Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тсва́на (мотсвана, одн., батсвана, множ.; також чуа́на, чва́на, бечуа́ни) — народ групи банту у Південній Африці, основне населення Ботсвани (колишній Бечуаналенд).
| Тсвана Tswana, Batswana | |
|---|---|
 Кґотла — місце народних зборів у селищі народу тсвана біля річки Вааль, мал. сер. XIX ст. | |
| Кількість | біля 5 млн осіб |
| Ареал |  ПАР: 3,7 млн осіб (2001) Ботсвана: 1,3 млн осіб |
| Близькі до: | суто, педі, народи банту |
| Мова | сетсвана |
| Релігія | традиційні вірування, християнство |
| Історія Ботсвани | |
|---|---|
 | |
| Міграція банту | |
| Тсвана | |
| Гриква | |
| Стеллаленд | |
| Бечуаналенд | |
| Ботсвана | |
Територія проживання і чисельність
Тсвана живуть у Ботсвані у верхів'ї річки Лімпопо — близько 1,3 млн осіб; також у ПАР — 3,66 млн осіб (дані перепису 2001 року), Зімбабве — 30 тисяч осіб та Намібії — 13 тисяч осіб.
Загальна чисельність тсвана — близько 5 млн осіб.
Етнічна спорідненість, субетноси, мова і релігія
Тсвана дуже близькі суто (басуто), навіть інколи називаються західними суто або сприймаються як одне ціле — народи суто-чвана. Обидва народи ведуть своє походження, згідно з легендою, від спільного предка Могале. З суто в тсвана спільні соціальна та економічна організації, тотожні політичні структури, однакові релігійні вірування.
Тсвана розділяються на 11 субгруп: тхлапінг, ролонг, квена, кгатла, тавана, хурутше, гвакетце, нгвато, тлоква, малете та кгалагаді, які кожна мають свій діалект. Останні (кгалагаді) є найбільшою та могутнішою групою, через що іноді класифікуються як окремий народ. Попри те, що офіційна мова Ботсвани — англійська (вважається, що нею володіють 40 % населення країни), найпоширенішою є сетсвана, мова тсвана групи квена. Проте Біблію перекладено діалектом ролонг.
Частина тсвана — християни (близько 18 %), більшість зберігають традиційні вірування.
Історія
Племена, що пізніше стали народом тсвана, прийшли в Південну Африку з пізнішою хвилею банту в XVI—XVII століттях, відтіснивши бушменів. Формування тсвана триває в XIX—ХХ століттях за умов тиску з боку англійців та бурів, які в 60—80 роки XIX століття захопили землі тсвана. В результаті визвольної боротьби у 1966 році було проголошено незалежність Бечуаналенду і створення незалежної держави — Ботсвани.
Головні сучасні міста народу тсвана — Габороне та Лобаце (Ботсвана).
Традиційні заняття і суспільство
Основні традиційні заняття — скотарство (велика і дрібна рогата худоба) і ручне землеробство.
Розвинуті ремесла й мистецтво (килимарство з вичинених шкур). Зростає відхідництво.
У тсвана зберігається поділ на племена, общинна власність на землю, спільне використання угідь, сільська громада тощо.
Матеріальна і духовна культура
Збереглось багато рис традиційного побуту твана.
Житло — кругла в плані глинобитна хатина на легкому дерев'яному каркасі з трав'яною конічною стріхою.
Традиційний одяг — каросс(а) (плащ, накидка), пов'язка навколо стегон і фартух, на сьогодні поступився сучасному європейському одягу з дешевого і надійного бавовника.
Основу раціону тсвана складала молочно-м'ясна дієта.
Традиційні вірування — культ предків, тотемізм та анімізм. Зберігається багатий фольклор — як усний, пісенний, так і танцювальний.
Література, посилання і література
- Фадєєв Л. А. Тсвана, Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 450 (рос.)
- Про (ба)тлхапінґ (Batlhaping), найпівденнішу групу тсвана, Історичне відділення Університету Ботсвани [ 22 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Потехин И. И., формирование национальной общности южно-африканских банту, М., 1955 (рос.)
