Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

doctoral students Альфред Клебшнім Rudolf Friedrich Alfred ClebschНародився19 січня 1833 1833 01 19 2 3 Кенігсберг Корол

Клебш Фрідріх Альфред

Клебш Фрідріх Альфред

Альфред Клебш
нім. Rudolf Friedrich Alfred Clebsch
image
Народився19 січня 1833(1833-01-19)[2][3][…]
Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер7 листопада 1872(1872-11-07)[2][3][…] (39 років)
Геттінген, Німецька імперія
·дифтерія
Похованняd
Країнаimage Королівство Пруссія
Діяльністьматематик, викладач університету, фізик
Alma materКенігсберзький університет
Галузьалгебрична геометрія і математика
ЗакладГіссенський університет
Університет Карлсруе
HU Berlin
Геттінгенський університет
Науковий керівникФранц Ернст Нейман
Аспіранти, докторантиd[5]
d[6]
d[7]
Готлоб Фреге[8]
ЧленствоПрусська академія наук
Баварська академія наук
Відомий завдяки:
Коефіцієнти Клебша — Ґордана
НагородиПремія Понселе
Автографimage
image Альфред Клебш у Вікісховищі

Рудольф Фрідріх Альфред Клебш (нім. Rudolf Friedrich Alfred Clebsch, 19 січня 1833, Кенігсберг, † 7 листопада 1872, Геттінген) — німецький математик, учень Гессе і Неймана.

Біографія

У 1858 році став професором політехнічної школи в Карлсруе, потім у Гіссені та в Геттінгені. Перші дослідження Клебша відносяться до математичної фізики, теорії пружності та гідродинаміки; пізніше він став відомий як чистий математик. Сучасники відзначали захопливість його лекцій. У 1868 році Клебш і Карл Нейман заснували журнал «Mathematische Annalen». Через ранню смерть Клебша деякі його роботи так і не були завершені, а деякі відредаговані й опубліковані посмертно.

Наукова діяльність

Головний внесок Клебша в математику відноситься до геометрії, алгебраїчної геометрії та теорії інваріантів. До важливих загальноматематичних ідей Клебша відноситься те, що він вперше ввів у розгляд так званий лінійний елемент площини або простору — пару, що складається з точки і прикладеного до неї напряму (тобто прямої, що проходить через дану точку). Таким чином, Клебш фактично ввів поняття дотичного розшарування й проективізованного дотичного розшарування. Він використовував введені ним поняття для дослідження диференціальних рівнянь, які він трактував як зв'язок точок площини або простору з доданими в них напрямками, і створив для цього так звану теорію коннексів. На честь Клебша і Гордана названі коефіцієнти Клебша — Ґордана.

Праці

Крім безлічі мемуарів, Клебш написав кілька окремо виданих праць, з яких відомі:

  • Theorie der Elastizität fester Körper (1863)
  • Theorie der Abelschen Functionen (1866, з Паулем Горданом)
  • Theorie der binären algebraischen Formen (1871)
  • Théorie de l'Élasticité des Corps Solides. Traduite par Barré de Saint-Venant et Flamant, avec des notes étendues de Saint-Venant. Dunod, Paris (1883, посмертно)

Праці в Інтернеті

  • Vorlesungen über geometrie (Teubner, Leipzig, 1876—1891), редактор: Фердинанд фон Ліндеман.
  • Théorie der binären algebraischen Formen. Teubner, 1872.
  • Theorie der Abelschen Functionen, спільно з Паулем Горданом (P. Gordan), B. G. Teubner, 1866.
  • Theorie der Elasticität fester Körper. B. G. Teubner, 1862.

