Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Літопис Рачинського або Познанський кодекс пам ятка білорусько литовських літописів другої редакції Становить частину зб

Літопис Рачинського

Літопис Рачинського

Літопис Рачинського або Познанський кодекс — пам'ятка білорусько-литовських літописів другої редакції. Становить частину збірки кінця XVI століття, що умовно складається з двох частин. Зберігається у Відділі рукописів Бібліотеки Рачинського в Познані.

Характеристика літопису

Папір білий. Філіграні двох видів: один має вигляд витягнутого круга, в якому знаходиться подоба хреста; другий приблизно такого ж розміру, як і перший, має вигляд віньєтки. Схожа з першою філігрань за Іваном Каманіним і Олександрою Вітвицькою датується 1582 роком. Палітурка шкіряна, місцями потерта, на корінці напис: «od. 1487 do 1651. Kodex bialoruski RK 94» («З 1487 до 1651 Кодекс білоруський РК 94»). На верхній частині палітурки наклеєний папірець з написом почерком XVIII століття: «Ulomek dziejow dawnych ро rusku о krolu Markie Kornwo O Hrabi Gwidonie, о Athylie krolu wegerskim. Tudziez zycia dawnych xiazat litewskich» («Частина давньої історії руською мовою про короля Марка, графа Гвидона, угорського короля Аттіли. Життя давніх литовських князів»).

Перша частина збірки (с. 1—291) написана одним почерком (канцелярським, за визначенням Станіслава Пташицького) і одним чорнилом після 1583 року. Приписки на полях білоруською мовою зроблені іншим почерком та іншим чорнилом; приписки на полях польською мовою зроблені більш світлим чорнилом або кіноваром. В багатьох випадках літери намальовані тим же чорнилом, що і текст. Заголовки невеликих розділів написані уставом, великими літерами.

Друга частина рукопису (с. 293—335) — записана кількома почерками, належить до XVII століття і складається, в основному, з родинних записів та двох копій актів.

Зміст

Літопис містить інформацію про політичну історію Великого князівства Литовського з легендарних часів до 1548 року з доповненнями з історії Польщі та нинішніх білоруських земель XV — першої половини XVI століть. Літературними якостями відрізняється «Повість про Жигимонта і Варвару Радзивілл». Літопис Рачинського складається з «Літописця великих князів литовських», , «Повісті про Поділля» та деяких інших історичних творів про події XIV — першої половини XVI століть.

Починається літопис зі слів: «Сталося ест воплощене сына божого от духа святого з благословенное девицы чыстое Марѣи», а закінчується описом положення у Вільно в 1548 році після смерті короля Сигізмунда I, і повідомленням, що новий король Сигізмунд II Август одружений на Варварі Радзивілл.

Сторінки пронумеровані в правому верхньому куті тим чорнилом, яким написаний літопис, але наведені лише непарні цифри:

  • Повість про Трістана: «Починаеть ся повесть о витезях с книг сэрбъских, а звлаща о славном рыцэры Трысчане, о Анцалоте и о Бове и о иншых многих витезех добрыхъ» (с. 1—127, далі край аркуша обірвано).
  • Сторінки 127 на звороті і 128 — чисті.
  • «История о княжати Кгвидоне» («Історія про княжата Гвидона», с. 129—171).
  • Сторінки 171 на звороті і 172 — чисті.
  • «Исторыя о Атыли, короли угорсъком» («Історія про Аттілу, короля угорського», с. 173—224).
  • «Лѣтописец Великого князства Литовъского и Жомоитъского» («Літопис Великого князівства Литовського і Жемайтського», с. 225—291) — першою датою має 5526 рік від створення світу (с. 225), що відмічено на полях рукопису почерком XVIII століття.
  • «Коріа poswiadczenia przez Wladyslawa IV z roku 1635 dnia 8 marca reestru о prawy dworu krola Kazimierza» («Копія підтвердження королем Владиславом IV 8 березня 1635 року реєстру про права двору короля Казимира», с. 293—301).
  • «Ухвала Жигмунта I та панів рад про оборону земську від 1528 року» (с. 302—328).
  • Коротке повідомлення про укладення Люблінської унії (с. 328).
  • Родинні записи Уніховських (с. 328—335).

В кінці збірки чотири фото, знятих з різних сторінок літопису, і приписка до них: «Zalaczone rekopisu zastaly wykonany zyczeniem i kosztom Dr. St. Ptaszyckiego, docenta uniwersitetu w Petersburgu» («Доданий рукопис було виготовлено на замовлення та за рахунок доктора Станіслава Пташицького, доцента університету в Петербурзі»).

Родинні записи Уніховських

Родинні записи Уніховських розташовані не за хронологією і належать різним авторам. Якщо йти за хронологією викладених подій у них, то ця частина виглядає так:

  1. Записи (автограф) (1548—1596) (с. 341—344) — 1606 рік, записи якогось з синів Григорія Павловича про смерть батька.
  2. «Urodzenie Panow Tryznow» («Народження панів Тризн») — матір'ю Григорія Павловича Уніховського була (?— 10 лютого 1571) (с. 333—335).
  3. Записи (автограф) (1608—1650) (с. 337—339).
  4. Записи (автограф) (1637—1672) (с. 328—332).

Подібне розташування говорить про те, що першопочатково записи кожного з представників роду Уніховських (та генеалогія Тризн), скоріш за все були окремими зошитами, лише пізніше приплетеними до збірки. Тобто, по суті, дві частини Кодексу, є двома окремими пам'ятками. Хоч і пов'язані між собою. Але друга частина може дати лише картину циркулювання рукопису у перше десятиліття по його створенню.

Дослідження

Точна дата створення збірки невідома. Невідомо, також, коли і як рукопис потрапив до Уніховських.

В якості місця створення першої частини збірки Станіслав Пташицький вказав Вільно, а Юхим Карський — Новогрудский повіт. Однак, як помітив ще Александр Брюкнер, велика кількість маргіналій почерками (чи дуже схожими на них) Павла Григоровича та, особливо, його батька Григорія Павловича, в літописі говорять про те, що з 1590-х років вона належала . Останній запис сімейних записів Уніховських датований 1672 роком. Таким чином, між 1672 та 1736 роками рукопис, можливо із усіма паперами Уніховських, перейшов до Радзивіллівського архіву в Несвіжі.

В 1822 році історик Юліан-Урсин Нємцевич надрукував невеликий фрагмент тексту (транслітерований латиницею у польському написанні) з історією кохання Жигмунта Августа до Варвари Радзивілл та опис збірки, подібної до Познанського кодексу. За його словами, він віднайшов цей рукопис у бібліотеці Академії у Вільнюсі, у 1819 році. У Вільнюсі в той час (в 1814—1838 роках) працювала так звана «порадзивіллівська комісія», і частина Несвізької колекції Радзивіллів була вивезена саме до Вільнюса. Виписки Нємцевича, очевидно, залишаються у Варшаві, де з ними знайомиться Павло Муханов.

У 1836 році, в своєму «Збірнику Муханова», Павло Муханов опублікував той же фрагмент, що і Нємцевич, з позначкою, що текст літопису походить з бібліотеки Радзивіллів, не вказавши ані місцезнаходження бібліотеки, ані жодних власних спостережень над рукописом. Також він трошки «зрусифікував» уривок, що ще більше віддалило публікований ним текст від оригінала. Причому, як помітила , «по ряду написаний, отличных от Познанского сборника, публикация Ю. У. Немцевича сближается с тем же летописным отрывком (написаным, однако, кириллицей), помещенным в „Сборнике Муханова“. З цього, а також з того, що транслітерацію уривку Нємцевича неможливо приписати самому видавцю, Т. М. Судник зробила висновок про існування якогось іншого списку з таким самим складом, як і Познанський кодекс. Він, нібито, мав знаходитися у бібліотеці Вільнюського університету. Але, на жаль, ніяких слідів подібного списку віднайти не вдалося, тому його існування більш ніж гіпотетичне.

З Вільнюсу, у другій половині 1830-х років, Кодекс „мігрує“ до бібліотеки графа Рачинського у Познань. Там його бачить якийсь з „руских путешественников“ і повідомляє про нього Осипа Бодянського. Таким чином, О. М. Бодянський і знаходить цей рукопис 28 листопада 1842 року, ставши при цьому першовідкривачем рукопису, і публікує його 26 січня 1846 року чомусь розділивши літопис та повісті.

„История о княжати Кгвидоне“ і „Исторыя о Атыли, короли угоръском“ були видані Олександром Веселовським у додатку до двотомника „Из истории романа и повести“ в 1886 році.

Кращим описом рукопису залишається опис зроблений в 1886 році Александром Брюкнером, безпосередньо на сторінках літопису (с. 345—391). Він був першим, хто помітив на рукописі запис почерком XVIII століття, про належність кодексу Радзивіллам. Цю ж інформацію (з посиланням на А. Брюкнера) подав Юхим Карський. Ярослав Щапов при описі кодексу зазначив запис: „На стр. 5 пометка “№ 24 z biblioteki naszej». Новіші описи не подають нових відомостей про рукопис.

Александр Брюкнер спробував ідентифікувати власника кодексу, який у XVIII столітті залишив свій підпис. Оскільки він прочитав тільки дві літери «X» та «R» (Xiez Radziwill), то точно встановити, котрий з Радзивіллів був власником рукопису, не зміг. Брюкнер припустив, що «X» сполучене із літерою «K» і тому запис «треба розуміти, як власноручний підпис Кароля Станіслава Радзивілла, литовського канцлера, що помер у 1711 році або Кароля Радзивілла змерлого в 1790 році».

На рукописі справді є запис про належність кодексу Радзивіллам (арк. 2, 3. 5), однак без жодної вказівки на місцезнаходження. На аркуші 3 тільки підпис «AKXR», натомість на аркуші 5, на нижньому полі є запис «№ 24 z biblioteki naszej» та підпис «AKXR». Спираючись на описи Радзивіллівських зібрань, можна досить певно говорити, що підпис «AKXR» належить Анні з Сангушків Радзивілл, і має читатися так: «Anna Katarzyna Xiezna Radziwill». , яка знайшла і видала працю Мацея Стрийковського «O początkach i wywodach…», так само зіндетифікувала підпис на нижньому полі аркуша 5 «№ 32 z biblioteki naszej AXR (Anna ksiezna Radziwillowa)». Підпис, що є на оригіналі Стрийковського тотожний тому, що є на Познанській збірці.

Повністю літопис надруковано в 1907 році, в 17 томі «Полного собрания русских летописей», пізніше перевиданий Миколою Улащиком в 35 томі того ж видання.

Факсиміле літопису Рачинського зберігається в Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. За цим факсиміле Богдан Барвінський видав окремо два уривки.

Література

Примітки

  1. Я. М. Щапов пропонував поділ збірки на 3 частини (Восточнославянские и южнославянские рукописные книги в собраниях Польской Народной Республики / составитель Я. Н. Щапов. Ч. П. Москва: Инситут истории СССР АН СССР, 1976. С. 81—84 [№ 218], однак, видається, виділена ним друга частина [с. 293—328] належить до XVII ст., як і його ж таки третя частина. Так, вона написана одним почерком, але бачимо, що хронологічно останній запис відноситься до 1635 року. (Підтвердження королем Владиславом IV «rejestru oprawy dworu» Казимира [сс. 293—301]).
  2. Каманін І., Вітвіцъка О. Водяні знаки на папері українських документів XVI і XVII вв. (1556—1651).] Київ, 1923, № 313.
  3. Лист Ст. Пташицького цит.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. Материалы и исследования. Выпуск второй. Славяно-романский отдел. СПб., 1888. С. 130—131.
  4. Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. Москва, 1985. С.54—55. Его же. Предисловие. ПСРЛ. Т. 35. М., 1980. С. 11—12.
  5. Це підтверджують і філіграні: для другої частини був використаний інший папір. Див.: Восточнославянские и южнославянские рукописные книги в собраниях Польской Народной Республики…Ч II. С. 81 [№ 218].
  6. Вид.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. Приложения: с. 1—127; Легенда о Тристане и Изольде / подг. А. Д. Михайлова, М., 1976. С. 384—475; E. Sgambati, Il Tristano biancorusso, Firenze, 1983 [Studia historica et philologica. XV. Secto slavoromanica. 4.]
  7. Вид.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. Приложения: С. 129—172.
  8. Оригіналом для цієї повісті слугував польський переклад з латинського видання, здійснений Ципріаном Базиліком та виданий 1574 року. Вид.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. Приложения: с. 173—236; Andras Zoltan, Olah Miklos Athila cimu munkajanak XVI. szazadi lengyel es feherorosz forditasa. (Az eloszot irta: Udvari Istvan) Nyiregyhaza, 2004.
  9. Вид. Список графа Рачинского. ПСРЛ. Т. 17. Пгр., 1907. Стб. 295—356; Летопись Рачинского. ПСРЛ. Т. 35. М., 1980. С. 145—172.
  10. У копіях актів, судячи, з маргіналій почерком XVII ст. читача цікавили Глібович [с. 305: «Глъбовича»], Хребтович [с. 309 та ін.: «Chreptowicz»] та Тризни [с. 317: «Tryzny»].
  11. У цієї частини є навіть своя власна пагінація, крім загальної. Так, сторінкам загальної пагінації 341—344 відповідають сторінки, зазначені як 1—4, сс. 337—339 — с. 5—7, сс. 328—332 — с. 7—9. Але важко сказати, коли саме ці сторінки були пронумеровані. Можливо ця пагінація належить Ст. Пташицькому, який користувався Кодексом при викладі історії родини Уніховських. Див.: S. Ptaszycki, «Dzieje rodow litewskich, jako materjal do archeologii historycznej», Ateneum. Pismo naukowe i literackie. T. III, z. 3. 1888. S. 537.
  12. Rkps. Nr. 94. K. 341: «дочка пана Захари Трызны именемъ Катарына».
  13. Генеалогія Тризн закінчується смертю Катарини Захарівни, при чому вказується, що вона «zostawila synow siedmiu, A corek szesc» [с. 335]. Згідно з записами Григорія Павловича Уніховського, у Катарини та Павла Уніховських було 9 синів та 8 дочок. Але на 1571 рік (тобто перед смертю матері) у живих залишалося справді 7 синів та 6 дочок. Однак, у 1571 році, очевидно, вже після смерті матері, помер Федор Павлович Уніховський. Таким чином, можна датувати укладення генеалогії Тризн 1571 роком, хоча список належить пізнішому часу.
  14. С. 336 та 340 — незаписані.
  15. На жаль, сучасна палітурка збірки походить з XVIII ст.
  16. M. B. Topolska, Czytelnik i ksiazka w Wielkim Ksiestwie Litewskim w dobie Renesansu i Baroku (Warszawa, 1984) S. 290—291.
  17. Лист Ст. Пташицького цит.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. С. 130—131.
  18. Карский Е. Ф. Белоруссы. Т. III. Пг., 1921. С.76.
  19. Записи Григорія Павловича Уніховського були зроблені, скоріше за все 1598року, тому крайньою хронологічною межею можна вважати цей рік. Див.: Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. С. 131.
  20. Андрэй Радаман. Інструкцыя Новагародскага сойміка паслам на элекцыйны сойм 1587 г. Беларускі гістарычны агляд. Том 10. Сш. 1—2 (18—19). 2003. С. 163—174.
  21. Фрагмент, опублікований Нємцевичем, є очевидною копією (не списком) фрагменту з т. зв. літопису Рачинського, датованого 1545 роком. Niemcewicz J. U. Zbior pamietników historycznych o dawnej Polszcze z rêkopismów, tudziez dzieł w róznych jêzykach o Polszcze wydanych oraz z listami oryginalnemi krolów i znakomitych ludzi w kraiu naszym. — T. I. — Warszawa, 1822. — S. 391—393.
  22. Teresa Zielinska, «Archiwa Radziwillow i ich tworcy», Archeion. T. LXVI (1978), 118.
  23. Сборник Муханова. М., 1836. С. 140—141 [№ 87]; нібито перевиданий у: Pomniki do dziejow litewskich… zebrane przez T. Narbutta. (Wilno, 1847). S. 79-80. Хоча Нарбут видав не уривок Муханова, а уривок Нємцевича, судячи з усього, скоригований за текстом Муханова.
  24. Це повністю узгоджується з поглядами Муханова. Див. передмову до видання: «Эти официальные акты, написанные все на Русском языке, будут служить лучшим доказательством, что западные наши провинции (которые поляки называют — забранным краем, а русские весьма недавно начали называть — возвращенными губерниями), были населены Русскими, исповедовавшими Греко-российскую веру; что почти все жители говорили по-Русски, судопроизводство с самого начала было на языке Русском, дипломатические сношения велись на языке Русском» (Сборник Муханова. С. 1).
  25. Судник Т. М. „Повесть о Трыщане“ в Познанском сборнике XVI века. Легенда о Тристане и Изольде, М., 1976. С. 700.
  26. О. М. Бодянский О поисках моих в Познанской публичной библиотеке… С. 7.
  27. Бодянский О. М. О поисках моих в Познанской публичной библиотеке (читано 28-го ноября 1842 г.) [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Чтения в Обществе истории и древностей российских, 1846. — Кн. 1. — C. 7-11.
  28. Веселовский А. Н. Из истории романа и повести. — Т. 1-2. — СПб.: Типография императорской Академии наук, 1886—1888.
  29. Brükner A. Ein Weisrussischer Codex miscellaneus der Graftlich-Raczynskischen Bibliothek in Posen // Archiw für slawische Philologi. — Bd IX. — H. III. — Berlin, 1886. — S. 345—391.
  30. Карский Е. Ф. Белоруссы. Т. III. Очерки словесности белоруского племени. 2. Старая западно-русская письменность. Пг., 1921. С. 76.
  31. Насправді, у 1719 році.
  32. Йдеться, очевидно, про Кароля Станіслава Разивілла «Панє Коханку» (1734—1790).
  33. J. Radziszewska, «Maciej Stryjkowski i jego dzielo», Stryjkowski M. O poczatkach, wydwodach, dzielnosciach… S. 22.
