Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марін Петров Ґолемінов болгарський композитор музичний критик диригент педагог і громадський діяч академік лауреат премі

Марин Големінов

Марин Големінов

Марін Петров Ґолемінов – болгарський композитор, музичний критик, диригент, педагог і громадський діяч, академік, лауреат премії Ґотфріда фон Гердера.

Марін Ґолемінов
image
Основна інформація
Дата народження28 вересня 1908(1908-09-28)[1][2] або 8 вересня 1908(1908-09-08)[3]
Місце народженняКюстендил, Болгарія[4][5][…]
Дата смерті19 лютого 2000(2000-02-19)[1][2][3] (91 рік)
Місце смертіЕшпінью
ГромадянствоБолгарія[7][8]
Професіїкомпозитор, диригент, музичний педагог, скрипаль
ОсвітаНормальна школа музики
Відомі учніd
Інструментискрипка
Нагороди
БатькоQ12290398?
image Файли у Вікісховищі

Життєпис та творчість

Народився в Кюстендилі. Його батько Петро Големінов – адвокат з Прилепа. Коли Маріну було 7 років, його родина переїхала до містечка Горна Джумая (сьогоднішній Благоєвград). Брав уроки з теорії музики.

У 1927 році вступив до Національної музичної академії в Софії, де вивчав скрипку, камерну музику та теоретичні музичні дисципліни.

У 1931–1934 роках вивчав композицію в Парижі (Scola Cantorum) у відомого французького композитора і педагога Вінсента д'Анді, а також диригування у Марселя Лейба. Брав уроки у відомого композитора Пола Дюка в "Ecole Normal". Закінчив «Школу Канторум» із золотою медаллю.

image
Меморіальна дошка Маріна Ґолемінова на фасаді його будинку в Софії, вул. Бузлуджа, 45

Після повернення до Болгарії (1934) Марін став членом Товариства болгарських композиторів «Сучасна музика». Він був учителем музики в Першій та Другій середній школі для хлопчиків у Софії. Викладач Академії музики з 1936, доцент (з 1943) і професор (з 1947) композиції та оркестрування.

У 1930 Марін дав свій перший авторський концерт. У 1934 написав «Перший струнний квартет», першу хорову акапельну пісню «Божевільний путівник» Пенчо Славейкова (нагороджений на конкурсі слов'янських хорових колективів у Белграді).

У 1936 одночасно брав участь як виконавець у квартеті «Аврамов», керував концертами камерного оркестру на «Радіо Софія», для якого написав кілька сюїт («Балкан», «Гайдар», «Сюїта з 5-ти македонських народних пісень») «Другий струнний квартет» та ін.

Спеціалізувався на композиторській роботі у професора Йозефа Хааса та диригуванні у доктора Кнапе (1938–1939) у Мюнхені, Німеччина. Закінчив (1940) танцювальну драму «Нестинарка», вперше поставлену в Софійській національній опері в 1942.

У 1940-х Ґолемінов створив значні твори: «Симфонічні варіації на тему про Добрі Христова», вірш для баса з оркестром за текстом Асена Разцветникова «Сільська пісня», Третій струнний квартет «Староболгарський», «Другий духовий квінтет», «Прелюдія і токката» для фортепіано з оркестром (у 1954 додав ще одну середню партію «Арія»), «Прелюдія для віолончелі та фортепіано», «П'ять етюдів для струнного квартету», «Концерт для віолончелі та оркестру», опера «Івайло» (лібрето Магда Петканова), «Шість мініатюр на народні пісні» для струнного квартету, «Три народні пісні» для басу та оркестру, «Мала сюїта» для сольного альта, «Поема для партизанів» (симфонічний оркестр), «П’ять вражень для фортепіанного соло, «Молодіжні сторінки» (фортепіанні твори, хорові та сольні пісні).

У 1960 – 1970-х рр. XX століття Ґолемінов створив «Концерт для струнного квартету і струнного оркестру» (1963), «Дитячу симфонію» (1963), дві симфонії «Мир у світі» (1967, 1969 – 1970), духове тріо для гобоя, кларнета та фагота, «Три мініатюри» для сопрано та камерного оркестру на слова Весни Парун, Четвертий струнний квартет – «Мікро квартет» (1967), кантата «Батько Паїсій» (для хору, солістів та оркестру), «Природа» (п’ять імпресій для вокалу та фортепіано за текстом Стефана Гечева), «Концерт для скрипки та оркестру» (1968 – 1969), опера «Художник Захарій» (лібрето П. Спасова), танцювальна драма «Дочка Калояна» (лібрето) В. Консулова та П. Луканова), ораторія «Титан» (за текстом Божидара Божилова, присвячена 90-річчю від дня народження Георгія Димитрова), фортепіанний концерт (1975), сьомий струнний квартет (1977), Четверта симфонія – «Шопофонія» (1977 – 1978), «Квінтет для мідних інструментів» (1978).

У 1980-х роках XX століття Ґолемінов створив «Концерт для струнного оркестру» (1980), оперу «Фракійські ідоли» (лібрето Ст. Дічева), «Симфонічні враження від картин майстра» (для високого вокалу та симфонічного оркестру, текст Георгія Струмського, 1981 – 1982), диптих для флейти з оркестром (1982), восьмий струнний квартет (1983).

Вів активну музично-педагогічну діяльність. Ректор Болгарської державної консерваторії (1954 – 1956), директор Софійської національної опери (1965 – 1967). Представник Болгарії на «Трибуні композитора» при ЮНЕСКО.

У 1983 в Кюстендилі було організоване урочисте святкування з нагоди 75-річчя Ґолемінова.

Нагороди та відзнаки

Почесний громадянин Кюстендила (1983), почесний громадянин Старої Загори (1977), почесний громадянин Софія.

Лауреат премії Гердера (1976). Кавалер Ордена мистецтв і культури (Ordre des Arts et des Lettres).

Доктор хоноріс кауза Національної музичної академії (Софія) та Академії музики і танцю (Пловдив).

Більш відомі музичні твори

Марін Ґолемінов створив цінні твори в різних галузях музики – симфонічні, вокально-інструментальні, камерні, музично-сценічні та інші твори, серед яких виділяються:

  • Івайло – опера (1959)
  • Художник Захарія – опера (1972)
  • Фракійські ідоли - опера (1981)
  • " Пожежник" – балет (1940)
  • " Донька Калояни" – балет (1974)
  • Золотий птах – музична казка (1961)
  • «Сільська пісня», «Титан» – вокально-інструментальні твори
  • п’ять струнних квартетів, концерт для віолончелі та оркестру, концерт струнного квартету та струнного оркестру, хорові пісні, 2 симфонії.

Бібліографія

  • „Към извора на българското звукотворчество“ (1937)
  • „Инструментознание“ (1947)
  • „Проблеми на оркестрацията“ (1953)
  • „Зад кулисите на творческия процес“ (1970)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  4. Големинов Марин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. http://www.ubc-bg.com/en/composer/232
  6. http://www.lfbc.eu/2010/en/artists/MarinGoleminov.html
  7. http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/europe/bulgaria/bgfamous2.htm
  8. http://www.internationallawoffice.com/Directory/Results.aspx?c=Bulgaria
  9. Доктор хонорис кауза на Националната музикална академия [ 22 лютого 2016 у Wayback Machine.], сайт на НМА.

Джерела

  • Енциклопедичний словник «КЮСТЕНДІЛ АЗ», Софія, 1988 р., Вид. БАН, стор. 137 - 138

Посилання

  • [1] [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]Биография и творчество на Марин Големинов в сайта на Съюза на българските композитори [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Любомир Сагаев, „Марин Големинов“ [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.], В: „Книга за операта“, 1983
  • От и за Марин Големинов в Своден каталог НАБИС – национален каталог на академичните библиотеки в България

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marin Petrov Goleminov bolgarskij kompozitor muzichnij kritik dirigent pedagog i gromadskij diyach akademik laureat premiyi Gotfrida fon Gerdera Marin GoleminovOsnovna informaciyaData narodzhennya28 veresnya 1908 1908 09 28 1 2 abo 8 veresnya 1908 1908 09 08 3 Misce narodzhennyaKyustendil Bolgariya 4 5 Data smerti19 lyutogo 2000 2000 02 19 1 2 3 91 rik Misce smertiEshpinyuGromadyanstvoBolgariya 7 8 Profesiyikompozitor dirigent muzichnij pedagog skripalOsvitaNormalna shkola muzikiVidomi uchnidInstrumentiskripkaNagorodid 1983 d 1977 premiya Gerdera 1976 d 1993 BatkoQ12290398 Fajli u VikishovishiZhittyepis ta tvorchistNarodivsya v Kyustendili Jogo batko Petro Goleminov advokat z Prilepa Koli Marinu bulo 7 rokiv jogo rodina pereyihala do mistechka Gorna Dzhumaya sogodnishnij Blagoyevgrad Brav uroki z teoriyi muziki U 1927 roci vstupiv do Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi v Sofiyi de vivchav skripku kamernu muziku ta teoretichni muzichni disciplini U 1931 1934 rokah vivchav kompoziciyu v Parizhi Scola Cantorum u vidomogo francuzkogo kompozitora i pedagoga Vinsenta d Andi a takozh diriguvannya u Marselya Lejba Brav uroki u vidomogo kompozitora Pola Dyuka v Ecole Normal Zakinchiv Shkolu Kantorum iz zolotoyu medallyu Memorialna doshka Marina Goleminova na fasadi jogo budinku v Sofiyi vul Buzludzha 45 Pislya povernennya do Bolgariyi 1934 Marin stav chlenom Tovaristva bolgarskih kompozitoriv Suchasna muzika Vin buv uchitelem muziki v Pershij ta Drugij serednij shkoli dlya hlopchikiv u Sofiyi Vikladach Akademiyi muziki z 1936 docent z 1943 i profesor z 1947 kompoziciyi ta orkestruvannya U 1930 Marin dav svij pershij avtorskij koncert U 1934 napisav Pershij strunnij kvartet pershu horovu akapelnu pisnyu Bozhevilnij putivnik Pencho Slavejkova nagorodzhenij na konkursi slov yanskih horovih kolektiviv u Belgradi U 1936 odnochasno brav uchast yak vikonavec u kvarteti Avramov keruvav koncertami kamernogo orkestru na Radio Sofiya dlya yakogo napisav kilka syuyit Balkan Gajdar Syuyita z 5 ti makedonskih narodnih pisen Drugij strunnij kvartet ta in Specializuvavsya na kompozitorskij roboti u profesora Jozefa Haasa ta diriguvanni u doktora Knape 1938 1939 u Myunheni Nimechchina Zakinchiv 1940 tancyuvalnu dramu Nestinarka vpershe postavlenu v Sofijskij nacionalnij operi v 1942 U 1940 h Goleminov stvoriv znachni tvori Simfonichni variaciyi na temu pro Dobri Hristova virsh dlya basa z orkestrom za tekstom Asena Razcvetnikova Silska pisnya Tretij strunnij kvartet Starobolgarskij Drugij duhovij kvintet Prelyudiya i tokkata dlya fortepiano z orkestrom u 1954 dodav she odnu serednyu partiyu Ariya Prelyudiya dlya violoncheli ta fortepiano P yat etyudiv dlya strunnogo kvartetu Koncert dlya violoncheli ta orkestru opera Ivajlo libreto Magda Petkanova Shist miniatyur na narodni pisni dlya strunnogo kvartetu Tri narodni pisni dlya basu ta orkestru Mala syuyita dlya solnogo alta Poema dlya partizaniv simfonichnij orkestr P yat vrazhen dlya fortepiannogo solo Molodizhni storinki fortepianni tvori horovi ta solni pisni U 1960 1970 h rr XX stolittya Goleminov stvoriv Koncert dlya strunnogo kvartetu i strunnogo orkestru 1963 Dityachu simfoniyu 1963 dvi simfoniyi Mir u sviti 1967 1969 1970 duhove trio dlya goboya klarneta ta fagota Tri miniatyuri dlya soprano ta kamernogo orkestru na slova Vesni Parun Chetvertij strunnij kvartet Mikro kvartet 1967 kantata Batko Payisij dlya horu solistiv ta orkestru Priroda p yat impresij dlya vokalu ta fortepiano za tekstom Stefana Gecheva Koncert dlya skripki ta orkestru 1968 1969 opera Hudozhnik Zaharij libreto P Spasova tancyuvalna drama Dochka Kaloyana libreto V Konsulova ta P Lukanova oratoriya Titan za tekstom Bozhidara Bozhilova prisvyachena 90 richchyu vid dnya narodzhennya Georgiya Dimitrova fortepiannij koncert 1975 somij strunnij kvartet 1977 Chetverta simfoniya Shopofoniya 1977 1978 Kvintet dlya midnih instrumentiv 1978 U 1980 h rokah XX stolittya Goleminov stvoriv Koncert dlya strunnogo orkestru 1980 operu Frakijski idoli libreto St Dicheva Simfonichni vrazhennya vid kartin majstra dlya visokogo vokalu ta simfonichnogo orkestru tekst Georgiya Strumskogo 1981 1982 diptih dlya flejti z orkestrom 1982 vosmij strunnij kvartet 1983 Viv aktivnu muzichno pedagogichnu diyalnist Rektor Bolgarskoyi derzhavnoyi konservatoriyi 1954 1956 direktor Sofijskoyi nacionalnoyi operi 1965 1967 Predstavnik Bolgariyi na Tribuni kompozitora pri YuNESKO U 1983 v Kyustendili bulo organizovane urochiste svyatkuvannya z nagodi 75 richchya Goleminova Nagorodi ta vidznakiPochesnij gromadyanin Kyustendila 1983 pochesnij gromadyanin Staroyi Zagori 1977 pochesnij gromadyanin Sofiya Laureat premiyi Gerdera 1976 Kavaler Ordena mistectv i kulturi Ordre des Arts et des Lettres Doktor honoris kauza Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Sofiya ta Akademiyi muziki i tancyu Plovdiv Bilsh vidomi muzichni tvoriMarin Goleminov stvoriv cinni tvori v riznih galuzyah muziki simfonichni vokalno instrumentalni kamerni muzichno scenichni ta inshi tvori sered yakih vidilyayutsya Ivajlo opera 1959 Hudozhnik Zahariya opera 1972 Frakijski idoli opera 1981 Pozhezhnik balet 1940 Donka Kaloyani balet 1974 Zolotij ptah muzichna kazka 1961 Silska pisnya Titan vokalno instrumentalni tvori p yat strunnih kvartetiv koncert dlya violoncheli ta orkestru koncert strunnogo kvartetu ta strunnogo orkestru horovi pisni 2 simfoniyi Bibliografiya Km izvora na blgarskoto zvukotvorchestvo 1937 Instrumentoznanie 1947 Problemi na orkestraciyata 1953 Zad kulisite na tvorcheskiya proces 1970 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Musicalics d Track Q63484499 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Goleminov Marin Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www ubc bg com en composer 232 http www lfbc eu 2010 en artists MarinGoleminov html http www worldatlas com webimage countrys europe bulgaria bgfamous2 htm http www internationallawoffice com Directory Results aspx c Bulgaria Doktor honoris kauza na Nacionalnata muzikalna akademiya 22 lyutogo 2016 u Wayback Machine sajt na NMA DzherelaEnciklopedichnij slovnik KYuSTENDIL AZ Sofiya 1988 r Vid BAN stor 137 138Posilannya 1 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Biografiya i tvorchestvo na Marin Goleminov v sajta na Syuza na blgarskite kompozitori 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Lyubomir Sagaev Marin Goleminov 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine V Kniga za operata 1983 Ot i za Marin Goleminov v Svoden katalog NABIS nacionalen katalog na akademichnite biblioteki v Blgariya

Дата публікації:
Топ