Арабо-норманський (іноді арабо-греко-норманський) стиль — поширена в літературі назва особливого еклектичного архітектурного стилю, що виник на Сицилії після норманського завоювання та увібрав у себе численні арабські, романські, візантійські, норманські риси.
Історія виникнення та часові рамки
В 1061–1109 роках нормани під проводом Роберта Гвіскара та його молодшого брата Рожера I завоювали Сицилію, що була впродовж двох попередніх століть під владою арабів. 1072 року, після взяття Палермо, Роберт Гвіскар, який отримав був від папи титул герцога Сицилії, передав владу над островом Рожеру I з титулом великого графа. Син і другий наступник Рожера I Рожер II, скориставшись ослабленням, а потім і вимиранням нащадків Гвіскара, зумів добитися повної незалежності, а 1127 навіть поглинути континентальні володіння норманів. 1130 року Рожер II об'єднав Сицилію, Апулію та Калабрію в єдине Сицилійське королівство. Попри падіння кількох династій і внутрішні перипетії, Сицилія аж до Сицилійської вечірні 1282 була однією з найсильніших держав Італії та Середземномор'я.
До моменту завершення норманського завоювання Сицилія була неоднорідною з етноконфесійної точки зору державою. Більшість населення становили греки-християни візантійського обряду та араби-мусульмани. У наступні роки завдяки імміграції з'явився впливовий прошарок християн латинського обряду. Щоб зберегти стабільність в королівстві, норманські правителі (Рожер I, Аделаїда Савонська, Рожер II, Вільгельм I Злий, Вільгельм II Добрий) свідомо дотримувалися політики релігійної та національної терпимості, зберігаючи та зміцнюючи сформовані традиції, права та привілеї різних громад. Внаслідок такої політики Сицилійське королівство являло собою рідкісний для середньовіччя приклад толерантного суспільства.
Описаний політичний лад знайшов своє відбиття в численних архітектурних спорудах XI–XIII століть, у яких химерним чином з'єдналися арабські, візантійські, романські та норманські риси. Сформований еклектичний стиль, що отримав назву арабо-норманського, є унікальним та притаманним виключно Сицилії.
У наступні століття більшість споруд арабо-норманського стилю були або зруйновані, або перебудовані, частіше в стилі бароко. В XIX–XX століттях на тлі інтересу до норманської спадщини, що спалахнув, реставраторам вдалося відновити ряд споруд арабо-норманського стилю у вигляді, близькому до первинного. Останнім часом пам'ятники арабо-норманського стилю, поряд з класичною античною спадщиною, є основними туристичними пам'ятками Сицилії.
Основні пам'ятники
Серед основних пам'яток арабо-норманського стилю наступні:
- церкви в Палермо:
- кафедральний собор,
- Палатинська капела
- Марторана (Санта-Марія-дель-Амміральйо),
- Сан-Катальдо,
- ,
- ,
- Маджоне,
- королівські палаци в Палермо:
- ,
- ,
- Палац Ла Куба,
- інші церкви та собори:
Основні риси
Арабський вплив
Серед характерних арабських рис норманських будівель найбільш загальною є оздоблення стін у вигляді складного кам'яного візерунка з переплетених фальшивих арок. У наймонументальніших соборах (Палермо та Монреале) цей візерунок доповнюють витончені абстрактні інкрустації з лави та туфу, рослинні орнаменти, зубці.
Однією з найпомітніших рис арабо-норманського стилю є біфори — вікна, розділені навпіл по вертикалі вузькою колоною. Вікна-біфори поширені як у духовних, так і у світських будівлях.
Мистецтво арабських теслярів також знайшло відбиття в пам'ятниках арабо-норманського стилю. У Палатинській капелі та соборі Монреале різьблена дерев'яна стеля нагадує склепіння печери зі сталактитами, що властиво фатімідським мечетям Єгипту та Північної Африки. Стеля покрита геометричними малюнками й куфічними написами. Особливістю сицилійських різьблених стель є наявність на них заборонених Кораном зображень людей і тварин, що можна пояснити як віддаленістю Сицилії від основних центрів ісламської культури, так і впливом християнського образотворчого мистецтва.
Зачарованість норманських королів та сеньйорів арабськими традиціями вплинула на вигляд світських будівель, у тому числі королівських палаців — , Куба, . Всі вони зовсім не схожі на тогочасні замки західноєвропейських феодалів. У палацових приміщеннях і садах збереглися типово арабські фонтани й басейни. Мозаїки Ціси й норманського палацу (зал Рожера) показують світське життя королівського двору, далеке від традиційного християнського благочестя. У цих палацах, за повідомленнями хроністів, існували гареми, яких не цуралися Рожер II, Вільгельм I Злий і Вільгельм II Добрий.
Арабські внутрішні двори, що оточені колонадою, стали частиною і церковних будівель. Клуатри в арабському стилі збереглися в Чефалу, , . Найпримітнішим є клуатр монастиря Монреале. Він являє собою в плані правильний квадрат зі стороною 47 метрів, що обмежений арабською колонадою. 104 вузьких стрілчастих арки підтримуються 208 колонами (104 парами) з різьбленими капітелями. Усі колони клуатра Монреале різняться за матеріалом, обробкою і, головне, характером капітелі. Ретельно продумане виконання дрібних деталей у поєднанні з гармонією всього ансамблю роблять, на думку фахівців, клуатр Монреале одним з найвиразніших в Італії.
Про арабський вплив свідчать і куполи церков Сан-Катальдо та Сан-Джованні-дельї-Ереміті, які за формою нагадують традиційні купола мечетей Єгипту та Магрибу.
Візантійська мозаїка
Головною спадщиною, що дісталась арабо-норманнскому стилю від візантійського мистецтва, стали мозаїки. Мозаїки комнінівського періоду (XII століття) найкращим чином збереглися саме на Сицилії. До них належать мозаїки соборів Чефалу та Монреале, церкви Марторана та Палатинська капела.
Найулюбленішим сюжетом сицилійських мозаїстів стало зображення Христа Пантократора в небесній славі. При цьому, хоча мозаїсти строго наслідували візантійські канони, образи Пантократора в кожному з вищезгаданих храмів є індивідуальними, наділеними своїми специфічними рисами й особливостями. Образи Христа Пантократора в Чефалу та Монреалі стали визнаними зразками візантійської мозаїки.
Не менш поширеним сюжетом для сицилійських мозаїк стало зображення Богородиці та апостолів. Не відходячи від традиційного для Візантії деісусного ряду, сицилійські мозаїсти зуміли добитися ефекту живої співучасті святих у молитві громади. На мозаїках Чефалу та Монреале особливі пози апостолів створили ілюзію їхньої бесіди один з одним, свідками та учасниками якої стають всі молільники в храмі.
Сицилійські мозаїсти створили один з найбільших у світі мозаїчних циклів у соборі Монреале — близько 10 000 кв. м. площі. Мозаїки Монреале розпадаються на п'ять тематичних циклів — Христос у славі, святковий, чудеса Христові, книга Буття і житія апостолів Петра та Павла. Ці ж цикли в меншому, камерному варіанті виконані й у Палатинській капелі.
Романський і норманський впливи
Собори й церкви, зведені в арабо-норманському стилі, несуть на собі відбиток романської архітектури. Вони являють собою тринавові базиліки, розділені масивними арками, розташованими на колонах. Колони в більшості храмів узяті з античних споруд, причому для собору Монреале колони прибули з материкової Італії. Дзвіниці багатьох арабо-норманських церков являють собою типово романські кампаніли.
Найкраще зберегли первинний вигляд собори Монреале та Чефалу, що нагадують своїми фасадами собори північної Європи, видаючи походження своїх засновників. Зовнішній вигляд цих будівель вражає одночасно аскетизмом і міццю, суворістю й урочистістю. Західні фасади в Чефалу та Монреале обмежені масивними вежами, що робить їх ще більш подібними до замкової архітектури.
Арабо-норманський стиль за межами Сицилії
Строго кажучи, арабо-норманський стиль завжди був ендемічним, притаманним лише сицилійській архітектурі. Тим не менш, будови в цьому стилі трапляються й за межами Сицилії — на інших територіях, що входили до складу Сицилійського королівства. Наприклад, на Мальті в містах Мдіна та , що зберегли історичну до-іоаннітську забудову, можна побачити приватні будинки в арабо-норманському стилі. До них належать палаццо Санта-Софія і так званий Норманський дім на головній вулиці Мдіни. Численні арабо-норманські риси збереглися в багато разів перебудованому соборі Салерно. Будови арабо-норманського стилю слід відрізняти від численних норманських будівель чисто романської архітектури (наприклад, знаменита базиліка Святого Миколая в Барі).
Різні архітектурні впливи та елементи, що нагадують арабо-норманський стиль, характерні для багатьох регіонів Середземномор'я, населення якого до арабських завоювань VII століття н. е. було переважно християнським. Потім населення південної його частини, а також Леванту перейняло іслам. У низці буферних регіонів Південної Європи ісламське та християнське населення проживали пліч-о-пліч один з одним тривалий час (Піренейський півострів, Балкани, острови Середземного моря — Крит, Кіпр, тощо.). Причому мусульманське населення часто займало провідну роль у політиці, релігії, мистецтві та інших сферах. Наприклад, в Іспанії панування мусульман протривало до кінця XV століття, на Балканах — до початку XX. Християни та крипто-християни регіону були добре знайомі з культурою та мистецтвом ісламського світу й часто свідомо чи несвідомо запозичували його архітектурні елементи при спорудженні своїх церков і молелен. Багато первинно християнських церков при цьому були перетворені на мечеті, і навпаки.
Література та джерела
- Норвич Дж. Расцвет и закат Сицилийского королевства. Нормандцы в Сицилии: 1130—1194. — М., 2005. — .
- Искусство и история Палермо и Монреале. — Флоренция, 2007. — .
- Золотая книга Сицилия. — Флоренция, 2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arabo normanskij inodi arabo greko normanskij stil poshirena v literaturi nazva osoblivogo eklektichnogo arhitekturnogo stilyu sho vinik na Siciliyi pislya normanskogo zavoyuvannya ta uvibrav u sebe chislenni arabski romanski vizantijski normanski risi Istoriya viniknennya ta chasovi ramkiV 1061 1109 rokah normani pid provodom Roberta Gviskara ta jogo molodshogo brata Rozhera I zavoyuvali Siciliyu sho bula vprodovzh dvoh poperednih stolit pid vladoyu arabiv 1072 roku pislya vzyattya Palermo Robert Gviskar yakij otrimav buv vid papi titul gercoga Siciliyi peredav vladu nad ostrovom Rozheru I z titulom velikogo grafa Sin i drugij nastupnik Rozhera I Rozher II skoristavshis oslablennyam a potim i vimirannyam nashadkiv Gviskara zumiv dobitisya povnoyi nezalezhnosti a 1127 navit poglinuti kontinentalni volodinnya normaniv 1130 roku Rozher II ob yednav Siciliyu Apuliyu ta Kalabriyu v yedine Sicilijske korolivstvo Popri padinnya kilkoh dinastij i vnutrishni peripetiyi Siciliya azh do Sicilijskoyi vechirni 1282 bula odniyeyu z najsilnishih derzhav Italiyi ta Seredzemnomor ya Do momentu zavershennya normanskogo zavoyuvannya Siciliya bula neodnoridnoyu z etnokonfesijnoyi tochki zoru derzhavoyu Bilshist naselennya stanovili greki hristiyani vizantijskogo obryadu ta arabi musulmani U nastupni roki zavdyaki immigraciyi z yavivsya vplivovij prosharok hristiyan latinskogo obryadu Shob zberegti stabilnist v korolivstvi normanski praviteli Rozher I Adelayida Savonska Rozher II Vilgelm I Zlij Vilgelm II Dobrij svidomo dotrimuvalisya politiki religijnoyi ta nacionalnoyi terpimosti zberigayuchi ta zmicnyuyuchi sformovani tradiciyi prava ta privileyi riznih gromad Vnaslidok takoyi politiki Sicilijske korolivstvo yavlyalo soboyu ridkisnij dlya serednovichchya priklad tolerantnogo suspilstva Opisanij politichnij lad znajshov svoye vidbittya v chislennih arhitekturnih sporudah XI XIII stolit u yakih himernim chinom z yednalisya arabski vizantijski romanski ta normanski risi Sformovanij eklektichnij stil sho otrimav nazvu arabo normanskogo ye unikalnim ta pritamannim viklyuchno Siciliyi U nastupni stolittya bilshist sporud arabo normanskogo stilyu buli abo zrujnovani abo perebudovani chastishe v stili baroko V XIX XX stolittyah na tli interesu do normanskoyi spadshini sho spalahnuv restavratoram vdalosya vidnoviti ryad sporud arabo normanskogo stilyu u viglyadi blizkomu do pervinnogo Ostannim chasom pam yatniki arabo normanskogo stilyu poryad z klasichnoyu antichnoyu spadshinoyu ye osnovnimi turistichnimi pam yatkami Siciliyi Osnovni pam yatnikiSan Dzhovanni delyi EremitiSan Dzhovanni del Lebbrozi Sered osnovnih pam yatok arabo normanskogo stilyu nastupni cerkvi v Palermo kafedralnij sobor Palatinska kapela Martorana Santa Mariya del Ammiraljo San Kataldo Madzhone korolivski palaci v Palermo Palac La Kuba inshi cerkvi ta sobori Sobor Monreale Sobor Chefalu Provinciya Messina Osnovni risiArabskij vpliv Absida soboru MonrealeSan Kataldo z arabskimi kupolamiShidna kolonada kluatra Monreale Sered harakternih arabskih ris normanskih budivel najbilsh zagalnoyu ye ozdoblennya stin u viglyadi skladnogo kam yanogo vizerunka z perepletenih falshivih arok U najmonumentalnishih soborah Palermo ta Monreale cej vizerunok dopovnyuyut vitoncheni abstraktni inkrustaciyi z lavi ta tufu roslinni ornamenti zubci Odniyeyu z najpomitnishih ris arabo normanskogo stilyu ye bifori vikna rozdileni navpil po vertikali vuzkoyu kolonoyu Vikna bifori poshireni yak u duhovnih tak i u svitskih budivlyah Mistectvo arabskih teslyariv takozh znajshlo vidbittya v pam yatnikah arabo normanskogo stilyu U Palatinskij kapeli ta sobori Monreale rizblena derev yana stelya nagaduye sklepinnya pecheri zi stalaktitami sho vlastivo fatimidskim mechetyam Yegiptu ta Pivnichnoyi Afriki Stelya pokrita geometrichnimi malyunkami j kufichnimi napisami Osoblivistyu sicilijskih rizblenih stel ye nayavnist na nih zaboronenih Koranom zobrazhen lyudej i tvarin sho mozhna poyasniti yak viddalenistyu Siciliyi vid osnovnih centriv islamskoyi kulturi tak i vplivom hristiyanskogo obrazotvorchogo mistectva Zacharovanist normanskih koroliv ta senjoriv arabskimi tradiciyami vplinula na viglyad svitskih budivel u tomu chisli korolivskih palaciv Kuba Vsi voni zovsim ne shozhi na togochasni zamki zahidnoyevropejskih feodaliv U palacovih primishennyah i sadah zbereglisya tipovo arabski fontani j basejni Mozayiki Cisi j normanskogo palacu zal Rozhera pokazuyut svitske zhittya korolivskogo dvoru daleke vid tradicijnogo hristiyanskogo blagochestya U cih palacah za povidomlennyami hronistiv isnuvali garemi yakih ne curalisya Rozher II Vilgelm I Zlij i Vilgelm II Dobrij Arabski vnutrishni dvori sho otocheni kolonadoyu stali chastinoyu i cerkovnih budivel Kluatri v arabskomu stili zbereglisya v Chefalu Najprimitnishim ye kluatr monastirya Monreale Vin yavlyaye soboyu v plani pravilnij kvadrat zi storonoyu 47 metriv sho obmezhenij arabskoyu kolonadoyu 104 vuzkih strilchastih arki pidtrimuyutsya 208 kolonami 104 parami z rizblenimi kapitelyami Usi koloni kluatra Monreale riznyatsya za materialom obrobkoyu i golovne harakterom kapiteli Retelno produmane vikonannya dribnih detalej u poyednanni z garmoniyeyu vsogo ansamblyu roblyat na dumku fahivciv kluatr Monreale odnim z najviraznishih v Italiyi Pro arabskij vpliv svidchat i kupoli cerkov San Kataldo ta San Dzhovanni delyi Eremiti yaki za formoyu nagaduyut tradicijni kupola mechetej Yegiptu ta Magribu Vizantijska mozayika Hristos Pantokrator v apsidi soboru MonrealeHristos Pantokrator v apsidi soboru Chefalu Golovnoyu spadshinoyu sho distalas arabo normannskomu stilyu vid vizantijskogo mistectva stali mozayiki Mozayiki komninivskogo periodu XII stolittya najkrashim chinom zbereglisya same na Siciliyi Do nih nalezhat mozayiki soboriv Chefalu ta Monreale cerkvi Martorana ta Palatinska kapela Najulyublenishim syuzhetom sicilijskih mozayistiv stalo zobrazhennya Hrista Pantokratora v nebesnij slavi Pri comu hocha mozayisti strogo nasliduvali vizantijski kanoni obrazi Pantokratora v kozhnomu z vishezgadanih hramiv ye individualnimi nadilenimi svoyimi specifichnimi risami j osoblivostyami Obrazi Hrista Pantokratora v Chefalu ta Monreali stali viznanimi zrazkami vizantijskoyi mozayiki Ne mensh poshirenim syuzhetom dlya sicilijskih mozayik stalo zobrazhennya Bogorodici ta apostoliv Ne vidhodyachi vid tradicijnogo dlya Vizantiyi deisusnogo ryadu sicilijski mozayisti zumili dobitisya efektu zhivoyi spivuchasti svyatih u molitvi gromadi Na mozayikah Chefalu ta Monreale osoblivi pozi apostoliv stvorili ilyuziyu yihnoyi besidi odin z odnim svidkami ta uchasnikami yakoyi stayut vsi molilniki v hrami Sicilijski mozayisti stvorili odin z najbilshih u sviti mozayichnih cikliv u sobori Monreale blizko 10 000 kv m ploshi Mozayiki Monreale rozpadayutsya na p yat tematichnih cikliv Hristos u slavi svyatkovij chudesa Hristovi kniga Buttya i zhitiya apostoliv Petra ta Pavla Ci zh cikli v menshomu kamernomu varianti vikonani j u Palatinskij kapeli Romanskij i normanskij vplivi Zahidnij fasad soboru Chefalu Sobori j cerkvi zvedeni v arabo normanskomu stili nesut na sobi vidbitok romanskoyi arhitekturi Voni yavlyayut soboyu trinavovi baziliki rozdileni masivnimi arkami roztashovanimi na kolonah Koloni v bilshosti hramiv uzyati z antichnih sporud prichomu dlya soboru Monreale koloni pribuli z materikovoyi Italiyi Dzvinici bagatoh arabo normanskih cerkov yavlyayut soboyu tipovo romanski kampanili Najkrashe zberegli pervinnij viglyad sobori Monreale ta Chefalu sho nagaduyut svoyimi fasadami sobori pivnichnoyi Yevropi vidayuchi pohodzhennya svoyih zasnovnikiv Zovnishnij viglyad cih budivel vrazhaye odnochasno asketizmom i miccyu suvoristyu j urochististyu Zahidni fasadi v Chefalu ta Monreale obmezheni masivnimi vezhami sho robit yih she bilsh podibnimi do zamkovoyi arhitekturi Arabo normanskij stil za mezhami SiciliyiStrogo kazhuchi arabo normanskij stil zavzhdi buv endemichnim pritamannim lishe sicilijskij arhitekturi Tim ne mensh budovi v comu stili traplyayutsya j za mezhami Siciliyi na inshih teritoriyah sho vhodili do skladu Sicilijskogo korolivstva Napriklad na Malti v mistah Mdina ta sho zberegli istorichnu do ioannitsku zabudovu mozhna pobachiti privatni budinki v arabo normanskomu stili Do nih nalezhat palacco Santa Sofiya i tak zvanij Normanskij dim na golovnij vulici Mdini Chislenni arabo normanski risi zbereglisya v bagato raziv perebudovanomu sobori Salerno Budovi arabo normanskogo stilyu slid vidriznyati vid chislennih normanskih budivel chisto romanskoyi arhitekturi napriklad znamenita bazilika Svyatogo Mikolaya v Bari Rizni arhitekturni vplivi ta elementi sho nagaduyut arabo normanskij stil harakterni dlya bagatoh regioniv Seredzemnomor ya naselennya yakogo do arabskih zavoyuvan VII stolittya n e bulo perevazhno hristiyanskim Potim naselennya pivdennoyi jogo chastini a takozh Levantu perejnyalo islam U nizci bufernih regioniv Pivdennoyi Yevropi islamske ta hristiyanske naselennya prozhivali plich o plich odin z odnim trivalij chas Pirenejskij pivostriv Balkani ostrovi Seredzemnogo morya Krit Kipr tosho Prichomu musulmanske naselennya chasto zajmalo providnu rol u politici religiyi mistectvi ta inshih sferah Napriklad v Ispaniyi panuvannya musulman protrivalo do kincya XV stolittya na Balkanah do pochatku XX Hristiyani ta kripto hristiyani regionu buli dobre znajomi z kulturoyu ta mistectvom islamskogo svitu j chasto svidomo chi nesvidomo zapozichuvali jogo arhitekturni elementi pri sporudzhenni svoyih cerkov i molelen Bagato pervinno hristiyanskih cerkov pri comu buli peretvoreni na mecheti i navpaki Literatura ta dzherelaNorvich Dzh Rascvet i zakat Sicilijskogo korolevstva Normandcy v Sicilii 1130 1194 M 2005 ISBN 5 9524 1752 3 Iskusstvo i istoriya Palermo i Monreale Florenciya 2007 ISBN 88 476 0207 6 Zolotaya kniga Siciliya Florenciya 2004 ISBN 88 8029 758 9