  34. Барвінські Б. Жигимонт Кейстутович велики князь літовська-руський (1432—1440). — Жовква, 1905. — С. 162—165.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Litopis Rachinskogo abo Poznanskij kodeks pam yatka bilorusko litovskih litopisiv drugoyi redakciyi Stanovit chastinu zbirki kincya XVI stolittya sho umovno skladayetsya z dvoh chastin Zberigayetsya u Viddili rukopisiv Biblioteki Rachinskogo v Poznani Harakteristika litopisuPapir bilij Filigrani dvoh vidiv odin maye viglyad vityagnutogo kruga v yakomu znahoditsya podoba hresta drugij priblizno takogo zh rozmiru yak i pershij maye viglyad vinyetki Shozha z pershoyu filigran za Ivanom Kamaninim i Oleksandroyu Vitvickoyu datuyetsya 1582 rokom Paliturka shkiryana miscyami poterta na korinci napis od 1487 do 1651 Kodex bialoruski RK 94 Z 1487 do 1651 Kodeks biloruskij RK 94 Na verhnij chastini paliturki nakleyenij papirec z napisom pocherkom XVIII stolittya Ulomek dziejow dawnych ro rusku o krolu Markie Kornwo O Hrabi Gwidonie o Athylie krolu wegerskim Tudziez zycia dawnych xiazat litewskich Chastina davnoyi istoriyi ruskoyu movoyu pro korolya Marka grafa Gvidona ugorskogo korolya Attili Zhittya davnih litovskih knyaziv Persha chastina zbirki s 1 291 napisana odnim pocherkom kancelyarskim za viznachennyam Stanislava Ptashickogo i odnim chornilom pislya 1583 roku Pripiski na polyah biloruskoyu movoyu zrobleni inshim pocherkom ta inshim chornilom pripiski na polyah polskoyu movoyu zrobleni bilsh svitlim chornilom abo kinovarom V bagatoh vipadkah literi namalovani tim zhe chornilom sho i tekst Zagolovki nevelikih rozdiliv napisani ustavom velikimi literami Druga chastina rukopisu s 293 335 zapisana kilkoma pocherkami nalezhit do XVII stolittya i skladayetsya v osnovnomu z rodinnih zapisiv ta dvoh kopij aktiv ZmistLitopis mistit informaciyu pro politichnu istoriyu Velikogo knyazivstva Litovskogo z legendarnih chasiv do 1548 roku z dopovnennyami z istoriyi Polshi ta ninishnih biloruskih zemel XV pershoyi polovini XVI stolit Literaturnimi yakostyami vidriznyayetsya Povist pro Zhigimonta i Varvaru Radzivill Litopis Rachinskogo skladayetsya z Litopiscya velikih knyaziv litovskih Povisti pro Podillya ta deyakih inshih istorichnih tvoriv pro podiyi XIV pershoyi polovini XVI stolit Pochinayetsya litopis zi sliv Stalosya est voploshene syna bozhogo ot duha svyatogo z blagoslovennoe devicy chystoe Marѣi a zakinchuyetsya opisom polozhennya u Vilno v 1548 roci pislya smerti korolya Sigizmunda I i povidomlennyam sho novij korol Sigizmund II Avgust odruzhenij na Varvari Radzivill Storinki pronumerovani v pravomu verhnomu kuti tim chornilom yakim napisanij litopis ale navedeni lishe neparni cifri Povist pro Tristana Pochinaet sya povest o vitezyah s knig serbskih a zvlasha o slavnom rycery Tryschane o Ancalote i o Bove i o inshyh mnogih vitezeh dobryh s 1 127 dali kraj arkusha obirvano Storinki 127 na zvoroti i 128 chisti Istoriya o knyazhati Kgvidone Istoriya pro knyazhata Gvidona s 129 171 Storinki 171 na zvoroti i 172 chisti Istoryya o Atyli koroli ugorskom Istoriya pro Attilu korolya ugorskogo s 173 224 Lѣtopisec Velikogo knyazstva Litovskogo i Zhomoitskogo Litopis Velikogo knyazivstva Litovskogo i Zhemajtskogo s 225 291 pershoyu datoyu maye 5526 rik vid stvorennya svitu s 225 sho vidmicheno na polyah rukopisu pocherkom XVIII stolittya Koria poswiadczenia przez Wladyslawa IV z roku 1635 dnia 8 marca reestru o prawy dworu krola Kazimierza Kopiya pidtverdzhennya korolem Vladislavom IV 8 bereznya 1635 roku reyestru pro prava dvoru korolya Kazimira s 293 301 Uhvala Zhigmunta I ta paniv rad pro oboronu zemsku vid 1528 roku s 302 328 Korotke povidomlennya pro ukladennya Lyublinskoyi uniyi s 328 Rodinni zapisi Unihovskih s 328 335 V kinci zbirki chotiri foto znyatih z riznih storinok litopisu i pripiska do nih Zalaczone rekopisu zastaly wykonany zyczeniem i kosztom Dr St Ptaszyckiego docenta uniwersitetu w Petersburgu Dodanij rukopis bulo vigotovleno na zamovlennya ta za rahunok doktora Stanislava Ptashickogo docenta universitetu v Peterburzi Rodinni zapisi Unihovskih Rodinni zapisi Unihovskih roztashovani ne za hronologiyeyu i nalezhat riznim avtoram Yaksho jti za hronologiyeyu vikladenih podij u nih to cya chastina viglyadaye tak Zapisi avtograf 1548 1596 s 341 344 1606 rik zapisi yakogos z siniv Grigoriya Pavlovicha pro smert batka Urodzenie Panow Tryznow Narodzhennya paniv Trizn matir yu Grigoriya Pavlovicha Unihovskogo bula 10 lyutogo 1571 s 333 335 Zapisi avtograf 1608 1650 s 337 339 Zapisi avtograf 1637 1672 s 328 332 Podibne roztashuvannya govorit pro te sho pershopochatkovo zapisi kozhnogo z predstavnikiv rodu Unihovskih ta genealogiya Trizn skorish za vse buli okremimi zoshitami lishe piznishe pripletenimi do zbirki Tobto po suti dvi chastini Kodeksu ye dvoma okremimi pam yatkami Hoch i pov yazani mizh soboyu Ale druga chastina mozhe dati lishe kartinu cirkulyuvannya rukopisu u pershe desyatilittya po jogo stvorennyu DoslidzhennyaTochna data stvorennya zbirki nevidoma Nevidomo takozh koli i yak rukopis potrapiv do Unihovskih V yakosti miscya stvorennya pershoyi chastini zbirki Stanislav Ptashickij vkazav Vilno a Yuhim Karskij Novogrudskij povit Odnak yak pomitiv she Aleksandr Bryukner velika kilkist marginalij pocherkami chi duzhe shozhimi na nih Pavla Grigorovicha ta osoblivo jogo batka Grigoriya Pavlovicha v litopisi govoryat pro te sho z 1590 h rokiv vona nalezhala Ostannij zapis simejnih zapisiv Unihovskih datovanij 1672 rokom Takim chinom mizh 1672 ta 1736 rokami rukopis mozhlivo iz usima paperami Unihovskih perejshov do Radzivillivskogo arhivu v Nesvizhi V 1822 roci istorik Yulian Ursin Nyemcevich nadrukuvav nevelikij fragment tekstu transliterovanij latiniceyu u polskomu napisanni z istoriyeyu kohannya Zhigmunta Avgusta do Varvari Radzivill ta opis zbirki podibnoyi do Poznanskogo kodeksu Za jogo slovami vin vidnajshov cej rukopis u biblioteci Akademiyi u Vilnyusi u 1819 roci U Vilnyusi v toj chas v 1814 1838 rokah pracyuvala tak zvana poradzivillivska komisiya i chastina Nesvizkoyi kolekciyi Radzivilliv bula vivezena same do Vilnyusa Vipiski Nyemcevicha ochevidno zalishayutsya u Varshavi de z nimi znajomitsya Pavlo Muhanov U 1836 roci v svoyemu Zbirniku Muhanova Pavlo Muhanov opublikuvav toj zhe fragment sho i Nyemcevich z poznachkoyu sho tekst litopisu pohodit z biblioteki Radzivilliv ne vkazavshi ani misceznahodzhennya biblioteki ani zhodnih vlasnih sposterezhen nad rukopisom Takozh vin troshki zrusifikuvav urivok sho she bilshe viddalilo publikovanij nim tekst vid originala Prichomu yak pomitila po ryadu napisanij otlichnyh ot Poznanskogo sbornika publikaciya Yu U Nemcevicha sblizhaetsya s tem zhe letopisnym otryvkom napisanym odnako kirillicej pomeshennym v Sbornike Muhanova Z cogo a takozh z togo sho transliteraciyu urivku Nyemcevicha nemozhlivo pripisati samomu vidavcyu T M Sudnik zrobila visnovok pro isnuvannya yakogos inshogo spisku z takim samim skladom yak i Poznanskij kodeks Vin nibito mav znahoditisya u biblioteci Vilnyuskogo universitetu Ale na zhal niyakih slidiv podibnogo spisku vidnajti ne vdalosya tomu jogo isnuvannya bilsh nizh gipotetichne Z Vilnyusu u drugij polovini 1830 h rokiv Kodeks migruye do biblioteki grafa Rachinskogo u Poznan Tam jogo bachit yakijs z ruskih puteshestvennikov i povidomlyaye pro nogo Osipa Bodyanskogo Takim chinom O M Bodyanskij i znahodit cej rukopis 28 listopada 1842 roku stavshi pri comu pershovidkrivachem rukopisu i publikuye jogo 26 sichnya 1846 roku chomus rozdilivshi litopis ta povisti Istoriya o knyazhati Kgvidone i Istoryya o Atyli koroli ugorskom buli vidani Oleksandrom Veselovskim u dodatku do dvotomnika Iz istorii romana i povesti v 1886 roci Krashim opisom rukopisu zalishayetsya opis zroblenij v 1886 roci Aleksandrom Bryuknerom bezposeredno na storinkah litopisu s 345 391 Vin buv pershim hto pomitiv na rukopisi zapis pocherkom XVIII stolittya pro nalezhnist kodeksu Radzivillam Cyu zh informaciyu z posilannyam na A Bryuknera podav Yuhim Karskij Yaroslav Shapov pri opisi kodeksu zaznachiv zapis Na str 5 pometka 24 z biblioteki naszej Novishi opisi ne podayut novih vidomostej pro rukopis Aleksandr Bryukner sprobuvav identifikuvati vlasnika kodeksu yakij u XVIII stolitti zalishiv svij pidpis Oskilki vin prochitav tilki dvi literi X ta R Xiez Radziwill to tochno vstanoviti kotrij z Radzivilliv buv vlasnikom rukopisu ne zmig Bryukner pripustiv sho X spoluchene iz literoyu K i tomu zapis treba rozumiti yak vlasnoruchnij pidpis Karolya Stanislava Radzivilla litovskogo kanclera sho pomer u 1711 roci abo Karolya Radzivilla zmerlogo v 1790 roci Na rukopisi spravdi ye zapis pro nalezhnist kodeksu Radzivillam ark 2 3 5 odnak bez zhodnoyi vkazivki na misceznahodzhennya Na arkushi 3 tilki pidpis AKXR natomist na arkushi 5 na nizhnomu poli ye zapis 24 z biblioteki naszej ta pidpis AKXR Spirayuchis na opisi Radzivillivskih zibran mozhna dosit pevno govoriti sho pidpis AKXR nalezhit Anni z Sangushkiv Radzivill i maye chitatisya tak Anna Katarzyna Xiezna Radziwill yaka znajshla i vidala pracyu Maceya Strijkovskogo O poczatkach i wywodach tak samo zindetifikuvala pidpis na nizhnomu poli arkusha 5 32 z biblioteki naszej AXR Anna ksiezna Radziwillowa Pidpis sho ye na originali Strijkovskogo totozhnij tomu sho ye na Poznanskij zbirci Povnistyu litopis nadrukovano v 1907 roci v 17 tomi Polnogo sobraniya russkih letopisej piznishe perevidanij Mikoloyu Ulashikom v 35 tomi togo zh vidannya Faksimile litopisu Rachinskogo zberigayetsya v Lvivskij nacionalnij naukovij biblioteci Ukrayini imeni Vasilya Stefanika Za cim faksimile Bogdan Barvinskij vidav okremo dva urivki LiteraturaUlashik N N Predislovie 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Polnoe sobranie russkih letopisej T 35 M 1980 S 12 Kirichenko K Materiali do istoriyi Poznanskogo kodeksu 94 Kodeksu Rachinskih 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Ruthenica V 5 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 S 214 232 ISSN 1995 0276 Chamyarycki V Letapis Rachynskaga 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn BelEn 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 190 788 s ISBN 985 11 0378 0 PrimitkiYa M Shapov proponuvav podil zbirki na 3 chastini Vostochnoslavyanskie i yuzhnoslavyanskie rukopisnye knigi v sobraniyah Polskoj Narodnoj Respubliki sostavitel Ya N Shapov Ch P Moskva Insitut istorii SSSR AN SSSR 1976 S 81 84 218 odnak vidayetsya vidilena nim druga chastina s 293 328 nalezhit do XVII st yak i jogo zh taki tretya chastina Tak vona napisana odnim pocherkom ale bachimo sho hronologichno ostannij zapis vidnositsya do 1635 roku Pidtverdzhennya korolem Vladislavom IV rejestru oprawy dworu Kazimira ss 293 301 Kamanin I Vitvicka O Vodyani znaki na paperi ukrayinskih dokumentiv XVI i XVII vv 1556 1651 Kiyiv 1923 313 List St Ptashickogo cit Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti Materialy i issledovaniya Vypusk vtoroj Slavyano romanskij otdel SPb 1888 S 130 131 Ulashik N N Vvedenie v izuchenie belorussko litovskogo letopisaniya Moskva 1985 S 54 55 Ego zhe Predislovie PSRL T 35 M 1980 S 11 12 Ce pidtverdzhuyut i filigrani dlya drugoyi chastini buv vikoristanij inshij papir Div Vostochnoslavyanskie i yuzhnoslavyanskie rukopisnye knigi v sobraniyah Polskoj Narodnoj Respubliki Ch II S 81 218 Vid Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti Prilozheniya s 1 127 Legenda o Tristane i Izolde podg A D Mihajlova M 1976 S 384 475 E Sgambati Il Tristano biancorusso Firenze 1983 Studia historica et philologica XV Secto slavoromanica 4 Vid Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti Prilozheniya S 129 172 Originalom dlya ciyeyi povisti sluguvav polskij pereklad z latinskogo vidannya zdijsnenij Ciprianom Bazilikom ta vidanij 1574 roku Vid Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti Prilozheniya s 173 236 Andras Zoltan Olah Miklos Athila cimu munkajanak XVI szazadi lengyel es feherorosz forditasa Az eloszot irta Udvari Istvan Nyiregyhaza 2004 Vid Spisok grafa Rachinskogo PSRL T 17 Pgr 1907 Stb 295 356 Letopis Rachinskogo PSRL T 35 M 1980 S 145 172 U kopiyah aktiv sudyachi z marginalij pocherkom XVII st chitacha cikavili Glibovich s 305 Glbovicha Hrebtovich s 309 ta in Chreptowicz ta Trizni s 317 Tryzny U ciyeyi chastini ye navit svoya vlasna paginaciya krim zagalnoyi Tak storinkam zagalnoyi paginaciyi 341 344 vidpovidayut storinki zaznacheni yak 1 4 ss 337 339 s 5 7 ss 328 332 s 7 9 Ale vazhko skazati koli same ci storinki buli pronumerovani Mozhlivo cya paginaciya nalezhit St Ptashickomu yakij koristuvavsya Kodeksom pri vikladi istoriyi rodini Unihovskih Div S Ptaszycki Dzieje rodow litewskich jako materjal do archeologii historycznej Ateneum Pismo naukowe i literackie T III z 3 1888 S 537 Rkps Nr 94 K 341 dochka pana Zahari Tryzny imenem Kataryna Genealogiya Trizn zakinchuyetsya smertyu Katarini Zaharivni pri chomu vkazuyetsya sho vona zostawila synow siedmiu A corek szesc s 335 Zgidno z zapisami Grigoriya Pavlovicha Unihovskogo u Katarini ta Pavla Unihovskih bulo 9 siniv ta 8 dochok Ale na 1571 rik tobto pered smertyu materi u zhivih zalishalosya spravdi 7 siniv ta 6 dochok Odnak u 1571 roci ochevidno vzhe pislya smerti materi pomer Fedor Pavlovich Unihovskij Takim chinom mozhna datuvati ukladennya genealogiyi Trizn 1571 rokom hocha spisok nalezhit piznishomu chasu S 336 ta 340 nezapisani Na zhal suchasna paliturka zbirki pohodit z XVIII st M B Topolska Czytelnik i ksiazka w Wielkim Ksiestwie Litewskim w dobie Renesansu i Baroku Warszawa 1984 S 290 291 List St Ptashickogo cit Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti S 130 131 Karskij E F Belorussy T III Pg 1921 S 76 Zapisi Grigoriya Pavlovicha Unihovskogo buli zrobleni skorishe za vse 1598roku tomu krajnoyu hronologichnoyu mezheyu mozhna vvazhati cej rik Div Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti S 131 Andrej Radaman Instrukcyya Novagarodskaga sojmika paslam na elekcyjny sojm 1587 g Belaruski gistarychny aglyad Tom 10 Ssh 1 2 18 19 2003 S 163 174 Fragment opublikovanij Nyemcevichem ye ochevidnoyu kopiyeyu ne spiskom fragmentu z t zv litopisu Rachinskogo datovanogo 1545 rokom Niemcewicz J U Zbior pamietnikow historycznych o dawnej Polszcze z rekopismow tudziez dziel w roznych jezykach o Polszcze wydanych oraz z listami oryginalnemi krolow i znakomitych ludzi w kraiu naszym T I Warszawa 1822 S 391 393 Teresa Zielinska Archiwa Radziwillow i ich tworcy Archeion T LXVI 1978 118 Sbornik Muhanova M 1836 S 140 141 87 nibito perevidanij u Pomniki do dziejow litewskich zebrane przez T Narbutta Wilno 1847 S 79 80 Hocha Narbut vidav ne urivok Muhanova a urivok Nyemcevicha sudyachi z usogo skorigovanij za tekstom Muhanova Ce povnistyu uzgodzhuyetsya z poglyadami Muhanova Div peredmovu do vidannya Eti oficialnye akty napisannye vse na Russkom yazyke budut sluzhit luchshim dokazatelstvom chto zapadnye nashi provincii kotorye polyaki nazyvayut zabrannym kraem a russkie vesma nedavno nachali nazyvat vozvrashennymi guberniyami byli naseleny Russkimi ispovedovavshimi Greko rossijskuyu veru chto pochti vse zhiteli govorili po Russki sudoproizvodstvo s samogo nachala bylo na yazyke Russkom diplomaticheskie snosheniya velis na yazyke Russkom Sbornik Muhanova S 1 Sudnik T M Povest o Tryshane v Poznanskom sbornike XVI veka Legenda o Tristane i Izolde M 1976 S 700 O M Bodyanskij O poiskah moih v Poznanskoj publichnoj biblioteke S 7 Bodyanskij O M O poiskah moih v Poznanskoj publichnoj biblioteke chitano 28 go noyabrya 1842 g 10 lyutogo 2022 u Wayback Machine Chteniya v Obshestve istorii i drevnostej rossijskih 1846 Kn 1 C 7 11 Veselovskij A N Iz istorii romana i povesti T 1 2 SPb Tipografiya imperatorskoj Akademii nauk 1886 1888 Brukner A Ein Weisrussischer Codex miscellaneus der Graftlich Raczynskischen Bibliothek in Posen Archiw fur slawische Philologi Bd IX H III Berlin 1886 S 345 391 Karskij E F Belorussy T III Ocherki slovesnosti beloruskogo plemeni 2 Staraya zapadno russkaya pismennost Pg 1921 S 76 Naspravdi u 1719 roci Jdetsya ochevidno pro Karolya Stanislava Razivilla Panye Kohanku 1734 1790 J Radziszewska Maciej Stryjkowski i jego dzielo Stryjkowski M O poczatkach wydwodach dzielnosciach S 22 Barvinski B Zhigimont Kejstutovich veliki knyaz litovska ruskij 1432 1440 Zhovkva 1905 S 162 165

Дата публікації:
Топ