Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рифейські гори лат Montes Riphaeus гірська система на видимому боці Місяця Розташована на півдні Океану Бур і утворює пі

Рифейські гори (Місяць)

Рифейські гори (лат. Montes Riphaeus) — гірська система на видимому боці Місяця. Розташована на півдні Океану Бур і утворює північно-західну межу Моря Пізнаного. Біля її західного краю лежить яскравий кратер .

image
Рифейські гори. Мозаїка знімків зонда LRO (ширина — 250 км).
image
Знімок «Аполлона-16» (1972)
image
Знімок «Аполлона-14» (1971): Рифей на горизонті, вигляд зі сходу
image
image
Розташування Рифейських гір
image
Карта регіону (USAF, 1964)

Рифей складається з кількох довгих відгалужень — ймовірно, решток валів великих зруйнованих кратерів. Найбільша його протяжність — 200 км, координати найвищої вершини — 7°05′ пд. ш. 27°05′ зх. д. / 7.08° пд. ш. 27.09° зх. д. / -7.08; -27.09 (Рифейські гори). Абсолютна висота цієї вершини — близько −60 м, а над прилеглою морською поверхнею вона височіє на 1,5–1,7 км.

Назва

Назва (Рифейських гір) — деякої північної гірської системи в уявленнях давніх греків — потрапила на карту Місяця ще в 17 столітті. П'єр Гассенді дав її горам, нині відомим як Апенніни, а Ян Гевелій — кратерованій материковій області північніше Моря Криз. Об'єкт цієї статті Рифеєм назвав Йоганн Генріх фон Медлер у 19 столітті. 1935 року цю назву (Riphaeus) затвердив Міжнародний астрономічний союз, а на початку 1960-х їй разом із назвами інших місячних гір надали нинішню латинізовану форму: Montes Riphaeus.

Раніше цей об'єкт мав і іншу назву: 1645 року Міхаель ван Лангрен дав яскравій області Рифейських гір та кратера ім'я Parigi, походження якого невідоме.

Окремі відгалуження Рифейських гір раніше мали офіційні власні імена: Великий Рифей (лат. Riphaeus Major, східна гілка південної частини гір), Малий Рифей (Riphaeus Minor, на захід від Великого), Середній Рифей (Riphaeus Medius, відходить від центру на північний схід), Борей (Riphaeus Boreus, відходить від центру на північ) та Урал (Ural, на північному заході). Ці назви (деякі з них — для дещо інших частин гірської системи) були запропоновані [en] та [en] у публікаціях 1898—1912 років, 1935 року затверджені Міжнародним астрономічним союзом, а 1961 скасовані ним. Згадані автори надали назви й деяким іншим об'єктам Рифею та його околиць, але ці назви МАС не визнавав ніколи.

Опис

Рифейські гори — це рештки валів кількох великих кратерів, накладених один на одного, зруйнованих подальшими ударами та більшою частиною затоплених лавою. Східне пасмо гір, ймовірно, є частиною валу безіменного 230-кілометрового кратера, в якому лежить більша частина Моря Пізнаного. Хребет у формі півкільця на півночі Рифею — це залишки валу 64-кілометрового кратера Евклід P. Їх сполучає пасмо, що його інтерпретують як рештки валу безіменного 190-кілометрового кратера, перекритого двома згаданими. Втім, через сильну зруйнованість усіх цих кратерів ця картина деякою мірою гіпотетична.

Приблизно посередині Рифей перетятий безіменною грядою, що тягнеться з північного заходу на південний схід. З її південного боку поверхня на 200–300 м вища, ніж із північного. В материковій місцевості поблизу кратера Евклід ця гряда переходить в уступ (яскравий приклад таких переходів). На цьому уступі простежуються дві тераси. І гряда, і уступ є поверхневими проявами насуву.

Місця посадок космічних апаратів

  • 31 липня 1964 року на південному сході від Рифейських гір (10°38′02″ пд. ш. 20°40′38″ зх. д. / 10.6340° пд. ш. 20.6771° зх. д. / -10.6340; -20.6771 (Рейнджер-7)) після успішної зйомки Місяця розбився космічний апарат («Рейнджер-7»).
  • 20 квітня 1967 року на північному сході від гір (3°00′59″ пд. ш. 23°25′05″ зх. д. / 3.0163° пд. ш. 23.418° зх. д. / -3.0163; -23.418 (Сервеєр-3)) здійснив м'яку посадку («Сервеєр-3»).
  • 19 листопада 1969 року поруч із «Сервеєром-3» (3°00′45″ пд. ш. 23°25′18″ зх. д. / 3.01239° пд. ш. 23.42157° зх. д. / -3.01239; -23.42157 (Аполлон-12)) сів місячний модуль корабля «Аполлон-12».

Див. також

Примітки

  1. Hawke, B. R.; Head, J. W. (1977). Pre-Imbrian history of the Fra Mauro region and Apollo 14 sample provenance. Proceedings of 8th Lunar Science Conference, Houston, Tex., March 14-18, 1977. vol. 3: 2741—2761. Bibcode:1977LPSC....8.2741H.
  2. За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.].
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 33. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  4. Hevelius J. [1] — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 234. — DOI:10.3931/e-rara-238. з джерела 30 червня 2018 (Riphæi Montes — у списку назв на с. 234 [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.] (те ж саме на Google Books)).
  5. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 207, 209. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W. (Інше посилання [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.]).
  6. Blagg M. A., Muller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. H. G., IAU. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 91, 104. — Bibcode:1935nlf..book.....B. (Витяги, архів).
  7. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 52. (описание)
  8. Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. (Витяги, архів): «Mountain-like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography. Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling».
  9. Transactions of the IAU Vol. XII B. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. (Витяги, архів).
  10. Montes Riphaeus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  11. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645).
  12. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 191, 196. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  13. Peter van der Krogt, Ferjan Ormeling (2014). (PDF). Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex (Biblioteca Tècnica de Política Lingüística; 11): 1851—1868. doi:10.2436/15.8040.01.190. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2016. Процитовано 8 березня 2018.
  14. Montes Riphaeus. The Moon-Wiki. оригіналу за 28.02.2018. Процитовано 13.04.2015.
  15. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 165–168, 226, 235. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W. (Names of J.N.Krieger and R.Konig on The Moon-Wiki, archive).
  16. Krieger J. N. Mond-Atlas. — Wien, 1912. — Т. 1. — С. 12–13. (Інше посилання; карта з 2 тому)
  17. Watters T. R., Johnson C. L. Lunar Tectonics // Planetary Tectonics / T. R. Watters, R. A. Schultz. — Cambridge University Press, 2010. — P. 146–147. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Rifejski gori lat Montes Riphaeus girska sistema na vidimomu boci Misyacya Roztashovana na pivdni Okeanu Bur i utvoryuye pivnichno zahidnu mezhu Morya Piznanogo Bilya yiyi zahidnogo krayu lezhit yaskravij krater Rifejski gori Mozayika znimkiv zonda LRO shirina 250 km Znimok Apollona 16 1972 Znimok Apollona 14 1971 Rifej na gorizonti viglyad zi shodu Roztashuvannya Rifejskih gir Karta regionu USAF 1964 Rifej skladayetsya z kilkoh dovgih vidgaluzhen jmovirno reshtok valiv velikih zrujnovanih krateriv Najbilsha jogo protyazhnist 200 km koordinati najvishoyi vershini 7 05 pd sh 27 05 zh d 7 08 pd sh 27 09 zh d 7 08 27 09 Rifejski gori Absolyutna visota ciyeyi vershini blizko 60 m a nad prilegloyu morskoyu poverhneyu vona visochiye na 1 5 1 7 km NazvaNazva Rifejskih gir deyakoyi pivnichnoyi girskoyi sistemi v uyavlennyah davnih grekiv potrapila na kartu Misyacya she v 17 stolitti P yer Gassendi dav yiyi goram nini vidomim yak Apennini a Yan Gevelij kraterovanij materikovij oblasti pivnichnishe Morya Kriz Ob yekt ciyeyi statti Rifeyem nazvav Jogann Genrih fon Medler u 19 stolitti 1935 roku cyu nazvu Riphaeus zatverdiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz a na pochatku 1960 h yij razom iz nazvami inshih misyachnih gir nadali ninishnyu latinizovanu formu Montes Riphaeus Ranishe cej ob yekt mav i inshu nazvu 1645 roku Mihael van Langren dav yaskravij oblasti Rifejskih gir ta kratera im ya Parigi pohodzhennya yakogo nevidome Okremi vidgaluzhennya Rifejskih gir ranishe mali oficijni vlasni imena Velikij Rifej lat Riphaeus Major shidna gilka pivdennoyi chastini gir Malij Rifej Riphaeus Minor na zahid vid Velikogo Serednij Rifej Riphaeus Medius vidhodit vid centru na pivnichnij shid Borej Riphaeus Boreus vidhodit vid centru na pivnich ta Ural Ural na pivnichnomu zahodi Ci nazvi deyaki z nih dlya desho inshih chastin girskoyi sistemi buli zaproponovani en ta en u publikaciyah 1898 1912 rokiv 1935 roku zatverdzheni Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom a 1961 skasovani nim Zgadani avtori nadali nazvi j deyakim inshim ob yektam