Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вайдаг вогнистий Самець вогнистого вайдага Самиця вогнистого вайдага Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічн

Euplectes orix

Euplectes orix
Вайдаг вогнистий
image
Самець вогнистого вайдага
image
Самиця вогнистого вайдага
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Вайдаг (Euplectes)
Вид: Вайдаг вогнистий
Біноміальна назва
Euplectes orix
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Emberiza orix Linnaeus, 1758
Посилання
image Вікісховище: Euplectes orix
image Віківиди: Euplectes orix
image ITIS: 179634
image МСОП: 22719186
image NCBI: 229098

Вайда́г вогнистий (Euplectes orix) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Африці на південь від екватора.

Таксономія

image
Самець вогнистого вайдага
image
Самиця вогнистого вайдага в заростях агапантусу
image
Зграя вогнистих вайдагів

У 1751 році англійський натураліст Джордж Едвардс включи опис вогнистого вайдага до четвертого тому свої праці «A Natural History of Uncommon Birds» і додав ілюстрацію цього птаха. Він використовував англійську назву "The Grenadier". Коли в 1758 році шведський натураліст Карл Лінней випустив десяте видання своєї Systema Naturae, він включив до книги опис вогнистого вайдага, для якого він придумав біномінальну назву Emberiza orix, помістивши вид в рід Вівсянка (Emberiza). Пізніше вогнистого вайдага перевели до роду Вайдаг (Euplectes), введеного британським зоологом Вільямом Свенсоном у 1829 році. Вогнистий вайдаг є типовим видом цього роду.

Опис

Довжина птаха становить 10-14 см. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно червоне або оранжеве, лоб, обличчя, нижня частина грудей і живіт чорні, крила і хвіст коричневі. Верхня частина грудей і нижні покривні пера хвоста червоні. Дзьоб міцний, конічної форми, чорний. У самиць і самців під час сезону розмноження забарвлення переважно коричневе, поцятковане темними смугами, нижня частина тіла світліша. У молодих птахів махові пера мають широкі світлі края.

Поширення і екологія

Вогнисті вайдаги мешкають в Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні, були інтродуковані на Ямайці. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і солончаках та на рисових полях. Живляться насінням трав, а також комахами. Вогнистим вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає кілька самиць. Вони гніздяться великими колоніями, які можуть нараховувати до кількох сотень гнізд. Вона мають кулеподібну форму з бічним входом і "дашком" над ним, робляться з очерету і трави, встелюються м'яким рослинним матеріалом, розміщуються серед високої трави або очерету, на висоті до 2 м над землею. В кладці 3 яйця синьо-зеленого або бірюзового кольору, розміром 19×14 мм. Інкубаційний період триває 12-13 днів, пташенята покидають гніздо через 11-15 днів після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Euplectes orix.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.
  4. Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 178, Plate 178.
  5. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 177.
  6. Swainson, William John (1829). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. 2nd series. Т. 1. London: Baldwin, Cradock, and Joy; and W. Wood. Plate 37 text.

Джерела

  • Dowsett-Lemaire, Françoise & Dowsett, Robert J. (2006) The Birds of Malawi, Tauraco Press & Aves, Liège, Belgium.
  • Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
  • Zimmerman, Dale A.; Turner, Donald A. & Pearson, David J. (1999) Birds of Kenya & Northern Tanzania, Christopher Helm, London.
  • (Southern) Red bishop - Species text in The Atlas of Southern African Birds
  • Southern Red Bishop - Species text in Weaver Watch.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vajdag vognistij Samec vognistogo vajdaga Samicya vognistogo vajdaga Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tkachikovi Ploceidae Pidrodina Tkachichni Ploceinae Rid Vajdag Euplectes Vid Vajdag vognistij Binomialna nazva Euplectes orix Linnaeus 1758 Sinonimi Emberiza orix Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Euplectes orix Vikividi Euplectes orix ITIS 179634 MSOP 22719186 NCBI 229098 Vajda g vognistij Euplectes orix vid gorobcepodibnih ptahiv tkachikovih Ploceidae Meshkaye v Africi na pivden vid ekvatora TaksonomiyaSamec vognistogo vajdaga Samicya vognistogo vajdaga v zarostyah agapantusu Zgraya vognistih vajdagiv U 1751 roci anglijskij naturalist Dzhordzh Edvards vklyuchi opis vognistogo vajdaga do chetvertogo tomu svoyi praci A Natural History of Uncommon Birds i dodav ilyustraciyu cogo ptaha Vin vikoristovuvav anglijsku nazvu The Grenadier Koli v 1758 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv desyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin vklyuchiv do knigi opis vognistogo vajdaga dlya yakogo vin pridumav binominalnu nazvu Emberiza orix pomistivshi vid v rid Vivsyanka Emberiza Piznishe vognistogo vajdaga pereveli do rodu Vajdag Euplectes vvedenogo britanskim zoologom Vilyamom Svensonom u 1829 roci Vognistij vajdag ye tipovim vidom cogo rodu OpisDovzhina ptaha stanovit 10 14 sm U samciv pid chas sezonu rozmnozhennya zabarvlennya perevazhno chervone abo oranzheve lob oblichchya nizhnya chastina grudej i zhivit chorni krila i hvist korichnevi Verhnya chastina grudej i nizhni pokrivni pera hvosta chervoni Dzob micnij konichnoyi formi chornij U samic i samciv pid chas sezonu rozmnozhennya zabarvlennya perevazhno korichneve pocyatkovane temnimi smugami nizhnya chastina tila svitlisha U molodih ptahiv mahovi pera mayut shiroki svitli kraya Poshirennya i ekologiyaVognisti vajdagi meshkayut v Ugandi Ruandi Burundi Keniyi Tanzaniyi Demokratichnij Respublici Kongo Angoli Zambiyi Zimbabve Malavi Mozambiku Namibiyi Botsvani Pivdenno Afrikanskij Respublici Lesoto i Esvatini buli introdukovani na Yamajci Voni zhivut na vologih lukah zokrema na zaplavnih v ocheretyanih zarostyah na beregah richok i ozer na bolotah i solonchakah ta na risovih polyah Zhivlyatsya nasinnyam trav a takozh komahami Vognistim vajdagam pritamanna poliginiya koli na odnogo samcya pripadaye kilka samic Voni gnizdyatsya velikimi koloniyami yaki mozhut narahovuvati do kilkoh soten gnizd Vona mayut kulepodibnu formu z bichnim vhodom i dashkom nad nim roblyatsya z ocheretu i travi vstelyuyutsya m yakim roslinnim materialom rozmishuyutsya sered visokoyi travi abo ocheretu na visoti do 2 m nad zemleyu V kladci 3 yajcya sino zelenogo abo biryuzovogo koloru rozmirom 19 14 mm Inkubacijnij period trivaye 12 13 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 11 15 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Euplectes orix Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Old World sparrows snowfinches weavers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 14 chervnya 2022 Edwards George 1751 A Natural History of Uncommon Birds T Part 4 London Printed for the author at the College of Physicians s 178 Plate 178 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 177 Swainson William John 1829 Zoological illustrations or Original figures and descriptions of new rare or interesting animals 2nd series T 1 London Baldwin Cradock and Joy and W Wood Plate 37 text DzherelaDowsett Lemaire Francoise amp Dowsett Robert J 2006 The Birds of Malawi Tauraco Press amp Aves Liege Belgium Sinclair Ian amp Ryan Peter 2003 Birds of Africa south of the Sahara Struik Cape Town Zimmerman Dale A Turner Donald A amp Pearson David J 1999 Birds of Kenya amp Northern Tanzania Christopher Helm London Southern Red bishop Species text in The Atlas of Southern African Birds Southern Red Bishop Species text in Weaver Watch Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