Лазар Маркович Серебряков (при народженні Газар Маркосович Арцатагордзян; 3 березня 1792, Карасубазар — 28 лютого 1862, Санкт-Петербург) — російський військово-морський діяч, учасник Кавказьких походів, засновник міста і порту Новоросійська, командувач Приморською Кавказькою оборонною лінією в ході Кримської війни, член Адміралтейств-Ради, адмірал.
Лазар Маркович Серебряков | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
вірм. Ղազար Արծաթագործեան | |||||||||||||
літографія за малюнком П. Ф. Бореля. | |||||||||||||
Ім'я при народженні | Газар Маркосович Арцатагордзян | ||||||||||||
Народження | 3 березня 1792 Карасубазар | ||||||||||||
Смерть | 28 лютого 1862 (69 років) Санкт-Петербург | ||||||||||||
Поховання | Братське кладовище | ||||||||||||
Країна | Російська імперія | ||||||||||||
Рід військ | військово-морські сили | ||||||||||||
Звання | адмірал | ||||||||||||
Війни / битви | Російсько-турецька війна (1828—1829) Кримська війна | ||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||
Серебряков Лазар Маркович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 3 березня 1792 року в місті Карасубазарі (нині Білогірськ, Автономна Республіка Крим) у вірменській дворянській родині. Після закінчення парафіяльної школи вступив до Одеського ліцею.
Успішно закінчивши ліцей, 15-ти річний Лазар 10 червня 1810 року став волонтером Чорноморського гребного флоту. Протягом трьох років він сумлінно виконував свої обов'язки, у вільний від служби час вивчав морську справа, історію, географію, французьку мову, займався малюванням. У період служби та навчання Серебряков зарекомендував себе дуже позитивно. 18 серпня 1813 року він був направлений до Миколаївської навігаційної школи. Там він крім теоретичних занять бував у навчальних плаваннях. Плавав на бригу «Цар Костянтин», бригантині «Михаїл», транспортному судні «Дунай». Після трох річного навчання і плавання гардемарин Серебряков, успішно витримавши важкі іспити, 21 червня був проведений в мічмани і був направлений для проходження служби на корабель «Париж». Потім став плавати на кораблях «Лінивий» і «Імператор Франц», фрегатах «Лілія» і «Флора», шхуні «Севастополь», бригу «Миколай», корветі «Або», транспортних суднах. Серебряков відрізнявся високою військовою старанністю і кмітливістю. Начальство, гідно оцінивши ці його якості і в зв'язку з десятиріччям служби в Чорноморському флоті 28 лютого 1820 надало йому звання лейтенанта. 20 березня 1825 року Серебряков вже як капітан самостійно вивів корвет «Або» на водні простори. Потім плавав на фрегаті «Флора».
В жовтні 1826 року Серебряков був відкликаний начальством і призначений ад'ютантом начальника Головного Морського штабу віце-адмірала Мессера. Став плавати на флагманському кораблі «Імператор Франц», брав участь у бойових навчаннях, накопичував досвід командної та штабної роботи. 9 липня 1828 року «За відзнаки під час облоги фортеці Анапи», проведений в капітан-лейтенанти. Брав участь у боях під фортецею Варна і взятті Варниських висот. За подвиги, здійснені в боях під Варною, Імператором наданий Орденом святого Володимира 4-го ступеня з бантом. На завершальному етапі російсько-турецької війни на кораблі «Пантелеймон» брав участь у боях при взятті міст Месембрі, Мідії і Інади. За мужність нагороджений кавалером Ордена Святої Анни 4-го ступеня з написом на шаблі «За хоробрість».
Після закінчення російсько-турецької війни призначений радником при начальнику Головного Морського Штабу. Під прапором начальника Головного Морського штабу плавав у Фінській затоці на кораблях «Кульм», «Імператор Олександр», «Ахта», фрегаті «Поспішний» і люгері «Оранієнбаум». 8 вересня 1831 року нагороджений Орденом Святої Анни 3-го ступеня. У грудні 1835 року орденом Святого Станіслава 3-го ступеня за бездоганне виконання відповідальних завдань вищого військового командування. За загальне керівництво з підготовки морських загонів для захоплення міст Сочі, Туапсе і Шапсуха 18 квітня 1837 наказом Імператора зроблений капітаном 1-го рангу і нагороджений за вислугу років Орденом Святого Георгія 4-го класу.
