Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Адоніс Адо ніс дав гр Άδωνις Повелитель у давньогрецьких міфах був см

Адоніс (міфологія)

Адоніс (міфологія)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Адоніс.

Адо́ніс (дав.-гр. Άδωνις *Повелитель) — у давньогрецьких міфах, був смертним коханцем богині Афродіти. Одного разу під час полювання Адоніса вбив кабан і він помер на руках у Афродіти, коли вона плакала. Його кров змішалася з її сльозами і стала квіткою анемоною.

Адоніс
дав.-гр. Άδωνις
image
Божество вдавньогрецька релігія
Покровитель длякраса і пристрасть[d]
БатькоКінір, d або Фойник
МатиМірра або d
Брати/сестриМірра, Брезія, Лаогора і Орседіка
ДітиBeroe[d] і d
ВбивцяS. scrofa
Похідна роботаAdonis[d]
Персонаж творуМетаморфози і d
image Медіафайли у Вікісховищі

У дослідженні релігії кінця XIX та початку XX століття Адоніса широко розглядали як яскравий приклад архетипового бога, що вмирає та воскресає. В переносному значенні Адоніс — гарний молодий чоловік.

Походження міфу

Адоніс (фінікійське «адон», «господь», «владика») — грецька назва божества фінікійсько-сирійського походження з яскраво вираженими рослинними функціями, пов'язаними з періодичним помиранням і відродженням природи, відповідника вавилонського Таммуза. Назва може походити і від «Адонай» — одного з імен юдейського Бога.

Греки вважали культ Адоніса близькосхідним походженням. Ім'я Адоніса походить від ханаанського слова, що означає «володар», і більшість сучасних вчених вважають, що історія про Афродіту й Адоніса походить від раннього Месопотамського міфу про Інанну (Іштар) і Думузіда (Таммуза).

Міф про Адоніса в найповнішому вигляді представлений у Псевдо-Аполлодора, Овідія та Антоніна Ліберала.

Міфи про Адоніса

Народження

Дочка кіпрського царя Кініра (або біблоського Фенікса чи ассирійського Тіанта) Мірра вихвалялася, що вона вродливіша за саму богиню Афродіту. Богиня за це наслала на Мірру жагу до її батька. Мірра напоїла Кініра та зачала від нього. Отямившись, цар схопив меча, щоб убити дочку, але Афродіта перетворила її на миррове дерево. Кінір розрубав дерево надвоє і всередині виявився хлопчик Адоніс. Афродіта сховала його до скриньки та передала Персефоні.

Між Афродітою та Персефоною

image
Пробудження Адоніса (1899—1900) Джон Вільям Вотерхаус

Персефона з цікавості відчинила скриньку й виявила там хлопчика і виростила його. Тоді Афродіта стала вимагати Адоніса назад. Обидві богині звернулися до Зевса розсудити їх. Він призначив суддею музу Калліопу, котра винесла рішення: Адоніс проводитиме одну третину року з Афродітою, одну третину з Персефоною і одну третину на свій розсуд. Адоніс проте обрав Афродіту, бо вона причарувала його своїм поясом. Також Афродіта бажала пробудити в Адоніса ревнощі, тому провела кілька ночей з аргонавтом Бутом; їхнім сином став цар сицилійського міста Ерики. Від Адоніса богиня народила Голга — засновника кіпрських Голгів, та Берою — засновницю фракійської Берої.

У своєму комічному творі «Діалоги богів» сатиричний автор Лукіан показує Афродіту в кількох діалогах, в одному з яких вона скаржиться богині місяця Селені, що Ерос змусив Персефону закохатися в Адоніса, і тепер вона мусить розділити його з нею.

Смерть

image
Смерть Адоніса (1709) Джузеппе Маццуолі

Потім, одного разу, коли Адоніс був на полюванні, він був поранений кабаном який ударив його іклом у стегно і стік кров'ю на руках у Афродіти. У різних версіях історії кабан був надісланий або Аресом, який ревнував, що Афродіта проводить так багато часу з Адонісом, Артемідою, яка хотіла помститися Афродіті за вбивство її відданого послідовника Іпполіта, або Аполлоном, щоб покарати Афродіту за те, що вона осліпила його сина Еріманта. Історія також пояснює асоціації Афродіти з певними квітами. Повідомляється, що, оплакуючи смерть Адоніса, вона вирощувала анемони всюди, де пролилася його кров, і оголосила свято в річницю його смерті. В одній із пізніх розповідей його кров перетворилася на троянди.

Інші любові

За перказами, Адоніса також любили інші боги, такі як Аполлон, Геракл і Діоніс. Його описували як андрогіна, оскільки він поводився як чоловік у своїй прихильності до Афродіти, але як жінка до Аполлона. «Андрогін» тут означає, що Адоніс взяв на себе пасивну жіночу роль у своєму коханні до Аполлона.

Про кохання Геракла до Адоніса побіжно згадує Птолемей Гефестіон. У тексті говориться, що через його любов до Адоніса Афродіта навчила кентавра Нессоса пастки, щоб зловити його.

Інша традиція стверджувала, що Діоніс, грецький бог вина та божевілля, увів Адоніса.

Культ Адоніса

image
Венера і Адоніс (1792) Франсуа Лемуана

Культ Адоніса існував у Фінікії, Сирії, Єгипті, на островах Кіпр і Лесбос. Згідно Лукіана, у Біблі було святилище Афродіти, де відбувалися оргії на честь Адоніса, що супроводжувалися священною проституцією, причому перший день був присвячений плачу, а другий — радощам з приводу воскресіння Адоніса. Розповідається про річку Адоніс, яка щорічно забарвлюється в червоний колір, коли, за переказами, в горах Лівану гине Адоніс. Однак тут же скептичні міркування щодо червоного ґрунту, який надає річці кривавий колір.

У V ст. до н. е. культ Адоніса поширився в материковій Греції. У Аргосі жінки оплакували Адоніса в особливій будівлі. В Афінах під час свята на честь Адоніса під плач і похоронні пісні всюди виставлялися зображення померлих. Адонії — свято на честь Адоніса, що проводиться 24 червня кожного року — були особливо популярні в епоху еллінізму, коли поширилися греко-східні культи Осіріса, Таммуза і ін. Пізньої весни і ранньої осені жінки виставляли невеликі горщики з зеленню, яка швидко розвивається і так само швидко в'яне, так звані «садки Адоніса» — символ скороминущості життя. В Олександрії пишно святкували священний шлюб Афродіти і юного Адоніса, а наступного дня з голосінням і плачем статую Адоніса несли до моря і занурювали у воду, символізуючи повернення його в царство смерті.

Свято Адонії на честь його трагічної смерті жінки відзначали щороку в середині літа. Під час цього свята грецькі жінки садили «сади Адоніса» — невеликі горщики з рослинами, що швидко ростуть, і встановлювали їх на будинках під жарким сонцем. Рослини проростали, але незабаром в'янули та гинули. Потім жінки оплакували смерть Адоніса, рвали на собі одяг і били себе в груди, публічно демонструючи горе.

У міфі про Адоніса відбилися давні матріархальні і хтонічні риси поклоніння великому жіночому божеству родючості й залежному від нього набагато слабшому і навіть смертному, що відроджується лише на час, чоловічому кореляту. У міфі і культі Адоніса виразно простежується розгорнута символіка вічного кругообігу і гармонійного єднання життя і смерті в природі. Інші аналоги — Озіріс, Тамуз, шумерський Думу-зід-абзу. Адоніс належить до дуже популярного у різних народів міфологічного архетипу божеств, що оживають (Помираючий та воскресаючий бог).

Трактування образу

Шотландський антрополог Джеймс Джордж Фрейзер багато писав про Адоніса у своєму монументальному дослідженні порівняльної релігії «Золота гілка» (1890), а також у пізніших роботах. Фрейзер стверджував, що Адоніс був лише одним із прикладів архетипу «бога, що вмирає та воскресає», який зустрічається в усіх культурах, а в давньогрецькій цей цикл реалізувався в перебуванні Адоніса то в підземному царстві, то на поверхні.