Rifeyu ta jogo okolic ale ci nazvi MAS ne viznavav nikoli OpisRifejski gori ce reshtki valiv kilkoh velikih krateriv nakladenih odin na odnogo zrujnovanih podalshimi udarami ta bilshoyu chastinoyu zatoplenih lavoyu Shidne pasmo gir jmovirno ye chastinoyu valu bezimennogo 230 kilometrovogo kratera v yakomu lezhit bilsha chastina Morya Piznanogo Hrebet u formi pivkilcya na pivnochi Rifeyu ce zalishki valu 64 kilometrovogo kratera Evklid P Yih spoluchaye pasmo sho jogo interpretuyut yak reshtki valu bezimennogo 190 kilometrovogo kratera perekritogo dvoma zgadanimi Vtim cherez silnu zrujnovanist usih cih krateriv cya kartina deyakoyu miroyu gipotetichna Priblizno poseredini Rifej peretyatij bezimennoyu gryadoyu sho tyagnetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Z yiyi pivdennogo boku poverhnya na 200 300 m visha nizh iz pivnichnogo V materikovij miscevosti poblizu kratera Evklid cya gryada perehodit v ustup yaskravij priklad takih perehodiv Na comu ustupi prostezhuyutsya dvi terasi I gryada i ustup ye poverhnevimi proyavami nasuvu Miscya posadok kosmichnih aparativ31 lipnya 1964 roku na pivdennomu shodi vid Rifejskih gir 10 38 02 pd sh 20 40 38 zh d 10 6340 pd sh 20 6771 zh d 10 6340 20 6771 Rejndzher 7 pislya uspishnoyi zjomki Misyacya rozbivsya kosmichnij aparat Rejndzher 7 20 kvitnya 1967 roku na pivnichnomu shodi vid gir 3 00 59 pd sh 23 25 05 zh d 3 0163 pd sh 23 418 zh d 3 0163 23 418 Serveyer 3 zdijsniv m yaku posadku Serveyer 3 19 listopada 1969 roku poruch iz Serveyerom 3 3 00 45 pd sh 23 25 18 zh d 3 01239 pd sh 23 42157 zh d 3 01239 23 42157 Apollon 12 siv misyachnij modul korablya Apollon 12 Div takozhSpisok gir na MisyaciPrimitkiHawke B R Head J W 1977 Pre Imbrian history of the Fra Mauro region and Apollo 14 sample provenance Proceedings of 8th Lunar Science Conference Houston Tex March 14 18 1977 vol 3 2741 2761 Bibcode 1977LPSC 8 2741H Za altimetrichnimi danimi suputnika Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 33 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Hevelius J 1 Gedani Hunefeld 1647 P 226 227 234 DOI 10 3931 e rara 238 z dzherela 30 chervnya 2018 Riphaei Montes u spisku nazv na s 234 6 serpnya 2018 u Wayback Machine te zh same na Google Books Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 207 209 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Inshe posilannya 30 chervnya 2018 u Wayback Machine Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J H G IAU Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 91 104 Bibcode 1935nlf book B Vityagi arhiv Pugacheva S G Rodionova Zh F Shevchenko V V Skobeleva T P Dehtyareva K I Popov A P Gosudarstvennyj Astronomicheskij institut im P K Shternberga MGU Nomenklaturnyj ryad nazvanij lunnogo relefa 2009 S 52 opisanie Transactions of the IAU Vol XI B Proceedings of the 11th General Assembly Berkeley 1961 Ed D H Sadler Academic Press 1962 Vityagi arhiv Mountain like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling Transactions of the IAU Vol XII B Proceedings of the 12th General Assembly Hamburg 1964 Ed J C Pecker Academic Press 1966 P 202 205 Vityagi arhiv Montes Riphaeus Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 13 kvitnya 2015 Karta Misyacya skladena Mihaelem van Langrenom 1645 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 191 196 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Peter van der Krogt Ferjan Ormeling 2014 PDF Els noms en la vida quotidiana Actes del XXIV Congres Internacional d ICOS sobre Ciencies Onomastiques Annex Biblioteca Tecnica de Politica Linguistica 11 1851 1868 doi 10 2436 15 8040 01 190 Arhiv originalu PDF za 3 sichnya 2016 Procitovano 8 bereznya 2018 Montes Riphaeus The Moon Wiki originalu za 28 02 2018 Procitovano 13 04 2015 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 165 168 226 235 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Names of J N Krieger and R Konig on The Moon Wiki archive Krieger J N Mond Atlas Wien 1912 T 1 S 12 13 Inshe posilannya karta z 2 tomu Watters T R Johnson C L Lunar Tectonics Planetary Tectonics T R Watters R A Schultz Cambridge University Press 2010 P 146 147 ISBN 978 0 521 76573 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rifejski gori Karta regionu z chinnimi nazvami detalej poverhni 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Montes Riphaeus The Moon Wiki originalu za 28 02 2018 Procitovano 13 04 2015 Interaktivni karti Misyacya centrovani na Rifej fotomozayika 9 bereznya 2018 u Wayback Machine karta visot 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Znimki z borta Apolloniv 31 travnya 2018 u Wayback Machine Dilyanka na shodi Rifejskih gir znimok zonda LRO z rozdilnoyu zdatnistyu 0 94 m piks
Топ