Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Візит до Мінотавра» (рос. Визит к Минотавру) — радянський детективний 5-серійний мінісеріал режисера Ельдора Уразбаєва, знятий 1987 року за мотивами [RU]братів Вайнерів.
| Візит до Мінотавра | |
|---|---|
| рос. Визит к Минотавру | |
 | |
| Жанр | детектив пригоди |
| Режисер | Ельдор Уразбаєв |
| Сценарист | Вайнер Аркадій Олександрович Вайнер Георгій Олександрович |
| У головних ролях | Сергій Шакуров Анна Каменкова Ростислав Плятт Олександр Філіпенко Валентин Нікулін Лев Борисов |
| Оператор | d |
| Композитор | Артем'єв Едуард Миколайович |
| Художник | |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Максима Горького |
| Тривалість | 350 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1987 |
| IMDb | ID 0092477 |
Літературне джерело і фільм
У 1968 скоєно реальну крадіжку у квартирі відомого скрипаля Давида Ойстраха. На щастя, малосвідомі крадії забрали тоді лише побутові речі, й не взяли коштовні скрипки, що мали значно більшу вартість. Брати Вайнери відштовхнулися від реальної події й створили у 1972 роман-детектив, де вивели, навпаки, досить свідомого крадія, що поцупив найдорожче у квартирі музиканта.
До створення сценарію залучили авторів роману. Пройшло майже 20 років з моменту написання книги, тому фільму судилися зміни та доповнення. Сценаристи пішли на них заради більшої виразності сцен, повнішого розкриття характеру персонажів, їхньої психології й мотивів дій, як зло-, так і доброчинних.
Премьера відбулась 9 листопада 1987 року, напередодні Дня миліції.
 | «Дами та священники поклоняються геніям, бо десниця їх освячена Господом» |  |
— Автограф на фото Королеви Бельгії Елизавети із квартири Полякова, вірогідно особистий подарунок та комплімент таланту | ||
Дві сюжетні лінії
| | У кожній людині глибоко запрятаний свій власний маленький або великий Мінотавр. Костний, лінивий, ненажерливий, жадібний... Та не дай Боже піддатися йому — він неодмінно зжере свого власника. А от Лев Іосифович [скрипаль, власник скрипки] його переміг. | |
— аспірантка Консерваторії про свого викладача, 1 серія | ||
У фільмі відсутній Мінотавр як герой, він лише виникає в монологах персонажів як уособлення заздрості, чванливості та всього найгіршого, що здатне виїдати людину зсередини. Нема й лабіринту. Але слідчим мимоволі прийдеться блукати лабіринтами людських душ, аби зрозуміти причини злочину і віднайти унікальний музичний інструмент — скрипку «Санта Марія»[1], майстра Антоніо Страдіварі, учня Ніколо Аматі.
| | Дві основні заповіді — запам'ятовувати та записувати докладно, та друга — не вступати в дискусії... Я Вас старше не тільки по посаді... і все одно багато чого не знаю. Тому коли мене вчать — я вчусь, а не ображаюсь, по крайній мірі стараюсь... По-моему, це єдина прийнятна програма для розумної людини... | |
— діалог слідчого Тихонова з помічницею, 1 серія | ||
Кінострічка має дві сюжетні лінії: одна — детектив кінця 1980-х років, періоду кризи СРСР; друга — провінційна Італія 17 століття і майстри скрипок. Пограбована квартира відомого музиканта стала приводом для розслідування, адже йшлося про крадіжку надзвичайно коштовної речі — скрипки Страдіварі. Роль старого і мудрого, як філософ Сократ, майстра, Ніколо Аматі, доручили актору Ростиславові Плятту. Адже уславлений італійський майстер якраз навчався в Ніколо Аматі, але узяв від вчителя не тільки відданість своєму ремеслу, а й потяг до довершеності. Своєрідним кредо стають слова старого Аматі, звернуті до Страдіварі, і ще більше до глядача:
| | Скрипки не «роблять»! Роблять бочки й лавки. А скрипки — як хліб, виноград і дітей — народжують і вирощують. | |
— Аматі навчає Страдіварі | ||
Багато чого з біографії Страдіварі не збережено. Це дало змогу авторам фільму окреслити головні події життя людини взагалі — навчання, одруження, стосунки в родині, конфлікти батьків і дітей, подяка вчителям, але акценти розставлені інакше, ніж в біографії. Радянські обмеження й утиски цензури не дозволили робити зйомки в Кремоні. Замість неї натурними декораціями став бароковий [RU] у Вільнюсі (Литва).
Людські долі по різному відбиваються в стрічці. Це стосується як персонажів XVII, так і XX століть. Аматі не знатиме злиднів і помре уславленим майстром. Самовідданість Страдіварі дасть змогу створити унікальні інструменти, розбагатіти, але втратити синів, які оберуть шляхи работоргівлі чи церковного фанатизму.
Музичне виховання і служіння музиці теж не всіх виведе на праведний шлях. І ми побачимо різних колишніх учнів музичного вишу — від віртуоза скрипаля до злодійських бешкетників, здатних зрадити себе, своїх учителів, дійти до саморуйнування й духовної кризи.
Мінотавр — Заздрість як двигун людських вчинків
Фільм мав декілька характерних персонажів, двигуном вчинків яких слугувала заздрість. Заздрісником Страдіварі виведено майстра Андреа Гварнері, що стане п'яницею. На достовірність художнього образа Гварнері грає й діалог зі своїм учнем. Той зауважує непослідовність скарг Андреа на Страдіварі й протиріччя в доказах. П'яному Гварнері дістане совісті визнати, що часто кричить не він сам, а випите вино, яке і спонукає скарги, нелогічні докори, ганебну поведінку.
Заздрість залишилася майже головним двигуном вчинків Іконнікова. Приховане змагання з Поляковим приведе Іконнікова до нападу заздрості до приятеля, який виграв конкурс, і зламає його музичну кар'єру вщент. Нездатність досягти висот в мистецтві і нездатність приборкати заздрість скалічить душу Іконнікова, що присвятить життя праці зі зміями, а потім доведе до духовної та фізичної смерті.
Своєрідну заздрість відчуває й злочинний Білаш до слідчого Тихонова, які майже рівні в могутності розуму. Але різнонаправлені вектори цієї розумності спонукають Тихонова охороняти мистецьке надбання (унікальну скрипку), а Білаша — викрасти її, плюндруючи й справедливість, і законність, і професійну гідність музиканта і громадянина.
У ролях
- Сергій Шакуров — слідчий Тихонов Станіслав Павлович, також — Антоніо Страдіварі
- Ростислав Плятт — майстер Ніколо Аматі
- Валентин Нікулін — Андреа Гварнері, засновник династії скрипкових майстрів Гварнері, учень Аматі
- — Джузеппе Гварнері, найвидатніший представник родини, прозваний за свій талант «дель Джезу» («від Ісуса»), духовний наступник Страдіварі
- Марина Левтова — перша дружина Страдіварі
- Володимир Самойлов — Уваров Володимир Іванович, прокурор
- Анна Каменкова — Лаврова Олена Сергіївна, помічниця Тихонова
- Олександр Філіпенко — Білаш Григорій Петрович, настройщик роялів
- Валентин Гафт — Іконніков Павло Петрович, співробітник серпентарія, бувший скрипаль
- Ніна Меньшикова — колишня дружина Іконнікова
- Наталя Арінбасарова — Марина Колеснікова, музикознавець
- Михайло Пуговкін — Мельник Степан Андрійович, майстер по інструментам злодіїв
- Юрій Мороз — Паоло, старший син Страдіварі
- Андрій Дубовський — син Страдіварі, майбутній єзуїт
- Юрій Катін-Ярцев — Трубіцин Микола Геогійович, скрипаль — вчитель Білаша
- Борис Сморчков — Силкін (в титрах В. Сморчков)
- Олександр Яковлєв — Яків Хрест, кримінальник
- Ніна Шацька — Алла Георгіївна, лікар-нарколог
- Лев Борисов — сусід Полякових, алкозалежний слюсар
Знімальна група
- Автори сценарію — письменники Вайнер Аркадій Олександрович та Вайнер Георгій Олександрович
- Режисер — Ельдор Уразбаєв
- Оператор — Олександр Рибін
- Композитор — Едуард Артем'єв
- Художник-постановник —
Відмінності від роману
У фільмі показана погоня за злочинцем (в книзі її не було), інакше звали закордонного покупця вкраденого інструмента.
Див. також
- «Нічний візит» — художній детективний фільм 1974 року кіностудії «Грузія-фільм», знятий за романом братів Вайнерів «Візит до Мінотавра».
- Гварне́рі — одна із трьох (поруч зі Страдіварі та Аматі) найвідоміших родин італійських майстрів струнних інструментів XVII—XVIII ст. із міста Кремони.
- «Вхід до лабіринту» —п'ятисерійний радянський детективний фільм 1989 року, за романом братів Вайнерів «Ліки проти страху»
Примітки
- російською: «Дамы и монахи поклоняются гениям, ибо десница их осенена Господом.»
- російською: «В каждом человеке глубоко запрятан свой собственный маленький или большой Минотавр. Костный, ленивый, прожорливый, жадный... И не дай Бог поддатся ему — он непременно сожрет своего хозяина. А вот Лев Иосифович его победил.»
- Очевидна аналогія на Заповіді Ісуса Христа, як і багато інших цитат у фільмі.
«Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.» (Мт 22:37-40) - російською: «Две основные заповеди — запоминать и записывать подробно, и второе — не вступать в дискуссии. Я Вас старше не только по должности... и все равно много чего не знаю. Поэтому когда меня учат — я учусь, а не обижаюсь, по крайней мере стараюсь... По-моему, это единственная приемлимая программа для умного человека.»
- російською: Скрипки не «делают»! Делают бочки и скамейки. А скрипки, как хлеб, виноград и детей — рождают и выращивают.
Посилання
- «Візит до Мінотавра» на сайті IMDb.com [ 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Информация о фильме на сайте kino-teatr.ru [ 26 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizit do Minotavra ros Vizit k Minotavru radyanskij detektivnij 5 serijnij miniserial rezhisera Eldora Urazbayeva znyatij 1987 roku za motivami RU brativ Vajneriv Vizit do Minotavraros Vizit k MinotavruZhanrdetektiv prigodiRezhiserEldor UrazbayevScenaristVajner Arkadij Oleksandrovich Vajner Georgij OleksandrovichU golovnih rolyahSergij Shakurov Anna Kamenkova Rostislav Plyatt Oleksandr Filipenko Valentin Nikulin Lev BorisovOperatordKompozitorArtem yev Eduard MikolajovichHudozhnikKinokompaniyaKinostudiya imeni Maksima GorkogoTrivalist350 hv MovarosijskaKrayina SRSRRik1987IMDbID 0092477Literaturne dzherelo i filmU 1968 skoyeno realnu kradizhku u kvartiri vidomogo skripalya Davida Ojstraha Na shastya malosvidomi kradiyi zabrali todi lishe pobutovi rechi j ne vzyali koshtovni skripki sho mali znachno bilshu vartist Brati Vajneri vidshtovhnulisya vid realnoyi podiyi j stvorili u 1972 roman detektiv de viveli navpaki dosit svidomogo kradiya sho pocupiv najdorozhche u kvartiri muzikanta Do stvorennya scenariyu zaluchili avtoriv romanu Projshlo majzhe 20 rokiv z momentu napisannya knigi tomu filmu sudilisya zmini ta dopovnennya Scenaristi pishli na nih zaradi bilshoyi viraznosti scen povnishogo rozkrittya harakteru personazhiv yihnoyi psihologiyi j motiviv dij yak zlo tak i dobrochinnih Premera vidbulas 9 listopada 1987 roku naperedodni Dnya miliciyi Dami ta svyashenniki poklonyayutsya geniyam bo desnicya yih osvyachena Gospodom Avtograf na foto Korolevi Belgiyi Elizaveti iz kvartiri Polyakova virogidno osobistij podarunok ta kompliment talantuDvi syuzhetni liniyiU kozhnij lyudini gliboko zapryatanij svij vlasnij malenkij abo velikij Minotavr Kostnij linivij nenazherlivij zhadibnij Ta ne daj Bozhe piddatisya jomu vin neodminno zzhere svogo vlasnika A ot Lev Iosifovich skripal vlasnik skripki jogo peremig aspirantka Konservatoriyi pro svogo vikladacha 1 seriya U filmi vidsutnij Minotavr yak geroj vin lishe vinikaye v monologah personazhiv yak uosoblennya zazdrosti chvanlivosti ta vsogo najgirshogo sho zdatne viyidati lyudinu zseredini Nema j labirintu Ale slidchim mimovoli prijdetsya blukati labirintami lyudskih dush abi zrozumiti prichini zlochinu i vidnajti unikalnij muzichnij instrument skripku Santa Mariya 1 majstra Antonio Stradivari uchnya Nikolo Amati Dvi osnovni zapovidi zapam yatovuvati ta zapisuvati dokladno ta druga ne vstupati v diskusiyi Ya Vas starshe ne tilki po posadi i vse odno bagato chogo ne znayu Tomu koli mene vchat ya vchus a ne obrazhayus po krajnij miri starayus Po moemu ce yedina prijnyatna programa dlya rozumnoyi lyudini dialog slidchogo Tihonova z pomichniceyu 1 seriya Kinostrichka maye dvi syuzhetni liniyi odna detektiv kincya 1980 h rokiv periodu krizi SRSR druga provincijna Italiya 17 stolittya i majstri skripok Pograbovana kvartira vidomogo muzikanta stala privodom dlya rozsliduvannya adzhe jshlosya pro kradizhku nadzvichajno koshtovnoyi rechi skripki Stradivari Rol starogo i mudrogo yak filosof Sokrat majstra Nikolo Amati doruchili aktoru Rostislavovi Plyattu Adzhe uslavlenij italijskij majster yakraz navchavsya v Nikolo Amati ale uzyav vid vchitelya ne tilki viddanist svoyemu remeslu a j potyag do dovershenosti Svoyeridnim kredo stayut slova starogo Amati zvernuti do Stradivari i she bilshe do glyadacha Skripki ne roblyat Roblyat bochki j lavki A skripki yak hlib vinograd i ditej narodzhuyut i viroshuyut Amati navchaye Stradivari Bagato chogo z biografiyi Stradivari ne zberezheno Ce dalo zmogu avtoram filmu okresliti golovni podiyi zhittya lyudini vzagali navchannya odruzhennya stosunki v rodini konflikti batkiv i ditej podyaka vchitelyam ale akcenti rozstavleni inakshe nizh v biografiyi Radyanski obmezhennya j utiski cenzuri ne dozvolili robiti zjomki v Kremoni Zamist neyi naturnimi dekoraciyami stav barokovij RU u Vilnyusi Litva Lyudski doli po riznomu vidbivayutsya v strichci Ce stosuyetsya yak personazhiv XVII tak i XX stolit Amati ne znatime zlidniv i pomre uslavlenim majstrom Samoviddanist Stradivari dast zmogu stvoriti unikalni instrumenti rozbagatiti ale vtratiti siniv yaki oberut shlyahi rabotorgivli chi cerkovnogo fanatizmu Muzichne vihovannya i sluzhinnya muzici tezh ne vsih vivede na pravednij shlyah I mi pobachimo riznih kolishnih uchniv muzichnogo vishu vid virtuoza skripalya do zlodijskih beshketnikiv zdatnih zraditi sebe svoyih uchiteliv dijti do samorujnuvannya j duhovnoyi krizi Minotavr Zazdrist yak dvigun lyudskih vchinkivFilm mav dekilka harakternih personazhiv dvigunom vchinkiv yakih sluguvala zazdrist Zazdrisnikom Stradivari vivedeno majstra Andrea Gvarneri sho stane p yaniceyu Na dostovirnist hudozhnogo obraza Gvarneri graye j dialog zi svoyim uchnem Toj zauvazhuye neposlidovnist skarg Andrea na Stradivari j protirichchya v dokazah P yanomu Gvarneri distane sovisti viznati sho chasto krichit ne vin sam a vipite vino yake i sponukaye skargi nelogichni dokori ganebnu povedinku Zazdrist zalishilasya majzhe golovnim dvigunom vchinkiv Ikonnikova Prihovane zmagannya z Polyakovim privede Ikonnikova do napadu zazdrosti do priyatelya yakij vigrav konkurs i zlamaye jogo muzichnu kar yeru vshent Nezdatnist dosyagti visot v mistectvi i nezdatnist priborkati zazdrist skalichit dushu Ikonnikova sho prisvyatit zhittya praci zi zmiyami a potim dovede do duhovnoyi ta fizichnoyi smerti Svoyeridnu zazdrist vidchuvaye j zlochinnij Bilash do slidchogo Tihonova yaki majzhe rivni v mogutnosti rozumu Ale riznonapravleni vektori ciyeyi rozumnosti sponukayut Tihonova ohoronyati mistecke nadbannya unikalnu skripku a Bilasha vikrasti yiyi plyundruyuchi j spravedlivist i zakonnist i profesijnu gidnist muzikanta i gromadyanina U rolyahSergij Shakurov slidchij Tihonov Stanislav Pavlovich takozh Antonio Stradivari Rostislav Plyatt majster Nikolo Amati Valentin Nikulin Andrea Gvarneri zasnovnik dinastiyi skripkovih majstriv Gvarneri uchen Amati Dzhuzeppe Gvarneri najvidatnishij predstavnik rodini prozvanij za svij talant del Dzhezu vid Isusa duhovnij nastupnik Stradivari Marina Levtova persha druzhina Stradivari Volodimir Samojlov Uvarov Volodimir Ivanovich prokuror Anna Kamenkova Lavrova Olena Sergiyivna pomichnicya Tihonova Oleksandr Filipenko Bilash Grigorij Petrovich nastrojshik royaliv Valentin Gaft Ikonnikov Pavlo Petrovich spivrobitnik serpentariya buvshij skripal Nina Menshikova kolishnya druzhina Ikonnikova Natalya Arinbasarova Marina Kolesnikova muzikoznavec Mihajlo Pugovkin Melnik Stepan Andrijovich majster po instrumentam zlodiyiv Yurij Moroz Paolo starshij sin Stradivari Andrij Dubovskij sin Stradivari majbutnij yezuyit Yurij Katin Yarcev Trubicin Mikola Geogijovich skripal vchitel Bilasha Boris Smorchkov Silkin v titrah V Smorchkov Oleksandr Yakovlyev Yakiv Hrest kriminalnik Nina Shacka Alla Georgiyivna likar narkolog Lev Borisov susid Polyakovih alkozalezhnij slyusarZnimalna grupaAvtori scenariyu pismenniki Vajner Arkadij Oleksandrovich ta Vajner Georgij Oleksandrovich Rezhiser Eldor Urazbayev Operator Oleksandr Ribin Kompozitor Eduard Artem yev Hudozhnik postanovnik Vidminnosti vid romanuU filmi pokazana pogonya za zlochincem v knizi yiyi ne bulo inakshe zvali zakordonnogo pokupcya vkradenogo instrumenta Div takozh Nichnij vizit hudozhnij detektivnij film 1974 roku kinostudiyi Gruziya film znyatij za romanom brativ Vajneriv Vizit do Minotavra Gvarne ri odna iz troh poruch zi Stradivari ta Amati najvidomishih rodin italijskih majstriv strunnih instrumentiv XVII XVIII st iz mista Kremoni Vhid do labirintu p yatiserijnij radyanskij detektivnij film 1989 roku za romanom brativ Vajneriv Liki proti strahu Primitkirosijskoyu Damy i monahi poklonyayutsya geniyam ibo desnica ih osenena Gospodom rosijskoyu V kazhdom cheloveke gluboko zapryatan svoj sobstvennyj malenkij ili bolshoj Minotavr Kostnyj lenivyj prozhorlivyj zhadnyj I ne daj Bog poddatsya emu on nepremenno sozhret svoego hozyaina A vot Lev Iosifovich ego pobedil Ochevidna analogiya na Zapovidi Isusa Hrista yak i bagato inshih citat u filmi Vin zhe promoviv jomu Lyubi Gospoda Boga svogo vsim sercem svoyim i vsiyeyu dusheyu svoyeyu i vsiyeyu svoyeyu dumkoyu Ce najbilsha j najpersha zapovid A druga odnakova z neyu Lyubi svogo blizhnogo yak samogo sebe Na dvoh ocih zapovidyah uves Zakon i Proroki stoyat Mt 22 37 40 rosijskoyu Dve osnovnye zapovedi zapominat i zapisyvat podrobno i vtoroe ne vstupat v diskussii Ya Vas starshe ne tolko po dolzhnosti i vse ravno mnogo chego ne znayu Poetomu kogda menya uchat ya uchus a ne obizhayus po krajnej mere starayus Po moemu eto edinstvennaya priemlimaya programma dlya umnogo cheloveka rosijskoyu Skripki ne delayut Delayut bochki i skamejki A skripki kak hleb vinograd i detej rozhdayut i vyrashivayut PosilannyaPortal Kinematograf Vizit do Minotavra na sajti IMDb com 9 grudnya 2012 u Wayback Machine Informaciya o filme na sajte kino teatr ru 26 lyutogo 2010 u Wayback Machine