Данило Терпило (отаман Зелений; 16 (28) грудня 1886, Трипілля — † кінець листопада 1919, Стрітівка) — український громадський діяч, революціонер і повстанський отаман Російської імперії, а згодом України.
Данило Ількович Терпило | |
---|---|
Псевдо | Отаман Зелений |
Народився | 28 грудня 1886 Трипілля, Київська губернія |
Помер | 1919 Стрітівка |
Громадянство | УНР |
Національність | українець |
Місце проживання | Трипілля |
Діяльність | військовослужбовець, офіцер, політик |
Галузь | військова служба[1] |
Відомий завдяки | командир I Дніпровської повстанської дивізії |
Знання мов | українська[1] |
Конфесія | православний |
|
Життєпис
Народився 16 (28 грудня) 1886 року в селі Трипіллі (тепер Обухівського району Київської області). Закінчив церковнопарафіяльну школу і двокласне земське училище. Навчався в Житомирській школі прапорщиків.
Під час революції 1905—1907 років став членом гуртка соціалістів-революціонерів, який очолював з 1906 року. Вперше арештований 1907 року. Просидів у в'язниці три місяці. Вдруге арештований 22 вересня 1908 року за антиурядову діяльність і засланий у Холмогори Архангельської губернії на три роки. Брав участь у першій світовій війні: у 1914–1917 роках мобілізований до російської армії. Проходив службу на Західному фронті при штабі XXXV корпусу.
У 1917 році повернувся в Україну. 1917 року навчався в Житомирській школі прапорщиків, де в той час викладав сотник Никифор Авраменко.
Після Жовтневого перевороту трипільці визнали владу Центральної Ради. Відновлена Іваном Гавришем та Данилом Терпилом Трипільська організація соціалістів-революціонерів мала великий вплив на околиці: Трипільську, Черняхівську, Германівську, Обухівську та Великодмитрівську волості. В той час Данило Терпило з товаришами і закладали мережу майбутнього повстанського руху: структура війська, старшини, зброя, місця збору, агентура, оповіщення та все інше, що входить в поняття забезпечення мобілізаційної готовності.
Проти гетьмана
У березні 1918 року в Трипілля зайшли німці та війська Української Держави. Ліберально налаштована українська інтелігенція зайняла антигетьманську позицію.
Агітував за Центральну Раду. У листопаді 1918 брав участь у повстанні проти гетьманського уряду на Трипільщині. 21 листопада вояки Данила Терпила розгромили Трипільську гетьманську варту. Тоді його загін налічував близько 4 000 селян.
В листопаді 1918 року, визнавши верховенство Директорії УНР, створив тритисячну I Дніпровську повстанську дивізію, яка спільно із загонами Петлюри та січових стрільців у грудні 1918 року зайняла Київ.
Проти Петлюри
В грудні розпустив дивізію. 22 січня 1919 з Києва відправлено загін Січових стрільців на чолі з сотником Думіним на придушення бунту отамана Зеленого (Данила Терпила), якій відмовився виступити на фронт у район Чернігова. В січні 1919 знову зібрав армію та співпрацював з червоними, проте після спроби червоних реформувати загони Зеленого на зразок Червоної Армії змінив рішення.
На початку січня 1919 р. із середовища партій, що входили до складу уряду Директорії, виділилися фракції: з УСДРП — «незалежники», а з УПСР — ліві есери. Всі вони визнали Радянську владу в Україні. В Трипіллі на повітовому селянсько-козачому з'їзді Зелений заявив, що його устрімлення розійшлися з політикою Директорії і він вступає з нею в конфронтацію. Після з'їзду повстанці навколишніх волостей почали збиратися в Трипіллі. Через кілька днів у Григорівці було скликано другий повітовий з'їзд, на який прибуло 80 делегатів. З'їзд обрав повітовий виконком і командиром загону затвердив отамана Зеленого. Згодом загін було найменовано — Перша Київська Радянська дивізія.
Проти більшовиків
5 лютого 1919 року більшовики зайняли Київ, почався грабунок Київщини більшовицькими продзагонами, що спонукало українське село до опору. В квітні 1919 року, опираючись на підтримку населення, Терпило розпочав боротьбу з російською комуністичною окупаційною владою, яка ще в березні оголосила його поза законом.
Він зайняв Трипілля та вбив там більшовицьких агітаторів. Отаман Зелений увійшов до підпільного Всеукраїнського ревкому, який очолював Олександр Грудницький, а до складу ревкому входили отамани Ангел і Соколовський. Зелений став військовим комісаром ревкому. У зверненні «До селян і робітників України» наголошувалося: «Ми домагаємося такого: — Україна мусить бути незалежною…».
8-10 квітня 1919 отаман Зелений разом з отаманами Струком, Соколовським та Бурлакою на короткий час оволоділи Києвом, підтримавши Куренівське повстання проти більшовиків. Повстанці значною мірою паралізували більшовицькі структури на Київщині.
Загони Зеленого отримали назву «Першої Київської дивізії». Тоді ж було утворено на Васильківщині й «Другу Київську повстанську дивізію» (отаман Марко Шляховий). Ці дві дивізії були зведені в «Перший повстанський кіш», який очолив отаман Зелений. І вже влітку район Трипілля-Васильків- Мотовилівка-Кагарлик повністю перейшов до рук повстанців. На початку травня до отамана Зеленого приєднався отаман Ангел з невеликим загоном, зазнавши поразки від більшовиків на Чернігівщині.
Більшовицька влада в травні 1919 року кинула проти повстанців зведений загін кількістю 21 тисяча вояків Червоної Армії. Червоні задіяли проти повсталих навіть Дніпровську флотилію. До 14–16 травня отамана вибили з його району, а його армія розійшлася по домівках, скоротившись до двох тисяч і розпавшись на дрібні загони. В кінці травня 1919 року Раднарком України оголосив про винагороду за голови Зеленого та Ангела, живих чи мертвих, у сумі 50 тис. рублів. Зелений і Ангел на початку червня 1919 року перебралися на лівий берег Дніпра через вітачівський дерев'яний міст у районі Обухова і розпустили козаків. Було поширено чутки, що Зеленого і Ангела зарубали козаки. В Переяславі поріділі загони Зеленого з'єдналися з військами отамана Григор'єва.
Але вже в ніч з 26 на 27 червня 1919 року червоні були вибиті з Трипілля 1-м полком Підкови (полковник Максим Удод) та 2-им полком під керівництвом Максима Терпила — двоюрідного брата Зеленого.
Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області, а також на території Чернігівської, Полтавської і Подільської губерній.
У Переяславі 15 липня 1919 р. отаман Зелений урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз'єднання» з Московією. В цей час його сили становили близько 30 тисяч козаків і старшин.
Див. також: Трипільський похід 1919
Проти Денікіна
31 серпня 1919 року білогвардійці Денікіна захопили Київ. У вересні 1919 року отаман Зелений з одним із загонів відбув до Кам'янець-Подільського, де разом з отаманом Ангелом та делегацією від отамана Гаврашенка 17 вересня зустрівся з урядовцями Директорії і особисто з Симоном Петлюрою. Повстанці вимагали надання боєприпасів та негайного початку наступу на денікінців. Після цього отаман Зелений провів у своїх військах нараду, де було ухвалено визнання Української Директорії за верховну владу.
Всю осінь отаман Зелений воював з денікінцями, очоливши велику партизанську армію, в якій нараховувалося до 30 тисяч вояків. Зоною діяльності партизанських зелених загонів стали Чигиринський, Черкаський, Канівський і Звенигородський повіти. Зелені вибили денікінців з Кагарлика, а 11 жовтня 1919 року їм вдалося на деякий час захопити і Київ.
У жовтні 1919 року Зелений вступив у бій з денікінцями і був тяжко поранений: бій стався неподалік Канева. Дорогою до Трипілля отаман помер у селі Стрітівка.
Похований у Трипіллі на березі річки Красної на кутку Заброди. Могила не збереглася.
Вшанування пам'яті
Виноски
- Czech National Authority Database
- Ренат Польовий. Спомини запорожця
- И соседние атаманские республики
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. Глава 12. — Горячечное «повстанческое» лето 1919 года
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- Рішення Бориспільської міської ради про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкта міста Борисполя № 42-2-VII від 17 грудня 2015 року // Газета «Трудова слава» № 194-197, с. 15 [ 04.03.2016, у Wayback Machine.]
- «Назва має значення». В Українській громаді перейменують 17 вулиць. Українська громада (укр.). 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
- Розділ «Дума про отамана Зеленого (Додаток № 10)». TextBook (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
- Розділ «Пісня про отамана Зеленого (Додаток № 11)». TextBook (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
Посилання
- Роман Коваль. «Отаман Зелений» (видання третє, доповнене, виправлене). — К: Наш Формат, 2014. — 560 с. — .
- Клим Поліщук. «Отаман Зелений». — Львів, 1922, вид. «Русалка». — 140 с.
Джерела
- О. Д. Бойко. Зелений // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 322. — .
- Р. М. Коваль. Зелений // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Отаман Зелений. Той, хто скасував Переяславський договір 1654 року..
- Герої не вмирають. Про отамана Зеленого і повстанський рух..
- ЛЕГЕНДАРНИЙ ТРИПІЛЕЦЬ — ОТАМАН ЗЕЛЕНИЙ
- «Отаман Зелений» — спроба нового бачення
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Terpilo Danilo Terpilo otaman Zelenij 16 28 grudnya 1886 18861228 Tripillya kinec listopada 1919 Stritivka ukrayinskij gromadskij diyach revolyucioner i povstanskij otaman Rosijskoyi imperiyi a zgodom Ukrayini Danilo Ilkovich TerpiloPsevdoOtaman ZelenijNarodivsya28 grudnya 1886 1886 12 28 Tripillya Kiyivska guberniyaPomer1919 1919 StritivkaGromadyanstvoUNRNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaTripillyaDiyalnistvijskovosluzhbovec oficer politikGaluzvijskova sluzhba 1 Vidomij zavdyakikomandir I Dniprovskoyi povstanskoyi diviziyiZnannya movukrayinska 1 Konfesiyapravoslavnij Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 16 28 grudnya 1886 roku v seli Tripilli teper Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Zakinchiv cerkovnoparafiyalnu shkolu i dvoklasne zemske uchilishe Navchavsya v Zhitomirskij shkoli praporshikiv Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv stav chlenom gurtka socialistiv revolyucioneriv yakij ocholyuvav z 1906 roku Vpershe areshtovanij 1907 roku Prosidiv u v yaznici tri misyaci Vdruge areshtovanij 22 veresnya 1908 roku za antiuryadovu diyalnist i zaslanij u Holmogori Arhangelskoyi guberniyi na tri roki Brav uchast u pershij svitovij vijni u 1914 1917 rokah mobilizovanij do rosijskoyi armiyi Prohodiv sluzhbu na Zahidnomu fronti pri shtabi XXXV korpusu U 1917 roci povernuvsya v Ukrayinu 1917 roku navchavsya v Zhitomirskij shkoli praporshikiv de v toj chas vikladav sotnik Nikifor Avramenko Pislya Zhovtnevogo perevorotu tripilci viznali vladu Centralnoyi Radi Vidnovlena Ivanom Gavrishem ta Danilom Terpilom Tripilska organizaciya socialistiv revolyucioneriv mala velikij vpliv na okolici Tripilsku Chernyahivsku Germanivsku Obuhivsku ta Velikodmitrivsku volosti V toj chas Danilo Terpilo z tovarishami i zakladali merezhu majbutnogo povstanskogo ruhu struktura vijska starshini zbroya miscya zboru agentura opovishennya ta vse inshe sho vhodit v ponyattya zabezpechennya mobilizacijnoyi gotovnosti Proti getmana U berezni 1918 roku v Tripillya zajshli nimci ta vijska Ukrayinskoyi Derzhavi Liberalno nalashtovana ukrayinska inteligenciya zajnyala antigetmansku poziciyu Agituvav za Centralnu Radu U listopadi 1918 brav uchast u povstanni proti getmanskogo uryadu na Tripilshini 21 listopada voyaki Danila Terpila rozgromili Tripilsku getmansku vartu Todi jogo zagin nalichuvav blizko 4 000 selyan V listopadi 1918 roku viznavshi verhovenstvo Direktoriyi UNR stvoriv tritisyachnu I Dniprovsku povstansku diviziyu yaka spilno iz zagonami Petlyuri ta sichovih strilciv u grudni 1918 roku zajnyala Kiyiv Proti Petlyuri V grudni rozpustiv diviziyu 22 sichnya 1919 z Kiyeva vidpravleno zagin Sichovih strilciv na choli z sotnikom Duminim na pridushennya buntu otamana Zelenogo Danila Terpila yakij vidmovivsya vistupiti na front u rajon Chernigova V sichni 1919 znovu zibrav armiyu ta spivpracyuvav z chervonimi prote pislya sprobi chervonih reformuvati zagoni Zelenogo na zrazok Chervonoyi Armiyi zminiv rishennya Na pochatku sichnya 1919 r iz seredovisha partij sho vhodili do skladu uryadu Direktoriyi vidililisya frakciyi z USDRP nezalezhniki a z UPSR livi eseri Vsi voni viznali Radyansku vladu v Ukrayini V Tripilli na povitovomu selyansko kozachomu z yizdi Zelenij zayaviv sho jogo ustrimlennya rozijshlisya z politikoyu Direktoriyi i vin vstupaye z neyu v konfrontaciyu Pislya z yizdu povstanci navkolishnih volostej pochali zbiratisya v Tripilli Cherez kilka dniv u Grigorivci bulo sklikano drugij povitovij z yizd na yakij pribulo 80 delegativ Z yizd obrav povitovij vikonkom i komandirom zagonu zatverdiv otamana Zelenogo Zgodom zagin bulo najmenovano Persha Kiyivska Radyanska diviziya Proti bilshovikiv Andrij Pustovij nachalnik kinnoyi rozvidki otamana Zelenogo 5 lyutogo 1919 roku bilshoviki zajnyali Kiyiv pochavsya grabunok Kiyivshini bilshovickimi prodzagonami sho sponukalo ukrayinske selo do oporu V kvitni 1919 roku opirayuchis na pidtrimku naselennya Terpilo rozpochav borotbu z rosijskoyu komunistichnoyu okupacijnoyu vladoyu yaka she v berezni ogolosila jogo poza zakonom Vin zajnyav Tripillya ta vbiv tam bilshovickih agitatoriv Otaman Zelenij uvijshov do pidpilnogo Vseukrayinskogo revkomu yakij ocholyuvav Oleksandr Grudnickij a do skladu revkomu vhodili otamani Angel i Sokolovskij Zelenij stav vijskovim komisarom revkomu U zvernenni Do selyan i robitnikiv Ukrayini nagoloshuvalosya Mi domagayemosya takogo Ukrayina musit buti nezalezhnoyu 8 10 kvitnya 1919 otaman Zelenij razom z otamanami Strukom Sokolovskim ta Burlakoyu na korotkij chas ovolodili Kiyevom pidtrimavshi Kurenivske povstannya proti bilshovikiv Povstanci znachnoyu miroyu paralizuvali bilshovicki strukturi na Kiyivshini Zagoni Zelenogo otrimali nazvu Pershoyi Kiyivskoyi diviziyi Todi zh bulo utvoreno na Vasilkivshini j Drugu Kiyivsku povstansku diviziyu otaman Marko Shlyahovij Ci dvi diviziyi buli zvedeni v Pershij povstanskij kish yakij ocholiv otaman Zelenij I vzhe vlitku rajon Tripillya Vasilkiv Motovilivka Kagarlik povnistyu perejshov do ruk povstanciv Na pochatku travnya do otamana Zelenogo priyednavsya otaman Angel z nevelikim zagonom zaznavshi porazki vid bilshovikiv na Chernigivshini Bilshovicka vlada v travni 1919 roku kinula proti povstanciv zvedenij zagin kilkistyu 21 tisyacha voyakiv Chervonoyi Armiyi Chervoni zadiyali proti povstalih navit Dniprovsku flotiliyu Do 14 16 travnya otamana vibili z jogo rajonu a jogo armiya rozijshlasya po domivkah skorotivshis do dvoh tisyach i rozpavshis na dribni zagoni V kinci travnya 1919 roku Radnarkom Ukrayini ogolosiv pro vinagorodu za golovi Zelenogo ta Angela zhivih chi mertvih u sumi 50 tis rubliv Zelenij i Angel na pochatku chervnya 1919 roku perebralisya na livij bereg Dnipra cherez vitachivskij derev yanij mist u rajoni Obuhova i rozpustili kozakiv Bulo poshireno chutki sho Zelenogo i Angela zarubali kozaki V Pereyaslavi poridili zagoni Zelenogo z yednalisya z vijskami otamana Grigor yeva Ale vzhe v nich z 26 na 27 chervnya 1919 roku chervoni buli vibiti z Tripillya 1 m polkom Pidkovi polkovnik Maksim Udod ta 2 im polkom pid kerivnictvom Maksima Terpila dvoyuridnogo brata Zelenogo Zelenij voyuvav proti bilshovikiv na