- Soga J.Н., The southeastern Bantu, Johannesburg, 1930 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tsva na motsvana odn batsvana mnozh takozh chua na chva na bechua ni narod grupi bantu u Pivdennij Africi osnovne naselennya Botsvani kolishnij Bechuanalend Tsvana Tswana BatswanaKgotla misce narodnih zboriv u selishi narodu tsvana bilya richki Vaal mal ser XIX st Kilkistbilya 5 mln osibArealPAR 3 7 mln osib 2001 Botsvana 1 3 mln osibBlizki do suto pedi narodi bantuMovasetsvanaReligiyatradicijni viruvannya hristiyanstvoIstoriya BotsvaniMigraciya bantuTsvanaGrikvaStellalendBechuanalendBotsvanaPortal Botsvana pereglyanutiobgovoritiredaguvatiTeritoriya prozhivannya i chiselnistTsvana zhivut u Botsvani u verhiv yi richki Limpopo blizko 1 3 mln osib takozh u PAR 3 66 mln osib dani perepisu 2001 roku Zimbabve 30 tisyach osib ta Namibiyi 13 tisyach osib Zagalna chiselnist tsvana blizko 5 mln osib Etnichna sporidnenist subetnosi mova i religiyaTsvana duzhe blizki suto basuto navit inkoli nazivayutsya zahidnimi suto abo sprijmayutsya yak odne cile narodi suto chvana Obidva narodi vedut svoye pohodzhennya zgidno z legendoyu vid spilnogo predka Mogale Z suto v tsvana spilni socialna ta ekonomichna organizaciyi totozhni politichni strukturi odnakovi religijni viruvannya Tsvana rozdilyayutsya na 11 subgrup thlaping rolong kvena kgatla tavana hurutshe gvaketce ngvato tlokva malete ta kgalagadi yaki kozhna mayut svij dialekt Ostanni kgalagadi ye najbilshoyu ta mogutnishoyu grupoyu cherez sho inodi klasifikuyutsya yak okremij narod Popri te sho oficijna mova Botsvani anglijska vvazhayetsya sho neyu volodiyut 40 naselennya krayini najposhirenishoyu ye setsvana mova tsvana grupi kvena Prote Bibliyu perekladeno dialektom rolong Chastina tsvana hristiyani blizko 18 bilshist zberigayut tradicijni viruvannya IstoriyaPlemena sho piznishe stali narodom tsvana prijshli v Pivdennu Afriku z piznishoyu hvileyu bantu v XVI XVII stolittyah vidtisnivshi bushmeniv Formuvannya tsvana trivaye v XIX HH stolittyah za umov tisku z boku anglijciv ta buriv yaki v 60 80 roki XIX stolittya zahopili zemli tsvana V rezultati vizvolnoyi borotbi u 1966 roci bulo progolosheno nezalezhnist Bechuanalendu i stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Botsvani Golovni suchasni mista narodu tsvana Gaborone ta Lobace Botsvana Tradicijni zanyattya i suspilstvoOsnovni tradicijni zanyattya skotarstvo velika i dribna rogata hudoba i ruchne zemlerobstvo Rozvinuti remesla j mistectvo kilimarstvo z vichinenih shkur Zrostaye vidhidnictvo U tsvana zberigayetsya podil na plemena obshinna vlasnist na zemlyu spilne vikoristannya ugid silska gromada tosho Materialna i duhovna kulturaSelishe tsvana mal S Deniella 1801 Zbereglos bagato ris tradicijnogo pobutu tvana Zhitlo krugla v plani glinobitna hatina na legkomu derev yanomu karkasi z trav yanoyu konichnoyu strihoyu Tradicijnij odyag kaross a plash nakidka pov yazka navkolo stegon i fartuh na sogodni postupivsya suchasnomu yevropejskomu odyagu z deshevogo i nadijnogo bavovnika Osnovu racionu tsvana skladala molochno m yasna diyeta Tradicijni viruvannya kult predkiv totemizm ta animizm Zberigayetsya bagatij folklor yak usnij pisennij tak i tancyuvalnij Literatura posilannya i literaturaFadyeyev L A Tsvana Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 450 ros Pro ba tlhaping Batlhaping najpivdennishu grupu tsvana Istorichne viddilennya Universitetu Botsvani 22 travnya 2008 u Wayback Machine angl angl Potehin I I formirovanie nacionalnoj obshnosti yuzhno afrikanskih bantu M 1955 ros Soga J N The southeastern Bantu Johannesburg 1930 angl