Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каролінгське мистецтво походить з імперії франків в періоді бл. 120 років між 780—900 роками — протягом правління Карла I Великого та його безпосередніх нащадків — відомого під назвою Каролінгське Відродження. Предмети мистецтва вироблялись в декількох центрах (школами королівського двору та групою важливих монастирів під імперським покровительством) на території сучасних Франції, Німеччини, Австрії, північної Італії та Нижніх країн. Предмети, які збереглися до нашого часу і були вироблені в той період поза цими центрами, значно гіршої якості та меншої складності дизайну. Стиль зазнав суттєвого впливу від острівного мистецтва Британських островів (через континентальні місіонерські центри) та від ряду візантійських митців, які ймовірно були резидентами каролінзьких центрів.
Вважається, що це була перша серйозна спроба в Північній Європі відродити та перевершити класичні середземноморські форми та стилі мистецтва, наслідком чого стало змішування класичних та північних елементів в розкішному, але строгому стилі. Зокрема до мистецтва було введено північну впевненість у зображенні людських фігур. Цей стиль облаштував підґрунтя для розвитку в Західній Європі романського мистецтва та врешті і готики.
Каролінгське мистецтво є частиною періоду в середньовічному мистецтві, що деколи називають «дороманським». Після досить хаотичного проміжку часу після каролінзького періоду, нова саксонська (оттонська) династія відновила починаючи з бл.950 року імперське мистецтво (оттонське мистецтво), що було засновано та розвивалось на базі каролінзького мистецтва.
Огляд
Після створення імперії, рівної по величині Візантійській імперії того часу та більшої за стару Західну Римську імперію, каролінзький двір ймовірно був свідомий того, що вони не мали мистецького стилю, який би міг зрівнятися з мистецтвом цих імперій або навіть з пост-античним (або «суб-античним» як його назвав Ернст Кіцінгер) мистецтвом, яке продовжувало створюватись в невеликій кількості в Римі та декількох інших центрах в Італії, яку Карл Великий знав зі своїх кампаній і де в Римі він був коронований Імператором Священної Римської імперії в 800 році.
Як символічний представник Риму він шукав шляхів відновлення (лат. renovatio) римської культури та навчання на Заході та потребував мистецтва, яке могло б розповідати історії та представляти фігури з ефективністю, яку не могло дати орнаментальне германське мистецтво періоду міграцій. Він бажав, щоб його бачили нащадком великих правителів минулого, повторити та символічно пов'язати мистецькі досягнення та візантійської культури зі своїми власними.
Однак це було більше, ніж свідоме бажання відновити античну римську культуру. Під час правління Карла Великого відбувався розкол Візантійської імперії через «перше» (726—787). Карл Великий підтримував постійну відмову західної церкви прийняти постулат іконоборства; наприклад в (Libri Carolini) викладена відповідна позиція його двору. Оскільки культурна пам'ять середземноморського язичницького ідолопоклонства не створювала перепон до зображення богів та святих, за Карла Великого з'явилася перша монументальна релігійна скульптура, важливий прецедент для західного мистецтва.
До нашого часу збереглася непогана кількість ілюмінованих манускриптів та маленьких скульптур, переважно зі слонової кістки, однак значно менше прикладів інших витворів (робот по металу, мозаїк, фресок тощо). Багато манускриптів є копіями або інтерпретаціями пізньо-античних або візантійських зразків, що майже всі зараз втрачені, і природа впливу певних зразків на окремі каролінзькі роботи є вічною темою в історії мистецтв. Крім цих впливів, кипуча енергія острівного мистецтва також вчинила свій вплив на Каролінгське мистецтво, яке деколи використовувало прикрашання сплетіннями та більш обережно наслідувало острівне мистецтво у свободі поширення прикрашання довкола та в тексті сторінки манускрипту.
Після завершення правління Каролінгів бл. 900 року, створення високоякісних предметів мистецтва в імперії значно знизилось десь на три покоління. У другій половині 10-го сторіччя з реформаторським рухом Клюні та відродженим духом Імперії створення мистецтва знову відновилось. З'явились нові дороманські стилі: оттонське мистецтво в Німеччині з появою нової стабільної династії, пізнє англо-саксонське мистецтво в Англії після усунення загрози вікінгів, та в Іспанії.
Ілюміновані манускрипти
Найбільша кількість зразків каролінзького мистецтва, які збереглися до нашого часу, — це ілюміновані манускрипти. Зберігся ряд розкішних манускриптів, переважно євангелістаріїв, що прикрашені відносно невеликою кількістю мініатюр на всю сторінку, які часто є портретами євангелістів, та , що наслідує приклад острівного мистецтва Англії та Ірландії. Описові зображення і особливо цикли є рідшими, але існують, переважно зі Старого заповіту, особливо з Книги Буття; сцени з Нового Заповіту частіше можна знайти на рельєфних обкладинках зі слонової кістки. З острівного мистецтва були запозичені буквиці — перебільшені за розміром та сильно орнаментовані перші літери розділів/абзаців. Вони отримали подальший розвиток, коли наприкінці каролінзького періоду всередині буквиць почали зображати сцени. Яскравим прикладом цього є Сакраментарій Дрого.
Ці розкішні манускрипти отримували коштовні обкладинки з золота і дорогоцінного каміння і панелей з різьбленої слонової кістки, і були об'єктами престижу, що зберігались в храмі або скарбниці. Вони були зовсім іншим класом від робочих манускриптів, що зберігались в бібліотеках і де були прикрашені лише деякі буквиці та було декілька контурних малюнків чорнилом. Деякі з найрозкішніших імперських манускриптів писались на пурпуровому пергаменті.
(аналог слов'янських перекладів Фізіолога) є відносно рідкісним зразком світського манускрипту, однак широко проілюстрованого повністю розфарбованими мініатюрами, що лежить між двома зазначеними вище класами. Можливо він був виготовлений для приватної бібліотеки важливої і багатої людини, як і Ватиканський Теренцій. Утрехтський псалтир стоїть окремо як дуже сильно проілюстрована бібліотечна версія Псалтиря, виконана чорнилом, та майже напевно скопійована з набагато давнішого манускрипту.
Інші літургічні тексти (напр. ) деколи також відтворювались у розкішних манускриптах, однак жодна з каролінзьких Біблій не була так само сильно декорована, як приклади з пізньої Античності, фрагменти яких збереглися. Навчальні книги, такі як теологічні, історичні, літературні та наукові твори стародавніх авторів, як правило копіювались та ілюструвались лише звичайним чорнилом, а то і зовсім не ілюструвались. Хронограф 354 року був пізньоримським манускриптом, який був скопійований в каролінзький період, хоча ця копія (Люксембурзький кодекс) була втрачена в 17-му столітті.
Центри ілюмінації
Вважається, що каролінзькі манускрипти повністю або майже повністю створювались духовенством, у декількох майстернях, розкиданих по імперії Каролінгів, кожна з яких мала свій стиль, розроблений на основі митців та впливів їх місця розташування та часу. Манускрипти часто мають написи (не обов'язково одночасні з періодом їх створення) щодо того, хто їх замовив і до якого храму чи монастиря вони були віддані, однак дуже мало імен, дат та місць їх створення. Вчені приписують і пере-приписують манускрипти, що збереглися, до певних майстерень, але на цей час їх суперечки щодо цього переважно припинилися. Першою зі створених майстерень вважається придворна школа Карла Великого; потім майстерня в реймському стилі, що під час каролінгського періоду став найвпливовішим; турський стиль; стиль Дрого; та придворна школа Карла Лисого. Це були найбільші центри, хоча існували і інші, які характеризуються за витворами мистецтва, які були там створені.
Придворна школа Карла великого (також відома як Школа Ади) створила одні з найранішніх манускриптів періоду, такі як (781—783); Золотий кодекс з Лорша (778—820); Євангелія Ади; Євангелістарій Св.Медара Суассонського; (800—820) та Коронаційний Євангелістарій; на сьогодні до неї відносять десять манускриптів з тих, що збереглися. Манускрипти придворної школи були багато оздоблені та показні і нагадували витвори з слонової кістки та мозаїки 6-го сторіччя з міста Равенна, Італія. Вони були найранішніми каролінзькими манускриптами та сприяли відновленню римського класицизму, однак все ще містили традиції мистецтва періоду Міграції (меронвізького та острівного) в своїй практично лінійній презентації, без думки про об'єм та просторові відносини.
На початку 9-го сторіччя архієпископ зібрав митців в Овілле (біля Реймсу) та перетворив Каролінгське мистецтво на щось зовсім нове. Євангеліє Еббона (816—835) розмальовано швидкими, свіжими і яскравими мазками, показуючи натхнення та енергію, невідомі в класичних середземноморських формах. Інші книги, що асоціюються з Реймською школою, включають Утрехтський псалтир, що ймовірно був найважливішим з усіх каролінзьких манускриптів, та , найраніше видання латиною християнського тексту про тварин. Виразні малюнки Реймської школи, особливо в Утрехтському псалтирі з його натуралістичними малюнками фігур, здійснювали вплив на північне середньовічне мистецтво декілька століть, до романського періоду включно.
Інший стиль розвинувся в монастирі Святого Мартіна Турського, де ілюструвались великі за розміром Біблії на основі пізньоантичних біблійних ілюстрацій. Було створено три великі турські біблії, остання та найкраща з яких — в 845/846 для Карла Лисого, яка називається Біблія Вівіана. Турська школа припинила своє існування з вторгненням норманів в 853, однак її стиль залишив відбиток на інших центрах імперії Каролінгів.
Ще одним центром каролінзького мистецтва була єпархія Меца. Між 850 та 855 роками був створений для єпископа , який називається Сакраментарій Дрого. Ілюміновані ілюстровані та орнаментовані буквиці (дивись зображення у цій статті) мали вплив до романського періоду включно та є гармонійним поєднанням класичного написання літер з уявними сценами.
Друга половина 9-го століття продовжила традиції першої — було створено деяку кількість багато прикрашених Біблій для Карла Лисого, що поєднували форми пізньої античності з реймським та турським стилями. Саме в цей час на півночі Франції з'явився франко-саксонський стиль, що додатково до зазначених інтегрував в себе гіберно-саксонське переплетіння та пережив інші каролінзькі стилі у наступне сторіччя.
Карл Лисий, як і його дід, також створив придворну школу. Її місце розташування точно не визначено, однак їй приписують декілька манускриптів, серед яких (870) є найпізнішим та найвидовищнішим. Він містив турські та реймські елементи, однак змішані з більш офіційним стилем манускриптів придворної школи Карла Великого.
Зі смертю Карла Лисого покровительство створенню манускриптів занепало, що було початком кінця, однак деяка робота ще трохи продовжувалась. Так, монастир Святого Галла створив (872) та (883). Цей галленський стиль був унікальним, однак не мав того рівня індивідуальної технічної майстерності, що була присутня в інших регіонах.
Скульптура і робота по металу
Розкішні каролінзькі манускрипти були призначені для отримання коштовних обкладинок, покритих дорогоцінним металом, інкрустовані коштовним камінням довкола центральних різьблених панелей зі слонової кістки. Часто ці обкладинки дарувалися через деякий час після завершення манускрипту. Цілими збереглися лише декілька таких обкладинок, однак багато панелей зі слонової кістки існують окремо, після того як обкладинки були поламані задля їх складових. Предметом зображень на панелях часто були описові релігійні сцени, розташовані в вертикальних секціях, в цілому позичені з пізньоантичних картин та рельєфів. Але також існували і сцени з більш ієратичними зображеннями, позиченими з та іншого імперського мистецтва, наприклад перед та зад обкладинки Лоршського кодексу, які адаптувати імперський тріумф 6-го сторіччя до тріумфу Христа та Діви Марії.
Важливими прикладом роботи по золоту каролінзького періоду є верхня обкладинка ; обкладинка Золотого кодексу Св. Еммерама, яка може бути точно датована 870 роком, ймовірно з тої ж самої майстерні, однак у стилі є різниця. Ця майстерня асоціюється з Карлом Лисим та часто називається його «палацовою школою». Її розташування (якщо воно навіть було в постійному місці) залишається непевним та широко дискутованим, однак найімовірнішим є Абатство Сен-Дені. Ківорій Арнульфа (швидше мініатюрний ківорій, ніж дароносиця), зараз у музеях Мюнхенської резиденції, — це третя найголовніша робота в цій групі; всі три мають тонко виконані рельєфні фігури з карбованого золота. Ще одна робота, яка асоціюється з цією майстернею — окантовка античного серпентинового блюда, що зберігається в Луврі. Сучасні науковці вважають Євангеліє Ліндау та Ківорій Арнульфа ближчими до один одного, ніж Золотий кодекс до будь-якого з них.
Карл Великий також відродив великорозмірне бронзове лиття, коли створив ливарню в Аахені, яка відлила двері для його палацової капели, що імітували римський дизайн. В капелі також було (зараз втрачене) розп'яття в натуральний розмір з фігурою Христа, покритою золотом. Це перша відома робота такого типу, який став важливою рисою середньовічного храмового мистецтва. Фігура була ймовірно дерев'яною та механічно позолоченою, як оттонська .
Одним з найкращих зразків роботи каролінзьких майстрів по золоту є Золотий вівтар [ 7 грудня 2014 у Wayback Machine.](824—859), також відомий як Паліотто, в в Мілані. Чотири сторони вівтаря прикрашені зображеннями, викарбуваними по золоту та сріблу, оточеними окантовкою з філіграні, коштовного каміння та емалі.
, середина 9-го століття, — один з найбільших в групі з бл.20 гравірованих шматків гірського кришталю, які збереглися до нашого часу; на ньому багато фігур у декількох сценах з незвичного сюжету — історії «Сюзанна та старці» з Книги пророка Даниїла (додаткові глави).
Мозаїки та фрески
Мозаїка, яка існувала в палацовій капелі в Аахені, зображувала Христа на троні, якому поклоняються символи Євангелістів та двадцять чотири старці Апокаліпсису. Мозаїка на сьогодні втрачена. Однак збереглася (сильно реставрована) мозаїка в апсиді ораторіуму в Жерміньї-де-Пре (806), на якій зображений Ковчег Заповіту, оточений ангелами. Мозаїка була знайдена в 1820 році під шаром штукатурки.
Вілла, частиною якої був ораторіум, належала ключовому соратнику Карла Великого, єпископу . Вона була зруйнована в тому ж столітті, однак відомо, що в ній були фрески Семи вільних мистецтв, чотирьох пір року та Mappa Mundi. З письмових джерел відомо про інші фрески в храмах та палацах, майже всі з яких повністю втрачені. Палац Карла Великого в Аахені містив фрески на стінах з зображеннями Вільних мистецтв та описових сцен його війни в Іспанії. Палац Людовика Благочестивого в містив історичні зображення сцен з античності до періоду Карла Великого, а в палацовому храмі були сцени зі Старого та Нового Заповітів в порівнянні одна з одною.
Фрагменти фресок збереглися у (релігійних) будівлях в містах , Кобленц, Лорш, Кельн, Фульда, Корвей, Трір, , Маллес-Веноста, Натурно, Чивідале-дель-Фріулі, Брешія та Мілан.
Сполії
Сполії (лат. spolia) — це латинський за походженням термін для «трофеіїв», що означає брати або відбирати стародавнє монументальне або інше мистецтво для нового використання або місця знаходження. Відомо, що в каролінзький період з Риму на північ було привезено багато мармурових виробів (скульптур) та колон.
Ймовірно найвідомішим прикладом каролінзьких сполій є оповідь про статую вершника. В Римі Карл Великий побачив кінний монумент Марку Аврелію біля Латеранського палацу. Це була єдина вціліла статуя дохристиянського римського імператора, бо на той час існувала помилкова думка, що це статуя імператора Костянтина, а тому вона вважалась дуже цінною. І Карл Великий привіз кінну статую з Равенни, яка тоді вважалась статуєю Теодоріха Великого, до Аахену, для того, щоб у нього була статуя, рівна статуї «Костянтина» в Римі.
Античні геми також повторно використовувались для різних цілей, не звертаючи особливої уваги на їх первинну іконографію.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каролінзьке мистецтво |
Примітки
- Kitzinger, 8
- Kitzinger, 40-42
- Kitzinger, 69. Dodwell, 49 дискутує про причини цього.
- Dodwell, 52
- за Євангеліями Ади, які належали Аді, сестрі Карла Великого
- Євангеліє хоча і вважається виготовленим на території сучасної Австрії, однак воно виконано більше в стилі острівного мистецтва, а не каролінзького
- Lasko, 60-68
- латиною ці два поняття — одне слово
- Lasko, 64-65, 66-67; фотографія блюда
- Beckwith, 13-17
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швейцарії
Джерела
- Beckwith, John. Early Medieval Art: Carolingian, Ottonian, Romanesque, Thames & Hudson, 1964 (rev. 1969),
- Dodwell, C.R.; The Pictorial arts of the West, 800—1200, 1993, Yale UP,
- Gaehde, Joachim E. (1989). «Pre-Romanesque Art». Dictionary of the Middle Ages.
- Hinks, Roger. Carolingian Art, 1974 edn. (1935 1st edn.), University of Michigan Press,
- Kitzinger, Ernst, Early Medieval Art at the British Museum, (1940) 2nd edn, 1955, British Museum
- Lasko, Peter, Ars Sacra, 800—1200, Penguin History of Art (now Yale), 1972 (nb, 1st edn.) ISBN14056036X
- «Каролінгське мистецтво» [ 5 травня 2008 у Wayback Machine.]. В Encyclopædia Britannica Online
Посилання
- Ross, Nancy, Каролінгське мистецтво [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.], , undated
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karolingske mistectvo pohodit z imperiyi frankiv v periodi bl 120 rokiv mizh 780 900 rokami protyagom pravlinnya Karla I Velikogo ta jogo bezposerednih nashadkiv vidomogo pid nazvoyu Karolingske Vidrodzhennya Predmeti mistectva viroblyalis v dekilkoh centrah shkolami korolivskogo dvoru ta grupoyu vazhlivih monastiriv pid imperskim pokrovitelstvom na teritoriyi suchasnih Franciyi Nimechchini Avstriyi pivnichnoyi Italiyi ta Nizhnih krayin Predmeti yaki zbereglisya do nashogo chasu i buli virobleni v toj period poza cimi centrami znachno girshoyi yakosti ta menshoyi skladnosti dizajnu Stil zaznav suttyevogo vplivu vid ostrivnogo mistectva Britanskih ostroviv cherez kontinentalni misionerski centri ta vid ryadu vizantijskih mitciv yaki jmovirno buli rezidentami karolinzkih centriv Zolotij kodeks z Lorsha 778 820 rr Shkola dvora Karla Velikogo Vvazhayetsya sho ce bula persha serjozna sproba v Pivnichnij Yevropi vidroditi ta perevershiti klasichni seredzemnomorski formi ta stili mistectva naslidkom chogo stalo zmishuvannya klasichnih ta pivnichnih elementiv v rozkishnomu ale strogomu stili Zokrema do mistectva bulo vvedeno pivnichnu vpevnenist u zobrazhenni lyudskih figur Cej stil oblashtuvav pidgruntya dlya rozvitku v Zahidnij Yevropi romanskogo mistectva ta vreshti i gotiki Karolingske mistectvo ye chastinoyu periodu v serednovichnomu mistectvi sho dekoli nazivayut doromanskim Pislya dosit haotichnogo promizhku chasu pislya karolinzkogo periodu nova saksonska ottonska dinastiya vidnovila pochinayuchi z bl 950 roku imperske mistectvo ottonske mistectvo sho bulo zasnovano ta rozvivalos na bazi karolinzkogo mistectva OglyadDoshka zi slonovoyi kistki jmovirno vid obkladinki knigi Rejms k 9 go st z dvoma scenami z zhittya Svyatogo Remi ta hreshennya Hlodviga Pislya stvorennya imperiyi rivnoyi po velichini Vizantijskij imperiyi togo chasu ta bilshoyi za staru Zahidnu Rimsku imperiyu karolinzkij dvir jmovirno buv svidomij togo sho voni ne mali misteckogo stilyu yakij bi mig zrivnyatisya z mistectvom cih imperij abo navit z post antichnim abo sub antichnim yak jogo nazvav Ernst Kicinger mistectvom yake prodovzhuvalo stvoryuvatis v nevelikij kilkosti v Rimi ta dekilkoh inshih centrah v Italiyi yaku Karl Velikij znav zi svoyih kampanij i de v Rimi vin buv koronovanij Imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 800 roci Yak simvolichnij predstavnik Rimu vin shukav shlyahiv vidnovlennya lat renovatio rimskoyi kulturi ta navchannya na Zahodi ta potrebuvav mistectva yake moglo b rozpovidati istoriyi ta predstavlyati figuri z efektivnistyu yaku ne moglo dati ornamentalne germanske mistectvo periodu migracij Vin bazhav shob jogo bachili nashadkom velikih praviteliv minulogo povtoriti ta simvolichno pov yazati mistecki dosyagnennya ta vizantijskoyi kulturi zi svoyimi vlasnimi Odnak ce bulo bilshe nizh svidome bazhannya vidnoviti antichnu rimsku kulturu Pid chas pravlinnya Karla Velikogo vidbuvavsya rozkol Vizantijskoyi imperiyi cherez pershe 726 787 Karl Velikij pidtrimuvav postijnu vidmovu zahidnoyi cerkvi prijnyati postulat ikonoborstva napriklad v Libri Carolini vikladena vidpovidna poziciya jogo dvoru Oskilki kulturna pam yat seredzemnomorskogo yazichnickogo idolopoklonstva ne stvoryuvala perepon do zobrazhennya bogiv ta svyatih za Karla Velikogo z yavilasya persha monumentalna religijna skulptura vazhlivij precedent dlya zahidnogo mistectva Do nashogo chasu zbereglasya nepogana kilkist ilyuminovanih manuskriptiv ta malenkih skulptur perevazhno zi slonovoyi kistki odnak znachno menshe prikladiv inshih vitvoriv robot po metalu mozayik fresok tosho Bagato manuskriptiv ye kopiyami abo interpretaciyami pizno antichnih abo vizantijskih zrazkiv sho majzhe vsi zaraz vtracheni i priroda vplivu pevnih zrazkiv na okremi karolinzki roboti ye vichnoyu temoyu v istoriyi mistectv Krim cih vpliviv kipucha energiya ostrivnogo mistectva takozh vchinila svij vpliv na Karolingske mistectvo yake dekoli vikoristovuvalo prikrashannya spletinnyami ta bilsh oberezhno nasliduvalo ostrivne mistectvo u svobodi poshirennya prikrashannya dovkola ta v teksti storinki manuskriptu Pislya zavershennya pravlinnya Karolingiv bl 900 roku stvorennya visokoyakisnih predmetiv mistectva v imperiyi znachno znizilos des na tri pokolinnya U drugij polovini 10 go storichchya z reformatorskim ruhom Klyuni ta vidrodzhenim duhom Imperiyi stvorennya mistectva znovu vidnovilos Z yavilis novi doromanski stili ottonske mistectvo v Nimechchini z poyavoyu novoyi stabilnoyi dinastiyi piznye anglo saksonske mistectvo v Angliyi pislya usunennya zagrozi vikingiv ta v Ispaniyi Ilyuminovani manuskriptiSakramentarij Drogo bl 850 mistecka bukvicya C vklyuchaye scenu Hristovogo Voznesinnya Tekst napisanij zolotim chornilom Najbilsha kilkist zrazkiv karolinzkogo mistectva yaki zbereglisya do nashogo chasu ce ilyuminovani manuskripti Zberigsya ryad rozkishnih manuskriptiv perevazhno yevangelistariyiv sho prikrasheni vidnosno nevelikoyu kilkistyu miniatyur na vsyu storinku yaki chasto ye portretami yevangelistiv ta sho nasliduye priklad ostrivnogo mistectva Angliyi ta Irlandiyi Opisovi zobrazhennya i osoblivo cikli ye ridshimi ale isnuyut perevazhno zi Starogo zapovitu osoblivo z Knigi Buttya sceni z Novogo Zapovitu chastishe mozhna znajti na relyefnih obkladinkah zi slonovoyi kistki Z ostrivnogo mistectva buli zapozicheni bukvici perebilsheni za rozmirom ta silno ornamentovani pershi literi rozdiliv abzaciv Voni otrimali podalshij rozvitok koli naprikinci karolinzkogo periodu vseredini bukvic pochali zobrazhati sceni Yaskravim prikladom cogo ye Sakramentarij Drogo Ci rozkishni manuskripti otrimuvali koshtovni obkladinki z zolota i dorogocinnogo kaminnya i panelej z rizblenoyi slonovoyi kistki i buli ob yektami prestizhu sho zberigalis v hrami abo skarbnici Voni buli zovsim inshim klasom vid robochih manuskriptiv sho zberigalis v bibliotekah i de buli prikrasheni lishe deyaki bukvici ta bulo dekilka konturnih malyunkiv chornilom Deyaki z najrozkishnishih imperskih manuskriptiv pisalis na purpurovomu pergamenti analog slov yanskih perekladiv Fiziologa ye vidnosno ridkisnim zrazkom svitskogo manuskriptu odnak shiroko proilyustrovanogo povnistyu rozfarbovanimi miniatyurami sho lezhit mizh dvoma zaznachenimi vishe klasami Mozhlivo vin buv vigotovlenij dlya privatnoyi biblioteki vazhlivoyi i bagatoyi lyudini yak i Vatikanskij Terencij Utrehtskij psaltir stoyit okremo yak duzhe silno proilyustrovana bibliotechna versiya Psaltirya vikonana chornilom ta majzhe napevno skopijovana z nabagato davnishogo manuskriptu Inshi liturgichni teksti napr dekoli takozh vidtvoryuvalis u rozkishnih manuskriptah odnak zhodna z karolinzkih Biblij ne bula tak samo silno dekorovana yak prikladi z piznoyi Antichnosti fragmenti yakih zbereglisya Navchalni knigi taki yak teologichni istorichni literaturni ta naukovi tvori starodavnih avtoriv yak pravilo kopiyuvalis ta ilyustruvalis lishe zvichajnim chornilom a to i zovsim ne ilyustruvalis Hronograf 354 roku buv piznorimskim manuskriptom yakij buv skopijovanij v karolinzkij period hocha cya kopiya Lyuksemburzkij kodeks bula vtrachena v 17 mu stolitti Centri ilyuminaciyi Yevangelist Marko z Yevangeliye EbbonaZ Utrehtskogo psaltirya energijni ta naturalistichni malyunki lyudej 9 go storichchya buli novovvedennyam i stali najvplivovishoyu innovaciyeyu karolinzkogo mistectva na piznishi periodi Vvazhayetsya sho karolinzki manuskripti povnistyu abo majzhe povnistyu stvoryuvalis duhovenstvom u dekilkoh majsternyah rozkidanih po imperiyi Karolingiv kozhna z yakih mala svij stil rozroblenij na osnovi mitciv ta vpliviv yih miscya roztashuvannya ta chasu Manuskripti chasto mayut napisi ne obov yazkovo odnochasni z periodom yih stvorennya shodo togo hto yih zamoviv i do yakogo hramu chi monastirya voni buli viddani odnak duzhe malo imen dat ta misc yih stvorennya Vcheni pripisuyut i pere pripisuyut manuskripti sho zbereglisya do pevnih majsteren ale na cej chas yih superechki shodo cogo perevazhno pripinilisya Pershoyu zi stvorenih majsteren vvazhayetsya pridvorna shkola Karla Velikogo potim majsternya v rejmskomu stili sho pid chas karolingskogo periodu stav najvplivovishim turskij stil stil Drogo ta pridvorna shkola Karla Lisogo Ce buli najbilshi centri hocha isnuvali i inshi yaki harakterizuyutsya za vitvorami mistectva yaki buli tam stvoreni Pridvorna shkola Karla velikogo takozh vidoma yak Shkola Adi stvorila odni z najranishnih manuskriptiv periodu taki yak 781 783 Zolotij kodeks z Lorsha 778 820 Yevangeliya Adi Yevangelistarij Sv Medara Suassonskogo 800 820 ta Koronacijnij Yevangelistarij na sogodni do neyi vidnosyat desyat manuskriptiv z tih sho zbereglisya Manuskripti pridvornoyi shkoli buli bagato ozdobleni ta pokazni i nagaduvali vitvori z slonovoyi kistki ta mozayiki 6 go storichchya z mista Ravenna Italiya Voni buli najranishnimi karolinzkimi manuskriptami ta spriyali vidnovlennyu rimskogo klasicizmu odnak vse she mistili tradiciyi mistectva periodu Migraciyi meronvizkogo ta ostrivnogo v svoyij praktichno linijnij prezentaciyi bez dumki pro ob yem ta prostorovi vidnosini Na pochatku 9 go storichchya arhiyepiskop zibrav mitciv v Oville bilya Rejmsu ta peretvoriv Karolingske mistectvo na shos zovsim nove Yevangeliye Ebbona 816 835 rozmalovano shvidkimi svizhimi i yaskravimi mazkami pokazuyuchi nathnennya ta energiyu nevidomi v klasichnih seredzemnomorskih formah Inshi knigi sho asociyuyutsya z Rejmskoyu shkoloyu vklyuchayut Utrehtskij psaltir sho jmovirno buv najvazhlivishim z usih karolinzkih manuskriptiv ta najranishe vidannya latinoyu hristiyanskogo tekstu pro tvarin Virazni malyunki Rejmskoyi shkoli osoblivo v Utrehtskomu psaltiri z jogo naturalistichnimi malyunkami figur zdijsnyuvali vpliv na pivnichne serednovichne mistectvo dekilka stolit do romanskogo periodu vklyuchno Inshij stil rozvinuvsya v monastiri Svyatogo Martina Turskogo de ilyustruvalis veliki za rozmirom Bibliyi na osnovi piznoantichnih biblijnih ilyustracij Bulo stvoreno tri veliki turski bibliyi ostannya ta najkrasha z yakih v 845 846 dlya Karla Lisogo yaka nazivayetsya Bibliya Viviana Turska shkola pripinila svoye isnuvannya z vtorgnennyam normaniv v 853 odnak yiyi stil zalishiv vidbitok na inshih centrah imperiyi Karolingiv She odnim centrom karolinzkogo mistectva bula yeparhiya Meca Mizh 850 ta 855 rokami buv stvorenij dlya yepiskopa yakij nazivayetsya Sakramentarij Drogo Ilyuminovani ilyustrovani ta ornamentovani bukvici divis zobrazhennya u cij statti mali vpliv do romanskogo periodu vklyuchno ta ye garmonijnim poyednannyam klasichnogo napisannya liter z uyavnimi scenami Druga polovina 9 go stolittya prodovzhila tradiciyi pershoyi bulo stvoreno deyaku kilkist bagato prikrashenih Biblij dlya Karla Lisogo sho poyednuvali formi piznoyi antichnosti z rejmskim ta turskim stilyami Same v cej chas na pivnochi Franciyi z yavivsya franko saksonskij stil sho dodatkovo do zaznachenih integruvav v sebe giberno saksonske perepletinnya ta perezhiv inshi karolinzki stili u nastupne storichchya Karl Lisij yak i jogo did takozh stvoriv pridvornu shkolu Yiyi misce roztashuvannya tochno ne viznacheno odnak yij pripisuyut dekilka manuskriptiv sered yakih 870 ye najpiznishim ta najvidovishnishim Vin mistiv turski ta rejmski elementi odnak zmishani z bilsh oficijnim stilem manuskriptiv pridvornoyi shkoli Karla Velikogo Zi smertyu Karla Lisogo pokrovitelstvo stvorennyu manuskriptiv zanepalo sho bulo pochatkom kincya odnak deyaka robota she trohi prodovzhuvalas Tak monastir Svyatogo Galla stvoriv 872 ta 883 Cej gallenskij stil buv unikalnim odnak ne mav togo rivnya individualnoyi tehnichnoyi majsternosti sho bula prisutnya v inshih regionah Skulptura i robota po metaluInkrustovana dorogocinnim kaminnyam obkladinka 870 Rozkishni karolinzki manuskripti buli priznacheni dlya otrimannya koshtovnih obkladinok pokritih dorogocinnim metalom inkrustovani koshtovnim kaminnyam dovkola centralnih rizblenih panelej zi slonovoyi kistki Chasto ci obkladinki daruvalisya cherez deyakij chas pislya zavershennya manuskriptu Cilimi zbereglisya lishe dekilka takih obkladinok odnak bagato panelej zi slonovoyi kistki isnuyut okremo pislya togo yak obkladinki buli polamani zadlya yih skladovih Predmetom zobrazhen na panelyah chasto buli opisovi religijni sceni roztashovani v vertikalnih sekciyah v cilomu pozicheni z piznoantichnih kartin ta relyefiv Ale takozh isnuvali i sceni z bilsh iyeratichnimi zobrazhennyami pozichenimi z ta inshogo imperskogo mistectva napriklad pered ta zad obkladinki Lorshskogo kodeksu yaki adaptuvati imperskij triumf 6 go storichchya do triumfu Hrista ta Divi Mariyi Vazhlivimi prikladom roboti po zolotu karolinzkogo periodu ye verhnya obkladinka obkladinka Zolotogo kodeksu Sv Emmerama yaka mozhe buti tochno datovana 870 rokom jmovirno z toyi zh samoyi majsterni odnak u stili ye riznicya Cya majsternya asociyuyetsya z Karlom Lisim ta chasto nazivayetsya jogo palacovoyu shkoloyu Yiyi roztashuvannya yaksho vono navit bulo v postijnomu misci zalishayetsya nepevnim ta shiroko diskutovanim odnak najimovirnishim ye Abatstvo Sen Deni Kivorij Arnulfa shvidshe miniatyurnij kivorij nizh daronosicya zaraz u muzeyah Myunhenskoyi rezidenciyi ce tretya najgolovnisha robota v cij grupi vsi tri mayut tonko vikonani relyefni figuri z karbovanogo zolota She odna robota yaka asociyuyetsya z ciyeyu majsterneyu okantovka antichnogo serpentinovogo blyuda sho zberigayetsya v Luvri Suchasni naukovci vvazhayut Yevangeliye Lindau ta Kivorij Arnulfa blizhchimi do odin odnogo nizh Zolotij kodeks do bud yakogo z nih Karl Velikij takozh vidrodiv velikorozmirne bronzove littya koli stvoriv livarnyu v Aaheni yaka vidlila dveri dlya jogo palacovoyi kapeli sho imituvali rimskij dizajn V kapeli takozh bulo zaraz vtrachene rozp yattya v naturalnij rozmir z figuroyu Hrista pokritoyu zolotom Ce persha vidoma robota takogo tipu yakij stav vazhlivoyu risoyu serednovichnogo hramovogo mistectva Figura bula jmovirno derev yanoyu ta mehanichno pozolochenoyu yak ottonska Odnim z najkrashih zrazkiv roboti karolinzkih majstriv po zolotu ye Zolotij vivtar 7 grudnya 2014 u Wayback Machine 824 859 takozh vidomij yak Paliotto v v Milani Chotiri storoni vivtarya prikrasheni zobrazhennyami vikarbuvanimi po zolotu ta sriblu otochenimi okantovkoyu z filigrani koshtovnogo kaminnya ta emali seredina 9 go stolittya odin z najbilshih v grupi z bl 20 gravirovanih shmatkiv girskogo krishtalyu yaki zbereglisya do nashogo chasu na nomu bagato figur u dekilkoh scenah z nezvichnogo syuzhetu istoriyi Syuzanna ta starci z Knigi proroka Daniyila dodatkovi glavi Mozayiki ta freskiMozayika Kovcheg Zapovitu Zherminyi de Pre bl 806 ale restavrovana Scena jmovirno skopijovana z ilyuminovanih yudejskih biblij ta pov yazana z jmovirno napisani Teodulfom v yakih Kovcheg vvazhayetsya bozhestvennim shvalennyam religijnih zobrazhen Mozayika yaka isnuvala v palacovij kapeli v Aaheni zobrazhuvala Hrista na troni yakomu poklonyayutsya simvoli Yevangelistiv ta dvadcyat chotiri starci Apokalipsisu Mozayika na sogodni vtrachena Odnak zbereglasya silno restavrovana mozayika v apsidi oratoriumu v Zherminyi de Pre 806 na yakij zobrazhenij Kovcheg Zapovitu otochenij angelami Mozayika bula znajdena v 1820 roci pid sharom shtukaturki Villa chastinoyu yakoyi buv oratorium nalezhala klyuchovomu soratniku Karla Velikogo yepiskopu Vona bula zrujnovana v tomu zh stolitti odnak vidomo sho v nij buli freski Semi vilnih mistectv chotiroh pir roku ta Mappa Mundi Z pismovih dzherel vidomo pro inshi freski v hramah ta palacah majzhe vsi z yakih povnistyu vtracheni Palac Karla Velikogo v Aaheni mistiv freski na stinah z zobrazhennyami Vilnih mistectv ta opisovih scen jogo vijni v Ispaniyi Palac Lyudovika Blagochestivogo v mistiv istorichni zobrazhennya scen z antichnosti do periodu Karla Velikogo a v palacovomu hrami buli sceni zi Starogo ta Novogo Zapovitiv v porivnyanni odna z odnoyu Fragmenti fresok zbereglisya u religijnih budivlyah v mistah Koblenc Lorsh Keln Fulda Korvej Trir Malles Venosta Naturno Chividale del Friuli Breshiya ta Milan SpoliyiZolotij kodeks z Lorsha Obkladinka knigi zi slonovoyi kistki Imperski sceni Piznoyi Antichnosti buli adaptovani do hristiyanskoyi temi seredina 9 go storichchya Spoliyi lat spolia ce latinskij za pohodzhennyam termin dlya trofeiyiv sho oznachaye brati abo vidbirati starodavnye monumentalne abo inshe mistectvo dlya novogo vikoristannya abo miscya znahodzhennya Vidomo sho v karolinzkij period z Rimu na pivnich bulo privezeno bagato marmurovih virobiv skulptur ta kolon Jmovirno najvidomishim prikladom karolinzkih spolij ye opovid pro statuyu vershnika V Rimi Karl Velikij pobachiv kinnij monument Marku Avreliyu bilya Lateranskogo palacu Ce bula yedina vcilila statuya dohristiyanskogo rimskogo imperatora bo na toj chas isnuvala pomilkova dumka sho ce statuya imperatora Kostyantina a tomu vona vvazhalas duzhe cinnoyu I Karl Velikij priviz kinnu statuyu z Ravenni yaka todi vvazhalas statuyeyu Teodoriha Velikogo do Aahenu dlya togo shob u nogo bula statuya rivna statuyi Kostyantina v Rimi Antichni gemi takozh povtorno vikoristovuvalis dlya riznih cilej ne zvertayuchi osoblivoyi uvagi na yih pervinnu ikonografiyu Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karolinzke mistectvoKarolingi Karolingske Vidrodzhennya Frankske korolivstvo Karolinzkij minuskulPrimitkiKitzinger 8 Kitzinger 40 42 Kitzinger 69 Dodwell 49 diskutuye pro prichini cogo Dodwell 52 za Yevangeliyami Adi yaki nalezhali Adi sestri Karla Velikogo Yevangeliye hocha i vvazhayetsya vigotovlenim na teritoriyi suchasnoyi Avstriyi odnak vono vikonano bilshe v stili ostrivnogo mistectva a ne karolinzkogo Lasko 60 68 latinoyu ci dva ponyattya odne slovo Lasko 64 65 66 67 fotografiya blyuda Beckwith 13 17 Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Nimechchini Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u ShvejcariyiDzherelaBeckwith John Early Medieval Art Carolingian Ottonian Romanesque Thames amp Hudson 1964 rev 1969 ISBN 0 500 20019 X Dodwell C R The Pictorial arts of the West 800 1200 1993 Yale UP ISBN 0 300 06493 4 Gaehde Joachim E 1989 Pre Romanesque Art Dictionary of the Middle Ages ISBN 0 684 18276 9 Hinks Roger Carolingian Art 1974 edn 1935 1st edn University of Michigan Press ISBN 0 472 06071 6 Kitzinger Ernst Early Medieval Art at the British Museum 1940 2nd edn 1955 British Museum Lasko Peter Ars Sacra 800 1200 Penguin History of Art now Yale 1972 nb 1st edn ISBN14056036X Karolingske mistectvo 5 travnya 2008 u Wayback Machine V Encyclopaedia Britannica OnlinePosilannyaRoss Nancy Karolingske mistectvo 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine undated