teritoriyi Vasilkivskogo Fastivskogo Rzhishevskogo Obuhivskogo ta Pereyaslavskogo povitiv suchasnoyi Kiyivskoyi oblasti a takozh na teritoriyi Chernigivskoyi Poltavskoyi i Podilskoyi gubernij U Pereyaslavi 15 lipnya 1919 r otaman Zelenij urochisto v prisutnosti miscevogo lyudu ta svogo vijska skasuvav Pereyaslavsku ugodu 1654 roku pro vozz yednannya z Moskoviyeyu V cej chas jogo sili stanovili blizko 30 tisyach kozakiv i starshin Div takozh Tripilskij pohid 1919 Proti Denikina 31 serpnya 1919 roku bilogvardijci Denikina zahopili Kiyiv U veresni 1919 roku otaman Zelenij z odnim iz zagoniv vidbuv do Kam yanec Podilskogo de razom z otamanom Angelom ta delegaciyeyu vid otamana Gavrashenka 17 veresnya zustrivsya z uryadovcyami Direktoriyi i osobisto z Simonom Petlyuroyu Povstanci vimagali nadannya boyepripasiv ta negajnogo pochatku nastupu na denikinciv Pislya cogo otaman Zelenij proviv u svoyih vijskah naradu de bulo uhvaleno viznannya Ukrayinskoyi Direktoriyi za verhovnu vladu Vsyu osin otaman Zelenij voyuvav z denikincyami ocholivshi veliku partizansku armiyu v yakij narahovuvalosya do 30 tisyach voyakiv Zonoyu diyalnosti partizanskih zelenih zagoniv stali Chigirinskij Cherkaskij Kanivskij i Zvenigorodskij poviti Zeleni vibili denikinciv z Kagarlika a 11 zhovtnya 1919 roku yim vdalosya na deyakij chas zahopiti i Kiyiv U zhovtni 1919 roku Zelenij vstupiv u bij z denikincyami i buv tyazhko poranenij bij stavsya nepodalik Kaneva Dorogoyu do Tripillya otaman pomer u seli Stritivka Pohovanij u Tripilli na berezi richki Krasnoyi na kutku Zabrodi Mogila ne zbereglasya Vshanuvannya pam yatiPogruddya otamana Zelenogo u Tripilli V jogo ridnomu Tripilli otamanu Zelenomu vstanovlenij pam yatnik Vulicya Otamana Zelenogo u Borispoli Vulicya Otamana Zelenogo v Kiyevi Vulicya Otamana Zelenogo v Obuhovi Vulicya Otamana Zelenogo u Tripilli Duma pro otamana Zelenogo Pisnya pro otamana ZelenogoVinoskiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Renat Polovij Spomini zaporozhcya I sosednie atamanskie respubliki Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Glava 12 Goryachechnoe povstancheskoe leto 1919 goda PDF Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 17 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Rishennya Borispilskoyi miskoyi radi pro perejmenuvannya okremih vulic provulkiv ploshi ta vodnogo ob yekta mista Borispolya 42 2 VII vid 17 grudnya 2015 roku Gazeta Trudova slava 194 197 s 15 04 03 2016 u Wayback Machine Nazva maye znachennya V Ukrayinskij gromadi perejmenuyut 17 vulic Ukrayinska gromada ukr 9 lyutogo 2023 Procitovano 9 lyutogo 2023 Rozdil Duma pro otamana Zelenogo Dodatok 10 TextBook ukr Procitovano 18 serpnya 2023 Rozdil Pisnya pro otamana Zelenogo Dodatok 11 TextBook ukr Procitovano 18 serpnya 2023 PosilannyaRoman Koval Otaman Zelenij vidannya tretye dopovnene vipravlene K Nash Format 2014 560 s ISBN 978 966 97405 3 3 Klim Polishuk Otaman Zelenij Lviv 1922 vid Rusalka 140 s DzherelaO D Bojko Zelenij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 322 ISBN 966 00 0610 1 R M Koval Zelenij Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Terpilo Danilo Ilkovich Otaman Zelenij Toj hto skasuvav Pereyaslavskij dogovir 1654 roku Geroyi ne vmirayut Pro otamana Zelenogo i povstanskij ruh LEGENDARNIJ TRIPILEC OTAMAN ZELENIJ Otaman Zelenij sproba novogo bachennya