Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нікколо Антоніо Дзінґареллі (італ. Niccolò Antonio Zingarelli; 4 квітня 1752 — 5 травня 1837) — італійський композитор.
| Ніколо Антоніо Дзінґареллі | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 квітня 1752[1][2][…] |
| Місце народження | Неаполь, Неаполітанське королівство[4][5] |
| Дата смерті | 5 травня 1837[1][2][…](85 років) |
| Місце смерті | Торре-дель-Греко, Королівство Обох Сицилій[4][5] |
| Громадянство | Італійське королівство (Наполеонівське) |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, органіст, капельмейстер |
| Вчителі | d і d |
| Відомі учні | Вінченцо Белліні і d |
| Інструменти | орган[d] |
| Жанри | опера |
 Файли у Вікісховищі | |
Музичну освіту здобув в консерваторії Санта-Марія-ді-Лорето в Неаполі, де навчався у Алессандро Сперанца і . На початку кар'єри писав переважно опери: перша, «Монтесума», поставлена в 1781 році. В 1785 — 1803 рр. співпрацював, в основному, з театром «Ла Скала» — вищим досягненням Дзінґареллі як оперного композитора вважається «Ромео і Джульєтта» (1796). У 1789 був запрошений в Париж для твору й постановки опери «Антігона», однак з початком Французької революції втік назад в Італію. З 1792 був капельмейстером катедрального собору в Мілані, з 1794 по 1804 в Лорето, з 1804 по 1811 в соборі св. Петра в Римі. Написав оперу «Едіп в Колоні» (1802). Остання опера Дзінґареллі, «Береніка», створена в 1811 році. Успіху його опер багато в чому сприяли чудові виконавці, в числі яких А. Каталані, Л. Маркези.
Більша частина творчої спадщини Дзінґареллі — церковна музика. Йому належить кілька сотень церковних творів — мес, ораторій і т. п., остання ораторія була завершена Дзінґареллі за місяць до смерті, в 85-річному віці.
Дзінґареллі був хормейстером Сікстинської капели в Римі (1804 — 1811). Був відсторонений від посади після того, як відмовився диригувати месою на честь коронації сина Наполеона Бонапарта як Короля Римського, і відправлений під арештом в Париж, де Наполеон, шанувальник музики Дзінґареллі, звільнив його від покарання і нагородив державним пенсіоном. У 1813 році Дзінґареллі зайняв пост директора Неаполітанської консерваторії (в числі його учнів були Вінченцо Белліні, , Маріо Аспа), а в 1816 році змінив Джованні Паїзієлло на посаді хормейстера Неаполітанського собору, яку займав до останніх днів життя.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119255944 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — 1008 с.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия». — 1982. — С. 140.
Посилання
- Дзінґареллі // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikkolo Antonio Dzingarelli ital Niccolo Antonio Zingarelli 4 kvitnya 1752 5 travnya 1837 italijskij kompozitor Nikolo Antonio DzingarelliOsnovna informaciyaData narodzhennya4 kvitnya 1752 1752 04 04 1 2 Misce narodzhennyaNeapol Neapolitanske korolivstvo 4 5 Data smerti5 travnya 1837 1837 05 05 1 2 85 rokiv Misce smertiTorre del Greko Korolivstvo Oboh Sicilij 4 5 GromadyanstvoItalijske korolivstvo Napoleonivske Profesiyikompozitor dirigent muzikoznavec organist kapelmejsterVchitelid i dVidomi uchniVinchenco Bellini i dInstrumentiorgan d Zhanriopera Fajli u Vikishovishi Muzichnu osvitu zdobuv v konservatoriyi Santa Mariya di Loreto v Neapoli de navchavsya u Alessandro Speranca i Na pochatku kar yeri pisav perevazhno operi persha Montesuma postavlena v 1781 roci V 1785 1803 rr spivpracyuvav v osnovnomu z teatrom La Skala vishim dosyagnennyam Dzingarelli yak opernogo kompozitora vvazhayetsya Romeo i Dzhulyetta 1796 U 1789 buv zaproshenij v Parizh dlya tvoru j postanovki operi Antigona odnak z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi vtik nazad v Italiyu Z 1792 buv kapelmejsterom katedralnogo soboru v Milani z 1794 po 1804 v Loreto z 1804 po 1811 v sobori sv Petra v Rimi Napisav operu Edip v Koloni 1802 Ostannya opera Dzingarelli Berenika stvorena v 1811 roci Uspihu jogo oper bagato v chomu spriyali chudovi vikonavci v chisli yakih A Katalani L Markezi Bilsha chastina tvorchoyi spadshini Dzingarelli cerkovna muzika Jomu nalezhit kilka soten cerkovnih tvoriv mes oratorij i t p ostannya oratoriya bula zavershena Dzingarelli za misyac do smerti v 85 richnomu vici Dzingarelli buv hormejsterom Sikstinskoyi kapeli v Rimi 1804 1811 Buv vidstoronenij vid posadi pislya togo yak vidmovivsya diriguvati mesoyu na chest koronaciyi sina Napoleona Bonaparta yak Korolya Rimskogo i vidpravlenij pid areshtom v Parizh de Napoleon shanuvalnik muziki Dzingarelli zvilniv jogo vid pokarannya i nagorodiv derzhavnim pensionom U 1813 roci Dzingarelli zajnyav post direktora Neapolitanskoyi konservatoriyi v chisli jogo uchniv buli Vinchenco Bellini Mario Aspa a v 1816 roci zminiv Dzhovanni Payiziyello na posadi hormejstera Neapolitanskogo soboru yaku zajmav do ostannih dniv zhittya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119255944 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Sovetskaya enciklopediya 1982 1008 s Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Sovetskaya enciklopediya 1982 S 140 PosilannyaDzingarelli Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref