie van de wereld (in Dutch, translated by Roel Schuyt, Uitgeverij Wereldbibliotheek, Amsterdam 2020)
- Мідна доба (українською, переклад Андрій Любка, НОРА-ДРУК, Київ 2021)
- Rézkorszak (in Hungarian, translated by Csordás Gábor, Vince Kiadó, Budapest 2022)
- Anđeo nestajanja (Fraktura, Zagreb 2023)
Відзнаки
- Лавреат Національної премії Хорватії за п'єси «Марін Држич» (за "Як Дунда врятувала свою країну", 2008)
- Лавреат премії Королівського театру (за "Енциклопедія втраченого часу", 2009)
- Лавреат Національної премії Хорватії за п'єси «Марін Држич» (за "Енциклопедія втраченого часу", 2009)
- Лавреат Літературної премії Меші Селімовича (за "Мідна доба", 2016)
- Лавреат Літературної премії Радомира Константиновича (за "Мідна доба", 2016)
- Лавреат Літературної премії імені Мірко Ковача (за "Мідна доба", 2016)
- Лавреат Літературної премії roman@tportal.hr (за "Мідна доба", 2016)
- Лавреат Літературної премії «Перо Кочича» (за "Мідна доба", 2016)
- Лавреат Літературної премії Višnja Machiedo (за "Померти в Хорватії: п'ять нарисів", 2019)
Переклади українською
Слободан Шнайдер. Боснійські драми / пер. з хор. А. Татаренко. — Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2021. — 176 с. — .
До збірки ввійшли драми, об'єднані темою війни: «Шкіра Змії», «Інес & Деніз» та «Єрусалим-99». Щоб розповісти про вічну трагедію людини, Слободан Шнайдер звертається до святих книг і фольклорних джерел, культурологічних розвідок і документальних свідчень, переплавляючи їх у високоемоційний художній текст.
Слободан Шнайдер. Мідна Доба / пер. з хор. А. Любка. — Київ : Нора-Друк, 2021. — 488 с. — .
Книжка написана на матеріалі реальних подій, а для автора — це ще й родинна історія, бо він розказує про свого батька... Триста років тому з голодної Німеччини на плотах по Дунаю відплили перші колоністи, що мали заселити Трансильванію. Через два століття одного з їхніх нащадків мобілізують у дивізію СС «Галичина» і відправляють у горнило Другої світової, бо цього вимагає етнічне походження і Гітлер. Йому судилося стати вбивцею Східної Європи чи самому померти, але доля розпорядилася інакше.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Slobodan Šnajder: Doba mjedi — через mvinfo.hr.
- Derk, Denis (28 March 2017). Donosi se Deklaracija o zajedničkom jeziku Hrvata, Srba, Bošnjaka i Crnogoraca [A Declaration on the Common Language of Croats, Serbs, Bosniaks and Montenegrins is About to Appear] (Serbo-Croatian) . Zagreb: Večernji list. с. 6—7. ISSN 0350-5006. оригіналу за 20 September 2017. Процитовано 5 June 2019.
- Jezici i nacionalizmi, official website, retrieved on 2018-08-16.
- Jutarnji list - SUDBINA FOLKSDOJČERA Slobodan Šnajder osvojio nagradu Meša Selimović za roman 'Doba mjedi'. www.jutarnji.hr. 4 вересня 2016.
- Slobodan Šnajder dobitnik tportalove književne nagrade vrijedne 50 tisuća kuna. tportal.hr.
- Jutarnji list - LOVORIKE ZA DOBA MJEDI Slobodan Šnajder svojim najnovijim romanom osvojio i Nagradu Mirko Kovač. www.jutarnji.hr. 9 вересня 2016.
- Jutarnji list - KOČIĆEVO PERO SLOBODANU ŠNAJDERU 'Doba mjedi predstavlja anticipaciju budućeg razvoja cjelokupne književnosti'. www.jutarnji.hr. 11 листопада 2016.
- Slobodan Šnajder dobitnik nagrade Višnja Machiedo | Hrvatsko Društvo Pisaca. hrvatskodrustvopisaca.hr. Процитовано 8 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slobodan Shnajder nar 8 lipnya 1948 Zagreb horvatskij pismennik dramaturg ta publicist Slobodan ShnajderSlobodan SnajderNarodivsya8 lipnya 1948 1948 07 08 76 rokiv Zagreb HorvatiyaGromadyanstvoHorvatiyaNacionalnistnimecDiyalnistpismennik dramaturg publicist teatralnij kritikSfera robotid 1 publicistika 1 i perekladactvo d 1 Alma materZagrebskij universitetMova tvorivhorvatskaZhanrroman drama ese opovidannyaKonfesiyaateyizmNagorodid 2006 2008 2009 Premiya imeni Meshi Selimovicha 2016 pochesnij doktor d 2011 d 2016 d 1983 Slobodan Shnajder u Vikishovishi Avtor ponad tridcyati p yes yaki stavili teatri bagatoh krayin svitu Lavreat chislennih premij ZhittyepisSlobodan Shnajder narodivsya 8 lipnya 1948 roku v Zagrebi u sim yi pismennika Dzhuro Shnajdera ta zhurnalistki Zdenki Shnajder Zakinchiv filosofskij fakultet Zagrebskogo universitetu za specialnistyu filosofiya ta anglijska filologiya Drama prinesla Shnajderu mizhnarodne viznannya a p yesa z uspihom stavilasya na scenah Nimechchini Italiyi Irlandiyi Daniyi Shveciyi Avstriyi Serbiyi ta Polshi Pislya rozpadu socialistichnoyi Yugoslaviyi prozhivav u Franciyi ta Nimechchini Krim p yes pisav romani i korotku prozu Odin iz zasnovnikiv ta bagatorichnij redaktor teatralnogo zhurnalu Prolog Deyakij chas pracyuvav redaktorom u vidavnictvi Cekade U period z sichnya po cherven 1993 roku buv kolumnistom shodennoyi gazeti Glas Slavonije u misti Osiyek zi svoyeyu rubrikoyu Chitanka dlya melanholikiv z 1994 po 2013 roki u shodennij gazeti Novi list u misti Riyeka pidpisuyuchi svoyi materiali yak Nebezpechni zv yazki Slobodan Shnajder ye chlenom Naglyadovoyi radi livogo zhurnalu Novij plamen de jogo statti zavzhdi viklikayut zhvavi obgovorennya Zaraz mitec zhive j pishe u Zagrebi ta na malenkomu ostrovi v Adriatichnomu mori TvorchistPisati pochav rano drukuvav prozu she zi shkilnih rokiv Debyutom Shnajdera na profesijnij teatralnij sceni stala jogo rannya p yesa Minigolf u dramatichnomu teatri Gavela Zagreb u postanovci Dino Radoyevicha Tri p yesi avtora buli postavleni Horvatskim nacionalnim teatrom u Zagrebi Sered nih Kamov smrtopis Kamov nekrografiya 1978 ta Son Drzhicha 1980 yaki buli rezhiserskimi robotami Lyubisha Risticha i Narechena vitru v postanovci Ivici Boban U berezni 2003 roku p yesa Kamov nekrografiya bula vidtvorena v Zagrebskomu molodizhnomu teatri ZKM pid kerivnictvom Branko Brezovcya P yesa Dumanske tisine Movchannya chernici stavilasya na scenah usiyeyi Yugoslaviyi Insha jogo drama Snakeskin Zmiyina shkira sho rozpovidaye pro masovi zgvaltuvannya pid chas bosnijskoyi vijni gralasya po vsij Yevropi Yiyi pokazuvali u Tyubingeni Oslo Varshavi Krakovi Veroli pid Rimom na festivali Dionisiya Frankfurti na Majni Dublini Vidni Kopengageni ta Belgradi Cikavo sho cej syuzhet nabuv shirokoyi populyarnosti za kordonom ale ne v Horvatiyi Prote ye she odna p yesa yaka zdayetsya viklikaye znachni rozdumi navit do sogodni Hrvatski Faust Horvatskij Faust U nij mozhna pomititi pevnu podibnist iz diskusiyami sho vidbuvayutsya v konteksti p yesi Ralfa Hohguta Stellvertreter Prem yera vidbulasya u Spliti v 1982 roci pid rezhisuroyu Dino Radoyevicha Nevdovzi p yesa bula postavlena u Varazhdini Petar Vechek i Belgradi Slobodan Unkovskij Prote vsi sprobi realizuvati pokaz u Zagrebi de vidbuvalisya podiyi opisani v p yesi za chasiv ustashskogo rezhimu horvatskih kollaboracionistiv vidrazu unemozhlivlyuvalisya Slidom p yesu pochali pokazuvati v inshih teatrah Yevropi u 1987 roci Roberto Chiulli postaviv same yiyi u svoyemu yiyi povsyudno grali v Nimechchini ta inshih yevropejskih krayinah a takozh u SShA Chikago SAT1 zrobiv specialnu kinoversiyu Na pochatku 90 h u Horvatiyi rozpochnetsya vijna vnaslidok yakoyi Shnajder bude viklyuchenij z bud yakogo repertuaru ta teatralnih proyektiv u svoyemu ridnomu misti ta krayini Ostannoyu postanovkoyu mitcya u vidnosno normalnih umovah buv Baugauz pid rezhisuroyu Paolo Magelli na pochatoku 1990 roku Nezvazhayuchi na ce tvori Shnajdera prodovzhili grati v Yevropi oskilki cenzura ne mogla pracyuvati za mezhami Horvatiyi Naprikinci 1999 roku Petar Vechek predstaviv postsocialistichnij grand ginol Shnajdera Kod Bijelog labuda Bilya bilogo lebedya u Varazhdini Okrim Shkiri zmiyi na scenah Yevropi prodovzhuvali staviti taki p yesi Horvatskij Faust Gans Hollman Rozrada pivnichnih moriv Mihael Funke Narechena vitru Verner Shreter U 1997 roci Milosh Lazin postaviv p yesu Shnajdera Ines i Deniz francuzkoyu movoyu spochatku v Sarayevo a potim i v bagatoh mistah Franciyi Francuzka prem yera vidbulasya u Vilnev le Avinjoni v 1997 roci P yesa pro Josipa Broz Tito Kistki v kameni bula postavlena v berezni 2007 roku v Nacionalnomu teatri Bitoli Respublika Makedoniya rezhiserom Branko Brezovecem U 2010 roci Kruna Tarle postaviv p yesu dlya lyalok Moya lyuba Tilla Ce bula spilna postanovka Zagrebskogo lyalkovogo teatru ta Nimeckoyi akademiyi lyalkovogo teatru z Berlina Nimecka komanda stvorila vlasnu versiyu prem yera yakoyi vidbulasya v Leverkuzeni potim u Berlini Ostanni p yesi Slobodana Shnajdera Enciklopedija izgubljenog vremena Enciklopediya vtrachenogo chasu yaka ye svogo rodu perehidnoyu divo p yesoyu i Kako je Dunda spasila domovinu Yak Dunda zumila vryatuvati svoyu krayinu za motivami Gi de Mopassana U 2016 roci bulo opublikovano znakovij dlya yevropejskoyi literaturi istorichnij roman Midna doba Sensacijna kniga vijshla odrazu trinadcyatma movami Ukrayinskij pereklad vikonav Adrij Lyubka Protyagom ponad visimnadcyati rokiv Shnajder vipuskav shotizhnevi politichni kolonki Vin pisav dlya shodennoyi gazeti Glas Slavonije u rubrici Pocetnica za melankolike Chitanka dlya melanholikiv a takozh dlya Novi list pid nazvoyu Nebezpechni zv yazki vid Les Liaisons dangereuses de Laklo Zbirka kolonok napisanih do 1999 roku bula opublikovana v knizi Kardinalna greska Kardinalna pomilka Teksti opublikovani z 1999 do seredini 2004 roku zibrani v inshij knizi Umrijeti pod zvijezdom Pomerti pid zirkoyu Slobodan Shnajder ye pidpisantom Deklaraciyi pro spilnu movu horvativ serbiv bosnijciv i chornogorciv u ramkah proyektu Movi ta nacionalizmi Jezici i nacionalizmi Deklaraciya vistupaye proti politichnogo vidokremlennya