Див. також

Примітки

  1. Prix. Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. Т. Tomes LXII à XCI, 2 Janvier 1866 à 27 Décembre 1880. Paris: Gauthier-Villars. 1888. с. 1457.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #116541830 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. Record #116541830 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  10. Bibliothèque nationale de France open data platform — 2011.
  11. Початок геометричній діяльності Клебша доводиться на 1860 р. До цього часу особа області, яка пізніше буде названа алгебраїчної геометрією, було сформовано роботами Понселе, Шаля, Келі, Сильвестра, Сальмона, Мебіуса, Гессе і Плюккера. <…> Було безліч конкретних фактів, які дозволяли припустити існування загальних результатів і концепцій. Глибока і смілива ідея Клебша полягала в тому, що ці загальні концепції слід шукати не в самій геометрії, а в тільки що (1856 р.) опублікованих роботах Рімана, які в той час були сприйняті як частина теорії функцій <…> Нову концепцію Клебш вперше розвинув в 1863 р. в статті «Про застосування абелевих функцій в геометрії», опублікованої в журналі Крелль. Мені здається, що цю статтю можна розглядати як свідоцтво про народження алгебраїчної геометрії, як перший крик новонародженого. // І. Р. Шафаревич. До 150-річчя від дня народження Альфреда Клебша. Повне зібрання творів: У 6 т. — М .: Інститут російської цивілізації, 2014. (Том 6, стор. 373—374)
  12. На другому місці після алгебраїчної геометрії в творчості Клебша стояла теорія інваріантів. // І. Р. Шафаревич. До 150-річчя від дня народження Альфреда Клебша. Повне зібрання творів: У 6 т. — М .: Інститут російської цивілізації, 2014. (Том 6, стор. 376)
  13. A. Clebsch. Vorlesungen über geometrie (Teubner, Leipzig, 1876—1891), редактор: Фердинанд фон Ліндеман.
  14. Клейн Ф. Вища геометрія. — Будь-яке видання.
  15. Синцов Д. М. Теорія коннексів в просторі у зв'язку з теорією диференціальних рівнянь в приватних похідних першого порядку. — Казань, 1894.
  16. Теорія коннексів отримала свій початок в роботах німецького математика А. Клебша, який вперше розглядав як основний елемент площині поєднання точка-пряма. Сукупність таких елементів, що задовольняють рівняння image, де image — однорідні координати точки, image — однорідні координати прямої і image — функція однорідна як щодо image, так і щодо image, він назвав тернарним коннексом. Клебш побудував геометрію тернарного коннексу і застосував її в теорії звичайних диференціальних рівнянь. Дослідити коннекс в просторі зі складовими елементами точка-площина, точка-пряма, точка-пряма-площина Клебш не встиг. // Створення харківської геометричній школи.

Посилання

  • Джон Дж. О'Коннор і Едмунд Ф. Робертсон. Клебш, Альфред (англ.) — Біографія в архіві MacTutor.
  • Колмогоров А. Н., Юшкевич А. П. (ред.) Математика XIX століття. — Том 2: Геометрія. Теорія аналітичних функцій. — М.: Наука, 1981. (рос.)
  • Стройк Д. Я Короткий нарис історії математики. — Изд. 3-е. — М.: Наука, 1984. — 285 с. (рос.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

doctoral students Alfred Klebshnim Rudolf Friedrich Alfred ClebschNarodivsya19 sichnya 1833 1833 01 19 2 3 Kenigsberg Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuzPomer7 listopada 1872 1872 11 07 2 3 39 rokiv Gettingen Nimecka imperiya difteriyaPohovannyadKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistmatematik vikladach universitetu fizikAlma materKenigsberzkij universitetGaluzalgebrichna geometriya i matematikaZakladGissenskij universitet Universitet Karlsrue HU Berlin Gettingenskij universitetNaukovij kerivnikFranc Ernst NejmanAspiranti doktorantid 5 d 6 d 7 Gotlob Frege 8 ChlenstvoPrusska akademiya nauk Bavarska akademiya naukVidomij zavdyaki Koeficiyenti Klebsha GordanaNagorodiPremiya PonseleAvtograf Alfred Klebsh u Vikishovishi Rudolf Fridrih Alfred Klebsh nim Rudolf Friedrich Alfred Clebsch 19 sichnya 1833 Kenigsberg 7 listopada 1872 Gettingen nimeckij matematik uchen Gesse i Nejmana BiografiyaU 1858 roci stav profesorom politehnichnoyi shkoli v Karlsrue potim u Gisseni ta v Gettingeni Pershi doslidzhennya Klebsha vidnosyatsya do matematichnoyi fiziki teoriyi pruzhnosti ta gidrodinamiki piznishe vin stav vidomij yak chistij matematik Suchasniki vidznachali zahoplivist jogo lekcij U 1868 roci Klebsh i Karl Nejman zasnuvali zhurnal Mathematische Annalen Cherez rannyu smert Klebsha deyaki jogo roboti tak i ne buli zaversheni a deyaki vidredagovani j opublikovani posmertno Naukova diyalnistGolovnij vnesok Klebsha v matematiku vidnositsya do geometriyi algebrayichnoyi geometriyi ta teoriyi invariantiv Do vazhlivih zagalnomatematichnih idej Klebsha vidnositsya te sho vin vpershe vviv u rozglyad tak zvanij linijnij element ploshini abo prostoru paru sho skladayetsya z tochki i prikladenogo do neyi napryamu tobto pryamoyi sho prohodit cherez danu tochku Takim chinom Klebsh faktichno vviv ponyattya dotichnogo rozsharuvannya j proektivizovannogo dotichnogo rozsharuvannya Vin vikoristovuvav vvedeni nim ponyattya dlya doslidzhennya diferencialnih rivnyan yaki vin traktuvav yak zv yazok tochok ploshini abo prostoru z dodanimi v nih napryamkami i stvoriv dlya cogo tak zvanu teoriyu konneksiv Na chest Klebsha i Gordana nazvani koeficiyenti Klebsha Gordana PraciKrim bezlichi memuariv Klebsh napisav kilka okremo vidanih prac z yakih vidomi Theorie der Elastizitat fester Korper 1863 Theorie der Abelschen Functionen 1866 z Paulem Gordanom Theorie der binaren algebraischen Formen 1871 Theorie de l Elasticite des Corps Solides Traduite par Barre de Saint Venant et Flamant avec des notes etendues de Saint Venant Dunod Paris 1883 posmertno Praci v InternetiVorlesungen uber geometrie Teubner Leipzig 1876 1891 redaktor Ferdinand fon Lindeman Theorie der binaren algebraischen Formen Teubner 1872 Theorie der Abelschen Functionen spilno z Paulem Gordanom P Gordan B G Teubner 1866 Theorie der Elasticitat fester Korper B G Teubner 1862 Div takozhGraf KlebshaPrimitkiPrix Comptes rendus hebdomadaires des seances de l Academie des sciences T Tomes LXII a XCI 2 Janvier 1866 a 27 Decembre 1880 Paris Gauthier Villars 1888 s 1457 Deutsche Nationalbibliothek Record 116541830 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Record 116541830 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 Bibliotheque nationale de France open data platform 2011 Pochatok geometrichnij diyalnosti Klebsha dovoditsya na 1860 r Do cogo chasu osoba oblasti yaka piznishe bude nazvana algebrayichnoyi geometriyeyu bulo sformovano robotami Ponsele Shalya Keli Silvestra Salmona Mebiusa Gesse i Plyukkera lt gt Bulo bezlich konkretnih faktiv yaki dozvolyali pripustiti isnuvannya zagalnih rezultativ i koncepcij Gliboka i smiliva ideya Klebsha polyagala v tomu sho ci zagalni koncepciyi slid shukati ne v samij geometriyi a v tilki sho 1856 r opublikovanih robotah Rimana yaki v toj chas buli sprijnyati yak chastina teoriyi funkcij lt gt Novu koncepciyu Klebsh vpershe rozvinuv v 1863 r v statti Pro zastosuvannya abelevih funkcij v geometriyi opublikovanoyi v zhurnali Krell Meni zdayetsya sho cyu stattyu mozhna rozglyadati yak svidoctvo pro narodzhennya algebrayichnoyi geometriyi yak pershij krik novonarodzhenogo I R Shafarevich Do 150 richchya vid dnya narodzhennya Alfreda Klebsha Povne zibrannya tvoriv U 6 t M Institut rosijskoyi civilizaciyi 2014 Tom 6 stor 373 374 Na drugomu misci pislya algebrayichnoyi geometriyi v tvorchosti Klebsha stoyala teoriya invariantiv I R Shafarevich Do 150 richchya vid dnya narodzhennya Alfreda Klebsha Povne zibrannya tvoriv U 6 t M Institut rosijskoyi civilizaciyi 2014 Tom 6 stor 376 A Clebsch Vorlesungen uber geometrie Teubner Leipzig 1876 1891 redaktor Ferdinand fon Lindeman Klejn F Visha geometriya Bud yake vidannya Sincov D M Teoriya konneksiv v prostori u zv yazku z teoriyeyu diferencialnih rivnyan v privatnih pohidnih pershogo poryadku Kazan 1894 Teoriya konneksiv otrimala svij pochatok v robotah nimeckogo matematika A Klebsha yakij vpershe rozglyadav yak osnovnij element ploshini poyednannya tochka pryama Sukupnist takih elementiv sho zadovolnyayut rivnyannya f x 1 x 2 x 3 u 1 u 2 u 3 0 displaystyle f x 1 x 2 x 3 u 1 u 2 u 3 0 de x 1 x 2 x 3 displaystyle x 1 x 2 x 3 odnoridni koordinati tochki u 1 u 2 u 3 displaystyle u 1 u 2 u 3 odnoridni koordinati pryamoyi i f displaystyle f funkciya odnoridna yak shodo x displaystyle x tak i shodo u displaystyle u vin nazvav ternarnim konneksom Klebsh pobuduvav geometriyu ternarnogo konneksu i zastosuvav yiyi v teoriyi zvichajnih diferencialnih rivnyan Dosliditi konneks v prostori zi skladovimi elementami tochka ploshina tochka pryama tochka pryama ploshina Klebsh ne vstig Stvorennya harkivskoyi geometrichnij shkoli PosilannyaDzhon Dzh O Konnor i Edmund F Robertson Klebsh Alfred angl Biografiya v arhivi MacTutor Kolmogorov A N Yushkevich A P red Matematika XIX stolittya Tom 2 Geometriya Teoriya analitichnih funkcij M Nauka 1981 ros Strojk D Ya Korotkij naris istoriyi matematiki Izd 3 e M Nauka 1984 285 s ros

Дата публікації:
Топ