У середині XIX століття деякі вчені почали критикувати позначення «вмираючий і воскресаючий бог», у деяких випадках стверджуючи, що божества, такі як Адоніс, яких раніше називали «вмираючими та воскресаючими», доречніше визначати як «вмираючих богів» і «зникаючих богів». Адже боги, що справді померли, не повернулися, а ті, що повернулися, ніколи «справді» не помирали.

На думку Роберта Грейвса, міфи про Адоніса відображають запровадження нового календаря, розділеного на дві частини сонцестояннями. В світлішу («сонячну») частину року правив цар-жрець, а в темнішу («місячну») — , який і постає вепрем, оскільки його ікла нагадують місячний серп. Те саме джерело Грейвс вбачав у міфах про Таммуза, Осіріса, критського Зевса, аркадійського Анкея, лідійського Карманора та ірландського Діармайта.

У мистецтві

До міфа про кохання Адоніса й Афродіти часто зверталися художники та письменники античності, доби Відродження й пізніших епох: Тіціан, Паоло Веронезе, Нікола Пуссен, Пітер Пауль Рубенс, Джорджоне, Тінторетто, Огюст Роден, Вільям Шекспір, Лопе де Вега, Жан де Лафонтен. Міф про Адоніса став основою лібретто опер , Клаудіо Монтеверді, Джованні Легренці.

У переносному значенні Адоніс — надзвичайно вродливий чоловік.

Галерея

Примітки

  1. Любкер Ф. Adonis // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 17–18.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q45273687d:Track:Q1459210d:Track:Q30059240
  2. Любкер Ф. Cinyras // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 290.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45190700
  3. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 176—177. ISBN . OCLC 277195883.
  4. West, M. L. (1997). The east face of Helicon : west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford [England]: Clarendon Press. с. 57. ISBN . OCLC 37187415.
  5. Ringgren, Helmer; Fabry, Heinz-Josef (1974-2021). Theological dictionary of the Old Testament. Grand Rapids, Mich.: Eerdmans. с. 59—74. ISBN . OCLC 700991.
  6. Kerényi, Karl (1951). The gods of the Greeks. London,: Thames, and Hudson. с. 67. ISBN . OCLC 387233.
  7. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 97. ISBN . OCLC 277195883.
  8. Аполлодор III.14.3—4; Гігін. Поетична астрономія II.7; Гігін. Міфи 58.
  9. Аполлоній Родоський IV.914—919; Діодор Сицилійський IV.83; Схолії до «Ідилій» Феокрита XV.100; Цец. Схолії до Лікофрона 831.
  10. Гігін. Астрономія II 7, 3
  11. Феокріт. Смерть Адоніса; Біон. Плач про Адоніса 7-8 Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека I 3, 5; III 14, 3-4
  12. Овідій. Метаморфози X 525—559, 708—739
  13. Гігін. Міфи 251
  14. Фанокл. Любовні пристрасті = Плутарх. Застільні бесіди IV 5, 3
  15. Птолемей Гефестіон, Нова історія, книга 5 (за Фотієм, Миріобібліон 190)
  16. Птолемей Гефестіон, Нова історія, книга 2 (за Фотієм, Миріобібліон 190)
  17. Фанокл; Плутарх, Сипосіум, IV 5
  18. Павсаній. Опис Еллади II 20, 6
  19. Ehrman, Bart D. (2012). Did Jesus exist? : the historical argument for Jesus of Nazareth. New York: HarperOne. с. 222—223. ISBN . OCLC 773671784.
  20. Batto, Bernard Frank; Roberts, Kathryn L.; Roberts, J. J. M. (2004). David and Zion : Biblical Studies in Honor of J.J.M. Roberts. Winona Lake, Ind.: Eisenbrauns. с. 375. ISBN . OCLC 747412035.
  21. Barstad, Hans M. (1984). The religious polemics of Amos : studies in the preaching of Am 2, 7B-8 ; 4,1-13 ; 5,1-27 ; 6, 4-7 ; 8, 14. Leiden: E.J. Brill. с. 149—150. ISBN . OCLC 11072958.
  22. Barstad, Hans M. (1984). The religious polemics of Amos : studies in the preaching of Am 2, 7B-8 ; 4,1-13 ; 5,1-27 ; 6, 4-7 ; 8, 14. Leiden: E.J. Brill. с. 149. ISBN . OCLC 11072958.
  23. Ehrman, Bart D. (2012). Did Jesus exist? : the historical argument for Jesus of Nazareth. New York: HarperOne. с. 140—142. ISBN . OCLC 773671784.
  24. Eliade, Mircea; Adams, Charles J. (1987). The Encyclopedia of religion. New York. с. 521—527. ISBN . OCLC 13137882.
  25. Batto, Bernard Frank; Roberts, Kathryn L.; Roberts, J. J. M. (2004). David and Zion : Biblical Studies in Honor of J.J.M. Roberts. Winona Lake, Ind.: Eisenbrauns. с. 374. ISBN . OCLC 747412035.
  26. Graves, Robert (15 травня 2018). The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition (англ.). National Geographic Books. с. 19. ISBN .

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адоніс
  • Міфи Давньої Греції [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]. Для серед, шкіл. в. (Переказ К. І. Гловацької. Наук, керівник вид. та автор передм. А. О. Білецький. Худож. оформл. Р. 3. Масаутова). — К.: Веселка, 1980.— 125 с., іл.
  • Словник античної міфології [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.
  • Фрэзер Дж. РИТУАЛ АДОНИСА [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.] // Золотая ветвь. Исследование магии и религии / Пер. с англ. М. К. Рыкли­на. — М.: Политиздат, 1980.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Adonis Ado nis dav gr Adwnis Povelitel u davnogreckih mifah buv smertnim kohancem bogini Afroditi Odnogo razu pid chas polyuvannya Adonisa vbiv kaban i vin pomer na rukah u Afroditi koli vona plakala Jogo krov zmishalasya z yiyi slozami i stala kvitkoyu anemonoyu Adonis dav gr AdwnisBozhestvo vdavnogrecka religiyaPokrovitel dlyakrasa i pristrast d BatkoKinir d abo FojnikMatiMirra abo dBrati sestriMirra Breziya Laogora i OrsedikaDitiBeroe d i dVbivcyaS scrofaPohidna robotaAdonis d Personazh tvoruMetamorfozi i d Mediafajli u Vikishovishi U doslidzhenni religiyi kincya XIX ta pochatku XX stolittya Adonisa shiroko rozglyadali yak yaskravij priklad arhetipovogo boga sho vmiraye ta voskresaye V perenosnomu znachenni Adonis garnij molodij cholovik Pohodzhennya mifuAdonis finikijske adon gospod vladika grecka nazva bozhestva finikijsko sirijskogo pohodzhennya z yaskravo virazhenimi roslinnimi funkciyami pov yazanimi z periodichnim pomirannyam i vidrodzhennyam prirodi vidpovidnika vavilonskogo Tammuza Nazva mozhe pohoditi i vid Adonaj odnogo z imen yudejskogo Boga Greki vvazhali kult Adonisa blizkoshidnim pohodzhennyam Im ya Adonisa pohodit vid hanaanskogo slova sho oznachaye volodar i bilshist suchasnih vchenih vvazhayut sho istoriya pro Afroditu j Adonisa pohodit vid rannogo Mesopotamskogo mifu pro Inannu Ishtar i Dumuzida Tammuza Mif pro Adonisa v najpovnishomu viglyadi predstavlenij u Psevdo Apollodora Ovidiya ta Antonina Liberala Mifi pro AdonisaNarodzhennya Dochka kiprskogo carya Kinira abo bibloskogo Feniksa chi assirijskogo Tianta Mirra vihvalyalasya sho vona vrodlivisha za samu boginyu Afroditu Boginya za ce naslala na Mirru zhagu do yiyi batka Mirra napoyila Kinira ta zachala vid nogo Otyamivshis car shopiv mecha shob ubiti dochku ale Afrodita peretvorila yiyi na mirrove derevo Kinir rozrubav derevo nadvoye i vseredini viyavivsya hlopchik Adonis Afrodita shovala jogo do skrinki ta peredala Persefoni Mizh Afroditoyu ta Persefonoyu Probudzhennya Adonisa 1899 1900 Dzhon Vilyam Voterhaus Persefona z cikavosti vidchinila skrinku j viyavila tam hlopchika i virostila jogo Todi Afrodita stala vimagati Adonisa nazad Obidvi bogini zvernulisya do Zevsa rozsuditi yih Vin priznachiv suddeyu muzu Kalliopu kotra vinesla rishennya Adonis provoditime odnu tretinu roku z Afroditoyu odnu tretinu z Persefonoyu i odnu tretinu na svij rozsud Adonis prote obrav Afroditu bo vona pricharuvala jogo svoyim poyasom Takozh Afrodita bazhala probuditi v Adonisa revnoshi tomu provela kilka nochej z argonavtom Butom yihnim sinom stav car sicilijskogo mista Eriki Vid Adonisa boginya narodila Golga zasnovnika kiprskih Golgiv ta Beroyu zasnovnicyu frakijskoyi Beroyi U svoyemu komichnomu tvori Dialogi bogiv satirichnij avtor Lukian pokazuye Afroditu v kilkoh dialogah v odnomu z yakih vona skarzhitsya bogini misyacya Seleni sho Eros zmusiv Persefonu zakohatisya v Adonisa i teper vona musit rozdiliti jogo z neyu Smert Smert Adonisa 1709 Dzhuzeppe Maccuoli Potim odnogo razu koli Adonis buv na polyuvanni vin buv poranenij kabanom yakij udariv jogo iklom u stegno i stik krov yu na rukah u Afroditi U riznih versiyah istoriyi kaban buv nadislanij abo Aresom yakij revnuvav sho Afrodita provodit tak bagato chasu z Adonisom Artemidoyu yaka hotila pomstitisya Afroditi za vbivstvo yiyi viddanogo poslidovnika Ippolita abo Apollonom shob pokarati Afroditu za te sho vona oslipila jogo sina Erimanta Istoriya takozh poyasnyuye asociaciyi Afroditi z pevnimi kvitami Povidomlyayetsya sho oplakuyuchi smert Adonisa vona viroshuvala anemoni vsyudi de prolilasya jogo krov i ogolosila svyato v richnicyu jogo smerti V odnij iz piznih rozpovidej jogo krov peretvorilasya na troyandi Inshi lyubovi Za perkazami Adonisa takozh lyubili inshi bogi taki yak Apollon Gerakl i Dionis Jogo opisuvali yak androgina oskilki vin povodivsya yak cholovik u svoyij prihilnosti do Afroditi ale yak zhinka do Apollona Androgin tut oznachaye sho Adonis vzyav na sebe pasivnu zhinochu rol u svoyemu kohanni do Apollona Pro kohannya Gerakla do Adonisa pobizhno zgaduye Ptolemej Gefestion U teksti govoritsya sho cherez jogo lyubov do Adonisa Afrodita navchila kentavra Nessosa pastki shob zloviti jogo Insha tradiciya stverdzhuvala sho Dionis greckij bog vina ta bozhevillya uviv Adonisa Kult AdonisaVenera i Adonis 1792 Fransua Lemuana Kult Adonisa isnuvav u Finikiyi Siriyi Yegipti na ostrovah Kipr i Lesbos Zgidno Lukiana u Bibli bulo svyatilishe Afroditi de vidbuvalisya orgiyi na chest Adonisa sho suprovodzhuvalisya svyashennoyu prostituciyeyu prichomu pershij den buv prisvyachenij plachu a drugij radosham z privodu voskresinnya Adonisa Rozpovidayetsya pro richku Adonis yaka shorichno zabarvlyuyetsya v chervonij kolir koli za perekazami v gorah Livanu gine Adonis Odnak tut zhe skeptichni mirkuvannya shodo chervonogo gruntu yakij nadaye richci krivavij kolir U V st do n e kult Adonisa poshirivsya v materikovij Greciyi U Argosi zhinki oplakuvali Adonisa v osoblivij budivli V Afinah pid chas svyata na chest Adonisa pid plach i pohoronni pisni vsyudi vistavlyalisya zobrazhennya pomerlih Adoniyi svyato na chest Adonisa sho provoditsya 24 chervnya kozhnogo roku buli osoblivo populyarni v epohu ellinizmu koli poshirilisya greko shidni kulti Osirisa Tammuza i in Piznoyi vesni i rannoyi oseni zhinki vistavlyali neveliki gorshiki z zelennyu yaka shvidko rozvivayetsya i tak samo shvidko v yane tak zvani sadki Adonisa simvol skorominushosti zhittya V Oleksandriyi pishno svyatkuvali svyashennij shlyub Afroditi i yunogo Adonisa a nastupnogo dnya z golosinnyam i plachem statuyu Adonisa nesli do morya i zanuryuvali u vodu simvolizuyuchi povernennya jogo v carstvo smerti Svyato Adoniyi na chest jogo tragichnoyi smerti zhinki vidznachali shoroku v seredini lita Pid chas cogo svyata grecki zhinki sadili sadi Adonisa neveliki gorshiki z roslinami sho shvidko rostut i vstanovlyuvali yih na budinkah pid zharkim soncem Roslini prorostali ale nezabarom v yanuli ta ginuli Potim zhinki oplakuvali smert Adonisa rvali na sobi odyag i bili sebe v grudi publichno demonstruyuchi gore U mifi pro Adonisa vidbilisya davni matriarhalni i htonichni risi pokloninnya velikomu zhinochomu bozhestvu rodyuchosti j zalezhnomu vid nogo nabagato slabshomu i navit smertnomu sho vidrodzhuyetsya lishe na chas cholovichomu korelyatu U mifi i kulti Adonisa virazno prostezhuyetsya rozgornuta simvolika vichnogo krugoobigu i garmonijnogo yednannya zhittya i smerti v prirodi Inshi analogi Oziris Tamuz shumerskij Dumu zid abzu Adonis nalezhit do duzhe populyarnogo u riznih narodiv mifologichnogo arhetipu bozhestv sho ozhivayut Pomirayuchij ta voskresayuchij bog Traktuvannya obrazuShotlandskij antropolog Dzhejms Dzhordzh Frejzer bagato pisav pro Adonisa u svoyemu monumentalnomu doslidzhenni porivnyalnoyi religiyi Zolota gilka 1890 a takozh u piznishih robotah Frejzer stverdzhuvav sho Adonis buv lishe odnim iz prikladiv arhetipu boga sho vmiraye ta voskresaye yakij zustrichayetsya v usih kulturah a v davnogreckij cej cikl realizuvavsya v perebuvanni Adonisa to v pidzemnomu carstvi to na poverhni U seredini XIX stolittya deyaki vcheni pochali kritikuvati poznachennya vmirayuchij i voskresayuchij bog u deyakih vipadkah stverdzhuyuchi sho bozhestva taki yak Adonis yakih ranishe nazivali vmirayuchimi ta voskresayuchimi dorechnishe viznachati yak vmirayuchih bogiv i znikayuchih bogiv Adzhe bogi sho spravdi pomerli ne povernulisya a ti sho povernulisya nikoli spravdi ne pomirali Na dumku Roberta Grejvsa mifi pro Adonisa vidobrazhayut zaprovadzhennya novogo kalendarya rozdilenogo na dvi chastini soncestoyannyami V svitlishu sonyachnu chastinu roku praviv car zhrec a v temnishu misyachnu yakij i postaye veprem oskilki jogo ikla nagaduyut misyachnij serp Te same dzherelo Grejvs vbachav u mifah pro Tammuza Osirisa kritskogo Zevsa arkadijskogo Ankeya lidijskogo Karmanora ta irlandskogo Diarmajta U mistectviDo mifa pro kohannya Adonisa j Afroditi chasto zvertalisya hudozhniki ta pismenniki antichnosti dobi Vidrodzhennya j piznishih epoh Tician Paolo Veroneze Nikola Pussen Piter Paul Rubens Dzhordzhone Tintoretto Ogyust Roden Vilyam Shekspir Lope de Vega Zhan de Lafonten Mif pro Adonisa stav osnovoyu libretto oper Klaudio Monteverdi Dzhovanni Legrenci U perenosnomu znachenni Adonis nadzvichajno vrodlivij cholovik GalereyaVenera i Adonis bl 1595 Annibale Karrachchi Venera ta Amur oplakuyut mertvogo Adonisa 1656 Kornelis Golshtejn Smert Adonisa 1684 1686 Luka Dzhordano Zagibel Adonisa Grigorianskij etruskij muzej Vatikan PrimitkiLyubker F Adonis Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 17 18 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q45273687d Track Q1459210d Track Q30059240 Lyubker F Cinyras Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 290 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45190700 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 176 177 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 West M L 1997 The east face of Helicon west Asiatic elements in Greek poetry and myth Oxford England Clarendon Press s 57 ISBN 0 19 815042 3 OCLC 37187415 Ringgren Helmer Fabry Heinz Josef 1974 2021 Theological dictionary of the Old Testament Grand Rapids Mich Eerdmans s 59 74 ISBN 0 8028 2338 6 OCLC 700991 Kerenyi Karl 1951 The gods of the Greeks London Thames and Hudson s 67 ISBN 0 500 27048 1 OCLC 387233 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 97 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 Apollodor III 14 3 4 Gigin Poetichna astronomiya II 7 Gigin Mifi 58 Apollonij Rodoskij IV 914 919 Diodor Sicilijskij IV 83 Sholiyi do Idilij Feokrita XV 100 Cec Sholiyi do Likofrona 831 Gigin Astronomiya II 7 3 Feokrit Smert Adonisa Bion Plach pro Adonisa 7 8 Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka I 3 5 III 14 3 4 Ovidij Metamorfozi X 525 559 708 739 Gigin Mifi 251 Fanokl Lyubovni pristrasti Plutarh Zastilni besidi IV 5 3 Ptolemej Gefestion Nova istoriya kniga 5 za Fotiyem Miriobiblion 190 Ptolemej Gefestion Nova istoriya kniga 2 za Fotiyem Miriobiblion 190 Fanokl Plutarh Siposium IV 5 Pavsanij Opis Elladi II 20 6 Ehrman Bart D 2012 Did Jesus exist the historical argument for Jesus of Nazareth New York HarperOne s 222 223 ISBN 978 0 06 220460 8 OCLC 773671784 Batto Bernard Frank Roberts Kathryn L Roberts J J M 2004 David and Zion Biblical Studies in Honor of J J M Roberts Winona Lake Ind Eisenbrauns s 375 ISBN 978 1 57506 551 9 OCLC 747412035 Barstad Hans M 1984 The religious polemics of Amos studies in the preaching of Am 2 7B 8 4 1 13 5 1 27 6 4 7 8 14 Leiden E J Brill s 149 150 ISBN 90 04 07017 6 OCLC 11072958 Barstad Hans M 1984 The religious polemics of Amos studies in the preaching of Am 2 7B 8 4 1 13 5 1 27 6 4 7 8 14 Leiden E J Brill s 149 ISBN 90 04 07017 6 OCLC 11072958 Ehrman Bart D 2012 Did Jesus exist the historical argument for Jesus of Nazareth New York HarperOne s 140 142 ISBN 978 0 06 220460 8 OCLC 773671784 Eliade Mircea Adams Charles J 1987 The Encyclopedia of religion New York s 521 527 ISBN 0 02 909480 1 OCLC 13137882 Batto Bernard Frank Roberts Kathryn L Roberts J J M 2004 David and Zion Biblical Studies in Honor of J J M Roberts Winona Lake Ind Eisenbrauns s 374 ISBN 978 1 57506 551 9 OCLC 747412035 Graves Robert 15 travnya 2018 The Greek Myths The Complete and Definitive Edition angl National Geographic Books s 19 ISBN 978 0 241 98235 8 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adonis Mifi Davnoyi Greciyi 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Dlya sered shkil v Perekaz K I Glovackoyi Nauk kerivnik vid ta avtor peredm A O Bileckij Hudozh oforml R 3 Masautova K Veselka 1980 125 s il Slovnik antichnoyi mifologiyi 24 listopada 2016 u Wayback Machine K Naukova dumka 1985 236 s Frezer Dzh RITUAL ADONISA 25 lipnya 2014 u Wayback Machine Zolotaya vetv Issledovanie magii i religii Per s angl M K Rykli na M Politizdat 1980 PosilannyaAdonis 14 travnya 2021 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