chotiroh serbsko horvatskih standartnih variantiv sho prizvodit do nizki negativnih socialnih kulturnih i politichnih yavish u yakih movne virazhennya nav yazuyetsya yak kriterij etnonacionalnoyi identichnosti ta yak zasib politichnoyi loyalnosti v derzhavah spadkoyemcyah kolishnoyi Yugoslaviyi BibliografiyaKamov Cekade Zagreb 1978 Hrvatski Faust Cekade Zagreb 1981 Glasi iz Dubrave Cekade Zagreb 1986 Der kroatische Faust Theater heute 6 Berlin 1987 Radosna apokalipsa IC Rijeka Rijeka 1988 Kroatischer Faust Burgtheater Vienna 1993 Utjeha sjevernih mora Durieux Zagreb 1996 ISBN 953 188 057 3 Knjiga o sitnom Konzor Zagreb 1996 Skora weza Dialog 9 Warszawa 1997 Snakeskin Performing Arts Journal Cambridge Massachusetts vol XX No 3 1998 Schlangenhaut Theater heute 12 Berlin 1999 Kardinalna greska Novi list Adamic Rijeka 1999 ISBN 953 6531 52 6 La depouille du serpent L espace d un instant Paris 2002 ISBN 2 9516638 6 2 Umrijeti pod zvijezdom Novi list Adamic Rijeka 2005 ISBN 953 219 236 0 Knjiga o sitnom proza i dramoleti Prometej Zagreb 2005 ISBN 953 6460 51 3 Kaspariana eseji Prometej Zagreb 2005 ISBN 953 6460 52 1 Smrtopis drame Prometej Zagreb 2005 ISBN 9789536460533 Pocetnica za melankolike proza Prometej Zagreb 2006 ISBN 953 6460 63 7 Radosna apokalipsa eseji i kritike Prometej Zagreb 2006 ISBN 953 6460 63 7 Bosanske drame Prometej Zagreb 2006 ISBN 953 6460 63 7 Bosnijski drami Bosniysky dramy in Ukrainian translated by Alla Tatarenko Vidavnictvo Anetti Antonenko Lviv 2021 ISBN 978 617 7654 74 1 505 sa crtom Profil International Zagreb 2007 ISBN 978 953 12 0551 1 San o mostu Prometej Zagreb 2007 ISBN 978 953 6460 76 2 Neka gospođica B Prometej Zagreb 2007 ISBN 978 953 6460 77 9 Faustova oklada Prometej Zagreb 2007 ISBN 978 953 6460 78 6 Morendo novel Profil International Zagreb 2011 ISBN 978 953 319 264 2 Hrvatski Faust i drugi drami in Macedonian selected and translated by Jelena Luzina Blesok Skopje 2011 ISBN 978 9989 59 360 4 Le Cinquieme evangile L espace d un instant Pariz 2012 ISBN 978 2 915037 66 1 Tri pjesi in Russian selected by Larisa Saveljeva translated by Natalija Vagapova and Larisa Saveljeva Tri kvadrata Moscow 2012 ISBN 978 5 94607 171 0 Umrijeti u Hrvatskoj pet eseja Fraktura Zagreb 2019 ISBN 978 953358129 3 Doba mjedi TIM press Zagreb 2015 ISBN 978 953 8075 11 7 2nd edition TIM press Zagreb 2016 ISBN 978 953 8075 19 3 3rd edition TIM press Zagreb 2018 ISBN 978 953 8075 36 0 4th Croatian and 1st Serbian edition Akademska knjiga Novi Sad 2021 ISBN 978 86 6263 347 7 5 th edition Fraktura Zagreb 2022 ISBN 978 953839801 8 Doba brona in Slovenian translated by Sonja Polanc V B Z Ljubljana Ljubljana 2017 ISBN 978 961 6468 97 8 Isceluvaњe na svetot Isceluvanje na svetot in Macedonian translated by Vladimir Jankovski Antolog Skopje 2018 ISBN 978 608 243 314 1 Reparatur der Welt in German translated by Mirjana Wittmann and Klaus Wittmann Paul Zsolnay Verlag Wien 2019 ISBN 978 3 552 0592 4 5 La riparazione del mondo in Italian translated by Alice Parmeggiani Solferino Milano 2019 ISBN 978 88 282 0273 8 De reparatie van de wereld in Dutch translated by Roel Schuyt Uitgeverij Wereldbibliotheek Amsterdam 2020 ISBN 978 90 284 5046 2 Midna doba ukrayinskoyu pereklad Andrij Lyubka NORA DRUK Kiyiv 2021 ISBN 978 966 688 055 3 Rezkorszak in Hungarian translated by Csordas Gabor Vince Kiado Budapest 2022 ISBN 978 963 3031 09 4 Anđeo nestajanja Fraktura Zagreb 2023 ISBN 978 953358602 1VidznakiLavreat Nacionalnoyi premiyi Horvatiyi za p yesi Marin Drzhich za Yak Dunda vryatuvala svoyu krayinu 2008 Lavreat premiyi Korolivskogo teatru za Enciklopediya vtrachenogo chasu 2009 Lavreat Nacionalnoyi premiyi Horvatiyi za p yesi Marin Drzhich za Enciklopediya vtrachenogo chasu 2009 Lavreat Literaturnoyi premiyi Meshi Selimovicha za Midna doba 2016 Lavreat Literaturnoyi premiyi Radomira Konstantinovicha za Midna doba 2016 Lavreat Literaturnoyi premiyi imeni Mirko Kovacha za Midna doba 2016 Lavreat Literaturnoyi premiyi roman tportal hr za Midna doba 2016 Lavreat Literaturnoyi premiyi Pero Kochicha za Midna doba 2016 Lavreat Literaturnoyi premiyi Visnja Machiedo za Pomerti v Horvatiyi p yat narisiv 2019 Perekladi ukrayinskoyuSlobodan Shnajder Bosnijski drami per z hor A Tatarenko Lviv Vidavnictvo Anetti Antonenko 2021 176 s ISBN 978 617 7654 74 1 Do zbirki vvijshli drami ob yednani temoyu vijni Shkira Zmiyi Ines amp Deniz ta Yerusalim 99 Shob rozpovisti pro vichnu tragediyu lyudini Slobodan Shnajder zvertayetsya do svyatih knig i folklornih dzherel kulturologichnih rozvidok i dokumentalnih svidchen pereplavlyayuchi yih u visokoemocijnij hudozhnij tekst Slobodan Shnajder Midna Doba per z hor A Lyubka Kiyiv Nora Druk 2021 488 s ISBN 978 966 688 055 3 Knizhka napisana na materiali realnih podij a dlya avtora ce she j rodinna istoriya bo vin rozkazuye pro svogo batka Trista rokiv tomu z golodnoyi Nimechchini na plotah po Dunayu vidplili pershi kolonisti sho mali zaseliti Transilvaniyu Cherez dva stolittya odnogo z yihnih nashadkiv mobilizuyut u diviziyu SS Galichina i vidpravlyayut u gornilo Drugoyi svitovoyi bo cogo vimagaye etnichne pohodzhennya i Gitler Jomu sudilosya stati vbivceyu Shidnoyi Yevropi chi samomu pomerti ale dolya rozporyadilasya inakshe PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Slobodan Snajder Doba mjedi cherez mvinfo hr Derk Denis 28 March 2017 Donosi se Deklaracija o zajednickom jeziku Hrvata Srba Bosnjaka i Crnogoraca A Declaration on the Common Language of Croats Serbs Bosniaks and Montenegrins is About to Appear Serbo Croatian Zagreb Vecernji list s 6 7 ISSN 0350 5006 originalu za 20 September 2017 Procitovano 5 June 2019 Jezici i nacionalizmi official website retrieved on 2018 08 16 Jutarnji list SUDBINA FOLKSDOJCERA Slobodan Snajder osvojio nagradu Mesa Selimovic za roman Doba mjedi www jutarnji hr 4 veresnya 2016 Slobodan Snajder dobitnik tportalove knjizevne nagrade vrijedne 50 tisuca kuna tportal hr Jutarnji list LOVORIKE ZA DOBA MJEDI Slobodan Snajder svojim najnovijim romanom osvojio i Nagradu Mirko Kovac www jutarnji hr 9 veresnya 2016 Jutarnji list KOCICEVO PERO SLOBODANU SNAJDERU Doba mjedi predstavlja anticipaciju buduceg razvoja cjelokupne knjizevnosti www jutarnji hr 11 listopada 2016 Slobodan Snajder dobitnik nagrade Visnja Machiedo Hrvatsko Drustvo Pisaca hrvatskodrustvopisaca hr Procitovano 8 lipnya 2020