Півде́нно-За́хідний край або Ки́ївське генера́л-губерна́торство або Ки́ївське, Поді́льське і Воли́нське генера́л-губерна́торство — адміністративно-територіальна та політична одиниця Російської імперії в 1832–1914 роках, яка включала терени трьох губерній Правобережної України — Київської, Подільської та Волинської. У 1881–1888 роках начальник Південно-Західного краю одночасно займав посаду тимчасового генерал-губернатора Чернігівської та Полтавської губерній.
Київське генерал-губернаторство Малоросія | |||||
Генерал-губернаторство Російської імперії | |||||
| |||||
| |||||
Карта Південно-Західного краю, 1913 | |||||
Столиця | Київ | ||||
Мови | Українська російська | ||||
Релігії | Православ'я | ||||
Державний устрій | Генерал-губернаторство Російської імперії | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1832 | ||||
- Ліквідовано | 1914 | ||||
Історія
Київську губернію засновано серед перших восьми губерній Московського царства згідно з указом Петра І в 1708 році, але юрисдикція губернатора поширювалась лише на справи щодо московсько-польського кордону та російські гарнізони в Гетьманщині та не поширювалася на внутрішні справи українців.
Про заснування посади головного начальника Південно-Західного краю не існує особливого узаконення. Посада генерал-губернатора Київської губернії згадується в Указах Сенату 24 квітня 1722, 10 липня 1741 і 29 вересня 1764 року.
У вересні 1781 року було утворено Київське намісництво з генерал-губернатором на чолі.
Південно-Західний край
Після ліквідації намісництва Указом від 9 вересня 1801 року Київська, Волинська і Подільська губернії, «як прикордонні і на особливих правах складаються» були підпорядковані військовим губернаторам, які користувалися правами головних начальників губерній.
Генерал-губернатор (начальник краю) — довірений сановник верховної влади, якому імператор делегував частину своїх владних повноважень. Призначався і звільнявся з посади особисто імператором. Повноваження здійснював на основі особливих законоположень, «Інструкції генерал-губернаторам» від 29 травня 1853 року та особистих розпоряджень імператора. Генерал-губернаторство отримало статус для поетапної політичної та економічної інтеграції, а також асиміляції неросійського населення Правобережної України (українців, поляків, євреїв) у складі Російської імперії. Офіційною причиною заснування стало Польське повстання 1830–1831.
22 січня 1832 тимчасового Подільського та Волинського військового губернатора генерал-ад'ютанта Василя Левашова призначено Київським військовим губернатором, Подільським і Волинським генерал-губернатором. Така назва посади начальника Південно-Західного краю існувала до 19 січня 1865, коли був призначений перший Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор — генерал-ад'ютант, генерал від артилерії Олександр Безак.
У 1881 територію генерал-губернаторства де-факто розширено до 5 губерній: генерал-губернатора Олександра Дрентельна також призначено тимчасовим генерал-губернатором Чернігівської та Полтавської губерній.
1889 — Південно-Західний край відновлено у складі трьох губерній.
1903 — у Південно-Західному краї введено земство за особливими правилами — з призначенням земських гласних від уряду, а в 1911 — виборне земство, теж з особливих правилом, що дискримінувало землевласників польського походження.
1912 — новостворену Холмську губернію, колишню складову Царства Польського, передано до Київського генерал-губернаторства[]. У такому складі територіальна одиниця Російської імперії проіснувала до моменту скасування у вересні 1914. Останнім київським генерал-губернатором був Федір Трепов.
У своєму прямому підпорядкуванні генерал-губернатор мав губернаторський корпус, установи поліції. За штатними розписами Канцелярія генерал-губернатора складалася з управління в складі чиновників для особливих доручень і канцелярії як виконавчої структури з функціональними відділеннями. Генерал-губернатор здійснював управління краєм одноосібно, зосереджуючи в своїх руках усю повноту влади на принципах централізму і єдиноначальності: зміцнював російську державність шляхом поширення російських адміністративних установ, мав право законодавчої ініціативи, зокрема в польському питанні, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальноросійського законодавства, контролював діяльність установ і посадових осіб, у тому числі судових.
Начальник краю призначав чиновників на перші посади в губернських присутніх місцях. Центральним урядом передано йому частину своїх зовнішньополітичних функцій, зокрема право надання російського підданства, нагляд за діяльністю іноземних представництв та громадян у краї. Водночас начальник краю в 1848–1852 роках виконував обов'язки попечителя Київського навчального округу. Поєднував цивільне й військове управління генерал-губернаторством: від 1862 року — головнокомандувач військ Київського військового округу.
Склад
Склад Київського генерал-губернаторства станом на 1914 рік:
Очільники
Генерал-губернатор Київського намісництва
П. І. Б. | Портрет | Титул, чин, звання | Час заміщення посади |
---|---|---|---|
Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський | граф, генерал-фельдмаршал |
Київські військові губернатори
П. І. Б. | Портрет | Титул, чин, звання | Час заміщення посади |
---|---|---|---|
Іван Петрович Салтиков | граф, генерал від кавалерії (генерал-фельдмаршал) | ||
[ru] | генерал від інфантерії | ||
Іван Васильович Гудович | генерал від інфантерії | ||
Олександр Андрійович Беклешов | генерал від інфантерії | ||
[ru] | генерал від інфантерії | ||
Олександр Петрович Тормасов | генерал від кавалерії | ||
Михайло Іларіонович Кутузов | генерал від інфантерії | ||
Михайло Андрійович Милорадович | генерал від інфантерії | ||
[ru] | Св. І. В., генерал-лейтенант | ||
Борис Якович Княжнин | генерал-лейтенант |
Київські військові губернатори, Подільські і Волинські генерал-губернатори
П. І. Б. | Портрет | Титул, чин, звання | Час заміщення посади |
---|---|---|---|
Василь Васильович Левашов | граф, генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант | ||
[ru] | граф, генерал-лейтенант | ||
Дмитро Гаврилович Бібиков | генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант (генерал від інфантерії) | ||
Іларіон Іларіонович Васильчиков | князь, генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
Микола Миколайович Анненков | генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант |
Київські, Подільські і Волинські генерал-губернатори
П. І. Б. | Портрет | Титул, чин, звання | Час заміщення посади |
---|---|---|---|
Олександр Павлович Безак | генерал-ад'ютант, генерал від артилерії | ||
Олександр Михайлович Дондуков-Корсаков | князь, генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
Михайло Іванович Чертков | генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
Олександр Романович Дрентельн | генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії, тимчасовий Чернігівський і Полтавський | ||
Олексій Павлович Ігнатьєв | граф, генерал-лейтенант | ||
Михайло Іванович Драгомиров | генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії | ||
Микола Васильович Клейгельс | генерал-лейтенант | ||
Володимир Олександрович Сухомлинов | генерал-лейтенант | ||
Федір Федорович Трепов | генерал від кавалерії |
Див. також
Джерела
- Шандра В. С. Київське генерал-губернаторство [ 5 Червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 246–247. — .
- Шандра В. Київське генерал-губернаторство (1832—1914): Історія створення та діяльності, архівний комплекс і його інформативний потенціал / Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України, Укр. держ. НДІ архівної справи та документознавства. — К.: УДНДІАСД, 1999. — 141, [2] с.
Посилання
- Південно-Західний край [ 26 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina General gubernatorstvo Pivde nno Za hidnij kraj abo Ki yivske genera l guberna torstvo abo Ki yivske Podi lske i Voli nske genera l guberna torstvo administrativno teritorialna ta politichna odinicya Rosijskoyi imperiyi v 1832 1914 rokah yaka vklyuchala tereni troh gubernij Pravoberezhnoyi Ukrayini Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi U 1881 1888 rokah nachalnik Pivdenno Zahidnogo krayu odnochasno zajmav posadu timchasovogo general gubernatora Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij Kiyivske general gubernatorstvo MalorosiyaGeneral gubernatorstvo Rosijskoyi imperiyi1832 1914Prapor GerbMalorosiya istorichni kordoni na kartiKarta Pivdenno Zahidnogo krayu 1913Stolicya KiyivMovi Ukrayinska rosijskaReligiyi Pravoslav yaDerzhavnij ustrij General gubernatorstvo Rosijskoyi imperiyiIstoriya Zasnovano 1832 Likvidovano 1914IstoriyaKiyivsku guberniyu zasnovano sered pershih vosmi gubernij Moskovskogo carstva zgidno z ukazom Petra I v 1708 roci ale yurisdikciya gubernatora poshiryuvalas lishe na spravi shodo moskovsko polskogo kordonu ta rosijski garnizoni v Getmanshini ta ne poshiryuvalasya na vnutrishni spravi ukrayinciv Pro zasnuvannya posadi golovnogo nachalnika Pivdenno Zahidnogo krayu ne isnuye osoblivogo uzakonennya Posada general gubernatora Kiyivskoyi guberniyi zgaduyetsya v Ukazah Senatu 24 kvitnya 1722 10 lipnya 1741 i 29 veresnya 1764 roku U veresni 1781 roku bulo utvoreno Kiyivske namisnictvo z general gubernatorom na choli Pivdenno Zahidnij kraj Pislya likvidaciyi namisnictva Ukazom vid 9 veresnya 1801 roku Kiyivska Volinska i Podilska guberniyi yak prikordonni i na osoblivih pravah skladayutsya buli pidporyadkovani vijskovim gubernatoram yaki koristuvalisya pravami golovnih nachalnikiv gubernij General gubernator nachalnik krayu dovirenij sanovnik verhovnoyi vladi yakomu imperator deleguvav chastinu svoyih vladnih povnovazhen Priznachavsya i zvilnyavsya z posadi osobisto imperatorom Povnovazhennya zdijsnyuvav na osnovi osoblivih zakonopolozhen Instrukciyi general gubernatoram vid 29 travnya 1853 roku ta osobistih rozporyadzhen imperatora General gubernatorstvo otrimalo status dlya poetapnoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi integraciyi a takozh asimilyaciyi nerosijskogo naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayini ukrayinciv polyakiv yevreyiv u skladi Rosijskoyi imperiyi Oficijnoyu prichinoyu zasnuvannya stalo Polske povstannya 1830 1831 22 sichnya 1832 timchasovogo Podilskogo ta Volinskogo vijskovogo gubernatora general ad yutanta Vasilya Levashova priznacheno Kiyivskim vijskovim gubernatorom Podilskim i Volinskim general gubernatorom Taka nazva posadi nachalnika Pivdenno Zahidnogo krayu isnuvala do 19 sichnya 1865 koli buv priznachenij pershij Kiyivskij Podilskij i Volinskij general gubernator general ad yutant general vid artileriyi Oleksandr Bezak U 1881 teritoriyu general gubernatorstva de fakto rozshireno do 5 gubernij general gubernatora Oleksandra Drentelna takozh priznacheno timchasovim general gubernatorom Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij 1889 Pivdenno Zahidnij kraj vidnovleno u skladi troh gubernij 1903 u Pivdenno Zahidnomu krayi vvedeno zemstvo za osoblivimi pravilami z priznachennyam zemskih glasnih vid uryadu a v 1911 viborne zemstvo tezh z osoblivih pravilom sho diskriminuvalo zemlevlasnikiv polskogo pohodzhennya 1912 novostvorenu Holmsku guberniyu kolishnyu skladovu Carstva Polskogo peredano do Kiyivskogo general gubernatorstva dzherelo U takomu skladi teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi proisnuvala do momentu skasuvannya u veresni 1914 Ostannim kiyivskim general gubernatorom buv Fedir Trepov U svoyemu pryamomu pidporyadkuvanni general gubernator mav gubernatorskij korpus ustanovi policiyi Za shtatnimi rozpisami Kancelyariya general gubernatora skladalasya z upravlinnya v skladi chinovnikiv dlya osoblivih doruchen i kancelyariyi yak vikonavchoyi strukturi z funkcionalnimi viddilennyami General gubernator zdijsnyuvav upravlinnya krayem odnoosibno zoseredzhuyuchi v svoyih rukah usyu povnotu vladi na principah centralizmu i yedinonachalnosti zmicnyuvav rosijsku derzhavnist shlyahom poshirennya rosijskih administrativnih ustanov mav pravo zakonodavchoyi iniciativi zokrema v polskomu pitanni viznachav stupin poshirennya v general gubernatorstvi zagalnorosijskogo zakonodavstva kontrolyuvav diyalnist ustanov i posadovih osib u tomu chisli sudovih Nachalnik krayu priznachav chinovnikiv na pershi posadi v gubernskih prisutnih miscyah Centralnim uryadom peredano jomu chastinu svoyih zovnishnopolitichnih funkcij zokrema pravo nadannya rosijskogo piddanstva naglyad za diyalnistyu inozemnih predstavnictv ta gromadyan u krayi Vodnochas nachalnik krayu v 1848 1852 rokah vikonuvav obov yazki popechitelya Kiyivskogo navchalnogo okrugu Poyednuvav civilne j vijskove upravlinnya general gubernatorstvom vid 1862 roku golovnokomanduvach vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu SkladSklad Kiyivskogo general gubernatorstva stanom na 1914 rik Kiyivska guberniya Podilska guberniya Volinska guberniya Holmska guberniyaOchilnikiGeneral gubernator Kiyivskogo namisnictva P I B Portret Titul chin zvannya Chas zamishennya posadiPetro Oleksandrovich Rum yancev Zadunajskij graf general feldmarshal 1782 1796Kiyivski vijskovi gubernatori P I B Portret Titul chin zvannya Chas zamishennya posadiIvan Petrovich Saltikov graf general vid kavaleriyi general feldmarshal 18 11 1796 29 11 1797 ru general vid infanteriyi 30 11 1797 12 03 1798Ivan Vasilovich Gudovich general vid infanteriyi 03 1798 06 1798Oleksandr Andrijovich Bekleshov general vid infanteriyi 13 06 1798 1799 ru general vid infanteriyi 1801 1803Oleksandr Petrovich Tormasov general vid kavaleriyi 1803 1806Mihajlo Ilarionovich Kutuzov general vid infanteriyi 28 09 1806 03 07 1809Mihajlo Andrijovich Miloradovich general vid infanteriyi 1810 08 1818 ru Sv I V general lejtenant 1827 1829Boris Yakovich Knyazhnin general lejtenant 1829 22 01 1832Kiyivski vijskovi gubernatori Podilski i Volinski general gubernatori P I B Portret Titul chin zvannya Chas zamishennya posadiVasil Vasilovich Levashov graf general vid kavaleriyi general ad yutant 22 01 1832 09 06 1835 ru graf general lejtenant 09 06 1835 15 11 1837Dmitro Gavrilovich Bibikov general ad yutant general lejtenant general vid infanteriyi 29 12 1837 30 08 1852Ilarion Ilarionovich Vasilchikov knyaz general ad yutant general lejtenant 30 08 1852 12 11 1862Mikola Mikolajovich Annenkov general vid infanteriyi general ad yutant 19 01 1863 19 01 1865Kiyivski Podilski i Volinski general gubernatori P I B Portret Titul chin zvannya Chas zamishennya posadiOleksandr Pavlovich Bezak general ad yutant general vid artileriyi 19 01 1865 16 01 1869Oleksandr Mihajlovich Dondukov Korsakov knyaz general ad yutant general lejtenant 16 01 1869 16 04 1878Mihajlo Ivanovich Chertkov general ad yutant general lejtenant 16 04 1878 13 01 1881Oleksandr Romanovich Drenteln general ad yutant general vid infanteriyi timchasovij Chernigivskij i Poltavskij 13 01 1881 15 07 1888Oleksij Pavlovich Ignatyev graf general lejtenant 12 08 1889 07 12 1897Mihajlo Ivanovich Dragomirov general ad yutant general vid infanteriyi 01 01 1898 24 12 1903Mikola Vasilovich Klejgels general lejtenant 24 12 1903 19 10 1905Volodimir Oleksandrovich Suhomlinov general lejtenant 19 10 1905 18 12 1908Fedir Fedorovich Trepov general vid kavaleriyi 18 12 1908 1914Div takozhZahidnij kraj Pivnichno Zahidnij krajDzherelaShandra V S Kiyivske general gubernatorstvo 5 Chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 246 247 ISBN 978 966 00 0692 8 Shandra V Kiyivske general gubernatorstvo 1832 1914 Istoriya stvorennya ta diyalnosti arhivnij kompleks i jogo informativnij potencial Golovne arhivne upravlinnya pri Kabineti Ministriv Ukrayini Ukr derzh NDI arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva K UDNDIASD 1999 141 2 s PosilannyaPivdenno Zahidnij kraj 26 Serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 ros