При висадці десанту в Туапсе очолив експедиційний сухопутний загін і висадився в гирлі річки Кубані, пройшов через гори до фортеці Гелендорок і вийшов до гирл річок Пігади і Вугану. Потім очолив десантний загін для винищення турецьких суден при річках Шапарх, Агуя і Чучух. За чітке і дострокове виконання завдання був нагороджений Орденом Святої Анни 2-го ступеня. За операцію в Керченській протоці, пов'язану із захопленням Туапсе, нагороджений Орденом Святого Станіслава 2-го ступеня. 10 липня 1838 року десантні загони під його командуванням були висаджені на берег в гирлі річки Шапсух. Після закінчення будівництва укріплень при річці, війська були направлені в Суджутську бухту. Подолавши опір горців, десантні війська висадилися у гирлі Цемесса. Придушивши опір горців, приступив до будівництва потужного форту і майбутнього міста Новоросійська. За відмінне виконання десантних операцій проведений в контр-адмірали і нагороджений Орденом Святого Володимира 3-го ступеня. 18 квітня 1839 року призначений начальником Першого відділення Чорноморської берегової лінії для зміцнення Новоросійська і влаштовування там морського порту. 18 років віддав плановому будівництва міста. За великі заслуги в містобудуванні і розвитку краю, нагороджений Орденом Святої Анни 1-го ступеня, Орденом Святого Володимира 2-го ступеня і був проведений у віце-адмірали. 27 листопада 1852 року на честь 300-річчя приєднання Казанського ханства до Росії нагороджений Орденом Олександра Невського.
У період Східної війни (1853—1856) командував усіма кораблями на східному березі Чорного моря і військовими експедиціями до південно-східних турецьких гарнізонів. Керував знищенням турецьких укріплень біля старого Трапезунда. З вступом у війну Англії і Франції проти Росії положення Чорноморського флоту і Чорноморської берегової лінії стало надзвичайно важким. Щоб уникнути трагедії Серебряков приймає самостійне рішення про зняття гарнізонів, укріплень і без втрат евакуює Новоросійськ. Після підписання у 1856 році в Парижі мирного договору призначений членом Адміралтейств-ради і зведений в адмірали флоту. 27 жовтня 1856 року до орденів Святого Олександра Невського, Білого Орла, Святого Станіслава 1-го ступеня і Святої Анни 1-го ступеня були приєднані мечі.
Помер 28 лютого 1862 року у Санкт-Петербурзі після нетривалої хвороби. За заповітом його тіло перевезли на батьківщину в Карасубазар і поховали на Вірменському цвинтарі. 21 травня 1955 року був перепохований на Братському кладовищі в Севастополі.
Джерела
- Арутюнов К. А. Гордость русского флота. Адмирал Лазарь Маркович Серебряков. М. Авангардъ. 1996. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lazar Markovich Serebryakov pri narodzhenni Gazar Markosovich Arcatagordzyan 3 bereznya 1792 Karasubazar 28 lyutogo 1862 Sankt Peterburg rosijskij vijskovo morskij diyach uchasnik Kavkazkih pohodiv zasnovnik mista i portu Novorosijska komanduvach Primorskoyu Kavkazkoyu oboronnoyu liniyeyu v hodi Krimskoyi vijni chlen Admiraltejstv Radi admiral Lazar Markovich Serebryakovvirm Ղազար Արծաթագործեանlitografiya za malyunkom P F Borelya Im ya pri narodzhenniGazar Markosovich ArcatagordzyanNarodzhennya3 bereznya 1792 1792 03 03 KarasubazarSmert28 lyutogo 1862 1862 02 28 69 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaBratske kladovisheKrayinaRosijska imperiyaRid vijskvijskovo morski siliZvannyaadmiralVijni bitviRosijsko turecka vijna 1828 1829 Krimska vijnaNagorodiOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Serebryakov Lazar Markovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Serebryakov BiografiyaNarodivsya 3 bereznya 1792 roku v misti Karasubazari nini Bilogirsk Avtonomna Respublika Krim u virmenskij dvoryanskij rodini Pislya zakinchennya parafiyalnoyi shkoli vstupiv do Odeskogo liceyu Uspishno zakinchivshi licej 15 ti richnij Lazar 10 chervnya 1810 roku stav volonterom Chornomorskogo grebnogo flotu Protyagom troh rokiv vin sumlinno vikonuvav svoyi obov yazki u vilnij vid sluzhbi chas vivchav morsku sprava istoriyu geografiyu francuzku movu zajmavsya malyuvannyam U period sluzhbi ta navchannya Serebryakov zarekomenduvav sebe duzhe pozitivno 18 serpnya 1813 roku vin buv napravlenij do Mikolayivskoyi navigacijnoyi shkoli Tam vin krim teoretichnih zanyat buvav u navchalnih plavannyah Plavav na brigu Car Kostyantin brigantini Mihayil transportnomu sudni Dunaj Pislya troh richnogo navchannya i plavannya gardemarin Serebryakov uspishno vitrimavshi vazhki ispiti 21 chervnya buv provedenij v michmani i buv napravlenij dlya prohodzhennya sluzhbi na korabel Parizh Potim stav plavati na korablyah Linivij i Imperator Franc fregatah Liliya i Flora shhuni Sevastopol brigu Mikolaj korveti Abo transportnih sudnah Serebryakov vidriznyavsya visokoyu vijskovoyu starannistyu i kmitlivistyu Nachalstvo gidno ocinivshi ci jogo yakosti i v zv yazku z desyatirichchyam sluzhbi v Chornomorskomu floti 28 lyutogo 1820 nadalo jomu zvannya lejtenanta 20 bereznya 1825 roku Serebryakov vzhe yak kapitan samostijno viviv korvet Abo na vodni prostori Potim plavav na fregati Flora V zhovtni 1826 roku Serebryakov buv vidklikanij nachalstvom i priznachenij ad yutantom nachalnika Golovnogo Morskogo shtabu vice admirala Messera Stav plavati na flagmanskomu korabli Imperator Franc brav uchast u bojovih navchannyah nakopichuvav dosvid komandnoyi ta shtabnoyi roboti 9 lipnya 1828 roku Za vidznaki pid chas oblogi forteci Anapi provedenij v kapitan lejtenanti Brav uchast u boyah pid forteceyu Varna i vzyatti Varniskih visot Za podvigi zdijsneni v boyah pid Varnoyu Imperatorom nadanij Ordenom svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom Na zavershalnomu etapi rosijsko tureckoyi vijni na korabli Pantelejmon brav uchast u boyah pri vzyatti mist Mesembri Midiyi i Inadi Za muzhnist nagorodzhenij kavalerom Ordena Svyatoyi Anni 4 go stupenya z napisom na shabli Za horobrist Pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni priznachenij radnikom pri nachalniku Golovnogo Morskogo Shtabu Pid praporom nachalnika Golovnogo Morskogo shtabu plavav u Finskij zatoci na korablyah Kulm Imperator Oleksandr Ahta fregati Pospishnij i lyugeri Oraniyenbaum 8 veresnya 1831 roku nagorodzhenij Ordenom Svyatoyi Anni 3 go stupenya U grudni 1835 roku ordenom Svyatogo Stanislava 3 go stupenya za bezdoganne vikonannya vidpovidalnih zavdan vishogo vijskovogo komanduvannya Za zagalne kerivnictvo z pidgotovki morskih zagoniv dlya zahoplennya mist Sochi Tuapse i Shapsuha 18 kvitnya 1837 nakazom Imperatora zroblenij kapitanom 1 go rangu i nagorodzhenij za vislugu rokiv Ordenom Svyatogo Georgiya 4 go klasu Pri visadci desantu v Tuapse ocholiv ekspedicijnij suhoputnij zagin i visadivsya v girli richki Kubani projshov cherez gori do forteci Gelendorok i vijshov do girl richok Pigadi i Vuganu Potim ocholiv desantnij zagin dlya vinishennya tureckih suden pri richkah Shaparh Aguya i Chuchuh Za chitke i dostrokove vikonannya zavdannya buv nagorodzhenij Ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenya Za operaciyu v Kerchenskij protoci pov yazanu iz zahoplennyam Tuapse nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 10 lipnya 1838 roku desantni zagoni pid jogo komanduvannyam buli visadzheni na bereg v girli richki Shapsuh Pislya zakinchennya budivnictva ukriplen pri richci vijska buli napravleni v Sudzhutsku buhtu Podolavshi opir gorciv desantni vijska visadilisya u girli Cemessa Pridushivshi opir gorciv pristupiv do budivnictva potuzhnogo fortu i majbutnogo mista Novorosijska Za vidminne vikonannya desantnih operacij provedenij v kontr admirali i nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 18 kvitnya 1839 roku priznachenij nachalnikom Pershogo viddilennya Chornomorskoyi beregovoyi liniyi dlya zmicnennya Novorosijska i vlashtovuvannya tam morskogo portu 18 rokiv viddav planovomu budivnictva mista Za veliki zaslugi v mistobuduvanni i rozvitku krayu nagorodzhenij Ordenom Svyatoyi Anni 1 go stupenya Ordenom Svyatogo Volodimira 2 go stupenya i buv provedenij u vice admirali 27 listopada 1852 roku na chest 300 richchya priyednannya Kazanskogo hanstva do Rosiyi nagorodzhenij Ordenom Oleksandra Nevskogo Mogila Lazarya Serebryakova U period Shidnoyi vijni 1853 1856 komanduvav usima korablyami na shidnomu berezi Chornogo morya i vijskovimi ekspediciyami do pivdenno shidnih tureckih garnizoniv Keruvav znishennyam tureckih ukriplen bilya starogo Trapezunda Z vstupom u vijnu Angliyi i Franciyi proti Rosiyi polozhennya Chornomorskogo flotu i Chornomorskoyi beregovoyi liniyi stalo nadzvichajno vazhkim Shob uniknuti tragediyi Serebryakov prijmaye samostijne rishennya pro znyattya garnizoniv ukriplen i bez vtrat evakuyuye Novorosijsk Pislya pidpisannya u 1856 roci v Parizhi mirnogo dogovoru priznachenij chlenom Admiraltejstv radi i zvedenij v admirali flotu 27 zhovtnya 1856 roku do ordeniv Svyatogo Oleksandra Nevskogo Bilogo Orla Svyatogo Stanislava 1 go stupenya i Svyatoyi Anni 1 go stupenya buli priyednani mechi Pomer 28 lyutogo 1862 roku u Sankt Peterburzi pislya netrivaloyi hvorobi Za zapovitom jogo tilo perevezli na batkivshinu v Karasubazar i pohovali na Virmenskomu cvintari 21 travnya 1955 roku buv perepohovanij na Bratskomu kladovishi v Sevastopoli DzherelaArutyunov K A Gordost russkogo flota Admiral Lazar Markovich Serebryakov M Avangard 1996 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros