Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю. А. Бачевський. Фабрика горілок, розолісів та лікерів (пол. J. A. Baczewski. Fabryka wódek, rozoli i likierów) — лікеро-горілчане підприємство родини Бачевських. Одне з найбільших підприємств мануфактурного типу Галичини XIX—XX століть.
 | |
| Тип | бізнес |
|---|---|
| Галузь | Харчова промисловість |
| Засновано | 1782 |
| Закриття (ліквідація) | 1939 |
| Штаб-квартира | вул. Жовківська, 100, м. Львів |
| Ключові особи | Юзеф Бачевський |
| Продукція | алкогольні напої |
| monopolowa.at | |
 Фабрика Бачевських у Вікісховищі | |
Історія
У 1782 році єврейський підприємець Лейба Бачелес у селі Вибранівка біля Львова закладає ґуральню, яка швидко перетворюється у велике підприємство.
У 1810 році власником фабрики стає онук Лейби — Леопольд Бачевський, який переносить виробництво до села Знесіння на околиці Львова. Ліквідація австрійською владою обмежень на підприємницьку діяльність для євреїв, котра існувала у польські часи, дала можливість Леопольду значно розширити власну справу. Після його смерті у 1857 році, власниками родинного бізнесу стали дружина Леопольда Бачевського Дебора та його сини Юзеф Адам, Арнольд і Герман Бачевські. До смерті Дебори у 1875 році фабрика мала назву «Л. М. Бачевський. Майстер та Сини».
1875 року одноосібним власником фірми став Юзеф Адам Бачевський. 1876 року підприємство Юзефа Адама досягає високого рівня у виробництві лікеро-горілчаної продукції та одержує статус «Цісарсько-королівська привілейована крайова фабрика» з дозволом використання в рекламі та на тарі власної продукції зображення австрійського цісарського орла, а сам Юзеф отримує почесний титул «Постачальник Цісарсько-Королівського (Імператорського) двору». За керівництва Юзефа Бачевського підприємство модернізується: впроваджуються найсучасніше, як на той час, обладнання (нові технологічні лінії, придбані у Франції та Нідерландах) та технологій. Продукція фабрики Бачевських експортується до Франції, Британії, Італії та Німеччини. За фабрикою закріплюється назва «Ю. А. Бачевський. Фабрика горілок, розолісів та лікерів» і торгова марка «J. A. Baczewski». Будується власний спиртзавод. Юзеф Бачевський був одним із перших підприємців Центральної Європи, який провадив масштабну маркетингову політику. Щоби його горілки та лікери відрізнялися від інших марок, доступних європейцям, він наказав весь експортний алкоголь продавати в кришталевих карафах замість пляшок. З часом всі пляшки фірми були замінені на карафи.
Продукція отримує низку відзнак та нагород, зокрема на виставках у Відні (1866), Амстердамі та Альтоні (1869), Москві (1872), Відні і Лондоні (1873), у Парижі (1900).
У 1881 році від Головного двірця до фабрики Бачевських провели лінію кінного трамваю. 1894 року, під час Галицької крайової виставки у Львові збудований у вигляді карафи павільйон компанії «J. A. Baczewski» був визначений як найцікавіша експозиція та виявився найчастіше відвідуваним.
Маркетингова стратегія Я. А. Бачевського також обіймала рекламу в пресі, у вигляді листівок та афіш.
Продукція фірми отримала золоту медаль на крайовій виставці промислової та сільськогосподарської продукції в Бучачі 3—17 вересня 1905 року.
Відомий польський письменник Станіслав Лем, який виріс у Львові, особливо захоплювався павільйоном Бачевського на Східних Торгах, про що пише у своєму автобіографічному романі «Високий замок»: «Стрийський парк мав плутану топографію, а ще багатонадійне сусідство виставкового терену Східних Торгів. Узимку та влітку над ним панувала вежа Бачевського, чотирикутна, викладена зусібіч батареями кольорових пляшок, наповнених якоюсь рідиною. Мене страшенно цікавило, чи там справжній лікер, а чи лише фарбована вода, проте цього не знав ніхто… Я згадую Східні Торги. Я любив ходити на їхню територію, коли там було порожньо й безлюдно. Тоді великі павільйони з брудними шибами виглядали дивно. Особливим місцем для мене був найдовший напівокруглий павільйон, який облямовував півколом павільйон Бачевського (отой, викладений пляшками з лікером). Ставши під вежею Бачевського, можна було розбудити приспаний місяць. Варто було доволі сильно плеснути в долоні, як місяць повторювався чотири, п'ять і навіть шість разів, так само, як і кожен вигук. Причім між тими, щоразу слабшими відлуннями збігало незвично багато часу. Здавалося, вони завмирають, зі щораз більшими труднощами долітаючи із дедалі більшої відстані. Я стояв там холодними днями погідної осені, пильно вслухаючись в агонію останніх відлунь, у них було щось діткливе, таємниче й водночас невимовно жалісне. Я, звичайно, знав, у чому полягає механізм відображення звукової хвилі, проте це не мало нічого спільного з винятковим чаром цього місця».
Після смерті Юзефа фабрику очолюють його сини — Генрик та Леопольд. 1902 року Генрик Бачевський придбав кам'яницю на площі Ринок, 30. На першому поверсі облаштував фірмову крамницю родинної фірми. Крім, крамниці тут також містився склад готової продукції.
На момент проголошення II Речі Посполитої компанія мала дуже добре реноме, і брати вирішили й надалі презентувати фірму батьковим ім'ям замість того, щоби замінити його на імена спадкоємців. У міжвоєнний період компанією керував син Леопольда — Стефан Бачевський. Для збереження ціни та якості продукції він вирішив не збільшувати обсягів виробництва. А для просування її найдорожчих марок — підписав контракти з двома польськими трансатлантичними лайнерами — «Piłsudski» та «Polonia». Він був також першим виробником алкоголю, чию продукцію споживачам щодня доставляли літаками (у 1930-х роках лікери Бачевського літаки доправляли до Парижу, Відня та Праги). У цей час алкоголь фірми Бачевських належав до двох найпопулярніших експортних товарів Польщі. Його популярність була такою, що у тогочасній польській літературі бренд «Baczewski» використовували як синонім до слова «горілка». Асортимент фабрики включав хлібну горілку, старку, розоліс (гіркі настоянки), лікери, наливки, ром. Всього понад 100 найменувань.
Цікавим прикладом маркетингу Бачевських була наліпка на пляшках зі 40 % горілкою, де писалося, що «єдиною горілкою порівнянної якості є вироблена фірмою «Pierre Smirnoff» у Росії». Львівська фабрика «Smirnoff» пропонувала серії подібних лейблів. Провідними продуктами фабрики Бачевських були горілки «Monopolowa» та «Perła» (до речі, у сучасному Львові великою популярністю користується місцева горілка «Перлова»).
Підприємство активно працювало та розвивало мережу аж до 1939 року, коли на початку другої світової війни фабрика була піддана бомбардуванню авіацією Люфтваффе, а решту обладнання та запасів розграбували більшовики. Доля останніх співвласників фабрики — Стефана та Адама Бачевських склалася трагічно. 1939 року обидвох Бачевських було заарештовано НКВС та 1940 року розстріляно разом з польськими офіцерами у Катині. У 1939—1941 роках тут розташувався львівський лікеро-горілчаний завод № 3, один із заводів горілчано-лікерного тресту.
Після 1945 року нащадки Юзефа Адама Бачевського відновили діяльність фабрики у Відні, яка виробляє алкогольні напої під брендом «J. A. Baczewski». 2011 року марка «J. A. Baczewski» повернулася на алкогольний ринок Польщі — зі спеціально для цієї оказії розробленими оригінальними (відмінними від тих, що йдуть на інші європейські ринки) пляшками у формі карафок та етикетками. 2015 року на вул. Шевській, 8 у Львові було відкрито «Ресторацію Бачевських».
По війні на території колишньої фабрики Бачевського у Львові створено спочатку львівський машинобудівний завод «Головпродмаш», що спеціалізувався на виробництві обладнання для харчової промисловості. 1965 року завод «Головпродмаш» реорганізовано у «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту». У 2018 році будівельна компанія «Ріел» викупила акції «Алмазінструменту» та земельну ділянку, на якій розташовувався завод. Таким чином, завод «Алмазінструмент» припинив своє існування. На території колишнього заводу, що на вул. Хмельницького, 116 планують збудувати новий житловий квартал з громадськими приміщеннями, садочком та паркінгом. Усі історично цінні будівлі на території колишнього заводу буде відреставровано.
Архітектура
У першій половині XIX століття за проєктом архітектора Фридерика Баумана в межах колишнього підміського села Знесіння був збудований палац Целецьких. Ймовірно, від того часу збереглися скульптури левів, що й нині розташовані по обидва боки вхідної брами. Згодом палац Целецьких придбав Леопольд Максиміліян Бачевський, куди переніс своє виробництво з Вибранівки. 1908 року архітектор Владислав Садловський у стилі раціонального модерну здійснив реконструкцію давнього палацу з добудовою нових корпусів фабрики. Реконструкція також торкнулася й вхідної брами фабрики.
Примітки
- Filip Kowalik (15 wrzesnia 2017). Czysta na salonach. J. A. Baczewski to legenda polskich wódek i… marketingu. forbes.pl (пол.). Forbes. Процитовано 19 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Енциклопедія Львова, 2007.
- Анастасія Пляцок. J. A. Baczewski — світовий бренд родом зі Львова. project129794.tilda.ws. Процитовано 19 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Проєкт «Львів непопсовий»: Фабрика Бачевського. haidamac.org.ua. 12 березня 2012. Процитовано 19 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Фірма Бачевських у Львові і розвиток лікеро-горілчаної промисловості в Галичині (1782—1939)… — С. 15.
- Лем, 2002.
- Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Ринок, 30 — колишня кам'яниця Реґульовська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 14 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Nicholas Ermochkine, Peter Iglikowski 40 Degrees East: An Anatomy of Vodka, Nova Publishers, 2004. — Р. 63. (англ.)
- Мрака І. Червона армія очима львів'ян восени 1939 р. // Український історичний журнал. — К., 2016. — № 1 (526). — січень—лютий. — С. 101. — ISSN 0130-5247.
- Проєкт «Міський медіаархів»: фабрика Ю.-А. Бачевського на Жовківській рогатці. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 19 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Катерина Родак (20 грудня 2019). Львівська мерія погодила будівництво житла на території «Алмазінструменту». zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 14 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 463. — .
Джерела
- Д. Ярісевич Бачевські // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ірина Котлобулатова. Бачевські // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 194—195. — .
- Наталія Ментрак-Руда (10 квітня 2018). Історія у пляшці горілки: Бачевський. culture.pl. Процитовано 19 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Фірма Бачевських у Львові і розвиток лікеро-горілчаної промисловості в Галичині (1782—1939) / М. Драк. — Л.:, 2004. — 37 с.
- Станіслав Лем. Високий Замок / переклад з польської Л. Андрієвської. — Львів : ЛА «Піраміда», 2002. — 164 с. — .
Посилання
- Ворота фабрики Бачевських під загрозою: виконком дав дозвіл на будівництво житлового комплексу. dilo.net.ua. Процитовано 14 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu A Bachevskij Fabrika gorilok rozolisiv ta likeriv pol J A Baczewski Fabryka wodek rozoli i likierow likero gorilchane pidpriyemstvo rodini Bachevskih Odne z najbilshih pidpriyemstv manufakturnogo tipu Galichini XIX XX stolit Yu A Bachevskij Fabrika gorilok rozolisiv ta likerivTipbiznesGaluzHarchova promislovistZasnovano1782Zakrittya likvidaciya 1939Shtab kvartiravul Zhovkivska 100 m LvivKlyuchovi osobiYuzef BachevskijProdukciyaalkogolni napoyimonopolowa at Fabrika Bachevskih u VikishovishiIstoriyaKolishnya fabrika J A Baczewski pri Zhovkivskij rogatci U 1782 roci yevrejskij pidpriyemec Lejba Bacheles u seli Vibranivka bilya Lvova zakladaye guralnyu yaka shvidko peretvoryuyetsya u velike pidpriyemstvo U 1810 roci vlasnikom fabriki staye onuk Lejbi Leopold Bachevskij yakij perenosit virobnictvo do sela Znesinnya na okolici Lvova Likvidaciya avstrijskoyu vladoyu obmezhen na pidpriyemnicku diyalnist dlya yevreyiv kotra isnuvala u polski chasi dala mozhlivist Leopoldu znachno rozshiriti vlasnu spravu Pislya jogo smerti u 1857 roci vlasnikami rodinnogo biznesu stali druzhina Leopolda Bachevskogo Debora ta jogo sini Yuzef Adam Arnold i German Bachevski Do smerti Debori u 1875 roci fabrika mala nazvu L M Bachevskij Majster ta Sini 1875 roku odnoosibnim vlasnikom firmi stav Yuzef Adam Bachevskij 1876 roku pidpriyemstvo Yuzefa Adama dosyagaye visokogo rivnya u virobnictvi likero gorilchanoyi produkciyi ta oderzhuye status Cisarsko korolivska privilejovana krajova fabrika z dozvolom vikoristannya v reklami ta na tari vlasnoyi produkciyi zobrazhennya avstrijskogo cisarskogo orla a sam Yuzef otrimuye pochesnij titul Postachalnik Cisarsko Korolivskogo Imperatorskogo dvoru Za kerivnictva Yuzefa Bachevskogo pidpriyemstvo modernizuyetsya vprovadzhuyutsya najsuchasnishe yak na toj chas obladnannya novi tehnologichni liniyi pridbani u Franciyi ta Niderlandah ta tehnologij Produkciya fabriki Bachevskih eksportuyetsya do Franciyi Britaniyi Italiyi ta Nimechchini Za fabrikoyu zakriplyuyetsya nazva Yu A Bachevskij Fabrika gorilok rozolisiv ta likeriv i torgova marka J A Baczewski Buduyetsya vlasnij spirtzavod Yuzef Bachevskij buv odnim iz pershih pidpriyemciv Centralnoyi Yevropi yakij provadiv masshtabnu marketingovu politiku Shobi jogo gorilki ta likeri vidriznyalisya vid inshih marok dostupnih yevropejcyam vin nakazav ves eksportnij alkogol prodavati v krishtalevih karafah zamist plyashok Z chasom vsi plyashki firmi buli zamineni na karafi Popilnichka z reklamoyu firmi Bachevskih mizhvoyennij period Produkciya otrimuye nizku vidznak ta nagorod zokrema na vistavkah u Vidni 1866 Amsterdami ta Altoni 1869 Moskvi 1872 Vidni i Londoni 1873 u Parizhi 1900 Paviljon fabriki J A Baczewski na Galickij krajovij vistavci 1894 roku U 1881 roci vid Golovnogo dvircya do fabriki Bachevskih proveli liniyu kinnogo tramvayu 1894 roku pid chas Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi zbudovanij u viglyadi karafi paviljon kompaniyi J A Baczewski buv viznachenij yak najcikavisha ekspoziciya ta viyavivsya najchastishe vidviduvanim Marketingova strategiya Ya A Bachevskogo takozh obijmala reklamu v presi u viglyadi listivok ta afish Reklamne ogoloshennya fabriki J A Baczewski 1912 Produkciya firmi otrimala zolotu medal na krajovij vistavci promislovoyi ta silskogospodarskoyi produkciyi v Buchachi 3 17 veresnya 1905 roku Vidomij polskij pismennik Stanislav Lem yakij viris u Lvovi osoblivo zahoplyuvavsya paviljonom Bachevskogo na Shidnih Torgah pro sho pishe u svoyemu avtobiografichnomu romani Visokij zamok Strijskij park mav plutanu topografiyu a she bagatonadijne susidstvo vistavkovogo terenu Shidnih Torgiv Uzimku ta vlitku nad nim panuvala vezha Bachevskogo chotirikutna vikladena zusibich batareyami kolorovih plyashok napovnenih yakoyus ridinoyu Mene strashenno cikavilo chi tam spravzhnij liker a chi lishe farbovana voda prote cogo ne znav nihto Ya zgaduyu Shidni Torgi Ya lyubiv hoditi na yihnyu teritoriyu koli tam bulo porozhno j bezlyudno Todi veliki paviljoni z brudnimi shibami viglyadali divno Osoblivim miscem dlya mene buv najdovshij napivokruglij paviljon yakij oblyamovuvav pivkolom paviljon Bachevskogo otoj vikladenij plyashkami z likerom Stavshi pid vezheyu Bachevskogo mozhna bulo rozbuditi prispanij misyac Varto bulo dovoli silno plesnuti v doloni yak misyac povtoryuvavsya chotiri p yat i navit shist raziv tak samo yak i kozhen viguk Prichim mizh timi shorazu slabshimi vidlunnyami zbigalo nezvichno bagato chasu Zdavalosya voni zavmirayut zi shoraz bilshimi trudnoshami dolitayuchi iz dedali bilshoyi vidstani Ya stoyav tam holodnimi dnyami pogidnoyi oseni pilno vsluhayuchis v agoniyu ostannih vidlun u nih bulo shos ditklive tayemniche j vodnochas nevimovno zhalisne Ya zvichajno znav u chomu polyagaye mehanizm vidobrazhennya zvukovoyi hvili prote ce ne malo nichogo spilnogo z vinyatkovim charom cogo miscya Kolishnya kam yanicya Regulovska na ploshi Rinok 30 u Lvovi nalezhala rodini Bachevskih Pislya smerti Yuzefa fabriku ocholyuyut jogo sini Genrik ta Leopold 1902 roku Genrik Bachevskij pridbav kam yanicyu na ploshi Rinok 30 Na pershomu poversi oblashtuvav firmovu kramnicyu rodinnoyi firmi Krim kramnici tut takozh mistivsya sklad gotovoyi produkciyi Na moment progoloshennya II Rechi Pospolitoyi kompaniya mala duzhe dobre renome i brati virishili j nadali prezentuvati firmu batkovim im yam zamist togo shobi zaminiti jogo na imena spadkoyemciv U mizhvoyennij period kompaniyeyu keruvav sin Leopolda Stefan Bachevskij Dlya zberezhennya cini ta yakosti produkciyi vin virishiv ne zbilshuvati obsyagiv virobnictva A dlya prosuvannya yiyi najdorozhchih marok pidpisav kontrakti z dvoma polskimi transatlantichnimi lajnerami Pilsudski ta Polonia Vin buv takozh pershim virobnikom alkogolyu chiyu produkciyu spozhivacham shodnya dostavlyali litakami u 1930 h rokah likeri Bachevskogo litaki dopravlyali do Parizhu Vidnya ta Pragi U cej chas alkogol firmi Bachevskih nalezhav do dvoh najpopulyarnishih eksportnih tovariv Polshi Jogo populyarnist bula takoyu sho u togochasnij polskij literaturi brend Baczewski vikoristovuvali yak sinonim do slova gorilka Asortiment fabriki vklyuchav hlibnu gorilku starku rozolis girki nastoyanki likeri nalivki rom Vsogo ponad 100 najmenuvan Cikavim prikladom marketingu Bachevskih bula nalipka na plyashkah zi 40 gorilkoyu de pisalosya sho yedinoyu gorilkoyu porivnyannoyi yakosti ye viroblena firmoyu Pierre Smirnoff u Rosiyi Lvivska fabrika Smirnoff proponuvala seriyi podibnih lejbliv Providnimi produktami fabriki Bachevskih buli gorilki Monopolowa ta Perla do rechi u suchasnomu Lvovi velikoyu populyarnistyu koristuyetsya misceva gorilka Perlova Produkciya fabriki originalnij vinyak 1939 roku Pidpriyemstvo aktivno pracyuvalo ta rozvivalo merezhu azh do 1939 roku koli na pochatku drugoyi svitovoyi vijni fabrika bula piddana bombarduvannyu aviaciyeyu Lyuftvaffe a reshtu obladnannya ta zapasiv rozgrabuvali bilshoviki Dolya ostannih spivvlasnikiv fabriki Stefana ta Adama Bachevskih sklalasya tragichno 1939 roku obidvoh Bachevskih bulo zaareshtovano NKVS ta 1940 roku rozstrilyano razom z polskimi oficerami u Katini U 1939 1941 rokah tut roztashuvavsya lvivskij likero gorilchanij zavod 3 odin iz zavodiv gorilchano likernogo trestu Pislya 1945 roku nashadki Yuzefa Adama Bachevskogo vidnovili diyalnist fabriki u Vidni yaka viroblyaye alkogolni napoyi pid brendom J A Baczewski 2011 roku marka J A Baczewski povernulasya na alkogolnij rinok Polshi zi specialno dlya ciyeyi okaziyi rozroblenimi originalnimi vidminnimi vid tih sho jdut na inshi yevropejski rinki plyashkami u formi karafok ta etiketkami 2015 roku na vul Shevskij 8 u Lvovi bulo vidkrito Restoraciyu Bachevskih Po vijni na teritoriyi kolishnoyi fabriki Bachevskogo u Lvovi stvoreno spochatku lvivskij mashinobudivnij zavod Golov prodmash sho specializuvavsya na virobnictvi obladnannya dlya harchovoyi promislovosti 1965 roku zavod Golov prodmash reorganizovano u Lvivskij zavod shtuchnih almaziv i almaznogo instrumentu U 2018 roci budivelna kompaniya Riel vikupila akciyi Almazinstrumentu ta zemelnu dilyanku na yakij roztashovuvavsya zavod Takim chinom zavod Almazinstrument pripiniv svoye isnuvannya Na teritoriyi kolishnogo zavodu sho na vul Hmelnickogo 116 planuyut zbuduvati novij zhitlovij kvartal z gromadskimi primishennyami sadochkom ta parkingom Usi istorichno cinni budivli na teritoriyi kolishnogo zavodu bude vidrestavrovano ArhitekturaU pershij polovini XIX stolittya za proyektom arhitektora Friderika Baumana v mezhah kolishnogo pidmiskogo sela Znesinnya buv zbudovanij palac Celeckih Jmovirno vid togo chasu zbereglisya skulpturi leviv sho j nini roztashovani po obidva boki vhidnoyi brami Zgodom palac Celeckih pridbav Leopold Maksimiliyan Bachevskij kudi perenis svoye virobnictvo z Vibranivki 1908 roku arhitektor Vladislav Sadlovskij u stili racionalnogo modernu zdijsniv rekonstrukciyu davnogo palacu z dobudovoyu novih korpusiv fabriki Rekonstrukciya takozh torknulasya j vhidnoyi brami fabriki PrimitkiFilip Kowalik 15 wrzesnia 2017 Czysta na salonach J A Baczewski to legenda polskich wodek i marketingu forbes pl pol Forbes Procitovano 19 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Enciklopediya Lvova 2007 Anastasiya Plyacok J A Baczewski svitovij brend rodom zi Lvova project129794 tilda ws Procitovano 19 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Proyekt Lviv nepopsovij Fabrika Bachevskogo haidamac org ua 12 bereznya 2012 Procitovano 19 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Firma Bachevskih u Lvovi i rozvitok likero gorilchanoyi promislovosti v Galichini 1782 1939 S 15 Lem 2002 Igor Somochkin Proyekt Interaktivnij Lviv pl Rinok 30 kolishnya kam yanicya Regulovska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 14 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Nicholas Ermochkine Peter Iglikowski 40 Degrees East An Anatomy of Vodka Nova Publishers 2004 R 63 angl Mraka I Chervona armiya ochima lviv yan voseni 1939 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2016 1 526 sichen lyutij S 101 ISSN 0130 5247 Proyekt Miskij mediaarhiv fabrika Yu A Bachevskogo na Zhovkivskij rogatci lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 19 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya G M Siromska R B Siromskij Lvivskij zavod shtuchnih almaziv i almaznogo instrumentu Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Katerina Rodak 20 grudnya 2019 Lvivska meriya pogodila budivnictvo zhitla na teritoriyi Almazinstrumentu zaxid net Zaxid net Procitovano 14 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 463 ISBN 978 966 7022 77 8 DzherelaD Yarisevich Bachevski Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Irina Kotlobulatova Bachevski Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 194 195 ISBN 978 966 7007 68 8 Nataliya Mentrak Ruda 10 kvitnya 2018 Istoriya u plyashci gorilki Bachevskij culture pl Procitovano 19 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Firma Bachevskih u Lvovi i rozvitok likero gorilchanoyi promislovosti v Galichini 1782 1939 M Drak L 2004 37 s Stanislav Lem Visokij Zamok pereklad z polskoyi L Andriyevskoyi Lviv LA Piramida 2002 164 s ISBN 966 7188 67 1 PosilannyaVorota fabriki Bachevskih pid zagrozoyu vikonkom dav dozvil na budivnictvo zhitlovogo kompleksu dilo net ua Procitovano 14 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya