Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Династія Суй (кит. 隋朝, трансліт. Suí cháo) — нетривала династія імператорського Китаю, яка проіснувала з 581 по 618 рік. Суй об'єднала Південні та Північні династії, закінчивши довготривалий період розколу після падіння династії Західна Цзінь, а також заклала основи для династії Тан.
| Суй | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Чан'ань | |||
| Мови | Китайська | |||
| Релігії | Конфуціанство Буддизм Даосизм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 581 | |||
| - Повалення | 618 | |||
| Населення | ||||
| - | 46,019,956 осіб | |||
| ||||
Династію заснував Ян Цзянь (відомий за часів правління як Вень-ді) — член етнічно змішаної північно-західної китайської військової аристократії, яка сформувалася під час попереднього періоду роздробленості. Столицею династії Суй з 581 по 605 рік був Чан'ань, перейменований першим імператором на Дасін (сучасний Сіань, Шеньсі), а пізніше Лоян (605–618). Вень-ді та його наступник Ян-ді провели численні централізовані реформи, зокрема було запроваджено , спрямовану на зменшення економічної нерівності та підвищення продуктивності сільського господарства; установлено систему «п'яти департаментів і шістьох міністерств» (кит. 五省六部), яка стала попередницею системи «трьох департаментів і шістьох міністерств»; а також стандартизовано та ре-уніфіковано карбування монет. Обидва імператори також сприяли поширенню буддизму по всій імперії. До середини правління династії щойно об’єднана імперія вступила у золоту добу свого існування з великим надлишком виробництва продукції сільського господарства, який підтримував швидке зростання кількості населення.
Довготривалою спадщиною династії Суй став Великий китайський канал. Зі східною столицею Лоян у центрі, він з’єднував розташовану на заході столицю Чан'ань з економічними та сільськогосподарськими регіонами сходу, містами Цзянду (тепер Янчжоу, Цзянсу) і Юйхан (тепер Ханчжоу, Чжецзян), а також північним кордоном імперії, розташованим поблизу сучасного Пекіна. Хоча першочерговими мотивами будівництва каналу були транспортування зернових до столиці та військова логістика, новостворена транспортна артерія сприяла розвитку внутрішньої торгівлі та культурному обміну між різними регіонами держави протягом прийдешніх століть. Одночасно із цим відбувалося розширення Великого китайського муру та будівництво східної столиці — міста Лоян. Ці мегапроєкти, на чолі яких стояла ефективна централізована бюрократія, задіяли мільйони найманих робітників.
Після серії дорогих і катастрофічних за своїми результатами військових кампаній проти Когурьо, однієї з трьох держав Кореї, які закінчилися поразкою в 614 році, династія розпалася внаслідок серії народних повстань, кульмінацією яких стало вбивство Ян-ді його міністром Юйвенем Хуацзі в 618 році. Династія, яка проіснувала лише тридцять сім років, була підірвана амбітними війнами та будівельними проєктами, які потребували надто багато ресурсів. Зокрема, за часів Ян-ді високі податки та трудові повинності, зрештою, спричинили масові повстання та, як наслідок, коротку громадянську війну.
Династію Суй часто порівнюють із династією Цінь, адже обидві успішно об'єднували Китай після періодів роздробленості. За її часів були розпочаті широкомасштабні реформи та будівельні проєкти для консолідації нової об’єднаної держави, що мало тривалий вплив на Китай ще довгий час після зникнення династії.
Історія
Вен-ді та заснування династії Суй
Докладніше: Ян Цзянь
Ян-ді та повторне завоювання В'єтнаму
Докладніше: Ян Гуан
Війни династії Суй із державою Когурьо
Докладніше:
Династія Суй ініціювала серію масштабних військових експедицій у Когурьо, одну з трьох держав Кореї. Ян-ді залучив до походу багато солдатів. Ця армія була настільки величезною (про що йдеться в ), що знадобилося 40 днів, щоб усі підрозділи залишили свій пункт збору біля Шаньхайгуаня перед вторгненням у Когурьо. Усього армія налічувала понад 3000 військових кораблів, до 1.15 мільйона піхоти, 50 000 кавалерії, 5000 артилерії. Військо розтягнулося на 1000 китайських миль (близько 500 км).
Кожна з чотирьох військових експедицій закінчилася невдачею, що стало причиною значного дефіциту фінансів і людських ресурсів, від якого держава ніколи не оговталася.
Падіння династії Суй
Одним із головних будівельних проєктів, втілених в життя династією Суй, було зведення додаткових укріплень вздовж Великого китайського муру; але це, разом з іншими великими проєктами, негативно вплинуло на економіку та виснажило робочу силу. Протягом останніх кількох років правління династії Суй до повстання, яке піднялося проти неї, долучилося багатьох працездатних чоловіків з сільськогосподарських регіонів, що, у свою чергу, завдало ще більше шкоди економіці держави.
Остаточне падіння династії Суй також було спричинене численними втратами через невдалі військові експедиції проти держави Когурьо. Саме після цих поразок країна залишилася в скрутному економічному та соціальному становищі, а повстанці незабаром взяли контроль над управлінням державою в свої руки. Ян-ді був убитий у 618 році. Він був змушений вирушити у напрямку південних земель після того, як столиця опинилася під загрозою штурму, і був убитий своїми радниками із клану Юйвень.
Тим часом на півночі аристократ Лі Юань підняв повстання, яке дозволило йому зійти на престол під іменем Ґаоцзу. Так почалася історія династії Тан, однієї з найвідоміших династій Китаю.
Культура
Незважаючи на те, що династія Суй проіснувала відносно недовго, з точки зору культури вона знаменує собою перехід до нової культурної епохи. Багато культурних розробок, які, як можна вважати, були започатковані під час династії Суй, пізніше, за часів династії Тан, були розширені та поглиблені. Це включає не лише великі будівельні проєкти, такі як Великий мур та Великий канал, а й політичну систему, яку пізніше династія Тан втілила в життя з незначними змінами та поправками.
Існують данні, що за часів Суй проводились релігійні ритуали, які включали в себе жертвоприношення.
Під головуванням Чао Юаньфана створено перший у китайській медицині трактат із загальної патології, клініки та етіології «Чжубін юань хоулунь» («Судження про причини і симптоми усіх хвороб»).
Даосизм
Династія Суй проводила про-даоську політику. Під час правління першого імператора династії держава пропагувала школу даосизму північного Лоугуаню, а за часів другого правителя пропагувала школу даосизму південного Шанціну, можливо, через те, що Ян-ді віддавав перевагу південній культурі.
Буддизм
Буддизм був популярним ще під час періодів Шістнадцяти держав та Південних та Північних династій, обидва з яких передували династії Суй. Релігійно-філософське вчення поширювалось з Індії через Кушанське царство до Китаю ще у період пізньої Хань. Буддизм набув популярності, коли централізоване політичне управління державою було обмеженим та ослабленим. Він створив культурну силу, яка вивела людей з міжусобних війн та об‘єднала їх навколо династії Суй.
У той час як джерелом ранніх буддійських традицій у Китаї були санскритські сутри з Індії, за часів династії Суй розквітнули вже місцеві китайські школи буддистської думки. Зокрема, Чжії заснував школу і завершив трактат під назвою (кит.: 摩訶止観), у якому він навчав суті буддистського вчення, викладеного в Сутрі Лотоса.
Вень-ді зі своєю дружиною прийняли буддизм, щоб узаконити свою імперську владу над Китаєм. Імператор приписував собі образ відомого літературного правителя Чакравартіна — буддійського монарха, який використовує військову силу лише для «очищення світу» та захисту буддистської віри. У 601 році Вень-ді розподілив буддійські реліквії серед храмів по всьому Китаю, супроводжуючи їх едиктами, які виражали його соціально-філософські цілі: «всі люди без винятку в межах можуть досягати просвітлення і разом сприяти виникненню щасливої карми, так щоб нинішнє існування призвело до щасливого майбутнього життя».
Конфуціанство
Філософ-конфуціанець писав та займався просвітництвом за часів династії Суй і навіть ненадовго обіймав державну секретарську посаду. Його найвідоміша (а також єдина збережена) праця «Чжун шо» (кит.: 中說) була завершена незабаром після його смерті в 617 році.
Поезія
Незважаючи на те, що в цей період поезія продовжувала свій розвиток, короткочасність династії Суй не дозволяє виділити сучасну їй поезію в окрему категорію з власними, несхожими на інші епохи, відмінностями. До поетів часів династії Суй належать Ян Гуан (580–618), який був останнім імператором Суй (і свого роду поетичним критиком); а також поетеса на ім'я Хоу — одна з його дружин.
Імператори
| Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
|---|---|---|---|
| Вень-ді 文帝 Wéndì | Ян Цзянь 楊堅 Yáng Jiān | 581—604 | |
| Ян-ді 煬帝 Yángdì | Ян Гуан 楊廣 Yáng Guǎng | 605—617 | |
| Гун-ді 恭帝 Gōngdì | Ян Ю 楊侑 Yáng Yòu | 617—618 |
Примітки
- Tanner, Harold Miles (13 березня 2009). China: A History (англ.). Hackett Publishing. ISBN .
- Ebrey, P.B., Walthall, A. (2014). East Asia: A cultural, social, and political history (third) (англійською) . Wadsworth Cengage Learning. с. 76.
- Koguryŏ | Three Kingdoms, 37 BC-668 AD, Northeast Asia | Britannica. www.britannica.com (англ.). 3 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
- Centre, UNESCO World Heritage. Complex of Koguryo Tombs. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 10 серпня 2023.
- Lagerwey, John; Lü, Pengzhi (30 жовтня 2009). Early Chinese Religion: The Period of Division (220-589 Ad) (англ.). BRILL. с. 84. ISBN .
- Xiong, Victor Cunrui (2012). Emperor Yang of the Sui Dynasty: His Life, Times, and Legacy (англійською) . SUNY Press. с. 225. ISBN .
- Ebrey, Patricia Buckley; Walthall, Anne (2006). East Asia: A Cultural, Social, and Political History (англійською) . Houghton Mifflin Harcourt. с. 89. ISBN .
- Ivanhoe, Philip (2010). Readings from the Lu-Wang school of Neo-Confucianism (англійською) . Indianapolis: Hackett Pub. с. 149. ISBN .
- Watson, Burton (1971). Chinese Lyricsm: Shih Poetry from the Second to the Twelfth Century (англійською) . New York: Columbia University Press. с. 109. ISBN .
Посилання
- Династія Суі [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з китайської історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить . (вересень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suj znachennya Dinastiya Suj kit 隋朝 translit Sui chao netrivala dinastiya imperatorskogo Kitayu yaka proisnuvala z 581 po 618 rik Suj ob yednala Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi zakinchivshi dovgotrivalij period rozkolu pislya padinnya dinastiyi Zahidna Czin a takozh zaklala osnovi dlya dinastiyi Tan Suj 581 618 Suj istorichni kordoni na kartiImperiya dinastiyi Suj Stolicya Chan an Movi Kitajska Religiyi Konfucianstvo Buddizm Daosizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 581 Povalennya 618 Naselennya 46 019 956 osib Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Suj Istoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Dinastiyu zasnuvav Yan Czyan vidomij za chasiv pravlinnya yak Ven di chlen etnichno zmishanoyi pivnichno zahidnoyi kitajskoyi vijskovoyi aristokratiyi yaka sformuvalasya pid chas poperednogo periodu rozdroblenosti Stoliceyu dinastiyi Suj z 581 po 605 rik buv Chan an perejmenovanij pershim imperatorom na Dasin suchasnij Sian Shensi a piznishe Loyan 605 618 Ven di ta jogo nastupnik Yan di proveli chislenni centralizovani reformi zokrema bulo zaprovadzheno spryamovanu na zmenshennya ekonomichnoyi nerivnosti ta pidvishennya produktivnosti silskogo gospodarstva ustanovleno sistemu p yati departamentiv i shistoh ministerstv kit 五省六部 yaka stala poperedniceyu sistemi troh departamentiv i shistoh ministerstv a takozh standartizovano ta re unifikovano karbuvannya monet Obidva imperatori takozh spriyali poshirennyu buddizmu po vsij imperiyi Do seredini pravlinnya dinastiyi shojno ob yednana imperiya vstupila u zolotu dobu svogo isnuvannya z velikim nadlishkom virobnictva produkciyi silskogo gospodarstva yakij pidtrimuvav shvidke zrostannya kilkosti naselennya Dovgotrivaloyu spadshinoyu dinastiyi Suj stav Velikij kitajskij kanal Zi shidnoyu stoliceyu Loyan u centri vin z yednuvav roztashovanu na zahodi stolicyu Chan an z ekonomichnimi ta silskogospodarskimi regionami shodu mistami Czyandu teper Yanchzhou Czyansu i Yujhan teper Hanchzhou Chzheczyan a takozh pivnichnim kordonom imperiyi roztashovanim poblizu suchasnogo Pekina Hocha pershochergovimi motivami budivnictva kanalu buli transportuvannya zernovih do stolici ta vijskova logistika novostvorena transportna arteriya spriyala rozvitku vnutrishnoyi torgivli ta kulturnomu obminu mizh riznimi regionami derzhavi protyagom prijdeshnih stolit Odnochasno iz cim vidbuvalosya rozshirennya Velikogo kitajskogo muru ta budivnictvo shidnoyi stolici mista Loyan Ci megaproyekti na choli yakih stoyala efektivna centralizovana byurokratiya zadiyali miljoni najmanih robitnikiv Pislya seriyi dorogih i katastrofichnih za svoyimi rezultatami vijskovih kampanij proti Koguro odniyeyi z troh derzhav Koreyi yaki zakinchilisya porazkoyu v 614 roci dinastiya rozpalasya vnaslidok seriyi narodnih povstan kulminaciyeyu yakih stalo vbivstvo Yan di jogo ministrom Yujvenem Huaczi v 618 roci Dinastiya yaka proisnuvala lishe tridcyat sim rokiv bula pidirvana ambitnimi vijnami ta budivelnimi proyektami yaki potrebuvali nadto bagato resursiv Zokrema za chasiv Yan di visoki podatki ta trudovi povinnosti zreshtoyu sprichinili masovi povstannya ta yak naslidok korotku gromadyansku vijnu Dinastiyu Suj chasto porivnyuyut iz dinastiyeyu Cin adzhe obidvi uspishno ob yednuvali Kitaj pislya periodiv rozdroblenosti Za yiyi chasiv buli rozpochati shirokomasshtabni reformi ta budivelni proyekti dlya konsolidaciyi novoyi ob yednanoyi derzhavi sho malo trivalij vpliv na Kitaj she dovgij chas pislya zniknennya dinastiyi IstoriyaVen di ta zasnuvannya dinastiyi Suj Dokladnishe Yan Czyan Yan di ta povtorne zavoyuvannya V yetnamu Dokladnishe Yan Guan Vijni dinastiyi Suj iz derzhavoyu Koguro Dokladnishe Mechi chasiv dinastiyi Suj znajdeni nedaleko vid Loyana Dinastiya Suj iniciyuvala seriyu masshtabnih vijskovih ekspedicij u Koguro odnu z troh derzhav Koreyi Yan di zaluchiv do pohodu bagato soldativ Cya armiya bula nastilki velicheznoyu pro sho jdetsya v sho znadobilosya 40 dniv shob usi pidrozdili zalishili svij punkt zboru bilya Shanhajguanya pered vtorgnennyam u Koguro Usogo armiya nalichuvala ponad 3000 vijskovih korabliv do 1 15 miljona pihoti 50 000 kavaleriyi 5000 artileriyi Vijsko roztyagnulosya na 1000 kitajskih mil blizko 500 km Kozhna z chotiroh vijskovih ekspedicij zakinchilasya nevdacheyu sho stalo prichinoyu znachnogo deficitu finansiv i lyudskih resursiv vid yakogo derzhava nikoli ne ogovtalasya Padinnya dinastiyi Suj Kam yanij sarkofag molodoyi princesi dinastiyi Suj Odnim iz golovnih budivelnih proyektiv vtilenih v zhittya dinastiyeyu Suj bulo zvedennya dodatkovih ukriplen vzdovzh Velikogo kitajskogo muru ale ce razom z inshimi velikimi proyektami negativno vplinulo na ekonomiku ta visnazhilo robochu silu Protyagom ostannih kilkoh rokiv pravlinnya dinastiyi Suj do povstannya yake pidnyalosya proti neyi doluchilosya bagatoh pracezdatnih cholovikiv z silskogospodarskih regioniv sho u svoyu chergu zavdalo she bilshe shkodi ekonomici derzhavi Ostatochne padinnya dinastiyi Suj takozh bulo sprichinene chislennimi vtratami cherez nevdali vijskovi ekspediciyi proti derzhavi Koguro Same pislya cih porazok krayina zalishilasya v skrutnomu ekonomichnomu ta socialnomu stanovishi a povstanci nezabarom vzyali kontrol nad upravlinnyam derzhavoyu v svoyi ruki Yan di buv ubitij u 618 roci Vin buv zmushenij virushiti u napryamku pivdennih zemel pislya togo yak stolicya opinilasya pid zagrozoyu shturmu i buv ubitij svoyimi radnikami iz klanu Yujven Tim chasom na pivnochi aristokrat Li Yuan pidnyav povstannya yake dozvolilo jomu zijti na prestol pid imenem Gaoczu Tak pochalasya istoriya dinastiyi Tan odniyeyi z najvidomishih dinastij Kitayu KulturaFigurka muzikanta z populyarnim togochasnim instrumentom v rukah Nezvazhayuchi na te sho dinastiya Suj proisnuvala vidnosno nedovgo z tochki zoru kulturi vona znamenuye soboyu perehid do novoyi kulturnoyi epohi Bagato kulturnih rozrobok yaki yak mozhna vvazhati buli zapochatkovani pid chas dinastiyi Suj piznishe za chasiv dinastiyi Tan buli rozshireni ta poglibleni Ce vklyuchaye ne lishe veliki budivelni proyekti taki yak Velikij mur ta Velikij kanal a j politichnu sistemu yaku piznishe dinastiya Tan vtilila v zhittya z neznachnimi zminami ta popravkami Isnuyut danni sho za chasiv Suj provodilis religijni rituali yaki vklyuchali v sebe zhertvoprinoshennya Pid golovuvannyam Chao Yuanfana stvoreno pershij u kitajskij medicini traktat iz zagalnoyi patologiyi kliniki ta etiologiyi Chzhubin yuan houlun Sudzhennya pro prichini i simptomi usih hvorob Daosizm Dinastiya Suj provodila pro daosku politiku Pid chas pravlinnya pershogo imperatora dinastiyi derzhava propaguvala shkolu daosizmu pivnichnogo Louguanyu a za chasiv drugogo pravitelya propaguvala shkolu daosizmu pivdennogo Shancinu mozhlivo cherez te sho Yan di viddavav perevagu pivdennij kulturi Buddizm Kam yana statuya Avalokiteshvari Bodgisattvi chasiv dinastiyi Suj Buddizm buv populyarnim she pid chas periodiv Shistnadcyati derzhav ta Pivdennih ta Pivnichnih dinastij obidva z yakih pereduvali dinastiyi Suj Religijno filosofske vchennya poshiryuvalos z Indiyi cherez Kushanske carstvo do Kitayu she u period piznoyi Han Buddizm nabuv populyarnosti koli centralizovane politichne upravlinnya derzhavoyu bulo obmezhenim ta oslablenim Vin stvoriv kulturnu silu yaka vivela lyudej z mizhusobnih vijn ta ob yednala yih navkolo dinastiyi Suj U