Рифейські гори (також Рипейські гори, Рипи, Рифи, Рипеї, Рифеї) — позначення височин, що дають початок основним річкам Скіфії. В античній міфології це гори, на яких знаходилося житло північного вітру Борея.
Античні джерела
Уперше північну від Греції локалізацію Рифеїв вказав Гекатей Мілетський. У подальших джерелах антична наука лише уточнювала місцезнаходження цього важливого географічного орієнтиру.
Про гіпербореїв, що жили за Рипейськими горами, писав Гелланік. Однак Геродот цю назву не згадує.
Згідно з Гіппократом, Скіфія лежить під сузір'ям Віз, «біля підніжжя Рипейських гір, звідки дме північний вітер».
Аристотель також зазначав, що Рипейські гори лежать за крайньою Скіфією, під самим Возом, і що звідти стікає багато річок, найбільших після Істра, але вважав перебільшеням розповіді про їх значний розмір. В іншому джерелі Аристотель, не згадуючи назви Рип, підкреслює, що найсильніші течії річок на землі — від височин на півночі.
Рипейські гори згадує Аполлоній Родоський, який розміщує там витоки Істра, і Каллімах. Страбон вважав їх міфічними, так само як і гіпербореїв.
Згідно з географічною поемою , в Рипейських горах беруть витоки річки Алдеск і Пантікап (Пантікап — притока Борисфена, Десна або Прип'ять).
Клавдій Птолемей в II столітті н. е.. узагальнив відомі на його час історико-географічні факти. За його даними, Рипейські гори мали координати по середині: 63 ° — 57 ° 30 '; причому з Рипейськими горами межувала область розселення Саварів і борусків.
У «Орфічній Аргонавтиці» Рипейська ущелина названа в переліку географічних об'єктів, яку подолали аргонавти, перш ніж увійшли в північне море; також зазначалося, що Рипейські гори закривають сонце кімерійцям
Згідно з Періплом Маркіаном, з Рипейських гір, які лежать «між Меотійським озером і Сарматським океаном», течуть річки Хесин (= Західна Двіна) та Турунт (= Полота) (ці річки названі також Птолемеєм, але без зв'язку з горами).
За Філосторгієм, з Рипейських гір стікає Танаїс (= Сіверський Донець), а в передгір'ях жили неври, яких він ототожнював з гунами.
Розташування
Багато дослідників визначають Рипейські гори як Уральські, але це малоймовірно, бо в окрузі Уралу не вказувалися витоки великих річок Скіфії (Борисфена; Танаїса — Сіверського Дінця з Доном; західних витоків Ра — Волги, Хесину — Західної Двіни). Уральські гори не є вододілом басейнів (Балтики), Понта Евксинського (Чорного моря), Меотиди (Азовського моря) і Гірканію (Каспійського моря). Попри те, такий вододіл дійсно існує, бере початок від Білоруської гряди і далі переходить в Валдайську і Смоленсько-Московську височини.
Більш ймовірна версія, що Рипейські гори — це Карпати. На це вказує багато географічних ознак, вказаних в античних джерелах.
Див. також
Примітки
- Щеглов Д. А. Арістей Проконнеський: проблема датування. [ 8 лютого 2007 у Wayback Machine.] До Піндара, судячи з усього, термін «арімаспи» використовував вже Гекатей (він згадував ісседонов: FGH. 1. F. 193). Три основних джерела, що передають традицію Аристея: Геродот (III, 116; IV, 13; 26), Дамаст (FGH. 5. F. 1) і Павсаній (I, 24.6), можливо, черпають свої відомості саме через передачу Гекатея. Ці автори описують однакову народів, які прямують з півночі на південь: «інше море» (Damast.) — Гіпербореї-Рифейські гори-Грифи-арімаспи-ісседонов або ісседи — Скіфи — «південне море» = Понт (Hdt., IV, 13). Самим раннім автором, який повідомляє відомості, які могли бути запозичені з «арімаспів», є Алкман. Зі скіфської темою пов'язані три його фрагмента: «гора Рипи суцільно покрита лісом, чорної ночі груди» (PMG. F. 90)
- Гелланик, фр.96 Мюллер = Климент Олександрійський. Стромати I 72, 2; СР Кирило Олександрійський. Проти Юліана. 705
- Гіппократ. Про повітря, води і місцевості. 26, пров. В. В. Латишева (по рубрикації в пер. Руднєва § 19)
- Аристотель. Метеорологика. I. 13. 350b10; близький текст: Василій Великий. Бесіди на Шестоднев. III. 6
- Аристотель. Метеорологика. II. 1. 354а 24-27
- Аполлоній Родоський. Аргонавтіка. IV. 283; див. схолії до цього місця
- Страбон. Географія. VII. 3. 1. 295; VII. 3. 6. 299
- Діонісій Періегет. Опис ойкумени. 314; аналогічний текст в «Скороченою географії» Никифора Влемміда; СР коментарі Євстафія Фессалонікійський і анонімні схолії до поеми
- Птолемей. Географія. VIII. 5. 5
- Птолемей. Географія. VIII. 5. 10
- орфічні Аргонавтіка. 1079
- орфічні Аргонавтіка. 1123
- Маркіян. Періпл зовнішнього моря. II. 39
- Фотій. Скорочена «Церковна історія» Філосторгія. — IX. — 17.
- (рос.) Рибаков Б. А. Геродотова Скифия. [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- (рос.) Сиротин С. В. Рифейские горы и античная географическая традиция // В центре Евразии. Вып. 1. Стерлитамак, 2001. С. 21-35
Література
- (рос.) Открытия, которых никогда не было. [ 19 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — М.: Прогресс, 1982.
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rifejski gori Misyac Rifejski gori takozh Ripejski gori Ripi Rifi Ripeyi Rifeyi poznachennya visochin sho dayut pochatok osnovnim richkam Skifiyi V antichnij mifologiyi ce gori na yakih znahodilosya zhitlo pivnichnogo vitru Boreya Skifiya i sumizhni krayi v chasi skifo perskoyi vijni 515 512 do n e Antichni dzherelaUpershe pivnichnu vid Greciyi lokalizaciyu Rifeyiv vkazav Gekatej Miletskij U podalshih dzherelah antichna nauka lishe utochnyuvala misceznahodzhennya cogo vazhlivogo geografichnogo oriyentiru Pro giperboreyiv sho zhili za Ripejskimi gorami pisav Gellanik Odnak Gerodot cyu nazvu ne zgaduye Zgidno z Gippokratom Skifiya lezhit pid suzir yam Viz bilya pidnizhzhya Ripejskih gir zvidki dme pivnichnij viter Aristotel takozh zaznachav sho Ripejski gori lezhat za krajnoyu Skifiyeyu pid samim Vozom i sho zvidti stikaye bagato richok najbilshih pislya Istra ale vvazhav perebilshenyam rozpovidi pro yih znachnij rozmir V inshomu dzhereli Aristotel ne zgaduyuchi nazvi Rip pidkreslyuye sho najsilnishi techiyi richok na zemli vid visochin na pivnochi Ripejski gori zgaduye Apollonij Rodoskij yakij rozmishuye tam vitoki Istra i Kallimah Strabon vvazhav yih mifichnimi tak samo yak i giperboreyiv Zgidno z geografichnoyu poemoyu v Ripejskih gorah berut vitoki richki Aldesk i Pantikap Pantikap pritoka Borisfena Desna abo Prip yat Klavdij Ptolemej v II stolitti n e uzagalniv vidomi na jogo chas istoriko geografichni fakti Za jogo danimi Ripejski gori mali koordinati po seredini 63 57 30 prichomu z Ripejskimi gorami mezhuvala oblast rozselennya Savariv i boruskiv U Orfichnij Argonavtici Ripejska ushelina nazvana v pereliku geografichnih ob yektiv yaku podolali argonavti persh nizh uvijshli v pivnichne more takozh zaznachalosya sho Ripejski gori zakrivayut sonce kimerijcyam Zgidno z Periplom Markianom z Ripejskih gir yaki lezhat mizh Meotijskim ozerom i Sarmatskim okeanom techut richki Hesin Zahidna Dvina ta Turunt Polota ci richki nazvani takozh Ptolemeyem ale bez zv yazku z gorami Za Filostorgiyem z Ripejskih gir stikaye Tanayis Siverskij Donec a v peredgir yah zhili nevri yakih vin ototozhnyuvav z gunami RoztashuvannyaBagato doslidnikiv viznachayut Ripejski gori yak Uralski ale ce malojmovirno bo v okruzi Uralu ne vkazuvalisya vitoki velikih richok Skifiyi Borisfena Tanayisa Siverskogo Dincya z Donom zahidnih vitokiv Ra Volgi Hesinu Zahidnoyi Dvini Uralski gori ne ye vododilom basejniv Baltiki Ponta Evksinskogo Chornogo morya Meotidi Azovskogo morya i Girkaniyu Kaspijskogo morya Popri te takij vododil dijsno isnuye bere pochatok vid Biloruskoyi gryadi i dali perehodit v Valdajsku i Smolensko Moskovsku visochini Bilsh jmovirna versiya sho Ripejski gori ce Karpati Na ce vkazuye bagato geografichnih oznak vkazanih v antichnih dzherelah Div takozhRoztochchyaPrimitkiSheglov D A Aristej Prokonneskij problema datuvannya 8 lyutogo 2007 u Wayback Machine Do Pindara sudyachi z usogo termin arimaspi vikoristovuvav vzhe Gekatej vin zgaduvav issedonov FGH 1 F 193 Tri osnovnih dzherela sho peredayut tradiciyu Aristeya Gerodot III 116 IV 13 26 Damast FGH 5 F 1 i Pavsanij I 24 6 mozhlivo cherpayut svoyi vidomosti same cherez peredachu Gekateya Ci avtori opisuyut odnakovu narodiv yaki pryamuyut z pivnochi na pivden inshe more Damast Giperboreyi Rifejski gori Grifi arimaspi issedonov abo issedi Skifi pivdenne more Pont Hdt IV 13 Samim rannim avtorom yakij povidomlyaye vidomosti yaki mogli buti zapozicheni z arimaspiv ye Alkman Zi skifskoyi temoyu pov yazani tri jogo fragmenta gora Ripi sucilno pokrita lisom chornoyi nochi grudi PMG F 90 Gellanik fr 96 Myuller Kliment Oleksandrijskij Stromati I 72 2 SR Kirilo Oleksandrijskij Proti Yuliana 705 Gippokrat Pro povitrya vodi i miscevosti 26 prov V V Latisheva po rubrikaciyi v per Rudnyeva 19 Aristotel Meteorologika I 13 350b10 blizkij tekst Vasilij Velikij Besidi na Shestodnev III 6 Aristotel Meteorologika II 1 354a 24 27 Apollonij Rodoskij Argonavtika IV 283 div sholiyi do cogo miscya Strabon Geografiya VII 3 1 295 VII 3 6 299 Dionisij Perieget Opis ojkumeni 314 analogichnij tekst v Skorochenoyu geografiyi Nikifora Vlemmida SR komentari Yevstafiya Fessalonikijskij i anonimni sholiyi do poemi Ptolemej Geografiya VIII 5 5 Ptolemej Geografiya VIII 5 10 orfichni Argonavtika 1079 orfichni Argonavtika 1123 Markiyan Peripl zovnishnogo morya II 39 Fotij Skorochena Cerkovna istoriya Filostorgiya IX 17 ros Ribakov B A Gerodotova Skifiya 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Sirotin S V Rifejskie gory i antichnaya geograficheskaya tradiciya V centre Evrazii Vyp 1 Sterlitamak 2001 S 21 35Literatura ros Otkrytiya kotoryh nikogda ne bylo 19 zhovtnya 2015 u Wayback Machine M Progress 1982 Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi