Мари на Ві кторівна Ле втова рос Левтова Марина Викторовна 27 квітня 1959 27 лютого 2000 радянська і російська кіноактри

Мари́на Ві́кторівна Ле́втова (рос. Левтова Марина Викторовна; *27 квітня 1959 — †27 лютого 2000) — радянська і російська кіноактриса. Заслужена артистка Росії (1999).

Левтова Марина Вікторівна
Зображення
Народилася	27 квітня 1959(1959-04-27)^[1] Q20625938?, Мегіно-Кангаласький улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Померла	27 лютого 2000(2000-02-27) (40 років) ^d, Одинцовський район, Московська область, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1982)
Роки діяльності	з 1976
У шлюбі з	Мороз Юрій Павлович
Діти	Мороз Дарія Юріївна
IMDb	nm0506305

Нагороди та премії

Біографія

Марина Вікторівна Левтова народилася 27 квітня 1959 року в Мегіно-Кан-Галаському районі Якутії в сім'ї лікаря. Через розпорядження певних владних структур батько Левтової був змушений переїхати сюди ще до народження дочки. Згодом сім'я Левтових переїхала до Ленінграду, де пройшло дитинство і юність Марини.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії.

З 1982 року — актриса кіностудії ім. М. Горького.

Фільмографія

Знялась у 50 фільмах:

«Ключ без права передачі» (1976, Юля)
«Тихі трієчники» (Алина Вадимівна)
«Старі друзі» (Милочка)
«Останній шанс» (1978, Надя Ніколаєва, учениця ПТУ, комсорг)
«Коник» (1978, Ніна Головачова, подруга Олени)
«Рідна справа» (1979)
«Моя Анфіса» (1979, Анфіса)
«Рафферті» (1980, Енн, дочка Рафферті)
«Юність Петра» (1980, Ольга Буйносова)
«На початку славних справ» (1980, Ольга Буйносова)
«Кожен третій» (1980, Маша)
«На чужому святі» (1981, Лариска)
«Тричі про кохання» (1981, Лена, бібліотекар)
«Інспектор ДАІ» (1982, вчителька історії Катерина Іванівна)
«Владивосток, рік 1918» (1982, Шура, дружина Суханова)
«Пацани» (1983, подруга Кості)
«Життя Берліоза» (1983, Люба)
«Тайговий моряк» (1983, Аня)
«З життя начальника карного розшуку» (1983, суддя)
«Клітка для канарок» (1983, працівниця вокзального телеграфу)
«ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Ольга)
«Ще люблю, ще сподіваюся» (1984, Люся)
«Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984, мати Даші)
«Віра, надія, любов» (1984)
«Про кота...» (1985, Принцеса)
«Секунда на подвиг» (1985, Раїса Новиченко)
«Нагородити (посмертно)» (1986, Іра Алексєєва)
«Державний кордон. Рік Сорок перший» (1986, Ольга Бєлова)
«Таємниці мадам Вонг» (1986, шантажистка)
«Перекид через голову» (1987, Ніна Максимівна, Асіна вчителька)
«Візит до Мінотавра» (1987, перша дружина Страдіварі)
«Лілова куля» (1987, Царівна-жаба)
«Нехай я помру, господи…» (1988, вихованка дитбудинку)
«У бору брусниця» (1989, Олена, молода дружина Михайла)
«Підземелля відьом» (1990, Біллегуррі (Белогурочка) — дочка і спадкоємиця вождя дружнього Землі племені)
«Час печалі ще не прийшов» (1995) тощо.

Також знімалась в українських кінокартинах:

«Напередодні прем'єри» (1978, Лера)
«Наближення до майбутнього» (1986, Саша Крапивіна)
«Любочка» (1984, т/ф, Любочка)
«Каталажка» (1990)

Примітки

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

Література

Андреев. Дорога к главной роли // Зкран-87. М., 1987. — С.135—140;
Голубцов В. Марина Левтова і Юрій Мороз // Новини кіноекрана. 1989. № 4. — С.12-13;
Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.171.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0506305/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[1]