toj chas yak dzherelom rannih buddijskih tradicij u Kitayi buli sanskritski sutri z Indiyi za chasiv dinastiyi Suj rozkvitnuli vzhe miscevi kitajski shkoli buddistskoyi dumki Zokrema Chzhiyi zasnuvav shkolu i zavershiv traktat pid nazvoyu kit 摩訶止観 u yakomu vin navchav suti buddistskogo vchennya vikladenogo v Sutri Lotosa Ven di zi svoyeyu druzhinoyu prijnyali buddizm shob uzakoniti svoyu impersku vladu nad Kitayem Imperator pripisuvav sobi obraz vidomogo literaturnogo pravitelya Chakravartina buddijskogo monarha yakij vikoristovuye vijskovu silu lishe dlya ochishennya svitu ta zahistu buddistskoyi viri U 601 roci Ven di rozpodiliv buddijski relikviyi sered hramiv po vsomu Kitayu suprovodzhuyuchi yih ediktami yaki virazhali jogo socialno filosofski cili vsi lyudi bez vinyatku v mezhah mozhut dosyagati prosvitlennya i razom spriyati viniknennyu shaslivoyi karmi tak shob ninishnye isnuvannya prizvelo do shaslivogo majbutnogo zhittya Konfucianstvo Filosof konfucianec pisav ta zajmavsya prosvitnictvom za chasiv dinastiyi Suj i navit nenadovgo obijmav derzhavnu sekretarsku posadu Jogo najvidomisha a takozh yedina zberezhena pracya Chzhun sho kit 中說 bula zavershena nezabarom pislya jogo smerti v 617 roci Poeziya Nezvazhayuchi na te sho v cej period poeziya prodovzhuvala svij rozvitok korotkochasnist dinastiyi Suj ne dozvolyaye vidiliti suchasnu yij poeziyu v okremu kategoriyu z vlasnimi neshozhimi na inshi epohi vidminnostyami Do poetiv chasiv dinastiyi Suj nalezhat Yan Guan 580 618 yakij buv ostannim imperatorom Suj i svogo rodu poetichnim kritikom a takozh poetesa na im ya Hou odna z jogo druzhin ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya Ven di 文帝 Wendi Yan Czyan 楊堅 Yang Jian 581 604 Kajhuan 開皇 Kaihuang 581 600 Zhenshou 仁壽 Renshou 601 604 Yan di 煬帝 Yangdi Yan Guan 楊廣 Yang Guǎng 605 617 Daye 大業 Daye 605 617 Gun di 恭帝 Gōngdi Yan Yu 楊侑 Yang You 617 618 Inin 義寧 Yining 617 618PrimitkiTanner Harold Miles 13 bereznya 2009 China A History angl Hackett Publishing ISBN 978 0 87220 915 2 Ebrey P B Walthall A 2014 East Asia A cultural social and political history third anglijskoyu Wadsworth Cengage Learning s 76 Koguryŏ Three Kingdoms 37 BC 668 AD Northeast Asia Britannica www britannica com angl 3 serpnya 2023 Procitovano 10 serpnya 2023 Centre UNESCO World Heritage Complex of Koguryo Tombs UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 10 serpnya 2023 Lagerwey John Lu Pengzhi 30 zhovtnya 2009 Early Chinese Religion The Period of Division 220 589 Ad angl BRILL s 84 ISBN 978 90 04 17585 3 Xiong Victor Cunrui 2012 Emperor Yang of the Sui Dynasty His Life Times and Legacy anglijskoyu SUNY Press s 225 ISBN 978 0791482681 Ebrey Patricia Buckley Walthall Anne 2006 East Asia A Cultural Social and Political History anglijskoyu Houghton Mifflin Harcourt s 89 ISBN 0 618 13384 4 Ivanhoe Philip 2010 Readings from the Lu Wang school of Neo Confucianism anglijskoyu Indianapolis Hackett Pub s 149 ISBN 978 0872209602 Watson Burton 1971 Chinese Lyricsm Shih Poetry from the Second to the Twelfth Century anglijskoyu New York Columbia University Press s 109 ISBN 0 231 03464 4 PosilannyaDinastiya Sui 15 travnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z kitajskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020