Княжнін Борис Якович (рос. Борис Яковлевич Княжнин; 1777 — 1854) — російський військовий періоду наполеонівських воєн, генерал від інфантерії Російської імператорської армії.
Княжнін Борис Якович | |
---|---|
Портрет Бориса Яковлевича Княжніна майстерні Джорджа Доу. Військова галерея Зимового палацу, Державний Ермітаж (Санкт-Петербург) | |
Народження | 21 серпня 1777 |
Смерть | 29 березня 1854 (76 років) Петербург |
Поховання | Смоленське православне кладовище |
Приналежність | Російська імперія |
Роки служби | 1793 — 1854 |
Звання | генерал від інфантерії |
Командування | Мушкетерський графа Аракчеєва полк (1809-14) |
Війни / битви | Наполеонівські війни |
Нагороди |
Біографія
Син відомого драматурга (1742—1791) від його шлюбу з письменницею, Катериною Олександрівною Сумароковою (1746—1797). Онук за материнскою лінією поета Сумарокова А. П. Молодший брат Княжнина О. Я.
Виховуючись вдома, він дев'яти років від народження був зарахований в Ізмайлівський полк фур'єром; на дійсну службу з'явився 1793 року. У 1796 році був випущений з гвардії в армію капітаном і зарахований до Санкт-Петербурзького гренадерського полку, а через два роки переведений в Ярославль, в мушкетерський генерал-майора Лейтнера, що формувався тоді, полк, де і залишався до 1804 року, коли вийшов у відставку. Наприкінці 1806 року, на початку Другої війни з Наполеоном, він знову прийнятий на службу майором. брав участь у кампанії 1807 і був 20 травня 1808 нагороджений орденом Святого Георгія 4-го кл.
У 1809 році став підполковником і призначений командиром мушкетерського графа Аракчеєва полку, в полковники проведений 7 листопада 1811 року .
Після вторгнення армії Наполеона у межі Російської імперії, зі своїм полком, який входив до складу 1-ї бригади 1-ї гренадерської дивізії 3-го піхотного корпусу 1-ї Західної армії, брав участь у низці битв французько-російської війни 1812 року.
Після вигнання ворога з Росії, взяв участь у закордонному поході російської армії де був поранений.
15 вересня 1813 удостоєний чину генерал-майора.
Після закінчення війни займався влаштуванням військових поселень у Новгородській губернії.
22 серпня 1826 отримав чин генерал-лейтенанта. 30 січня 1826 року було призначено Санкт-Петербурзьким обер-поліцмейстером, а через два роки сенатором. У 1828—1829 роках обіймав також посаду начальника штабу командуючого у Санкт-Петербурзі та Кронштадті.
З 1829 по 1832 рік був військовим губернатором у Києві, а потім першоприсутнім в 1 відділенні 5-го департаменту Сенату; 6 червня 1832 року призначений членом заснованого 1 травня того ж року генерал-аудиторіату військового міністерства.
У 1835 році Княжнин відряджений, разом із сенатором В. І. Болгарським, до Новочеркаська для приведення там у дію найвищо затвердженого 26 травня 1835 Положення про управління Донським військом.
У 1837 році Княжнину наказано, до остаточного устрою управління державними майнами, бути присутнім в встановленій для того тимчасовій раді, а зі скасуванням останнього — у раді новоствореного міністерства державного майна.
З 1838 р. він перебував у відрядженні для обревізування Новгородської губернії до 1840 р., коли був звільнений від присутності у раді міністерства державних майн. 10 жовтня 1843 отримав звання генерал від інфантерії, а в 1846 р. залишений відсутнім сенатором.
Помер у Петербурзі в 1854 від холери Похований на Смоленському православному цвинтарі у Петербурзі.
Київське губернаторство
Під час перебування у Києві Княжнін був учасником придушення Листопадового повстання спрямованого на визвольну боротьбу польского населення. У Києві розбиралися справи тих громадян, які були причетні до цього повстання. Місто жило тоді за «Магдебурзьким правом», громадянська влада належала польським землевласникам. Поляків-католиків, які мали право голосу, у Києві було 42 тисячі, а російських дворян - одна тисяча.
У 1831 році за його згоди та підтримки лютеранській та католицькій громадам було офіційно надано землі під поховання на високому правому березі річки Либідь, де згодом виникло Байкове кладовище. Того ж року надав дозвіл на археологічні розвідки Кіндратом Лохвицьким Золотих воріт (фактично розпочато вже за наступного губернатора — Василя Левашова).
Нагороди
російська імперія:
- Орден Святого Георгія 4 ст. (1808)
- Золота шпага «За хоробрість» (1814)
- Орден Святої Анни 1 ст. (1814)
- Алмазні знаки до Ордену Святої Анни 1 ст. (1827)
- Орден Святого Олександра Невського (1830)
- Алмазні знаки до Ордену Святого Олександра Невського (1831)
- Орден Святого Володимира 1 ст. (1836)
- Відзнака за XLV років бездоганної служби (1850)
іноземні:
- Прусський орден Pour le Mérite (1814)
- Прусський Орден Червоного Орла 2 ст. (1814)
Літературна діяльність
Будучи улюбленцем Аракчеєва, Княжнін написав книгу: «Біографії штаб і обер-офіцерів гренадерського графа Аракчеєва полку, що поклали життя своє, захищаючи государя та батьківщину в битвах 1812, 1813 і 1814 років», 1816 рік. Ця книга, що складається з 108 сторінок, містила в собі 13 біографій і коротку історію полку Аракчеєва, з 1808 по 1815 роки. Княжнин писав також вірші, у тому числі була надрукована лише ода його Олександру I 1815 року. Перебував у приятельських відносинах з Батюшковим, Гнедичем та деякими іншими письменниками. Був знайомий із В. І. Панаєвим.
Примітки
- Государственный Эрмитаж. Западноевропейская живопись. 1981. С. 257, кат.№ 8103
- Записка инженерного офицера Мартоса // Русский Архив. 1893. Кн.2.— С. 536—537. (рос.)
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 337. с. 202. Метрические книги Морского собора. (рос.)
- Список генералам по старшинству. СПб 1852г. (рос.)
- В. И. Панаев. Воспоминания // Вестник Европы. 1867. Т. 3. отд. 1.— С. 235. (рос.)
Література
- Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 425—426. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо) (рос.)
- Княжнин, Борис Яковлевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
Посилання
- Княжнін, Борис Якович Архівовано лютий 25, 2015 на сайті Wayback Machine..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazhnin Boris Yakovich ros Boris Yakovlevich Knyazhnin 1777 1777 1854 rosijskij vijskovij periodu napoleonivskih voyen general vid infanteriyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Knyazhnin Boris YakovichPortret Borisa Yakovlevicha Knyazhnina majsterni Dzhordzha Dou Vijskova galereya Zimovogo palacu Derzhavnij Ermitazh Sankt Peterburg Narodzhennya21 serpnya 1777 1777 08 21 Smert29 bereznya 1854 1854 03 29 76 rokiv PeterburgPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovishePrinalezhnistRosijska imperiyaRoki sluzhbi1793 1854Zvannyageneral vid infanteriyiKomanduvannyaMushketerskij grafa Arakcheyeva polk 1809 14 Vijni bitviNapoleonivski vijniNagorodiBiografiyaSin vidomogo dramaturga 1742 1791 vid jogo shlyubu z pismenniceyu Katerinoyu Oleksandrivnoyu Sumarokovoyu 1746 1797 Onuk za materinskoyu liniyeyu poeta Sumarokova A P Molodshij brat Knyazhnina O Ya Vihovuyuchis vdoma vin dev yati rokiv vid narodzhennya buv zarahovanij v Izmajlivskij polk fur yerom na dijsnu sluzhbu z yavivsya 1793 roku U 1796 roci buv vipushenij z gvardiyi v armiyu kapitanom i zarahovanij do Sankt Peterburzkogo grenaderskogo polku a cherez dva roki perevedenij v Yaroslavl v mushketerskij general majora Lejtnera sho formuvavsya todi polk de i zalishavsya do 1804 roku koli vijshov u vidstavku Naprikinci 1806 roku na pochatku Drugoyi vijni z Napoleonom vin znovu prijnyatij na sluzhbu majorom brav uchast u kampaniyi 1807 i buv 20 travnya 1808 nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go kl U 1809 roci stav pidpolkovnikom i priznachenij komandirom mushketerskogo grafa Arakcheyeva polku v polkovniki provedenij 7 listopada 1811 roku Pislya vtorgnennya armiyi Napoleona u mezhi Rosijskoyi imperiyi zi svoyim polkom yakij vhodiv do skladu 1 yi brigadi 1 yi grenaderskoyi diviziyi 3 go pihotnogo korpusu 1 yi Zahidnoyi armiyi brav uchast u nizci bitv francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku Pislya vignannya voroga z Rosiyi vzyav uchast u zakordonnomu pohodi rosijskoyi armiyi de buv poranenij 15 veresnya 1813 udostoyenij chinu general majora Pislya zakinchennya vijni zajmavsya vlashtuvannyam vijskovih