Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новонорве́зька мо́ва, ню́ношк, ню́норск (норв. nynorsk) — одна з двох письмових форм сучасної літературної норвезької мови (поряд із букмолом).
| Нюношк | |
|---|---|
| nynorsk | |
 | |
| Поширена в |  Норвегія (4,8 млн),  США (80 000)  Данія (15 000)  Канада (10 000) |
| Регіон | Королівство Норвегія, Скандинавські країни, Північна Дакота, Південна Дакота, Міннесота, Вісконсин |
| Носії | 5 млн норвежців |
| Писемність | латиниця (норвезька абетка) |
| Класифікація | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Норвегія |
| Регулює | d |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | nn |
| ISO 639-2 | nno |
| ISO 639-3 | nno |
Історичні відомості
Існує історична причина, через яку в Норвегії дві письмові форми норвезької літературної мови. Протягом приблизно 400 років до 1814 року Норвегія перебувала під владою Данії, і в той час у країні використовувалася данська мова. Коли 1814 року Норвегія здобула незалежність, у країні почали використовувати норвезьку літературну письмову мову замість данської. Відродження мови відбулося в двох напрямках.
Багато чого в норвезькій мові було запозичено з данської, яка з часом поступово набувала норвезьких рис і збагачувалася лексикою норвезької розмовної мови. Граматика та правопис з часом також набули норвезьких рис. Але вона залишалась доволі схожою на данську. Спочатку ця мова отримала назву «державна мова» (riksmål), а зараз вона називається «букмол» («книжна мова») і використовується більшістю норвежців.
Зовсім інший шлях запропонував у середині XIX століття Івар Осен (1813–1896), який створив мову ланнсмол «мову країни» (landsmål). У 1929 році Стортинг перейменував ландсмол на нюношк, а риксмол на букмол.
Івар Осен, подорожуючи країною, слухав, як розмовляють люди, вивчав діалекти норвезької. У 1848 році Осен опублікував книгу «Граматика норвезької народної мови» («Det norske Folkesprogs Grammatikk), у 1850 — «Словник норвезької народної мови» («Ordbog over det norske Folkesprog). Після цього він створив письмову мову, що була більш схожа на мову, якою говорили в народі. Осен вважав, що діалекти не були зіпсовані данською і тому було природним створити з них норвезьку мову. Осен вбачав у своєму проєкті «справжню норвезьку альтернативу» державному стандартові норвезької мови того часу — «державній мові».
Нюношк було створено на основі західних діалектів. Івар Осен відбирав ті форми, що були менше схожі на данську й найбільш архаїчні. Наприклад, у закінченні інфінітива він використовував тільки -а (хоча в його рідному діалекті було -е).
У 1885 році нюношк отримала статус другої державної мови Норвегії.
У процесі розвитку нюношка аж до наших днів його за допомогою численних реформ усе більше віддаляли від західних діалектів убік східних. Наприклад, інфінітив -а зараз дуже рідко використовують. Постпозитивний артикль -і взагалі використовують тільки найзавзятіші прихильники мови Осена.
З боку держави були спроби, особливо у 1930–1940-х роках, зближення обох форм норвезької мови та поєднання їх в одну мову — [no] (норв. Samnorsk — «спільна норвезька»). Так реформа 1938 року в букмол ввела багато елементів з діалектів та нюношку, а багато традиційних дансько-норвезьких форм були вилучені. У 1950–1960-х роках цей процес зупинили прихильники [no]. У 2002 році в Норвегії офіційно відмовилися від політики створення самношку. Проте після реформ букмол та нюношк стали все ж ближчими, і тепер практично кожен норвежець легко розуміє кожну з мов.
Поширення нюношк
Загалом нюношк, згідно з опитуванням 2005 року, використовується 13 % населення Норвегії, а 86,3% — букмол, хоча більшість діалектів, якими розмовляють норвежці, більш схожі на нюношк, ніж на букмол. З восьмого класу учні в школах обов'язково повинні вивчати обидві мови. Нюношк поширена у сільській місцевості й на заході Норвегії. У фюльке Гордаланн, Руґаланн, Соґн-оґ-Ф'юране та Мере-оґ-Ромсдал нюношк має статус офіційної мови. Станом на 2015 рік, 113 (26%) з 428 муніципалітетів обрали нюношк своєю офіційною мовою, тоді як 158 (36%) обрали букмол.
Див. також
Джерела
- Костянтин Тищенко. І букмол і нюношк // Стоголосник. — 2000. — № 3-4. — С. 110—119.
- Олексій Куць. Мовна політика деяких зарубіжних держав. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001. — 200 с.
Примітки
- Віктор Левицький. Основи германістики: навчальний посібник для вузів. — Вінниця : Нова книга, 2008. — 527 с.: іл. — Бібліогр.: с.505-527.
- Країни Північної Європи. Норвегія
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2022. Процитовано 12 вересня 2007.
- (Norwegian Nynorsk) . Nynorsk kultursentrum. 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 13 листопада 2015.
Посилання
- Noregs Mållag — найбільша організація, що популяризує нюношк
- молодіжна організація
- The Ivar Aasen Centre — національний центр документації та вивчення писемної культури нюношк
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Норвегію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novonorve zka mo va nyu noshk nyu norsk norv nynorsk odna z dvoh pismovih form suchasnoyi literaturnoyi norvezkoyi movi poryad iz bukmolom NyunoshknynorskPoshirena vNorvegiya 4 8 mln SShA 80 000 Daniya 15 000 Kanada 10 000 RegionKorolivstvo Norvegiya Skandinavski krayini Pivnichna Dakota Pivdenna Dakota Minnesota ViskonsinNosiyi5 mln norvezhcivPisemnistlatinicya norvezka abetka KlasifikaciyaIndoyevropejski movi Germanski moviPivnichno germanski movi dd dd Oficijnij statusOficijnaNorvegiyaRegulyuyedKodi moviISO 639 1nnISO 639 2nnoISO 639 3nnoIstorichni vidomostiDiv takozh en Isnuye istorichna prichina cherez yaku v Norvegiyi dvi pismovi formi norvezkoyi literaturnoyi movi Protyagom priblizno 400 rokiv do 1814 roku Norvegiya perebuvala pid vladoyu Daniyi i v toj chas u krayini vikoristovuvalasya danska mova Koli 1814 roku Norvegiya zdobula nezalezhnist u krayini pochali vikoristovuvati norvezku literaturnu pismovu movu zamist danskoyi Vidrodzhennya movi vidbulosya v dvoh napryamkah Ivar Osen Bagato chogo v norvezkij movi bulo zapozicheno z danskoyi yaka z chasom postupovo nabuvala norvezkih ris i zbagachuvalasya leksikoyu norvezkoyi rozmovnoyi movi Gramatika ta pravopis z chasom takozh nabuli norvezkih ris Ale vona zalishalas dovoli shozhoyu na dansku Spochatku cya mova otrimala nazvu derzhavna mova riksmal a zaraz vona nazivayetsya bukmol knizhna mova i vikoristovuyetsya bilshistyu norvezhciv Zovsim inshij shlyah zaproponuvav u seredini XIX stolittya Ivar Osen 1813 1896 yakij stvoriv movu lannsmol movu krayini landsmal U 1929 roci Storting perejmenuvav landsmol na nyunoshk a riksmol na bukmol Ivar Osen podorozhuyuchi krayinoyu sluhav yak rozmovlyayut lyudi vivchav dialekti norvezkoyi U 1848 roci Osen opublikuvav knigu Gramatika norvezkoyi narodnoyi movi Det norske Folkesprogs Grammatikk u 1850 Slovnik norvezkoyi narodnoyi movi Ordbog over det norske Folkesprog Pislya cogo vin stvoriv pismovu movu sho bula bilsh shozha na movu yakoyu govorili v narodi Osen vvazhav sho dialekti ne buli zipsovani danskoyu i tomu bulo prirodnim stvoriti z nih norvezku movu Osen vbachav u svoyemu proyekti spravzhnyu norvezku alternativu derzhavnomu standartovi norvezkoyi movi togo chasu derzhavnij movi Nyunoshk bulo stvoreno na osnovi zahidnih dialektiv Ivar Osen vidbirav ti formi sho buli menshe shozhi na dansku j najbilsh arhayichni Napriklad u zakinchenni infinitiva vin vikoristovuvav tilki a hocha v jogo ridnomu dialekti bulo e U 1885 roci nyunoshk otrimala status drugoyi derzhavnoyi movi Norvegiyi U procesi rozvitku nyunoshka azh do nashih dniv jogo za dopomogoyu chislennih reform use bilshe viddalyali vid zahidnih dialektiv ubik shidnih Napriklad infinitiv a zaraz duzhe ridko vikoristovuyut Postpozitivnij artikl i vzagali vikoristovuyut tilki najzavzyatishi prihilniki movi Osena Z boku derzhavi buli sprobi osoblivo u 1930 1940 h rokah zblizhennya oboh form norvezkoyi movi ta poyednannya yih v odnu movu no norv Samnorsk spilna norvezka Tak reforma 1938 roku v bukmol vvela bagato elementiv z dialektiv ta nyunoshku a bagato tradicijnih dansko norvezkih form buli vilucheni U 1950 1960 h rokah cej proces zupinili prihilniki no U 2002 roci v Norvegiyi oficijno vidmovilisya vid politiki stvorennya samnoshku Prote pislya reform bukmol ta nyunoshk stali vse zh blizhchimi i teper praktichno kozhen norvezhec legko rozumiye kozhnu z mov Poshirennya nyunoshkZagalom nyunoshk zgidno z opituvannyam 2005 roku vikoristovuyetsya 13 naselennya Norvegiyi a 86 3 bukmol hocha bilshist dialektiv yakimi rozmovlyayut norvezhci bilsh shozhi na nyunoshk nizh na bukmol Z vosmogo klasu uchni v shkolah obov yazkovo povinni vivchati obidvi movi Nyunoshk poshirena u silskij miscevosti j na zahodi Norvegiyi U fyulke Gordalann Rugalann Sogn og F yurane ta Mere og Romsdal nyunoshk maye status oficijnoyi movi Stanom na 2015 rik 113 26 z 428 municipalitetiv obrali nyunoshk svoyeyu oficijnoyu movoyu todi yak 158 36 obrali bukmol Div takozhVikipediya movoyu nyunoshkDzherelaKostyantin Tishenko I bukmol i nyunoshk Stogolosnik 2000 3 4 S 110 119 Oleksij Kuc Movna politika deyakih zarubizhnih derzhav Harkiv HNU im V N Karazina 2001 200 s PrimitkiViktor Levickij Osnovi germanistiki navchalnij posibnik dlya vuziv Vinnicya Nova kniga 2008 527 s il Bibliogr s 505 527 ISBN 966 8609 66 2 Krayini Pivnichnoyi Yevropi Norvegiya Arhiv originalu za 30 listopada 2022 Procitovano 12 veresnya 2007 Norwegian Nynorsk Nynorsk kultursentrum 2015 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 13 listopada 2015 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu nyunoshk Hovudside Noregs Mallag najbilsha organizaciya sho populyarizuye nyunoshk molodizhna organizaciya The Ivar Aasen Centre nacionalnij centr dokumentaciyi ta vivchennya pisemnoyi kulturi nyunoshk Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Norvegiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi