Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Південного Ірану (ідентифікатор WWF: PA1328) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Західній Азії, на прибережних рівнинах, розташованих на північ від Перської затоки, та на пустельних пагорбах, розташован на південь від гір Загросу. Більша частина регіону розташована в Південному Ірані. Він також охоплює частину південно-східного Іраку та південний захід Пакистану. Регіон включає спекотні піщані пустелі, чагарники та відкриті колючі рідколісся в глибині країни. Уздовж узбережжя зустрічаються мангрові зарості та болота.
 Ландшафт провінції Бушир | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1328 |
| Межі | Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники Склерофітні рідколісся Белуджистану Пустельні басейни Центрального Ірану Гірські рідколісся Кухруду та Східного Ірану Пустелі та напівпустелі Перської затоки Алювіальні солоні болота Тигру та Євфрату Лісостеп Загросу |
| Площа, км² | 349 492 |
| Країни | Ірак, Іран, Пакистан |
| Охороняється | 21 514 км² (6 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон Нубо-Синдських тропічних пустель та напівпустель Південного Ірану простягається на 1600 км уздовж північного узбережжя Перської затоки, від Абадану на крайньому південному заході Ірану до гирла річки [en] на південному узбережжі Пакистану в 150 км на захід від Карачі. На більшій частині своєї довжини регіон простягається на 120 км вглиб суходолу, однак на схід від Ормузької протоки він значно розширюється. Екорегіон включає западину [en], безстічну область на південному сході Ірану, оточену горами. В цій западині розташоване сезонне озеро, яке живиться водами річок [en] та [en]. На південному сході Ірану та на південному заході Пакистану регіон включає прибережний гірський хребет Мекран. Крім того, екорегіон охоплює деякі острови, розташовані на півночі Перської затоки, зокрема острів Ормуз. Висота регіону коливається від 0 до 3283 м над рівнем моря, середня висота регіону становить 559 м.
Екорегіон є тісно пов'язаним з іншими подібними регіонами, розташованими в прибережних районах Червоного та Аравійського морів, Аденської, Перської та Оманської заток, від Нубії (Північно-Східної Африки) до Сінду в південному Пакистані.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний та посушливий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Він характеризується надзвичайно сухим і спекотним літом та помірною зимою. Середня температура найспекотнішого з місяців становить 29-35 °C.
Флора
Більша частина рослинного покриву екорегіону представлена сухими чагарниковими заростями, які перемежовуються ділянками піщаної пустелі. Тут ростуть такі чагарники і дерева, як [he] (Periploca aphylla), арабський мигдаль (Prunus arabica), [en] (Euphorbia larica), [en] (Ziziphus spina-christi), [sv] (Plocama aucheri), [sv] (Convolvulus acanthoclados), [en] (Sphaerocoma hookeri subsp. aucheri), [de] (Helianthemum lippii), [de] (Gymnocarpos decander), [sv] (Echiochilon persicum), [sv] (Convolvulus spinosus), [en] (Cymbopogon schoenanthus), [sv] (Dichanthium foveolatum), різні види [en] (Aristida spp.), [en] (Forsskaolea tenacissima), [en] (Vachellia flava) та дерево гаф (Prosopis cineraria). 8 % площі екорегіону має трав'яний покрив або перетворена на сільськогосподарські угіддя. В деяких місцевостях на узбережжі Перської затоки, зокрема в дельтах річок Руд-е-Газ та Руд-е-Хара в районі Ормузької протоки, зустрічаються мулисті рівнини, де ростуть мангрові зарості. В цих заростях домінують білі мангри (Avicennia marina). На численних солончаках зустрічаються трав'янисті солонці (Salicornia europaea) та шишкуваті солянки (Halocnemum strobilaceum).
Екорегіон відповідає Південноіранській флористичній провінції, визначеній Арменом Тахтаджяном, і є частиною Омано-Синдського підрегіону. Тахтаджян вважав її флористично найбагатшою провінцією субрегіону. Серед ендемічних рослин регіону слід навести рід [en] та такі види, як [de], [sv], [en], Zygophyllum acerosum, Zygophyllum subinerme, [ar], [fa], [az] та Iphiona aucheri. Серед більш поширених видів слід навести [sv], [sv], [sv], [sv], Salvia mirzayanii та [sv].
Фауна
Серед ссавців екорегіону слід відзначити індійську газель (Gazella bennettii), джейрана (Gazella subgutturosa), степового кота (Felis lybica), очеретяного кота (Felis chaus), сіру індійську мангусту (Urva edwardsii), смугасту гієну (Hyaena hyaena) та перського тризубценоса (Triaenops persicus). Іранська блозубка (Crocidura susiana) є ендеміком регіону.
Серед птахів, що гніздяться в екорегіоні, слід відзначити рудоголового рябка (Pterocles coronatus), вохристого жайворонка (Ammomanes cinctura zarudnyi) і пустельну ластівку (Ptyonoprogne obsoleta). На пустельних рівнинах регіону зимують східні джеки (Chlamydotis macqueenii) та інші птахи.
Серед плазунів і амфібій, поширених в регіоні, слід навести [en] (Bufotes surdus), [en] (Trapelus persicus), короткопалого іранського гекона (Stenodactylus affinis), європейського веретеноподібного сцинка (Chalcides ocellatus), перського скельного гекона (Pristurus rupestris) та [en] (Malpolon moilensis). Ендеміками екорегіону є [en] (Cyrtopodion brevipes), [en] (Mediodactylus sagittifer), іранські сліпуни (Xerotyphlops wilsoni) та отруйні перські крайти (Bungarus persicus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 21 514 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] та [en] в Ірані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
- South Iran Nubo-Sindian desert and semi-desert (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 1 серпня 2020.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- Takhtajan, A. L. (1986). Floristic Regions of the World. University of California Press, Berkeley. QK 101.T313 1986
- The Herpetofauna of Iran: Checklist of Taxonomy, Distribution and Conservation Status. Asian Herpetological Research (December 2015). doi:10.16373/j.cnki.ahr.140062. Процитовано 17 жовтня 2020.
Посилання
- «South Iran Nubo–Sindian desert and semi-desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «South Iran Nubo-Sindian Desert and Semi-Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Pivdennogo Iranu identifikator WWF PA1328 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Zahidnij Aziyi na priberezhnih rivninah roztashovanih na pivnich vid Perskoyi zatoki ta na pustelnih pagorbah roztashovan na pivden vid gir Zagrosu Bilsha chastina regionu roztashovana v Pivdennomu Irani Vin takozh ohoplyuye chastinu pivdenno shidnogo Iraku ta pivdennij zahid Pakistanu Region vklyuchaye spekotni pishani pusteli chagarniki ta vidkriti kolyuchi ridkolissya v glibini krayini Uzdovzh uzberezhzhya zustrichayutsya mangrovi zarosti ta bolota Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Pivdennogo Iranu Landshaft provinciyi Bushir Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1328 Mezhi Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Sklerofitni ridkolissya Beludzhistanu Pustelni basejni Centralnogo Iranu Girski ridkolissya Kuhrudu ta Shidnogo Iranu Pusteli ta napivpusteli Perskoyi zatoki Alyuvialni soloni bolota Tigru ta Yevfratu Lisostep Zagrosu Plosha km 349 492 Krayini Irak Iran Pakistan Ohoronyayetsya 21 514 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim en GeografiyaEkoregion Nubo Sindskih tropichnih pustel ta napivpustel Pivdennogo Iranu prostyagayetsya na 1600 km uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Perskoyi zatoki vid Abadanu na krajnomu pivdennomu zahodi Iranu do girla richki en na pivdennomu uzberezhzhi Pakistanu v 150 km na zahid vid Karachi Na bilshij chastini svoyeyi dovzhini region prostyagayetsya na 120 km vglib suhodolu odnak na shid vid Ormuzkoyi protoki vin znachno rozshiryuyetsya Ekoregion vklyuchaye zapadinu en bezstichnu oblast na pivdennomu shodi Iranu otochenu gorami V cij zapadini roztashovane sezonne ozero yake zhivitsya vodami richok en ta en Na pivdennomu shodi Iranu ta na pivdennomu zahodi Pakistanu region vklyuchaye priberezhnij girskij hrebet Mekran Krim togo ekoregion ohoplyuye deyaki ostrovi roztashovani na pivnochi Perskoyi zatoki zokrema ostriv Ormuz Visota regionu kolivayetsya vid 0 do 3283 m nad rivnem morya serednya visota regionu stanovit 559 m Ekoregion ye tisno pov yazanim z inshimi podibnimi regionami roztashovanimi v priberezhnih rajonah Chervonogo ta Aravijskogo moriv Adenskoyi Perskoyi ta Omanskoyi zatok vid Nubiyi Pivnichno Shidnoyi Afriki do Sindu v pivdennomu Pakistani KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij ta posushlivij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Vin harakterizuyetsya nadzvichajno suhim i spekotnim litom ta pomirnoyu zimoyu Serednya temperatura najspekotnishogo z misyaciv stanovit 29 35 C FloraBilsha chastina roslinnogo pokrivu ekoregionu predstavlena suhimi chagarnikovimi zarostyami yaki peremezhovuyutsya dilyankami pishanoyi pusteli Tut rostut taki chagarniki i dereva yak he Periploca aphylla arabskij migdal Prunus arabica en Euphorbia larica en Ziziphus spina christi sv Plocama aucheri sv Convolvulus acanthoclados en Sphaerocoma hookeri subsp aucheri de Helianthemum lippii de Gymnocarpos decander sv Echiochilon persicum sv Convolvulus spinosus en Cymbopogon schoenanthus sv Dichanthium foveolatum rizni vidi en Aristida spp en Forsskaolea tenacissima en Vachellia flava ta derevo gaf Prosopis cineraria 8 ploshi ekoregionu maye trav yanij pokriv abo peretvorena na silskogospodarski ugiddya V deyakih miscevostyah na uzberezhzhi Perskoyi zatoki zokrema v deltah richok Rud e Gaz ta Rud e Hara v rajoni Ormuzkoyi protoki zustrichayutsya mulisti rivnini de rostut mangrovi zarosti V cih zarostyah dominuyut bili mangri Avicennia marina Na chislennih solonchakah zustrichayutsya trav yanisti solonci Salicornia europaea ta shishkuvati solyanki Halocnemum strobilaceum Ekoregion vidpovidaye Pivdennoiranskij floristichnij provinciyi viznachenij Armenom Tahtadzhyanom i ye chastinoyu Omano Sindskogo pidregionu Tahtadzhyan vvazhav yiyi floristichno najbagatshoyu provinciyeyu subregionu Sered endemichnih roslin regionu slid navesti rid en ta taki vidi yak de sv en Zygophyllum acerosum Zygophyllum subinerme ar fa az ta Iphiona aucheri Sered bilsh poshirenih vidiv slid navesti sv sv sv sv Salvia mirzayanii ta sv FaunaSered ssavciv ekoregionu slid vidznachiti indijsku gazel Gazella bennettii dzhejrana Gazella subgutturosa stepovogo kota Felis lybica ocheretyanogo kota Felis chaus siru indijsku mangustu Urva edwardsii smugastu giyenu Hyaena hyaena ta perskogo trizubcenosa Triaenops persicus Iranska blozubka Crocidura susiana ye endemikom regionu Sered ptahiv sho gnizdyatsya v ekoregioni slid vidznachiti rudogolovogo ryabka Pterocles coronatus vohristogo zhajvoronka Ammomanes cinctura zarudnyi i pustelnu lastivku Ptyonoprogne obsoleta Na pustelnih rivninah regionu zimuyut shidni dzheki Chlamydotis macqueenii ta inshi ptahi Sered plazuniv i amfibij poshirenih v regioni slid navesti en Bufotes surdus en Trapelus persicus korotkopalogo iranskogo gekona Stenodactylus affinis yevropejskogo veretenopodibnogo scinka Chalcides ocellatus perskogo skelnogo gekona Pristurus rupestris ta en Malpolon moilensis Endemikami ekoregionu ye en Cyrtopodion brevipes en Mediodactylus sagittifer iranski slipuni Xerotyphlops wilsoni ta otrujni perski krajti Bungarus persicus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 21 514 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en ta en v Irani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 South Iran Nubo Sindian desert and semi desert angl Digital Observatory for Protected Areas Procitovano 1 serpnya 2020 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Takhtajan A L 1986 Floristic Regions of the World University of California Press Berkeley QK 101 T313 1986 ISBN 0 520 04027 9 The Herpetofauna of Iran Checklist of Taxonomy Distribution and Conservation Status Asian Herpetological Research December 2015 doi 10 16373 j cnki ahr 140062 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Posilannya South Iran Nubo Sindian desert and semi desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund South Iran Nubo Sindian Desert and Semi Desert One Earth