Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудні гори (нім. Erzgebirge, чеськ. Krušné hory) — система гірських хребтів на межі Чехії (Богемія) та Німеччини (Саксонія). Довжина Рудних гір становить близько 150 км, висота до 1244 м (г. ). Наявні родовища руд вольфраму, олова, бісмуту, цинку та урану. Є термальні води та мінеральні джерела.
| Рудні гори | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 50°30′ пн. ш. 13°00′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 13.000° сх. д.Координати: 50°30′ пн. ш. 13°00′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 13.000° сх. д. | ||||
| Країна |  Німеччина і  Чехія | |||
| Регіон | Рудні Гори Середня Саксонія Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори Карловарський край[1] Устецький край Фогтланд | |||
| Система | d | |||
| Тип | d геоморфологічна одиниця і гірський хребет | |||
| матеріал | осадові гірські породи, метаморфічні гірські породи, магматичні гірські породи | |||
 | ||||
  Рудні гори Рудні гори (Німеччина) | ||||
 Рудні гори у Вікісховищі | ||||
Найвищі точки — [en] (чеськ. Klínovec, нім. Keilberg, 1244 м) та [en] (нім. Fichtelberg, 1215 м).
Геологія
Рудні гори є герцинським блоком, нахиленим так, що уривається в бік Богемії та має пологий схил до Німеччини. Вони формувалися тривалий час. Під час варисційського орогенезу метаморфізм відбувався глибоко під землею, утворюючи сланці і гнейси. Крім того, метаморфічні породи зазнали інтрузії гранітних плутонів. До кінця палеозойської ери (пермський період) гори були еродовані до невисоких пагорбів, оголюючи тверді породи.
У третинний період ці залишки гір зазнали сильне стискання через тектонічний рух плит, під час яких було [en] та відбулось розокремлення Північноамериканської та Євразійської плит. Оскільки породи Рудних гір були занадто крихкими та непластичними, вони утворили брилові гори, які були підняті і нахилені на північний захід. Це дуже добре видно на висоті 807 м над рівнем моря (NN) на г. , що лежить на чеській стороні, на схід від Альтенбергу.
Цей гірський хребет є бриловими горами, що прорізані цілим рядом річкових долин, річки яких стікають на південь до Огрже, на північ до Мульде або безпосередньо до Ельби.
Основна геологічна особливість Рудних гір — пізньопалеозойський гранітний плутон , який має завдовжки 25 миль та завширшки до 15 миль. Прямує по осі NW-SE. Цей плутон оточений зонами контактового метаморфізму, в яких палеозойські сланці та філіти були змінені на роговики, андалузитні роговики та кварцити. Рудні жили включають залізо, мідь, олово, вольфрам, свинець, срібло, кобальт, вісмут, уран та марганець.
Історія розробки корисних копалин
Видобуток руд ведеться давно. Перші згадки про видобуток олова і срібла в районі м. Фрайберґ належать до 1168 року. Розробка олово-рудного родовища велася з 1440 року.
Відмічають близьке в часі опанування гірниками як їх західної (саксонської), так і східної (чеської) частини.
Традиції
Рудні гори відомі своїми народними промислами, особливо різьбленням по дереву, виготовленням іграшок (лускунчиків) та традиційних різдвяних прикрас: різдвяних пірамід, вертепів, фігурок ангелів тощо.
Див. також
- інше
- 8020 Ерцґебірґе — астероїд, названий на честь гір.
Примітки
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Elkins, T H (1972). Germany (3rd ed.). London: Chatto & Windus, p. 291. ASIN B0011Z9KJA.
- Heinrich, E. Wm. (1958). Mineralogy and Geology of Radioactive Raw Materials. New York: McGraw-Hill Book Company, Inc. с. 283–284.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudni gori nim Erzgebirge chesk Krusne hory sistema girskih hrebtiv na mezhi Chehiyi Bogemiya ta Nimechchini Saksoniya Dovzhina Rudnih gir stanovit blizko 150 km visota do 1244 m g Nayavni rodovisha rud volframu olova bismutu cinku ta uranu Ye termalni vodi ta mineralni dzherela Rudni goriNazva na chest eponim ruda50 30 pn sh 13 00 sh d 50 500 pn sh 13 000 sh d 50 500 13 000 Koordinati 50 30 pn sh 13 00 sh d 50 500 pn sh 13 000 sh d 50 500 13 000Krayina Nimechchina i ChehiyaRegion Rudni Gori Serednya Saksoniya Saksonska Shvejcariya Shidni Rudni Gori Karlovarskij kraj 1 Usteckij kraj FogtlandSistema dTip d geomorfologichna odinicya i girskij hrebetmaterial osadovi girski porodi metamorfichni girski porodi magmatichni girski porodiRudni goriRudni gori Nimechchina Rudni gori u Vikishovishi Fizichna karta Rudnih gir Najvishi tochki en chesk Klinovec nim Keilberg 1244 m ta en nim Fichtelberg 1215 m GeologiyaRudni gori ye gercinskim blokom nahilenim tak sho urivayetsya v bik Bogemiyi ta maye pologij shil do Nimechchini Voni formuvalisya trivalij chas Pid chas variscijskogo orogenezu metamorfizm vidbuvavsya gliboko pid zemleyu utvoryuyuchi slanci i gnejsi Krim togo metamorfichni porodi zaznali intruziyi granitnih plutoniv Do kincya paleozojskoyi eri permskij period gori buli erodovani do nevisokih pagorbiv ogolyuyuchi tverdi porodi U tretinnij period ci zalishki gir zaznali silne stiskannya cherez tektonichnij ruh plit pid chas yakih bulo en ta vidbulos rozokremlennya Pivnichnoamerikanskoyi ta Yevrazijskoyi plit Oskilki porodi Rudnih gir buli zanadto krihkimi ta neplastichnimi voni utvorili brilovi gori yaki buli pidnyati i nahileni na pivnichnij zahid Ce duzhe dobre vidno na visoti 807 m nad rivnem morya NN na g sho lezhit na cheskij storoni na shid vid Altenbergu Cej girskij hrebet ye brilovimi gorami sho prorizani cilim ryadom richkovih dolin richki yakih stikayut na pivden do Ogrzhe na pivnich do Mulde abo bezposeredno do Elbi Osnovna geologichna osoblivist Rudnih gir piznopaleozojskij granitnij pluton yakij maye zavdovzhki 25 mil ta zavshirshki do 15 mil Pryamuye po osi NW SE Cej pluton otochenij zonami kontaktovogo metamorfizmu v yakih paleozojski slanci ta filiti buli zmineni na rogoviki andaluzitni rogoviki ta kvarciti Rudni zhili vklyuchayut zalizo mid olovo volfram svinec sriblo kobalt vismut uran ta marganec Istoriya rozrobki korisnih kopalinVidobutok rud vedetsya davno Pershi zgadki pro vidobutok olova i sribla v rajoni m Frajberg nalezhat do 1168 roku Rozrobka olovo rudnogo rodovisha velasya z 1440 roku Vidmichayut blizke v chasi opanuvannya girnikami yak yih zahidnoyi saksonskoyi tak i shidnoyi cheskoyi chastini TradiciyiRudni gori vidomi svoyimi narodnimi promislami osoblivo rizblennyam po derevu vigotovlennyam igrashok luskunchikiv ta tradicijnih rizdvyanih prikras rizdvyanih piramid vertepiv figurok angeliv tosho Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chehiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Nimechchini inshe 8020 Ercgebirge asteroyid nazvanij na chest gir PrimitkiRalph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Elkins T H 1972 Germany 3rd ed London Chatto amp Windus p 291 ASIN B0011Z9KJA Heinrich E Wm 1958 Mineralogy and Geology of Radioactive Raw Materials New York McGraw Hill Book Company Inc s 283 284 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s