Вéрнер Шре́тер (нім. Werner Schroeter, нар. 7 квітня 1945 — 12 квітня 2010) — німецький кінорежисер та сценарист, один з найпоетичніших марґінальних режисерів Нового німецького кіно.
Вернер Шретер | |
---|---|
Werner Schroeter | |
Дата народження | 7 квітня 1945 |
Місце народження | |
Дата смерті | 12 квітня 2010 (65 років) |
Місце смерті | Кассель |
Поховання | d |
Громадянство | Німеччина |
Професія | кінорежисер, сценарист, театральний режисер |
Напрям | Нове німецьке кіно |
Нагороди | Золотий ведмідь (1980), Спеціальний лев за внесок у кіномистецтво (2008) |
IMDb | ID 0775573 |
werner-schroeter.com | |
Вернер Шретер у Вікісховищі |
Життєпис
Більшу частину свого дитинства Шретер провів у переїздах між Білефельдом та Гейдельбергом. Оскільки родина Шретерів багато подорожувала, він не отримав системної шкільної освіти, але вільно оволодів кількома іноземними мовами — зокрема, французькою, англійською, італійською, а також, певною мірою, іспанською та португальською. Після завершення старшої школи у Гейдельберзі Шретер склав вступні іспити до Університету Мангейму, де він протягом трьох семестрів вивчав психологію. Після цього Шретер покинув університет та деякий час працював журналістом-фрілансером, тільки для того, щоб потім на кілька тижнів записатися до Школи кіно та телебачення у Мюнхені. Наприкінці 1967 року Шретер відвідав фестиваль експериментального кіно у бельгійському місті Кнокке (Knokke), де він вперше зустрівся з режисером Розою фон Праунгайм, у фільмі якого він не тільки взяв участь як актор (Сестри революції, 1969), але й разом з яким він попрацював вже як режисер фільму Гротеск-Бурлеск-Піктореск (1968). У тому ж 1968 році Шретер зняв свій перший фільм 16 міліметровою камерою, цей фільм під назвою «Ейка Катаппа» (1969) отримав премію Йозефа фон Штернберга на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі (як «найбільш ідіосінкрастичний фільм»). Саме ця перемога відкрила Шретерові можливість працювати на телебаченні, тож протягом 70-х років фільми Шретера вироблялися майже виключно в межах невеличкого відділу експериментальних фільмів (Das kleine Fernsehspiel). На початку 70-х років Шретер, в пошуках «тотального мистецтва», також почав працювати з театром та оперою.
У режисерській кар'єрі Шретера виділяють три історичні періоди: до першого відносять 8-міліметрові фільми, зняті ним у 1967—1968 роках (перші фільми, присвячені оперній співачці Марії Каллас), до другого — фільми, що відносяться до періоду 1969—1976 років, коли Шретер перейшов до 16-міліметрової камери та почав активно співпрацювати з телебаченням (а саме, каналом ZDF), і до третього — фільми, які Шретер знімав починаючи з 1978 року на 35-ти міліметрову плівку. Вже у фільмах другого періоду стає помітною географія впливів Шретера, в нього з'являються посилання не тільки на Марію Каллас, але й на Вільяма Барроуза, Фрідріха Гельдерліна, Карла Теодора Дреєра, Лотреамона, Катаріну Валенте та .
Третій період поділяють на два напрямки: ігрових фільмів та фільмів-есеїв. Так у 1978 році Шретер знімає фільм «Неаполітанські брати та сестри» в традиції італійського неорелізму, що заслуговує йому схвальні відгуки від режисера Райнера Вернера Фассбіндера та критика Сержа Дане. За свій наступний фільм, «Палермо або Вольсбург» (1980) Шретер отримує Золотого ведмедя на Берлінському кінофестивалі.
Перед прем'єрою фільму Рада кохання (Liebeskonzil, 1982) регіональний суд Інсбрука на позив єпархії римської католицької церкви міста наклав арешт та вирішив конфіскувати картину, як таку, що паплюжить релігійні заповіді. Розглядаючи зустрічний позив суд постановив, що порушення були відсутні.
Фільм «Маліна» (1990), який отримав Німецьку кінопремію за найкращий фільм у 1991 році, було знято за романом австрійської письменниці Інґеборґ Бахман, який адаптувала Ельфріда Єлінек. Протягом 1990 та 2001 років Шретер припинив знімати повнометражні ігрові фільми, присвятивши свій час опері та театру. У 2002 році на екранах з'явився фільм «Deux» (Двоє), у якому, як і в Маліні, головну роль зіграла акторка Ізабель Юппер.
Помер 12 квітня 2010 року в лікарні, у Касселі, від раку легень.
Спадщина, діалоги та впливи
Американський кінокритик Девід Іренштайн зазначив, що наближатися до вивчення Нового німецього кіно, не знаючи про роботи Вернера Шретера, означає проігнорувати витоки та рушійну силу самого руху. Вирішальний вплив Шретера на власну творчість і творчість режисерів Нового німецького кіно в цілому ще у 1979 році першим публічно визнав Райнер Вернер Фасбіндер, водночас звинувативши у відвертому плаґіаті ідей Шретера Ганса-Юрґена Зіберберґа.
Серед найкритичніших з політичної точки зору фільмів Шретера вважають «Зорю, що сміється» (1983), присвячену режимові Маркоса на Філіппінах, та фільм «Наприклад, Аргентина» (1983–1985) про арґентинського диктатора Гальтієрі.
У фільмі «Король троянд» (1984–1986) найбільш відвертими, порівняно з іншими фільмами Шретера, стають мотиви гомосексуальної естетики.
Фільмографія
|
|
Вибрана бібліографія
- Werner Schroeter. Die Matrosen dieser Welt // Filmkritik, V. 6, N. 186, 1972.
- Werner Schroeter. Eine Tante wie eine Arie. Werner Schroeter über von Praunheim: Sex und Karriere" // Der Spiegel, 15 November 1976.
- Werner Schroeter. Der Herztod der Primadonna // Der Spiegel, n. 40, 1977.
- Werner Schroeter. Thomas Chatterton: Film von Werner Schroeter // S.A.U, February 1978.
- Werner Schroeter. Showdown in Manila // Tip, n. 14, 1983.
- Werner Schroeter. 16 Internationales Forum des jungen Films", (36. internationale Filmfestspiel Berlin, 1986).
- Werner Schroeter. Supplement: Contribution to the 400th issue // Caihers du cinéma, N. 400, Special edition ed. by Wim Wenders, October 1987.
Примітки
- Jeremy Tambling. A night in at the opera: media representations of opera. — Indiana University Press, 1994. — P. 199.
- Langford M. Allegorical images: tableau, time and gesture in the cinema of Werner Schroeter. — Bristol, Portland: Intellect, 2006. — P. 21.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2011.
- David Ehrenstein. Film: The Frontline. — Colorado: Arden Press, 1984.
- Rainer Werner Fassbinder, «Klimmzug, Handstand, Salto Mortale — sicher gerstanden» in Frankfurter Rundschbau, 24.2.79.
Посилання
- Conversation entre Michel Foucault et Werner Schroeter// Propos recueillis à Paris par Gérard Courant, le 3 décembre 1981, livre Werner Schroeter de Gérard Courant, éditions la Cinémathèque française et Goethe Institut, janvier 1982.(фр.)
- Werner Schroeter über von Praunheim: Sex und Karriere: Eine Tante wie eine Arie // DER SPIEGEL — 15.11.1976.(нім.)
- An interview with Werner Schroeter in KULTURCHRONIK magazine.(англ.)
- Interview mit Werner Schroeter auf der Viennale 2008, 2.(нім.)
- Interview mit Schroeter über PALERMO ODER WOLFSBURG.(нім.)
- Вернер Шретер на шпальтах газети Spiegel(нім.)
- Michelle Langford. Werner Schroeter// Senses of Cinema, Issue 24. (англ.)
- Райнер Вернер Фасбиндер. Подтягивание, стойка на руках, сальто-мортале — уверенное приземление. О режиссёре Вернере Шрётере, которому удалось невозможное// Сеанс, пер. с фр. Перевод Ольги Надольской и Люси Запорожченко.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shreter Verner Shre ter nim Werner Schroeter nar 7 kvitnya 1945 12 kvitnya 2010 nimeckij kinorezhiser ta scenarist odin z najpoetichnishih marginalnih rezhiseriv Novogo nimeckogo kino Verner ShreterWerner SchroeterZobrazhennyaData narodzhennya7 kvitnya 1945 1945 04 07 Misce narodzhennyaData smerti12 kvitnya 2010 2010 04 12 65 rokiv Misce smertiKasselPohovannyadGromadyanstvo NimechchinaProfesiyakinorezhiser scenarist teatralnij rezhiserNapryamNove nimecke kinoNagorodiZolotij vedmid 1980 Specialnij lev za vnesok u kinomistectvo 2008 IMDbID 0775573werner schroeter com Verner Shreter u VikishovishiZhittyepisBilshu chastinu svogo ditinstva Shreter proviv u pereyizdah mizh Bilefeldom ta Gejdelbergom Oskilki rodina Shreteriv bagato podorozhuvala vin ne otrimav sistemnoyi shkilnoyi osviti ale vilno ovolodiv kilkoma inozemnimi movami zokrema francuzkoyu anglijskoyu italijskoyu a takozh pevnoyu miroyu ispanskoyu ta portugalskoyu Pislya zavershennya starshoyi shkoli u Gejdelberzi Shreter sklav vstupni ispiti do Universitetu Mangejmu de vin protyagom troh semestriv vivchav psihologiyu Pislya cogo Shreter pokinuv universitet ta deyakij chas pracyuvav zhurnalistom frilanserom tilki dlya togo shob potim na kilka tizhniv zapisatisya do Shkoli kino ta telebachennya u Myunheni Naprikinci 1967 roku Shreter vidvidav festival eksperimentalnogo kino u belgijskomu misti Knokke Knokke de vin vpershe zustrivsya z rezhiserom Rozoyu fon Praungajm u filmi yakogo vin ne tilki vzyav uchast yak aktor Sestri revolyuciyi 1969 ale j razom z yakim vin popracyuvav vzhe yak rezhiser filmu Grotesk Burlesk Piktoresk 1968 U tomu zh 1968 roci Shreter znyav svij pershij film 16 milimetrovoyu kameroyu cej film pid nazvoyu Ejka Katappa 1969 otrimav premiyu Jozefa fon Shternberga na Mizhnarodnomu kinofestivali v Mangejmi yak najbilsh idiosinkrastichnij film Same cya peremoga vidkrila Shreterovi mozhlivist pracyuvati na telebachenni tozh protyagom 70 h rokiv filmi Shretera viroblyalisya majzhe viklyuchno v mezhah nevelichkogo viddilu eksperimentalnih filmiv Das kleine Fernsehspiel Na pochatku 70 h rokiv Shreter v poshukah totalnogo mistectva takozh pochav pracyuvati z teatrom ta operoyu U rezhiserskij kar yeri Shretera vidilyayut tri istorichni periodi do pershogo vidnosyat 8 milimetrovi filmi znyati nim u 1967 1968 rokah pershi filmi prisvyacheni opernij spivachci Mariyi Kallas do drugogo filmi sho vidnosyatsya do periodu 1969 1976 rokiv koli Shreter perejshov do 16 milimetrovoyi kameri ta pochav aktivno spivpracyuvati z telebachennyam a same kanalom ZDF i do tretogo filmi yaki Shreter znimav pochinayuchi z 1978 roku na 35 ti milimetrovu plivku Vzhe u filmah drugogo periodu staye pomitnoyu geografiya vpliviv Shretera v nogo z yavlyayutsya posilannya ne tilki na Mariyu Kallas ale j na Vilyama Barrouza Fridriha Gelderlina Karla Teodora Dreyera Lotreamona Katarinu Valente ta Tretij period podilyayut na dva napryamki igrovih filmiv ta filmiv eseyiv Tak u 1978 roci Shreter znimaye film Neapolitanski brati ta sestri v tradiciyi italijskogo neorelizmu sho zaslugovuye jomu shvalni vidguki vid rezhisera Rajnera Vernera Fassbindera ta kritika Serzha Dane Za svij nastupnij film Palermo abo Volsburg 1980 Shreter otrimuye Zolotogo vedmedya na Berlinskomu kinofestivali Pered prem yeroyu filmu Rada kohannya Liebeskonzil 1982 regionalnij sud Insbruka na poziv yeparhiyi rimskoyi katolickoyi cerkvi mista naklav aresht ta virishiv konfiskuvati kartinu yak taku sho paplyuzhit religijni zapovidi Rozglyadayuchi zustrichnij poziv sud postanoviv sho porushennya buli vidsutni Film Malina 1990 yakij otrimav Nimecku kinopremiyu za najkrashij film u 1991 roci bulo znyato za romanom avstrijskoyi pismennici Ingeborg Bahman yakij adaptuvala Elfrida Yelinek Protyagom 1990 ta 2001 rokiv Shreter pripiniv znimati povnometrazhni igrovi filmi prisvyativshi svij chas operi ta teatru U 2002 roci na ekranah z yavivsya film Deux Dvoye u yakomu yak i v Malini golovnu rol zigrala aktorka Izabel Yupper Pomer 12 kvitnya 2010 roku v likarni u Kasseli vid raku legen Spadshina dialogi ta vpliviAmerikanskij kinokritik Devid Irenshtajn zaznachiv sho nablizhatisya do vivchennya Novogo nimecogo kino ne znayuchi pro roboti Vernera Shretera oznachaye proignoruvati vitoki ta rushijnu silu samogo ruhu Virishalnij vpliv Shretera na vlasnu tvorchist i tvorchist rezhiseriv Novogo nimeckogo kino v cilomu she u 1979 roci pershim publichno viznav Rajner Verner Fasbinder vodnochas zvinuvativshi u vidvertomu plagiati idej Shretera Gansa Yurgena Ziberberga Sered najkritichnishih z politichnoyi tochki zoru filmiv Shretera vvazhayut Zoryu sho smiyetsya 1983 prisvyachenu rezhimovi Markosa na Filippinah ta film Napriklad Argentina 1983 1985 pro argentinskogo diktatora Galtiyeri U filmi Korol troyand 1984 1986 najbilsh vidvertimi porivnyano z inshimi filmami Shretera stayut motivi gomoseksualnoyi estetiki Filmografiya1967 Verona Verona 1968 Agresiya Aggressionen 1968 Callas Walking Lucia 1968 Callas Text mit Doppelbeleuchtung 1968 Oblichchya Faces 1968 Grotesk Burlesk Piktoresk Grotesk Burlesk Pittoresk 1968 Azh do neba Himmel hoch 1968 Smert Izoldi La morte d Isotta 1968 Portret Mariyi Kallas Maria Callas Portrat 1968 Mona Liza Mona Lisa 1968 Paula ya povertayusya Paula Je reviens 1968 Vpravi z aktorami Ubungen mit Darstellern 1968 Smert Virdzhiniyi Virginia s Death 1969 Argila Argila 1969 Ejka Katappa Kolazh z teatralnih scen ta muziki Eika Katappa Eine Kollage aus Spielszenen und Musik 1969 Nevraziya Neurasia 1969 Nikaragua Nicaragua 1970 Anglia Anglia 1970 Pilot bombarduvalnika Der Bomberpilot 1971 Makbet Macbeth 1971 Salomeya Salome 1972 Smert Mariyi Malibran Der Tod der Maria Malibran 1973 Verbovi parostki Willow Springs 1975 Chornij angel Der schwarze Engel 1975 Son Joganni Johannas Traum 1976 Goldflocken 1978 Neapolitanski brati ta sestri Neapolitanische Geschwister 1980 Generalna repeticiya Die Generalprobe 1980 Palermo abo Volfsburg Palermo oder Wolfsburg 1980 Bili mandri Weisse Reise 1981 Den idiotiv Tag der Idioten 1982 Rada kohannya Liebeskonzil 1983 Zorya sho smiyetsya Der lachende Stern 1986 V poshukah soncya Auf der Suche nach der Sonne 1986 Korol troyand Der Rosenkonig 1986 Napriklad Argentina Zum Beispiel Argentinien 1991 Malina Malina 1996 Zalishki kohannya Poussieres d amour Abfallprodukte der Liebe 2000 Koroleva Marianna Hoppe Die Konigin Marianne Hoppe 2002 Dvoye Deux 2008 Cya nich Diese NachtVibrana bibliografiyaWerner Schroeter Die Matrosen dieser Welt Filmkritik V 6 N 186 1972 Werner Schroeter Eine Tante wie eine Arie Werner Schroeter uber von Praunheim Sex und Karriere Der Spiegel 15 November 1976 Werner Schroeter Der Herztod der Primadonna Der Spiegel n 40 1977 Werner Schroeter Thomas Chatterton Film von Werner Schroeter S A U February 1978 Werner Schroeter Showdown in Manila Tip n 14 1983 Werner Schroeter 16 Internationales Forum des jungen Films 36 internationale Filmfestspiel Berlin 1986 Werner Schroeter Supplement Contribution to the 400th issue Caihers du cinema N 400 Special edition ed by Wim Wenders October 1987 PrimitkiJeremy Tambling A night in at the opera media representations of opera Indiana University Press 1994 P 199 Langford M Allegorical images tableau time and gesture in the cinema of Werner Schroeter Bristol Portland Intellect 2006 P 21 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 veresnya 2011 David Ehrenstein Film The Frontline Colorado Arden Press 1984 Rainer Werner Fassbinder Klimmzug Handstand Salto Mortale sicher gerstanden in Frankfurter Rundschbau 24 2 79 PosilannyaVerner Shreter u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kinematograf Verner Shreter u Vikishovishi Conversation entre Michel Foucault et Werner Schroeter Propos recueillis a Paris par Gerard Courant le 3 decembre 1981 livre Werner Schroeter de Gerard Courant editions la Cinematheque francaise et Goethe Institut janvier 1982 fr Werner Schroeter uber von Praunheim Sex und Karriere Eine Tante wie eine Arie DER SPIEGEL 15 11 1976 nim An interview with Werner Schroeter in KULTURCHRONIK magazine angl Interview mit Werner Schroeter auf der Viennale 2008 2 nim Interview mit Schroeter uber PALERMO ODER WOLFSBURG nim Verner Shreter na shpaltah gazeti Spiegel nim Michelle Langford Werner Schroeter Senses of Cinema Issue 24 angl Rajner Verner Fasbinder Podtyagivanie stojka na rukah salto mortale uverennoe prizemlenie O rezhissyore Vernere Shryotere kotoromu udalos nevozmozhnoe Seans per s fr Perevod Olgi Nadolskoj i Lyusi Zaporozhchenko