Семенівська волость (Бердичівський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Семенівська волость.

Семенівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у селі Семенівка.

Семенівська волость
Центр	Семенівка
Площа	14 647 (1886)
Населення	5704 осіб (1886)
Густота	35.7 осіб / км²
Наступники	Бистрицька волость, Пузирецька волость

Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5704 осіб (2819 чоловічої статі та 2885 — жіночої), 478 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4290	3348
Приватної власності	10019	5163
Іншої власності	338	215
Загалом	14647	8726

Основні поселення волості:

• Семенівка — колишнє власницьке село при річці Жабокрич за 4 версти від повітового міста, 682 особи, 68 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин. За 3 версти — залізнична станція Бердичів.
• Великі Низгірці — колишнє власницьке село і слобода євреїв-землевласників, 832 особи (євреїв — 320), 73 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих будинки, водяний млин і шкіряний завод.
• Гришківці — колишнє власницьке село при струмкові Марута, 315 осіб, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
• Жидівці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 273 особи, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
• Іванківці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 790 осіб, 79 дворів, постоялий будинок, школа, постоялий будинок, кузня і вітряний млин.
• П'ятигірка — колишнє власницьке село, 464 особи, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.
• Хажин — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 419 осіб, 65 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, кузня та 2 водяних млини.

Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, поселення відійшли до складу Бистрицької (Велика П'ятигірка, Гришківці, Жидівці, Хажин) та Пузирецької (Великі Низгірці, Іванківці, Семенівка) волостей.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)