Султанат Гова держава на півдні Сулавесі яка прийшла на зміну раджанапату З початку XVII ст султанат вів війни з голланд

Султанат Гова — держава на півдні Сулавесі, яка прийшла на зміну раджанапату . З початку XVII ст. султанат вів війни з голландськими колонізаторами, які 1672 року здобули перемогу. Втім лише внаслідок війни 1904—1911 років голландцям вдалося встановити протекторат над Говою. Офіційно султанат ліквідовано у 1945 році з утворенням республіки Індонезія. У європейців відоме як королівство Макасар.

ᨅᨈᨙᨔᨒᨄ
Султанат Гова

1605 – 1906

Прапор

Столиця

Мови

Релігії

сунізм

Форма правління

монархія

султан

Історія

- Засновано

1605

- Ліквідовано

1906

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Султанат Гова

Історія

З початку XIV ст. на південному заході острова Сулавесі утворилося 2 вождіства (раджанапати) Таллок і Гова, що вели тривалі війні між собою та сусідами. 1365 року їх згадано як васалів імперії Маджапагіт. У 1540-х роках Гова і Таллок об'єдналися в єдину державу.

1605 року раджа Караенг Матовая Тумаменага Рі Агаманна прийняв іслам, змінивши своє ім'я на та прийнявши титул султана. З цього часу починається історія султаната Гова. З 1607 року активно проводив ісламізацію. Водночас залучав до портів іноземних торгівців, сприяючи посередницькій та міновій торгівлі. Спочатку налагодив стосунки з португальцями, згодом голландцями. 1613 року надав право англійцям звести в Макасарі власну факторію. Водночас велися іспішнівійни проти бусіських держав Сулавесі: в 1609 році переможено Соппенг, 1610 року — , 1611 року — Боне.

Поступово наміри голландців панувати на Сулавесі та Моллукських островах призвели до конфлікту з султанатом, який також прагнув підкорити південний і центральний Сулавесі. Сутички велися з 1615 року. Вона тривала у 1666—1669 роках і отримала назву макасарської. На боці голландців виступив давній ворог султанату Гова — .

1673 року за умовами мирної угоди голландці отримали величезну контрибуцію і право на порт Сомба Опу (його було зруйновано), де звели факторію і форт (отримав назву Роттердам). Поступово навколо них виникло нове місто, відоме наразі як Макасар. В свою чергу султанат Гова поринув у політичну кризу, з якої зміг вийти лише у 1710-х роках. Разом з тим постійно посилювався політичний і економічний вплив голландців.

1904 року керівництво Нідерландської Ост-Індії почалася наступ на держави сулавесі, намагаючисьїх повністю підкорити. 1906 року внаслідок поразки султанат Гова втратив незалежність й був перетворений на одне з регенств. 1936 року відновлено статус султаната, але без значної влади. 1960 року після утворення республіки Індонезія султанат офіційно ліквідовано і перетворено на регентство 2-го ступеню Гова.

Устрій

На чолі стояв султан, що спирався на родичі та знать. Частину знатних титулів було збереженоз часів існування раджанапату Гова-Таллок. Шляхта мало право на особисте ім'я та ім'я даен (прізвище). В свою чергу шляхта поділялася на вищу (анак тікно) й нижчу (анак церак). Вища шляхта отримувала титул караенг (на кшталт володар або пан) з додаванням назви власного володіння. Головний радник султана був караенгом Тумабікарабутти. Простолюдини називалися ата й були обмежені в правах.

Інував своєрідний уряд тумайлаланг, що спочатку складався з 3 міністрів. На чолі стояв старший тумайлаланг (тоа), що займався фінансами і зовнішніми спрвкаамми, іншіми справами керував молодший тулайлаланг (лоло)

Султани

(1605—1639)
(1639—1653)
Гасануддін (1653—1669)
(1669—1674)
(1674—1677)
(1677—1709)
(1709—1711)
(1711—1735)
(1735—1742)
(1742—1753)
(1753—1767)
(1767—1769)
(1770—1778)
(1778—1810)
(1810—1825)
(1825—1826)
(1826—1893)
(1893—1895)
(1895—1906)
регентство Нідерландської Ост-Індії
(1936—1946)
(1946—1960)

Економіка

Основу становили рибальство і торгівля. В значній кількості вирощували і експортували рис. Місцеві жителі були відомими в регіоні суднобудівникам, зводили судна (двощогловий вітрильник) і ломбо.

Джерела

Hefner, Robert W.; Horvatich, Patricia (1997). Robert W. Hefner; Patricia Horvatich (eds.). Islam in an Era of Nation-States: Politics and Religious Renewal in Muslim Southeast Asia. University of Hawaii Press. .
Cummings, William (2002). Making Blood White: Historical Transformations in Early Modern Makassar. University of Hawai'i Press. .
Jürgen G. Nagel: Der Schlüssel zu den Molukken — Makassar und die Handelsstrukturen des Malaiischen Archipels im 17. und 18. Jahrhundert — eine exemplarische Studie. Verlag Dr. Kovač, Hamburg 2003,
Esteban, Ivie Carbon (2010). The Narrative of War in Makassar: Its Ambiguities and Contradictions. Sari — International Journal of the Malay World and Civilisation.
Watson, Noelle (2012). Asia and Oceania: International Dictionary of Historic Places. Routledge. p. 900. .