poselen u Novgorodskij guberniyi 22 serpnya 1826 otrimav chin general lejtenanta 30 sichnya 1826 roku bulo priznacheno Sankt Peterburzkim ober policmejsterom a cherez dva roki senatorom U 1828 1829 rokah obijmav takozh posadu nachalnika shtabu komanduyuchogo u Sankt Peterburzi ta Kronshtadti Z 1829 po 1832 rik buv vijskovim gubernatorom u Kiyevi a potim pershoprisutnim v 1 viddilenni 5 go departamentu Senatu 6 chervnya 1832 roku priznachenij chlenom zasnovanogo 1 travnya togo zh roku general auditoriatu vijskovogo ministerstva U 1835 roci Knyazhnin vidryadzhenij razom iz senatorom V I Bolgarskim do Novocherkaska dlya privedennya tam u diyu najvisho zatverdzhenogo 26 travnya 1835 Polozhennya pro upravlinnya Donskim vijskom U 1837 roci Knyazhninu nakazano do ostatochnogo ustroyu upravlinnya derzhavnimi majnami buti prisutnim v vstanovlenij dlya togo timchasovij radi a zi skasuvannyam ostannogo u radi novostvorenogo ministerstva derzhavnogo majna Z 1838 r vin perebuvav u vidryadzhenni dlya obrevizuvannya Novgorodskoyi guberniyi do 1840 r koli buv zvilnenij vid prisutnosti u radi ministerstva derzhavnih majn 10 zhovtnya 1843 otrimav zvannya general vid infanteriyi a v 1846 r zalishenij vidsutnim senatorom Pomer u Peterburzi v 1854 vid holeri Pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu cvintari u Peterburzi Kiyivske gubernatorstvo Pid chas perebuvannya u Kiyevi Knyazhnin buv uchasnikom pridushennya Listopadovogo povstannya spryamovanogo na vizvolnu borotbu polskogo naselennya U Kiyevi rozbiralisya spravi tih gromadyan yaki buli prichetni do cogo povstannya Misto zhilo todi za Magdeburzkim pravom gromadyanska vlada nalezhala polskim zemlevlasnikam Polyakiv katolikiv yaki mali pravo golosu u Kiyevi bulo 42 tisyachi a rosijskih dvoryan odna tisyacha U 1831 roci za jogo zgodi ta pidtrimki lyuteranskij ta katolickij gromadam bulo oficijno nadano zemli pid pohovannya na visokomu pravomu berezi richki Libid de zgodom viniklo Bajkove kladovishe Togo zh roku nadav dozvil na arheologichni rozvidki Kindratom Lohvickim Zolotih vorit faktichno rozpochato vzhe za nastupnogo gubernatora Vasilya Levashova Nagorodirosijska imperiya Orden Svyatogo Georgiya 4 st 1808 Zolota shpaga Za horobrist 1814 Orden Svyatoyi Anni 1 st 1814 Almazni znaki do Ordenu Svyatoyi Anni 1 st 1827 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1830 Almazni znaki do Ordenu Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1831 Orden Svyatogo Volodimira 1 st 1836 Vidznaka za XLV rokiv bezdogannoyi sluzhbi 1850 inozemni Prusskij orden Pour le Merite 1814 Prusskij Orden Chervonogo Orla 2 st 1814 Literaturna diyalnistBuduchi ulyublencem Arakcheyeva Knyazhnin napisav knigu Biografiyi shtab i ober oficeriv grenaderskogo grafa Arakcheyeva polku sho poklali zhittya svoye zahishayuchi gosudarya ta batkivshinu v bitvah 1812 1813 i 1814 rokiv 1816 rik Cya kniga sho skladayetsya z 108 storinok mistila v sobi 13 biografij i korotku istoriyu polku Arakcheyeva z 1808 po 1815 roki Knyazhnin pisav takozh virshi u tomu chisli bula nadrukovana lishe oda jogo Oleksandru I 1815 roku Perebuvav u priyatelskih vidnosinah z Batyushkovim Gnedichem ta deyakimi inshimi pismennikami Buv znajomij iz V I Panayevim PrimitkiGosudarstvennyj Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis 1981 S 257 kat 8103 Zapiska inzhenernogo oficera Martosa Russkij Arhiv 1893 Kn 2 S 536 537 ros CGIA SPb f 19 op 111 d 337 s 202 Metricheskie knigi Morskogo sobora ros Spisok generalam po starshinstvu SPb 1852g ros V I Panaev Vospominaniya Vestnik Evropy 1867 T 3 otd 1 S 235 ros LiteraturaSlovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona Bonaparta v 1812 1815 gg Rossijskij arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv Sbornik M studiya TRITE N Mihalkova 1996 T VII S 425 426 ISSN 0869 20011 Komm A A Podmazo ros Knyazhnin Boris Yakovlevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros PosilannyaKnyazhnin Boris Yakovich Arhivovano lyutij 25 2015 na sajti Wayback Machine