Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франческо Морлакі італ Francesco Morlacchi або Франческо Джузеппе Бальдассарре Морлакі італ Francesco Giuseppe Baldassar

Франческо Морлакі

Франческо Морлакі

Франческо Морлакі (італ. Francesco Morlacchi або Франческо Джузеппе Бальдассарре Морлакі (італ. Francesco Giuseppe Baldassarre Morlacchi 14 червня 1784, Перуджа, Папська область — 28 жовтня 1841, Інсбрук, Австрійська імперія) — італійський композитор.

Франческо Морлакі
image
Основна інформація
Дата народження14 червня 1784(1784-06-14)[1][2][…]
Місце народженняПеруджа, Італія[4]
Дата смерті28 жовтня 1841(1841-10-28)[1][2][…] (57 років)
Місце смертіІнсбрук[4]
Похованняd
Професіїпіаніст, композитор, музикознавець, диригент, органіст
Освітаd
ВчителіНіколо Антоніо Дзінґареллі і Станіслао Маттеї
Відомі учніМоріц Гауптман
Інструментиорган[d] і фортепіано
Жанриопера
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Франческо Джузеппе Бальдассаре Морлакі народився 14 червня 1784 в Перуджі, в Папській області в родині скрипаля Алессандро Морлакі і Вірджинії Теренціо. Початкову музичну освіту здобув у батька і у двоюрідного діда по материнській лінії, Джованні Маццетті, органіста кафедрального собору. Продовжив навчання музики у Луїджі Карузо, капельмейстера кафедрального собору, засновника і директора громадської музичної школи в Перуджі.

В цей час майбутнім композитором були написані перші твори — в 1802 «Хресна дорога» (італ. Via crucis) на вірші Франческо Марії Сартореллі для церкви Сан Анджело, в 1803 кантата «Ангели біля Гробу Господнього» (італ. Gli angeli al divino sepolcro) і «12 сонатин для фортепіано або клавесина» (італ. 12 Sonatine per pianoforte o cembalo Між 1803 і 1804 вчився в Лорето у Миколи Цінгареллі, але в 1804, незадоволений методами викладання, перейшов в Болонью до Станіслао Маттеї.

16 липня 1805 був прийнятий до місцевої Академії Філармоніка.

Між 1805 і 1806 роками написав кілька духовних та інструментальних творів — «Quoniam для двох басів і оркестру» (італ. Quoniam per due bassi e banda) і «Tantum ergo для тенора, валторни і фагота з оркестром» (італ. Tantum ergo per tenore, fagotto e corno obbligati e orchestra обидва твори для церкви Святої Трійці в Болоньї, кантати «У похвалу музиці» (італ. In lode della musica) для сопрано, хору і оркестру, «В похвалу Наполеона» (італ. In lode di Napoleone) для голосу з оркестром, «Кантата на весілля Ізольди Ерколані і Раньєро Сімонетті» для голосу з оркестром, «Кантата графу Уголино» для сопрано і струнного квартету на XXXIII Пісня «Пекла» з «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі, «Сонати для органу» (італ. Sonate per organo) з присвятою графу Просперо Рануцці.

У 1806 композитор поставив низку опер інших композиторів, для деяких з яких написав кілька арій.

У 1805 Франческо Морлакі одружився з Ганною Фабріци, від якої у нього в 1809 народився син П'єтро Марія, який помер в 1828. Дружина супроводжувала композитора під час гастролей Італією і Німеччиною. Він не був вірний дружині і мав коханку Августу Бауер, від якої мав четверо дітей — Емілія, Алессандро, Теодоро і Франческа.

У вересні 1807 композитор отримав місце капельмейстера кафедрального собору Урбіно, але відмовився від нього, почавши кар'єру оперного композитора.

У 1807 у Флоренції відбулася прем'єра його першої опери «Відчайдушний поет» (італ. Il poeta disperato і слідом у Вероні була поставлена його інша опера-буф «Портрет» (італ. Il ritratto).

У 1808 в Пармі з успіхом пройшла прем'єра його опери «Конрадин» (італ. Corradino), поставленої потім в театрах Риму і Мілана.

У Римі навесні 1809 композитор представив публіці оперу-серіа «Принцеса про запас» (італ. La principessa per ripiego) і оперу-буф «Сімончіно» (італ. Il Simoncino), а в 1810 оперу-серіа «Данаїді» (італ. Le Danaidi). Успіх опери «Гіперместра» ( італ. Ipermestra) за лібрето П'єтро Метастазіо у вересні того ж року приніс йому призначення на місце капельмейстера Італійської опери в Дрездені, спочатку в якості асистента Йозефа Шустера, а з 1811 в якості довічного капельмейстера.

У 1809 в Мілані на сцені театру Ла Скала були поставлені його опера-буф «Пригоди за день» ( італ. Le avventure di una giornata) і кантата «Сафо на Лефкас» (італ. Saffo in Leucade) для контральто Марії Марколіні, родички графа Камілло Марколіні, міністра при дворі курфюрста Саксонії, надавав заступництво Франческо Морлаккі в Дрездені.

Під час роботи капельмейстером композитор, поряд з духовними творами, продовжив писати для сцени.

Першою оперою, написаною ним у Дрездені в 1811, була опера «Рауль де Креки» (італ. Raoul di Créquy). Далі були в 1816 опери «Химерний жаль» (італ. La capricciosa pentita) і «Севільський цирульник» (італ. Il barbiere di Siviglia), в 1817 опера «Простячка з Пірні» (італ. La semplicetta di Pirna).

З 1817 по 1826 диригентом Німецької опери в Дрездені був Карл Марія фон Вебер, з яким у Франческо Морлакі часом траплялися суперечності. В цей час опери композитора ставилися, головним чином, в Італії — в 1818 опера «Боудікка» (італ. Boadicea) в театрі Сан Карло в Неаполі, в 1818 і 1821 опери «Жан Паризький» (італ. Gianni di Parigi) і «Донна Аврора» ( італ. Donna Aurora) в театрі Ла Скала в Мілані, в 1822, 1824 і 1828 опери «Тибальде та Ізоліна» (італ. Tebaldo e Isolina «Хільда д'Авенель» (італ. Ilda d’Avenel) і «Сарацини на Сицилії» (італ. I Saraceni in Sicilia) в театрі Ла Феніче у Венеції, в 1828 опера «Колумб» (італ. Colombo) в театрі Карло Феліче в Генуї. Найкращою виставою критики визнали оперу «Тибальде та Ізоліні» на лібрето Гаетано Россі з кастратом-сопраністом Джованні Баттістою Веллуті в головній ролі. В цей же час композитор активно співпрацював з лібреттистом Феліче Романі.

У 1823 в Дрездені була поставлена опера Франческо Морлакі «Юність Генріха V» (італ. La gioventù di Enrico V). Його остання опера «Франческа да Ріміні» (італ. Francesca da Rimini) залишилася незакінченою.

У 1826 Морлакі заснував благодійне товариство з надання матеріальної допомоги вдовам музикантів капели при дворі курфюрстів Саксонії. Франческо Морлакі був членом Академії образотворчих мистецтв і літератури в Перуджі (прийнятий 1 серпня 1802), Академії Філармонік в Болоньї (прийнятий 16 липня 1805) філармонічного оркестру Августа в Перуджі (прийнятий 25 квітня 1809), Академії образотворчого мистецтва у Флоренції (прийнятий 21 червня 1816), Спілки філармонічного оркестру в Бергамо (прийнятий 15 березня 1824), Академії образотворчого мистецтва в Перуджі (прийнято 27 липня 1834) філармонічного оркестру служителів Святого Гробу Господнього (прийнятий 7 квітня 1835) і Академії Святої Цецилії в Римі (прийнятий 15 січня 1839). На згадку про останню подію він написав духовний твір «Diffusa est gratia для чотирьох голосів, органу та оркестру» (італ. Diffusa est gratia), вперше прозвучало в Дрездені на день святої Цецилії в 1840.

Під час останньої поїздки в Італію в жовтні 1841 композитор був уже серйозно хворий і захотів зустрітися зі своєю дружиною в Перуджі, але помер по дорозі в Інсбруку в 28 жовтня 1841.

14 січня 1842 в кафедральному соборі Перуджі відбулася урочиста панахида за померлим з виконанням «Реквієму», який був написаний Франческо Морлакі для Фрідріха Августа Саксонського.

У 1874 його ім'я було присвоєне найбільшому театру в Перуджі, який був заснований в 1781 і до перейменування називався театр Вердзаро.

У 1951 останки композитора були перенесені з Інсбрука в кафедральний собор Перуджі.

Творча спадщина

Творча спадщина композитора включає 25 опер (2 не закінчені), 3 ораторії, 10 великих мес з оркестром, 2 реквієму, кантати, численні духовні, інструментальні та вокальні твори.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11931715X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Морлакки. Музыкальный словарь (рос.). Яндекс.ру.[недоступне посилання з Май 2019]
  6. Elenco dei compositori piu relevanti dai primmi decenni dell’Ottocento alla Seconda Guerra Mondiale (італ.). Eppoimorir.it.
  7. Francesco Giuseppe Baldassare Morlacchi (італ.). Italian Opera – la ricerca musicale in Italia.

Література

  • Giovanni Battista Rossi-Scotti. Della vita e delle opere del Cav. Francesco Morlacchi di Perugia: primo maestro nella Real Capella di Dresda ... — Perugia : V. Bartelli, 1860. — 140 с.
  • Renato Sabatini. Francesco Morlacchi (1784-1841). — Perugia : Tip. editrice Guerra, 1977. — 322 с.
  • Biancamaria Brumana, Galliano Ciliberti. Francesco Morlacchi e la musica del suo tempo. — Firenze : L.S. Olschki, 1986. — 412 с. — .

Посилання

  • Morlacchi, Francesco. Treccani.it. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= () (італ.)
  • Biancamaria Brumana. Morlacchi, Francesco (Giuseppe, Baldassarre). Treccani.it. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= () (італ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franchesko Morlaki ital Francesco Morlacchi abo Franchesko Dzhuzeppe Baldassarre Morlaki ital Francesco Giuseppe Baldassarre Morlacchi 14 chervnya 1784 Perudzha Papska oblast 28 zhovtnya 1841 Insbruk Avstrijska imperiya italijskij kompozitor Franchesko MorlakiOsnovna informaciyaData narodzhennya14 chervnya 1784 1784 06 14 1 2 Misce narodzhennyaPerudzha Italiya 4 Data smerti28 zhovtnya 1841 1841 10 28 1 2 57 rokiv Misce smertiInsbruk 4 PohovannyadProfesiyipianist kompozitor muzikoznavec dirigent organistOsvitadVchiteliNikolo Antonio Dzingarelli i Stanislao MatteyiVidomi uchniMoric GauptmanInstrumentiorgan d i fortepianoZhanriopera Fajli u VikishovishiZhittyepisFranchesko Dzhuzeppe Baldassare Morlaki narodivsya 14 chervnya 1784 v Perudzhi v Papskij oblasti v rodini skripalya Alessandro Morlaki i Virdzhiniyi Terencio Pochatkovu muzichnu osvitu zdobuv u batka i u dvoyuridnogo dida po materinskij liniyi Dzhovanni Maccetti organista kafedralnogo soboru Prodovzhiv navchannya muziki u Luyidzhi Karuzo kapelmejstera kafedralnogo soboru zasnovnika i direktora gromadskoyi muzichnoyi shkoli v Perudzhi V cej chas majbutnim kompozitorom buli napisani pershi tvori v 1802 Hresna doroga ital Via crucis na virshi Franchesko Mariyi Sartorelli dlya cerkvi San Andzhelo v 1803 kantata Angeli bilya Grobu Gospodnogo ital Gli angeli al divino sepolcro i 12 sonatin dlya fortepiano abo klavesina ital 12 Sonatine per pianoforte o cembalo Mizh 1803 i 1804 vchivsya v Loreto u Mikoli Cingarelli ale v 1804 nezadovolenij metodami vikladannya perejshov v Bolonyu do Stanislao Matteyi 16 lipnya 1805 buv prijnyatij do miscevoyi Akademiyi Filarmonika Mizh 1805 i 1806 rokami napisav kilka duhovnih ta instrumentalnih tvoriv Quoniam dlya dvoh basiv i orkestru ital Quoniam per due bassi e banda i Tantum ergo dlya tenora valtorni i fagota z orkestrom ital Tantum ergo per tenore fagotto e corno obbligati e orchestra obidva tvori dlya cerkvi Svyatoyi Trijci v Bolonyi kantati U pohvalu muzici ital In lode della musica dlya soprano horu i orkestru V pohvalu Napoleona ital In lode di Napoleone dlya golosu z orkestrom Kantata na vesillya Izoldi Erkolani i Ranyero Simonetti dlya golosu z orkestrom Kantata grafu Ugolino dlya soprano i strunnogo kvartetu na XXXIII Pisnya Pekla z Bozhestvennoyi komediyi Dante Alig yeri Sonati dlya organu ital Sonate per organo z prisvyatoyu grafu Prospero Ranucci U 1806 kompozitor postaviv nizku oper inshih kompozitoriv dlya deyakih z yakih napisav kilka arij U 1805 Franchesko Morlaki odruzhivsya z Gannoyu Fabrici vid yakoyi u nogo v 1809 narodivsya sin P yetro Mariya yakij pomer v 1828 Druzhina suprovodzhuvala kompozitora pid chas gastrolej Italiyeyu i Nimechchinoyu Vin ne buv virnij druzhini i mav kohanku Avgustu Bauer vid yakoyi mav chetvero ditej Emiliya Alessandro Teodoro i Francheska U veresni 1807 kompozitor otrimav misce kapelmejstera kafedralnogo soboru Urbino ale vidmovivsya vid nogo pochavshi kar yeru opernogo kompozitora U 1807 u Florenciyi vidbulasya prem yera jogo pershoyi operi Vidchajdushnij poet ital Il poeta disperato i slidom u Veroni bula postavlena jogo insha opera buf Portret ital Il ritratto U 1808 v Parmi z uspihom projshla prem yera jogo operi Konradin ital Corradino postavlenoyi potim v teatrah Rimu i Milana U Rimi navesni 1809 kompozitor predstaviv publici operu seria Princesa pro zapas ital La principessa per ripiego i operu buf Simonchino ital Il Simoncino a v 1810 operu seria Danayidi ital Le Danaidi Uspih operi Gipermestra ital Ipermestra za libreto P yetro Metastazio u veresni togo zh roku prinis jomu priznachennya na misce kapelmejstera Italijskoyi operi v Drezdeni spochatku v yakosti asistenta Jozefa Shustera a z 1811 v yakosti dovichnogo kapelmejstera U 1809 v Milani na sceni teatru La Skala buli postavleni jogo opera buf Prigodi za den ital Le avventure di una giornata i kantata Safo na Lefkas ital Saffo in Leucade dlya kontralto Mariyi Markolini rodichki grafa Kamillo Markolini ministra pri dvori kurfyursta Saksoniyi nadavav zastupnictvo Franchesko Morlakki v Drezdeni Pid chas roboti kapelmejsterom kompozitor poryad z duhovnimi tvorami prodovzhiv pisati dlya sceni Pershoyu operoyu napisanoyu nim u Drezdeni v 1811 bula opera Raul de Kreki ital Raoul di Crequy Dali buli v 1816 operi Himernij zhal ital La capricciosa pentita i Sevilskij cirulnik ital Il barbiere di Siviglia v 1817 opera Prostyachka z Pirni ital La semplicetta di Pirna Z 1817 po 1826 dirigentom Nimeckoyi operi v Drezdeni buv Karl Mariya fon Veber z yakim u Franchesko Morlaki chasom traplyalisya superechnosti V cej chas operi kompozitora stavilisya golovnim chinom v Italiyi v 1818 opera Boudikka ital Boadicea v teatri San Karlo v Neapoli v 1818 i 1821 operi Zhan Parizkij ital Gianni di Parigi i Donna Avrora ital Donna Aurora v teatri La Skala v Milani v 1822 1824 i 1828 operi Tibalde ta Izolina ital Tebaldo e Isolina Hilda d Avenel ital Ilda d Avenel i Saracini na Siciliyi ital I Saraceni in Sicilia v teatri La Feniche u Veneciyi v 1828 opera Kolumb ital Colombo v teatri Karlo Feliche v Genuyi Najkrashoyu vistavoyu kritiki viznali operu Tibalde ta Izolini na libreto Gaetano Rossi z kastratom sopranistom Dzhovanni Battistoyu Velluti v golovnij roli V cej zhe chas kompozitor aktivno spivpracyuvav z librettistom Feliche Romani U 1823 v Drezdeni bula postavlena opera Franchesko Morlaki Yunist Genriha V ital La gioventu di Enrico V Jogo ostannya opera Francheska da Rimini ital Francesca da Rimini zalishilasya nezakinchenoyu U 1826 Morlaki zasnuvav blagodijne tovaristvo z nadannya materialnoyi dopomogi vdovam muzikantiv kapeli pri dvori kurfyurstiv Saksoniyi Franchesko Morlaki buv chlenom Akademiyi obrazotvorchih mistectv i literaturi v Perudzhi prijnyatij 1 serpnya 1802 Akademiyi Filarmonik v Bolonyi prijnyatij 16 lipnya 1805 filarmonichnogo orkestru Avgusta v Perudzhi prijnyatij 25 kvitnya 1809 Akademiyi obrazotvorchogo mistectva u Florenciyi prijnyatij 21 chervnya 1816 Spilki filarmonichnogo orkestru v Bergamo prijnyatij 15 bereznya 1824 Akademiyi obrazotvorchogo mistectva v Perudzhi prijnyato 27 lipnya 1834 filarmonichnogo orkestru sluzhiteliv Svyatogo Grobu Gospodnogo prijnyatij 7 kvitnya 1835 i Akademiyi Svyatoyi Ceciliyi v Rimi prijnyatij 15 sichnya 1839 Na zgadku pro ostannyu podiyu vin napisav duhovnij tvir Diffusa est gratia dlya chotiroh golosiv organu ta orkestru ital Diffusa est gratia vpershe prozvuchalo v Drezdeni na den svyatoyi Ceciliyi v 1840 Pid chas ostannoyi poyizdki v Italiyu v zhovtni 1841 kompozitor buv uzhe serjozno hvorij i zahotiv zustritisya zi svoyeyu druzhinoyu v Perudzhi ale pomer po dorozi v Insbruku v 28 zhovtnya 1841 14 sichnya 1842 v kafedralnomu sobori Perudzhi vidbulasya urochista panahida za pomerlim z vikonannyam Rekviyemu yakij buv napisanij Franchesko Morlaki dlya Fridriha Avgusta Saksonskogo U 1874 jogo im ya bulo prisvoyene najbilshomu teatru v Perudzhi yakij buv zasnovanij v 1781 i do perejmenuvannya nazivavsya teatr Verdzaro U 1951 ostanki kompozitora buli pereneseni z Insbruka v kafedralnij sobor Perudzhi Tvorcha spadshinaTvorcha spadshina kompozitora vklyuchaye 25 oper 2 ne zakincheni 3 oratoriyi 10 velikih mes z orkestrom 2 rekviyemu kantati chislenni duhovni instrumentalni ta vokalni tvori PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11931715X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Morlakki Muzykalnyj slovar ros Yandeks ru nedostupne posilannya z Maj 2019 Elenco dei compositori piu relevanti dai primmi decenni dell Ottocento alla Seconda Guerra Mondiale ital Eppoimorir it Francesco Giuseppe Baldassare Morlacchi ital Italian Opera la ricerca musicale in Italia LiteraturaGiovanni Battista Rossi Scotti Della vita e delle opere del Cav Francesco Morlacchi di Perugia primo maestro nella Real Capella di Dresda Perugia V Bartelli 1860 140 s Renato Sabatini Francesco Morlacchi 1784 1841 Perugia Tip editrice Guerra 1977 322 s Biancamaria Brumana Galliano Ciliberti Francesco Morlacchi e la musica del suo tempo Firenze L S Olschki 1986 412 s ISBN 8822234332 PosilannyaMorlacchi Francesco Treccani it a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka ital Biancamaria Brumana Morlacchi Francesco Giuseppe Baldassarre Treccani it a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka ital

Дата публікації:
Топ