Макасар, колишній Уджунґпанданґ (індонез. Kota Makassar) — місто в Індонезії, столиця провінції Південне Сулавесі. Найбільше місто в регіоні та п'ятий за величиною міський центр країни після Джакарти, Сурабая, Бандунґа й Медану. Розташоване у західній частині найпівденнішого півострова острова Сулавесі (Целебес), омиване Макасарською протокою. Більшість його мешканців складають буґійці (буґи, буґіси) — відгалуження малайського народу і близько споріднені з бургінезцями; далі йдуть корінні макасарці (макасари).
Макасар індонез. Makassar | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
5°09′42″ пд. ш. 119°26′10″ сх. д. / 5.161859889° пд. ш. 119.436164306° сх. д.Координати: 5°09′42″ пд. ш. 119°26′10″ сх. д. / 5.161859889° пд. ш. 119.436164306° сх. д. | ||||||||
Країна | Індонезія | |||||||
Регіон | Південне Сулавесі | |||||||
Столиця для | Південне Сулавесі (провінція Індонезії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 1607 | |||||||
Статус міста | місто | |||||||
Площа | 175,77 км² | |||||||
Населення | 1 338 663 (2010) | |||||||
Висота НРМ | 15 м м | |||||||
Назва мешканців | англ. Makassan | |||||||
Міста-побратими | Констанца, Самаринда | |||||||
Телефонний код | +62 411 | |||||||
Часовий пояс | UTC+8 | |||||||
Номери автомобілів | DD | |||||||
GeoNames | 1622785 | |||||||
OSM | ↑2388667 ·R (Південне Сулавесі) | |||||||
Міська влада | ||||||||
Вебсайт | makassar.go.id | |||||||
Мапа | ||||||||
Макасар Макасар (Індонезія) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Макасар у Вікісховищі |
За прибуття португальців 16 століття, Макасар вже був значним портом, у якому розташовувався центр султанату Гова. Згодом влаштовану тут португальську військово-морську базу завоювала Нідерландська Ост-Індійська компанія, які побудували 1607 року торговий пост і з часом, 1667 року, скинули владу султана. Макасар залишався важливим портом у Нідерландській Ост-Індії, обслуговуючи регіони Східної Індонезії, а макасарські рибалки плавали аж на південь до узбережжя Австралії. Короткого часу після індонезійської незалежності, між 1946 та 1949 роками, Макасар був столицею (індонез. Negara Indonesia Timur), підтримуваної нідерландцями, де також [en].
Площа міста становить 175,77 квадратних кілометрів, а станом на 2020 рік у п'ятнадцяти адміністративних районах Макасару проживало близько 1,424 мільйона осіб. Його офіційна столична територія, відома як Маммінасата, з додаванням ще тридцяти трьох районів сусідніх округів, займає площу 2 666,63 км², та згідно з переписом 2020 року в ній проживало близько 2 698 915 осіб. За даними Національного агентства з планування розвитку, Макасар є одним із , поряд з Меданом, Джакартою та Сурабая. За даними Банку Індонезії, Макасар посідає друге місце за вартістю [en] в Індонезії після [en]. Наразі в Макасарі спостерігається дуже швидке економічне зростання, що перевищує середні темпи зростання Індонезії.
Сьогодні Макасар — велике приємне місто, головною пам'яткою якого є Форт Роттердам. Неподалік знаходиться водоспад Бантимурунґ. Головними продуктами, що йдуть на експорт, є гума, кава, ротанг, копра. Культурний осередок — Університет Гасануддіна, заснований 1956 року; головний виш східної Індонезії. В місті діє аеропорт. Якісні дороги сполучають місто з внутрішніми частинами острова.
Назви й етимологія
Назва Макасару португальці писали як Macáçar протягом своєї присутності 17 століття. Нідерландці писали назву як Makasser, і Makassar за свого правління над містом як частиною Нідерландської Ост-Індії. Зі здобуттям незалежності після Другої світової війни індонезійці зберегли нідерландське написання Makassar з подвійною літерою s, незважаючи на те, що індонезійська мова не має [en]. 1 вересня 1971 року (і до 1999-го) місто було перейменовано відповідно до однієї з доколоніального назв міського форту Роттердам — Уджунґ-Панданґ (індонез. Jumpandang). Рішення було прийнято тоді, коли Макасар розширювався з його початкових 21 км², охоплюючи сусідні землі, аби приглушити етнічний відтінок назви. Назва Уджунґ-Панданґ залишалася непоширеною серед місцевих жителів, і 13 жовтня 1999 назва повернулася до Макасар за президента Б. Ю. Хабібі, який сам був уродженцем Південного Сулавесі.
Місцевою місто відоме як Манґкасара́, записуване ᨆᨀᨔᨑ письмом лонтара, що традиційно використовується для написання макасарської, а також буґійського говору, яким також широко говорять у місті.
Управління
Виконавчим головою міста є мер, який обирається прямим голосуванням на п'ять років. Мерові допомагає заступник міського голови, який також є виборним посадовцем. У місті діють законодавчі збори, члени яких також обираються строком на п'ять років.
Адміністративні райони
Місто Макасар поділено на 15 адміністративних районів (кекаматан, kecamatan) і 153 міських селища (келурахан, kelurahan). Райони перераховано нижче із зазначенням їхніх площ і населення за даними перепису 2010 та 2020 років. У таблиці також зазначено кількість адміністративних селищ (келурахан) у кожному районі.
Назва | Площа, км² | Населення Перепис 2010 року | Населення Перепис 2020 року | Кількість келураханів |
---|---|---|---|---|
Марісо | 1.82 | 56,313 | 57,426 | 9 |
Мамаджанґ | 2.25 | 59,133 | 56,049 | 13 |
Тамалате | 20.21 | 169,890 | 180,824 | 11 |
Раппочіні | 9.23 | 151,357 | 144,587 | 11 |
Макассар (округ) | 2.52 | 81,901 | 82,067 | 14 |
Уджунґ Панданґ | 2.63 | 27,206 | 24,526 | 10 |
Ваджо | 1.99 | 29,670 | 29,972 | 8 |
Бонтоала | 2.10 | 54,268 | 54,996 | 12 |
Уджунґ Танах | 4.40 | 46,771 | 35,789 | 9 |
Острови Санґкарранґ | 1.54 | (а) | 14,125 | 3 |
Талло | 5.83 | 133,815 | 144,977 | 15 |
Панаккуканґ | 17.05 | 141,524 | 139,590 | 11 |
Манґґала | 24.14 | 117,303 | 146,724 | 9 |
Бірінґканая | 48.22 | 167,843 | 209,048 | 11 |
Тамаланреа | 31.84 | 101,669 | 103,770 | 8 |
Загалом | 175.77 | 1,338,663 | 1,423,877 | 153 |
Примітка (а): Населення району островів Санґкарранґ 2010 року включено в дані по району Уджунґ Танах, з якого його потім виокремили.
Демографія
Макассар — багатоетнічне місто, населене переважно буґісами і макасарами. Решту складають , мандари, , китайці та яванці. Поточне населення станом на 2020 рік становило приблизно 1,424 мільйона осіб, а у столичній зоні – 2,7 мільйона осіб.
Рік | 1971 | 1980 | 1990 | 2000 | 2010 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|
Всього населення | 434,766 | 708,465 | 944,372 | 1,130,384 | 1,338,663 | 1,423,877 |
Освіта
2007 року міська влада почала вимагати, щоб усі спідниці школярок були нижчі за коліна.
Див. також
Примітки
- Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- (англ.) Anthony Jukes, A Grammar of Makasar: A Language of South Sulawesi, Indonesia. Brill, 2019. p. xviv. [ 28 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
- Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
- (індонез.) . BPS. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 серпня 2019.
- (англ.) Warburton, Eve (January–March 2007). (вид. 89). . Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 червня 2017.
Джерела
- Британська енциклопедія [ 19 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання
- Уюнґ-Панданґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Туристичний путівник по Макасару від Wikivoyage
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makasar kolishnij Udzhungpandang indonez Kota Makassar misto v Indoneziyi stolicya provinciyi Pivdenne Sulavesi Najbilshe misto v regioni ta p yatij za velichinoyu miskij centr krayini pislya Dzhakarti Surabaya Bandunga j Medanu Roztashovane u zahidnij chastini najpivdennishogo pivostrova ostrova Sulavesi Celebes omivane Makasarskoyu protokoyu Bilshist jogo meshkanciv skladayut bugijci bugi bugisi vidgaluzhennya malajskogo narodu i blizko sporidneni z burginezcyami dali jdut korinni makasarci makasari Makasar indonez Makassargerb praporOsnovni dani5 09 42 pd sh 119 26 10 sh d 5 161859889 pd sh 119 436164306 sh d 5 161859889 119 436164306 Koordinati 5 09 42 pd sh 119 26 10 sh d 5 161859889 pd sh 119 436164306 sh d 5 161859889 119 436164306Krayina IndoneziyaRegion Pivdenne SulavesiStolicya dlya Pivdenne Sulavesi provinciya Indoneziyi Mezhuye z susidni nas punktid d d Podil d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 Zasnovano 1607Status mista mistoPlosha 175 77 km Naselennya 1 338 663 2010 Visota NRM 15 m mNazva meshkanciv angl MakassanMista pobratimi Konstanca SamarindaTelefonnij kod 62 411Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv DDGeoNames 1622785OSM 2388667 R Pivdenne Sulavesi Miska vladaVebsajt makassar go idMapaMakasarMakasar Indoneziya Makasar u VikishovishiZatoka Tadzhung Bunga Makasar Bank Lippo v Makasari Za pributtya portugalciv 16 stolittya Makasar vzhe buv znachnim portom u yakomu roztashovuvavsya centr sultanatu Gova Zgodom vlashtovanu tut portugalsku vijskovo morsku bazu zavoyuvala Niderlandska Ost Indijska kompaniya yaki pobuduvali 1607 roku torgovij post i z chasom 1667 roku skinuli vladu sultana Makasar zalishavsya vazhlivim portom u Niderlandskij Ost Indiyi obslugovuyuchi regioni Shidnoyi Indoneziyi a makasarski ribalki plavali azh na pivden do uzberezhzhya Avstraliyi Korotkogo chasu pislya indonezijskoyi nezalezhnosti mizh 1946 ta 1949 rokami Makasar buv stoliceyu indonez Negara Indonesia Timur pidtrimuvanoyi niderlandcyami de takozh en Plosha mista stanovit 175 77 kvadratnih kilometriv a stanom na 2020 rik u p yatnadcyati administrativnih rajonah Makasaru prozhivalo blizko 1 424 miljona osib Jogo oficijna stolichna teritoriya vidoma yak Mamminasata z dodavannyam she tridcyati troh rajoniv susidnih okrugiv zajmaye ploshu 2 666 63 km ta zgidno z perepisom 2020 roku v nij prozhivalo blizko 2 698 915 osib Za danimi Nacionalnogo agentstva z planuvannya rozvitku Makasar ye odnim iz poryad z Medanom Dzhakartoyu ta Surabaya Za danimi Banku Indoneziyi Makasar posidaye druge misce za vartistyu en v Indoneziyi pislya en Narazi v Makasari sposterigayetsya duzhe shvidke ekonomichne zrostannya sho perevishuye seredni tempi zrostannya Indoneziyi Sogodni Makasar velike priyemne misto golovnoyu pam yatkoyu yakogo ye Fort Rotterdam Nepodalik znahoditsya vodospad Bantimurung Golovnimi produktami sho jdut na eksport ye guma kava rotang kopra Kulturnij oseredok Universitet Gasanuddina zasnovanij 1956 roku golovnij vish shidnoyi Indoneziyi V misti diye aeroport Yakisni dorogi spoluchayut misto z vnutrishnimi chastinami ostrova Nazvi j etimologiyaNazva Makasaru portugalci pisali yak Macacar protyagom svoyeyi prisutnosti 17 stolittya Niderlandci pisali nazvu yak Makasser i Makassar za svogo pravlinnya nad mistom yak chastinoyu Niderlandskoyi Ost Indiyi Zi zdobuttyam nezalezhnosti pislya Drugoyi svitovoyi vijni indonezijci zberegli niderlandske napisannya Makassar z podvijnoyu literoyu s nezvazhayuchi na te sho indonezijska mova ne maye en 1 veresnya 1971 roku i do 1999 go misto bulo perejmenovano vidpovidno do odniyeyi z dokolonialnogo nazv miskogo fortu Rotterdam Udzhung Pandang indonez Jumpandang Rishennya bulo prijnyato todi koli Makasar rozshiryuvavsya z jogo pochatkovih 21 km ohoplyuyuchi susidni zemli abi priglushiti etnichnij vidtinok nazvi Nazva Udzhung Pandang zalishalasya neposhirenoyu sered miscevih zhiteliv i 13 zhovtnya 1999 nazva povernulasya do Makasar za prezidenta B Yu Habibi yakij sam buv urodzhencem Pivdennogo Sulavesi Miscevoyu misto vidome yak Mangkasara zapisuvane ᨆᨀᨔᨑ pismom lontara sho tradicijno vikoristovuyetsya dlya napisannya makasarskoyi a takozh bugijskogo govoru yakim takozh shiroko govoryat u misti UpravlinnyaVikonavchim golovoyu mista ye mer yakij obirayetsya pryamim golosuvannyam na p yat rokiv Merovi dopomagaye zastupnik miskogo golovi yakij takozh ye vibornim posadovcem U misti diyut zakonodavchi zbori chleni yakih takozh obirayutsya strokom na p yat rokiv Administrativni rajoniMisto Makasar podileno na 15 administrativnih rajoniv kekamatan kecamatan i 153 miskih selisha kelurahan kelurahan Rajoni pererahovano nizhche iz zaznachennyam yihnih plosh i naselennya za danimi perepisu 2010 ta 2020 rokiv U tablici takozh zaznacheno kilkist administrativnih selish kelurahan u kozhnomu rajoni Nazva Plosha km Naselennya Perepis 2010 roku Naselennya Perepis 2020 roku Kilkist kelurahanivMariso 1 82 56 313 57 426 9Mamadzhang 2 25 59 133 56 049 13Tamalate 20 21 169 890 180 824 11Rappochini 9 23 151 357 144 587 11Makassar okrug 2 52 81 901 82 067 14Udzhung Pandang 2 63 27 206 24 526 10Vadzho 1 99 29 670 29 972 8Bontoala 2 10 54 268 54 996 12Udzhung Tanah 4 40 46 771 35 789 9Ostrovi Sangkarrang 1 54 a 14 125 3Tallo 5 83 133 815 144 977 15Panakkukang 17 05 141 524 139 590 11Manggala 24 14 117 303 146 724 9Biringkanaya 48 22 167 843 209 048 11Tamalanrea 31 84 101 669 103 770 8Zagalom 175 77 1 338 663 1 423 877 153 Primitka a Naselennya rajonu ostroviv Sangkarrang 2010 roku vklyucheno v dani po rajonu Udzhung Tanah z yakogo jogo potim viokremili DemografiyaReligiya v Makasari 2010 Magometanstvo 87 19 Protestantstvo 8 17 Katolictvo 2 82 Buddizm 1 26 Induyizm 0 14 Konfucianstvo ta inshe 0 42 Makassar bagatoetnichne misto naselene perevazhno bugisami i makasarami Reshtu skladayut mandari kitajci ta yavanci Potochne naselennya stanom na 2020 rik stanovilo priblizno 1 424 miljona osib a u stolichnij zoni 2 7 miljona osib Rik 1971 1980 1990 2000 2010 2020Vsogo naselennya 434 766 708 465 944 372 1 130 384 1 338 663 1 423 877Osvita2007 roku miska vlada pochala vimagati shob usi spidnici shkolyarok buli nizhchi za kolina Div takozhAntimakasar Arhidiyeceziya MakasaraPrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 angl Anthony Jukes A Grammar of Makasar A Language of South Sulawesi Indonesia Brill 2019 p xviv 28 travnya 2022 u Wayback Machine ISBN 9789004412668 Biro Pusat Statistik Jakarta 2011 Badan Pusat Statistik Jakarta 2021 indonez BPS Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2019 angl Warburton Eve January March 2007 vid 89 Arhiv originalu za 9 bereznya 2022 Procitovano 20 chervnya 2017 DzherelaBritanska enciklopediya 19 grudnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaMakasar u sestrinskih VikiproyektahFajli u Vikishovishi Uyung Pandang Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Turistichnij putivnik po Makasaru vid Wikivoyage Ce nezavershena stattya z geografiyi Indoneziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi