Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великі Низгірці (раніше — Великі Низгурці) — село в Україні, у Семенівській сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 879 осіб (2001). У 1923—2016 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великі Низгірці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Семенівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020150030090319 |
| Облікова картка | |
| Основні дані | |
| Засноване | XVII століття |
| Колишня назва | Великі Низгурці |
| Населення | 879 (2001) |
| Площа | 3,144 км² |
| Густота населення | 279,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′21″ пн. ш. 28°41′21″ сх. д. / 49.88917° пн. ш. 28.68917° сх. д.Координати: 49°53′21″ пн. ш. 28°41′21″ сх. д. / 49.88917° пн. ш. 28.68917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 261 м |
| Найближча залізнична станція | Бердичів |
| Відстань до залізничної станції | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 4, с. Семенівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13372 |
| Карта | |
  Великі Низгірці | |
 Великі Низгірці | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Село розташоване за 5 км східніше від районного центру, м. Бердичів, та залізничної станції Бердичів. Назву отримало від заселення на високих пагорбах заболоченої місцевості (низьких гір).
Населення
За даними на 1864 рік у селі проживало 1 152 жителі, серед них православних 529, римокатоликів 338 та 285 євреїв. Станом на 1885 рік в селі мешкало 832 особи, з них 320 євреїв, налічувалося 73 дворових господарства.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 713 осіб, з них чоловіків — 876 та 837 жінок, дворів — 173.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 801 особу, з них: православних — 975, римокатоликів — 479, юдеїв — 339, чоловіків — 895, жінок — 906.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 969 осіб, з них 939 чоловіків та 1 030 жінок; етнічний склад: українців — 1 221, росіян — 12, євреїв — 114, поляків — 601, чехів — 4, інші — 17. Кількість домогосподарств — 432, з них несільського типу — 14.
На початок 1970-х років село мало 410 дворів із населенням 1 118 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 204 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 879 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,38 % |
| російська | 1,48 % |
| молдовська | 0,57 % |
| польська | 0,34 % |
| інші | 0,23 % |
Історія
Поблизу села виявлено залишки поселення трипільської культури. Засноване у XVII столітті. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до Бердичівського замку, сплачувало 15 злотих і 19 грошів до замку та 62 злотих і 26 грошів до скарбу.
У середині 19 століття — село Бердичівського повіту Київської губернії, за 6 верст на схід від Бердичева. Поміщикам належало 3 209 десятин землі, церкві — 65 десятин. Землями села володіли спадкоємці Є. Ельберг (42 ревізьких душі), П. Станкевич (33), А. Третяк (28), Мізенкамф (27), Ю. Кліненьерг (25), спадкоємці Л. Ястрембського (21), спадкоємці О. Третяка (8), К. Меленевська (7), М. Ружицька (3) та М. Яневичева (3). Всі поміщики проживають у селі, сповідують католицизм. Також католицької віри дотримувалася майже вся шляхта, якої було близько 300 осіб. Євреї жили на правах хліборобів-власників. Була дерев'яна церква, невідомого часу спорудження. До парафії приписане сільце Семенівка (3 версти).
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село та слобода євреїв-землевласників Семенівської волості Бердичівського повіту Київської губернії. Були церковна парафія, єврейський молитовний дім, школа, 3 заїзди, лавка, водяний млин, шкіряний завод.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Пузирецької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Бердичів, де розміщувалися також найближчі поштово-телеграфна та поштова земська станції — 7 верст, до найближчої залізничної станції «Бердичів» — 7 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. У селі числилося 2 583 десятини землі, з них 1 804 десятини належало поміщикам, 677 десятин — селянам, церкві — 102 десятини. Село належало М. С. Третяк, Г. А. Зих, М. О. Данильченку, господарювали самі поміщики, застосовували трипільну сівозміну, як і селяни. В селі була православна церква, каплиця, церковно-парафіяльна школа, водяний млин, 7 вітряків з одним працівником кожен. Пожежна команда мала 4 діжки, 6 багрів та 4 гаки. Команду утримували за кошт громади. До села входили дві слободи з такою ж назвою. В одній було 33 двори та 299 мешканців, у другій — 22 двори та 120 мешканців. Село налічувало 120 дворів та 705 жителів.
У 1920-х роках в Низгірцях базувався ескадрон зв'язку 3-ї Бессарабської дивізії, розквартированої у Бердичеві.
У 1923 році включене до складу новоствореної Великонизгурецької сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Білопільського району Бердичівської округи, адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, в складі сільської ради, передане до складу Махнівського району. Тією ж постановою утворено Бердичівський район Бердичівської округи, куди включено Великонизгурецьку сільську раду з підпорядкованими населеними пунктами. Відстань до районного центру, м. Бердичів — 8 верст, до окружного центру в Бердичеві — 6 верст, до найближчої залізничної станції «Бердичів» — 5 верст.
У 1924 році в селі організовано перше колективне господарство — ТСОЗ ім. В. І. Леніна. Наступного року утворено артіль «Червоний Жовтень». У 1920-ті роки на базі Низгірецької школи створили польську трудову школу, де працювали два вчителі, які навчали дітей польської мови та літератури, хорового співу. Школа проіснувала до 1928 року, її випускником став кандидат геологічних наук О. П. Куба.
15 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління», Бердичівський район ліквідовано, село, в складі сільської ради, включене до приміської смуги Бердичівської міської ради.
Під час Голодомору у 1932—1933 роках загинуло 65 селян, імена яких на сьогодні встановлено.
Дослідник історії села С. М'янівський вказує, що у Великих Низгірцях у 1937—38 роках репресовано близько ста осіб, більшість — поляки, а також голова колгоспу М. Горбач, два священники і диякон місцевої церкви.
28 червня 1939 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР, Великонизгурецьку (згодом — Великонизгорецька,Великонизгірецька) сільську раду включено до складу відновленого Бердичівського сільського району Житомирської області.
На фронтах німецько-радянській війні брали участь 300 жителів Великих Низгірців, з них 155 загинули, 275 були нагороджені радянськими орденами й медалями. У боях за село та на підступах до нього загинуло понад 500 воїнів Червоної Армії. Їх поховано у центрі села. 1965 року на могилі невідомого солдата встановлено фігуру «Воїна-визволителя».
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу «Здобуток Жовтня», за яким було закріплено 1826 га сільськогосподарських угідь, з яких 1576 га — орної землі. У господарстві вирощували зернові й технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво та птахівництво. На базі колгоспу діяла районна школа передового досвіду птахівництва. 49 селян нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них механізатора Д. В. Малиновського — орденом Леніна.
У селі працювала середня школа, будинок культури, бібліотека, медпункт, дитячий садок, відділення зв'язку.
7 вересня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Семенівської сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Пам'ятки
У селі розташований дерев'яний храм початку ХХ століття — церква святої Параскеви. На початку 1941 року церква була закрита більшовицькою владою. Відновила свою роботу під час окупації фашистами. Вдруге храм зачинили під час активного богоборства у 1960-х років, тут влаштували клуб, купола знищили. На початку 90-х років церкву повернули вірянам, нині тут провадять служби священники УПЦ МП.
У південно-східній частині села розташована братська могила, у якій поховані 55 воїнів 183-ї, 389-ї стрілецьких дивізій та 44-ї гвардійської танкової бригади, які загинули в період 29 грудня 1943 — 1 січня 1944 років під час визволення села від німецько-фашистських загарбників.
Відомі люди
- Куба О. П. — кандидат геологічних наук.
Примітки
- Великі Низгірці // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 192. — 15 000 прим.
- Горобчук, Анатолій (10 лютого 2021). Великі Низгірці. «Мій Бердичів» (укр.). Процитовано 29 квітня 2021.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 287-288. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 8 липня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 155. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 398-399. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 8 липня 2023.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 84. Процитовано 8 липня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 4-5. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 8 липня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 8 липня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 42. Процитовано 8 липня 2023.
- Nizgórce, Nizhurce 1.) Wielkie… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 165. (пол.)
- Nizgórce 1.) Wielkie… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 385. (пол.)
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 36, 222, 524, 525, 533, 542. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 липня 2023.
- Kopiĭchenko, L. A.; Vrublevsʹkyĭ, Vasylʹ.; Копійченко, Л. А.; Врублевський, Василь.; Український інститут національної пам'яті.; Житомирська облдержадміністрація. (2008). Nat︠s︡ionalʹna knyha pam'i︠a︡ti z︠h︡ertv Holodomoru 1932-1933 rokiv v Ukraïni. Z︠H︡ytomyrsʹka oblastʹ (укр) . Z︠H︡ytomyr: Polissi︠a︡. с. 888. ISBN . OCLC 528703496.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 22 травня 2020.
- . zhytomyr-eparchy.com.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
Посилання
- Погода в селі Великі Низгірці [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veliki Nizgirci ranishe Veliki Nizgurci selo v Ukrayini u Semenivskij silskij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 879 osib 2001 U 1923 2016 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Veliki NizgirciKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Berdichivskij rajonGromada Semenivska silska gromadaKod KATOTTG UA18020150030090319Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane XVII stolittyaKolishnya nazva Veliki NizgurciNaselennya 879 2001 Plosha 3 144 km Gustota naselennya 279 58 osib km Poshtovij indeks 13352Geografichni daniGeografichni koordinati 49 53 21 pn sh 28 41 21 sh d 49 88917 pn sh 28 68917 sh d 49 88917 28 68917 Koordinati 49 53 21 pn sh 28 41 21 sh d 49 88917 pn sh 28 68917 sh d 49 88917 28 68917Serednya visota nad rivnem morya 261 mNajblizhcha zaliznichna stanciya BerdichivVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 kmMisceva vladaAdresa radi vul Geroyiv Majdanu 4 s Semenivka Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13372KartaVeliki NizgirciVeliki NizgirciMapa Veliki Nizgirci u VikishovishiZagalna informaciyaSelo roztashovane za 5 km shidnishe vid rajonnogo centru m Berdichiv ta zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv Nazvu otrimalo vid zaselennya na visokih pagorbah zabolochenoyi miscevosti nizkih gir NaselennyaZa danimi na 1864 rik u seli prozhivalo 1 152 zhiteli sered nih pravoslavnih 529 rimokatolikiv 338 ta 285 yevreyiv Stanom na 1885 rik v seli meshkalo 832 osobi z nih 320 yevreyiv nalichuvalosya 73 dvorovih gospodarstva Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 713 osib z nih cholovikiv 876 ta 837 zhinok dvoriv 173 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 801 osobu z nih pravoslavnih 975 rimokatolikiv 479 yudeyiv 339 cholovikiv 895 zhinok 906 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 969 osib z nih 939 cholovikiv ta 1 030 zhinok etnichnij sklad ukrayinciv 1 221 rosiyan 12 yevreyiv 114 polyakiv 601 chehiv 4 inshi 17 Kilkist domogospodarstv 432 z nih nesilskogo tipu 14 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 410 dvoriv iz naselennyam 1 118 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 204 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 879 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 38 rosijska 1 48 moldovska 0 57 polska 0 34 inshi 0 23 IstoriyaPoblizu sela viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi Zasnovane u XVII stolitti Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku nalezhalo do Berdichivskogo zamku splachuvalo 15 zlotih i 19 groshiv do zamku ta 62 zlotih i 26 groshiv do skarbu U seredini 19 stolittya selo Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 6 verst na shid vid Berdicheva Pomishikam nalezhalo 3 209 desyatin zemli cerkvi 65 desyatin Zemlyami sela volodili spadkoyemci Ye Elberg 42 revizkih dushi P Stankevich 33 A Tretyak 28 Mizenkamf 27 Yu Klinenerg 25 spadkoyemci L Yastrembskogo 21 spadkoyemci O Tretyaka 8 K Melenevska 7 M Ruzhicka 3 ta M Yanevicheva 3 Vsi pomishiki prozhivayut u seli spoviduyut katolicizm Takozh katolickoyi viri dotrimuvalasya majzhe vsya shlyahta yakoyi bulo blizko 300 osib Yevreyi zhili na pravah hliborobiv vlasnikiv Bula derev yana cerkva nevidomogo chasu sporudzhennya Do parafiyi pripisane silce Semenivka 3 versti Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo ta sloboda yevreyiv zemlevlasnikiv Semenivskoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Buli cerkovna parafiya yevrejskij molitovnij dim shkola 3 zayizdi lavka vodyanij mlin shkiryanij zavod Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Puzireckoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Berdichiv de rozmishuvalisya takozh najblizhchi poshtovo telegrafna ta poshtova zemska stanciyi 7 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv 7 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo U seli chislilosya 2 583 desyatini zemli z nih 1 804 desyatini nalezhalo pomishikam 677 desyatin selyanam cerkvi 102 desyatini Selo nalezhalo M S Tretyak G A Zih M O Danilchenku gospodaryuvali sami pomishiki zastosovuvali tripilnu sivozminu yak i selyani V seli bula pravoslavna cerkva kaplicya cerkovno parafiyalna shkola vodyanij mlin 7 vitryakiv z odnim pracivnikom kozhen Pozhezhna komanda mala 4 dizhki 6 bagriv ta 4 gaki Komandu utrimuvali za kosht gromadi Do sela vhodili dvi slobodi z takoyu zh nazvoyu V odnij bulo 33 dvori ta 299 meshkanciv u drugij 22 dvori ta 120 meshkanciv Selo nalichuvalo 120 dvoriv ta 705 zhiteliv U 1920 h rokah v Nizgircyah bazuvavsya eskadron zv yazku 3 yi Bessarabskoyi diviziyi rozkvartirovanoyi u Berdichevi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikonizgureckoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Bilopilskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr radi 17 chervnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini j Podillya selo v skladi silskoyi radi peredane do skladu Mahnivskogo rajonu Tiyeyu zh postanovoyu utvoreno Berdichivskij rajon Berdichivskoyi okrugi kudi vklyucheno Velikonizgurecku silsku radu z pidporyadkovanimi naselenimi punktami Vidstan do rajonnogo centru m Berdichiv 8 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 6 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv 5 verst U 1924 roci v seli organizovano pershe kolektivne gospodarstvo TSOZ im V I Lenina Nastupnogo roku utvoreno artil Chervonij Zhovten U 1920 ti roki na bazi Nizgireckoyi shkoli stvorili polsku trudovu shkolu de pracyuvali dva vchiteli yaki navchali ditej polskoyi movi ta literaturi horovogo spivu Shkola proisnuvala do 1928 roku yiyi vipusknikom stav kandidat geologichnih nauk O P Kuba 15 veresnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupenevu sistemu upravlinnya Berdichivskij rajon likvidovano selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do primiskoyi smugi Berdichivskoyi miskoyi radi Pid chas Golodomoru u 1932 1933 rokah zaginulo 65 selyan imena yakih na sogodni vstanovleno Bratska mogila radyanskih voyiniv Doslidnik istoriyi sela S M yanivskij vkazuye sho u Velikih Nizgircyah u 1937 38 rokah represovano blizko sta osib bilshist polyaki a takozh golova kolgospu M Gorbach dva svyashenniki i diyakon miscevoyi cerkvi 28 chervnya 1939 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Velikonizgurecku zgodom Velikonizgorecka Velikonizgirecka silsku radu vklyucheno do skladu vidnovlenogo Berdichivskogo silskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Na frontah nimecko radyanskij vijni brali uchast 300 zhiteliv Velikih Nizgirciv z nih 155 zaginuli 275 buli nagorodzheni radyanskimi ordenami j medalyami U boyah za selo ta na pidstupah do nogo zaginulo ponad 500 voyiniv Chervonoyi Armiyi Yih pohovano u centri sela 1965 roku na mogili nevidomogo soldata vstanovleno figuru Voyina vizvolitelya V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu Zdobutok Zhovtnya za yakim bulo zakripleno 1826 ga silskogospodarskih ugid z yakih 1576 ga ornoyi zemli U gospodarstvi viroshuvali zernovi j tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo ta ptahivnictvo Na bazi kolgospu diyala rajonna shkola peredovogo dosvidu ptahivnictva 49 selyan nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR sered nih mehanizatora D V Malinovskogo ordenom Lenina U seli pracyuvala serednya shkola budinok kulturi biblioteka medpunkt dityachij sadok viddilennya zv yazku 7 veresnya 2016 roku selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Semenivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pam yatkiU seli roztashovanij derev yanij hram pochatku HH stolittya cerkva svyatoyi Paraskevi Na pochatku 1941 roku cerkva bula zakrita bilshovickoyu vladoyu Vidnovila svoyu robotu pid chas okupaciyi fashistami Vdruge hram zachinili pid chas aktivnogo bogoborstva u 1960 h rokiv tut vlashtuvali klub kupola znishili Na pochatku 90 h rokiv cerkvu povernuli viryanam nini tut provadyat sluzhbi svyashenniki UPC MP U pivdenno shidnij chastini sela roztashovana bratska mogila u yakij pohovani 55 voyiniv 183 yi 389 yi strileckih divizij ta 44 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi yaki zaginuli v period 29 grudnya 1943 1 sichnya 1944 rokiv pid chas vizvolennya sela vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Vidomi lyudiKuba O P kandidat geologichnih nauk PrimitkiVeliki Nizgirci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 192 15 000 prim Gorobchuk Anatolij 10 lyutogo 2021 Veliki Nizgirci Mij Berdichiv ukr Procitovano 29 kvitnya 2021 L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 287 288 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 155 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 398 399 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 8 lipnya 2023 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 84 Procitovano 8 lipnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 4 5 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 8 lipnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 8 lipnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 42 Procitovano 8 lipnya 2023 Nizgorce Nizhurce 1 Wielkie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 165 pol Nizgorce 1 Wielkie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 385 pol Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 36 222 524 525 533 542 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2023 Kopiĭchenko L A Vrublevsʹkyĭ Vasylʹ Kopijchenko L A Vrublevskij Vasil Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Zhitomirska oblderzhadministraciya 2008 Nat s ionalʹna knyha pam i a ti z h ertv Holodomoru 1932 1933 rokiv v Ukraini Z H ytomyrsʹka oblastʹ ukr Z H ytomyr Polissi a s 888 ISBN 978 966 655 361 7 OCLC 528703496 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 22 travnya 2020 zhytomyr eparchy com ua Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Veliki Nizgirci 19 grudnya 2011 u Wayback Machine