Білоруське пасмо (біл. Беларуская града) — пасмо, що займає північний схід Гродненської області, центральну частину Мінської і південь Вітебської області і є частиною головного вододілу між сточищами Чорного і Балтійського морів.
Білоруське пасмо | ||||
Беларуская града | ||||
Регіон | Білорусь | |||
---|---|---|---|---|
Область | Гомельська область Мінська область Вітебська область | |||
Довжина | 520 км, (із заходу на схід) | |||
Найвища точка | Дзержинська | |||
- координати | 53°50′55″ пн. ш. 27°03′57″ сх. д. / 53.84861° пн. ш. 27.06583° сх. д. | |||
- висота | 345 м | |||
Вершини | Дзержинська (345 м), Лиса Гора (342 м), Маяк (335 м) | |||
Білоруська гряда на фізичній мапі Європи | ||||
Білоруське пасмо у Вікісховищі |
Пасмо ділиться на Ошмянську височину, Мінську височину і Оршанську височину. Переважаючі висоти 200 — 250 м, окремі висоти перевищують 300 м (найвищі вершини, гори Дзержинська 345 м, Лиса Гора 342 м, Маяк 335 м). В основі білоруського пасма залягає , перекритий потужною товщею осадових порід. Розчленована річковими долинами. Сучасний рельєф гряди створений льодовиком і згодом значно перероблений і змінений процесами ерозії і вивітрювання.
Лісистість на окремих підвищеннях від 20 до 60 %. Переважають соснові і широколисто-ялинові ліси. У межах пасма Купалівський меморіальний заповідник «Вязинка», на Мінській височині комплекси об'єктів зимового відпочинку — «Альпійський сніг», «Бояри», «Раубичі», «Логойськ», «Силичі», «Якутські гори».
Давній видобуток кременю
Значним осередком видобутку кременю був район Волковиського узвишшя (Білоруське пасмо) в Західній Білорусі, у долині річки (притоки Німану), центром якого можна вважати Красне Село. Конкреції кременю видобували тут у покладах крейди. Виявлені ознаки кількох тисяч копалень, які розроблялися з середини IV – до останніх сторіч II тис. до Р.Х. Переважали добувні виробки вертикального типу , які розташовувались досить купчасто і сягали глибини 5 – 7 м. Спостерігається традиційне заповнення виробок пустою породою. Населення, за оцінкою археологів, мало чітко виражену професійну спеціалізацію, у якій домінував клан гірників. Численні готові вироби, а також напівфабрикати (заготівки) транспортувалися на значну відстань від копалень, зокрема на терени Балтійського узбережжя. Дослідники не виключають зв’язок і обмін досвідом гірників Кшемьонок і Красного Села.
Примітки
- Аркуш карти N-35-79 Дзержинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.) /квадрат 68х04/
Посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Туристская энциклопедия Беларуси. Мінськ. «Білоруська Енциклопедія», 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biloruske pasmo bil Belaruskaya grada pasmo sho zajmaye pivnichnij shid Grodnenskoyi oblasti centralnu chastinu Minskoyi i pivden Vitebskoyi oblasti i ye chastinoyu golovnogo vododilu mizh stochishami Chornogo i Baltijskogo moriv Biloruske pasmoBelaruskaya gradaRegion BilorusOblast Gomelska oblast Minska oblast Vitebska oblastDovzhina 520 km iz zahodu na shid Najvisha tochka Dzerzhinska koordinati 53 50 55 pn sh 27 03 57 sh d 53 84861 pn sh 27 06583 sh d 53 84861 27 06583 visota 345 mVershini Dzerzhinska 345 m Lisa Gora 342 m Mayak 335 m Biloruska gryada na fizichnij mapi YevropiBiloruska gryada na fizichnij mapi Yevropi Biloruske pasmo u Vikishovishi Pasmo dilitsya na Oshmyansku visochinu Minsku visochinu i Orshansku visochinu Perevazhayuchi visoti 200 250 m okremi visoti perevishuyut 300 m najvishi vershini gori Dzerzhinska 345 m Lisa Gora 342 m Mayak 335 m V osnovi biloruskogo pasma zalyagaye perekritij potuzhnoyu tovsheyu osadovih porid Rozchlenovana richkovimi dolinami Suchasnij relyef gryadi stvorenij lodovikom i zgodom znachno pereroblenij i zminenij procesami eroziyi i vivitryuvannya Lisistist na okremih pidvishennyah vid 20 do 60 Perevazhayut sosnovi i shirokolisto yalinovi lisi U mezhah pasma Kupalivskij memorialnij zapovidnik Vyazinka na Minskij visochini kompleksi ob yektiv zimovogo vidpochinku Alpijskij snig Boyari Raubichi Logojsk Silichi Yakutski gori Davnij vidobutok kremenyuZnachnim oseredkom vidobutku kremenyu buv rajon Volkoviskogo uzvishshya Biloruske pasmo v Zahidnij Bilorusi u dolini richki pritoki Nimanu centrom yakogo mozhna vvazhati Krasne Selo Konkreciyi kremenyu vidobuvali tut u pokladah krejdi Viyavleni oznaki kilkoh tisyach kopalen yaki rozroblyalisya z seredini IV do ostannih storich II tis do R H Perevazhali dobuvni virobki vertikalnogo tipu yaki roztashovuvalis dosit kupchasto i syagali glibini 5 7 m Sposterigayetsya tradicijne zapovnennya virobok pustoyu porodoyu Naselennya za ocinkoyu arheologiv malo chitko virazhenu profesijnu specializaciyu u yakij dominuvav klan girnikiv Chislenni gotovi virobi a takozh napivfabrikati zagotivki transportuvalisya na znachnu vidstan vid kopalen zokrema na tereni Baltijskogo uzberezhzhya Doslidniki ne viklyuchayut zv yazok i obmin dosvidom girnikiv Kshemonok i Krasnogo Sela PrimitkiArkush karti N 35 79 Dzerzhinsk Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1984 r Vidannya 1986 r ros kvadrat 68h04 PosilannyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Turistskaya enciklopediya Belarusi Minsk Biloruska Enciklopediya 2007