Франсуа Огюст Фердинан Маріетт (фр. François Auguste Ferdinand Mariette, *11 лютого 1821, Булонь-сюр-Мер — †19 січня 1881, Каїр) — один з найвідоміших єгиптологів XIX століття, перший директор , ініціатор заснування Каїрського єгипетського музею. Член Академії надписів та красного письменства.
Франсуа Огюст Фердинан Маріетт | ||
---|---|---|
фр. Auguste Mariette фр. François Auguste Ferdinand Mariette | ||
Ім'я при народженні | фр. François Auguste Ferdinand Mariette | |
Народився | 11 лютого 1821 Булонь-сюр-Мер | |
Помер | 19 січня 1881 (59 років) Каїр ·цукровий діабет | |
Поховання | Каїр | |
Громадянство | Франція | |
Національність | француз | |
Діяльність | археологія | |
Галузь | єгиптологія | |
Відомий завдяки | єгиптолог | |
Знання мов | французька[1] | |
Членство | Академія надписів та красного письменства (1881)[2][3][4], Туринська академія наук[5][6], d[7], d[8], Академія надписів та красного письменства[9], Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії[10], Королівський інститут британських архітекторів[11], d[12] і d[13] | |
Титул | бей і Паша | |
Посада | d, директор і куратор | |
Автограф | ||
Нагороди | | |
|
Життєпис
Народився в Булоні (Франція). В молодості викладав французьку мову в одній з шкіл Англії, а потім у своєму рідному місті. Захопившись працями Шампольйона, Маріетт серйозно почав займатися єгиптологією. У 1849 році він отримав незначну посаду в Луврі, де зміг уперше познайомитися з багатою колекцією єгипетської старовини.
У 1850 році Маріетт за дорученням виїхав до Єгипту на пошуки старовинних . Проте нічого такого, що заслуговувало б уваги, він не знайшов, зате назавжди «захворів» Єгиптом.
У кінці жовтня 1850 року він почав на свій страх і ризик розкопки в . Обстежуючи саккарські поховання на північний захід від піраміди Джосера, він наштовхнувся на голову майже повністю занесеного піском сфінкса. Очистивши статую Маріетт прочитав на постаменті напис, що славив священного бика Апіса, якого в Мемфісі вважали втіленням бога Птаха. Цей текст змусив ученого пригадати про те, що античний географ Страбон писав свого часу про якесь місце поблизу Мемфіса, де стояв стародавній храм Серапеум. До головного входу в цей храм вела алея сфінксів. У Маріетта були всі підстави вважати, що він наштовхнувся саме на цю алею.
Маріетт найняв декілька фелахів і з їхньою допомогою за рік розкопав ще 140 сфінксів або їхніх залишків. Його гіпотеза повністю підтвердилася: сфінкси і справді утворювали алею, яка вела до входу в Серапеум.
Комплекс Серапеума являв собою два храми, сполучені алеєю сфінксів: храм Птаха і підземне святилище, де жерці ховали мумії священних биків. Маріетт виявив його в листопаді 1851 року. Доступ до поховань биків закривали прекрасні двері з пісковика. За ними ховалося величезне підземне приміщення, висічене в скелі. Воно тягнулося в довжину зі сходу на захід на 200 метрів і було широкою галереєю з безліччю бічних коридорів і ніш, де стояли колосальні гранітні саркофаги, кожен вагою близько 60—70 тонн, в яких колись покоїлися мумії священних биків. Вони були висічені з відполірованих плит чорного і червоного граніту і досягали у висоту понад три метри, завширшки — понад два і завдовжки — до чотирьох метрів.
У нішах головного коридору Маріетт налічив двадцять чотири таких саркофага. Всі вони були порожні. У бічних коридорах він виявив і дерев'яні саркофаги з останками биків (всього їх було 28), окрім них там опинився саркофаг з мумією Хаемвеса, верховного жерця бога Птаха і сина.
На кожному із саркофагів ієрогліфами було позначено, хто був фараоном і верховним жерцем за життя того чи іншого бика; які події відбулися в за того царювання. Найдавніші саркофаги відносилися до царювання Аменхотепа III з XVIII династії, найпізніші — до періоду правління останніх Птолемеїв. Отже, перше і останнє поховання розділяв період у 1600 років. Тексти, знайдені Маріеттом, проливали нове світло на єгипетську історію цього часу.
Прикрашені прекрасними ієрогліфічними написами віка саркофагів були зрушені, а деякі саркофаги розколені. Стало очевидним, що гробниці биків були пограбовані багато століть тому. Проте немало чудових артефактів, у поспіху залишені грабіжниками, безладно лежали в саркофагах і на земляній підлозі темних коридорів.
Серед цього розорення Маріетту пощастило знайти незаймане поховання священного бика. Він виявив у скам'янілій пилюці, навіть сліди робітників, що здійснювали поховання. Непошкодженою виявилася і мумія бика, оздоблена золотом і коштовним камінням.
Після того як знахідки, зроблені в Серапеумі, були виставлені в Луврі, ім'я Маріетта набуло світову славу. Навіть одного Серапеума вистачило б для того, щоб воно назавжди залишилося в історії єгиптології. Але Маріетт не збирався зупинятися на цьому. У 1857 році за підтримки єгипетського хедіва Саід-паші Маріетт організував музей в каїрському передмісті Булак. Його колекції, що невпинно розросталися, лягли в основу нині відомого Єгипетського музею в Каїрі.
Почавши широкомасштабні розкопки, Маріетт попросив у Саіда-паші виділити йому для зберігання старовини одне з приміщень транспортної компанії в Булаці. Чотири кімнати Маріетт використовував для найцінніших експонатів, а інші зробив запасниками. На початках він обходився допомогою тільки одного робітника. Але невдовзі невелика колекція Маріетга стала настільки популярною, що 1863 року її перенесли в нову будівлю, яку офіційно відкрив 18 жовтня хедів Ісмаїл. Деякі експонати нового музею демонструвалися на міжнародній виставці в Лондоні 1862 року, найкращі з них були показані на всесвітньому ярмарку в Парижі 1867 року.
Хедів Саїд-паша призначив Маріетта директором Управління у справах єгипетських старожитностей і головним інспектором усіх розкопок на території Єгипту. Він очолив координовані розкопки в 37 містах — від Мемфіса до Фів. Згодом, щоправда, археологи почали критикувати методи, якими користувався Маріетт (іноді він навіть не вагався застосувати динаміт). Крім того, величезним кроком вперед стало й те, що відтепер значна частина знахідок не вивозилися в Європу, а залишалася в Єгипті.
Незважаючи на велику зайнятість у музеї, Маріетт продовжував вести розкопки сам. У 1865 році він відкрив гробницю сановника Ті, який був великим землевласником і, як говорять тексти, «начальником усіх царських робіт, керівником будівництва пірамід і охоронцем вічних місць». Ця найкрасивіша і найліпше збережена з саккарських гробниць була побудована близько 2600 року до н. е. — у ті часи, коли царі Хеопс, Хефрен і Мікерін споруджували свої піраміди. Мури гробниці покривали чудові багатобарвні рельєфи, своїм найвитончішим малюнком створювали враження настінного живопису. Вони зображували і самого сановника Ті, чия постать завжди втричі, а то й вчетверо більше за фігури людей нижчого звання, а також епізоди буденного життя тієї епохи: ремісників, писаря, художників, землеробів, полювання на бегемота, рибну ловлю, забій худоби і вичинку шкір, збір податків і покарання боржників — всю панораму повсякденного життя Стародавнього Єгипту. Ці зображення настільки реалістичні, що дозволили встановити, якими знаряддями та інструментами користувалися тодішні селяни та ремісники і які прийоми вони застосовували. Жодне з раніше виявлених поховань не давало такого реального уявлення про життя старожитніх єгиптян, як ця гробниця.
Маріетт відкрив і безліч інших гробниць з подібними свідченнями давніх епох, серед яких особливо виділялася гробниця Птаххотепа, вельможі часів V династії. Власник її, можливо, був автором прославленого «повчання», одного з найдавніших творів світової літератури. Крім того, Маріетт почав вивчення так званої хибної піраміди поблизу Медума, піраміди в Ліште і кількох малих пірамід поблизу . Маріетт розкопав руїни заупокійного храму фараона Хефрена, розташованого біля Великого сфінкса. Від нього до піраміди Хефрена (в якій свого часу побував Бельцоні) вела дорога процесій, якою жерці несли в останній шлях муміфіковане тіло фараона. Від храму мало що залишилося, але збереглися частини вхідних пілон і руїни вестибюля вражають око строгістю і співмірністю пропорцій. Серед руїн Маріетт знайшов прекрасну діоритову статую Хефрена.
Маріетт залишався в Єгипті до кінця свого життя. Він друкував численні статті в європейських спеціальних журналах, а також видав кілька книг. В 1867 році імператор Наполеон III нагородив його орденом Почесного легіону, а 1879 року єгипетський хедів присвоїв йому титул паші. У 1878 році, ще за життя Маріетта, керована ним Служба старожитностей була перетворена в один з департаментів єгипетського міністерства громадських робіт. На її потреби стали виділяти значні кошти.
Маріетт помер напередодні англійської окупації Єгипту. У знак визнання його видатних заслуг він був похований в стародавньому саркофазі біля центрального входу створеного ним музею. Вдячний Єгипет спорудив Маріетту пам'ятник. Він встановлений в саду Єгипетського музею в Каїрі поряд з могилою ученого.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/auguste-mariette
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f842.item
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- www.accademiadellescienze.it
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f718.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f699.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f722.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f759.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f795.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f831.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f838.item
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b525134292/f845.item
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огюст Маріетт
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Ogyust Ferdinan Mariett fr Francois Auguste Ferdinand Mariette 11 lyutogo 1821 Bulon syur Mer 19 sichnya 1881 Kayir odin z najvidomishih yegiptologiv XIX stolittya pershij direktor iniciator zasnuvannya Kayirskogo yegipetskogo muzeyu Chlen Akademiyi nadpisiv ta krasnogo pismenstva Fransua Ogyust Ferdinan Mariettfr Auguste Mariette fr Francois Auguste Ferdinand MarietteIm ya pri narodzhenni fr Francois Auguste Ferdinand MarietteNarodivsya 11 lyutogo 1821 1821 02 11 Bulon syur MerPomer 19 sichnya 1881 1881 01 19 59 rokiv Kayir cukrovij diabetPohovannya KayirGromadyanstvo FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist arheologiyaGaluz yegiptologiyaVidomij zavdyaki yegiptologZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1881 2 3 4 Turinska akademiya nauk 5 6 d 7 d 8 Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 9 Korolivska akademiya nauk pismenstva ta vitonchenih mistectv Belgiyi 10 Korolivskij institut britanskih arhitektoriv 11 d 12 i d 13 Titul bej i PashaPosada d direktor i kuratorAvtografNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Buloni Franciya V molodosti vikladav francuzku movu v odnij z shkil Angliyi a potim u svoyemu ridnomu misti Zahopivshis pracyami Shampoljona Mariett serjozno pochav zajmatisya yegiptologiyeyu U 1849 roci vin otrimav neznachnu posadu v Luvri de zmig upershe poznajomitisya z bagatoyu kolekciyeyu yegipetskoyi starovini U 1850 roci Mariett za doruchennyam viyihav do Yegiptu na poshuki starovinnih Prote nichogo takogo sho zaslugovuvalo b uvagi vin ne znajshov zate nazavzhdi zahvoriv Yegiptom U kinci zhovtnya 1850 roku vin pochav na svij strah i rizik rozkopki v Obstezhuyuchi sakkarski pohovannya na pivnichnij zahid vid piramidi Dzhosera vin nashtovhnuvsya na golovu majzhe povnistyu zanesenogo piskom sfinksa Ochistivshi statuyu Mariett prochitav na postamenti napis sho slaviv svyashennogo bika Apisa yakogo v Memfisi vvazhali vtilennyam boga Ptaha Cej tekst zmusiv uchenogo prigadati pro te sho antichnij geograf Strabon pisav svogo chasu pro yakes misce poblizu Memfisa de stoyav starodavnij hram Serapeum Do golovnogo vhodu v cej hram vela aleya sfinksiv U Marietta buli vsi pidstavi vvazhati sho vin nashtovhnuvsya same na cyu aleyu Mariett najnyav dekilka felahiv i z yihnoyu dopomogoyu za rik rozkopav she 140 sfinksiv abo yihnih zalishkiv Jogo gipoteza povnistyu pidtverdilasya sfinksi i spravdi utvoryuvali aleyu yaka vela do vhodu v Serapeum Kompleks Serapeuma yavlyav soboyu dva hrami spolucheni aleyeyu sfinksiv hram Ptaha i pidzemne svyatilishe de zherci hovali mumiyi svyashennih bikiv Mariett viyaviv jogo v listopadi 1851 roku Dostup do pohovan bikiv zakrivali prekrasni dveri z piskovika Za nimi hovalosya velichezne pidzemne primishennya visichene v skeli Vono tyagnulosya v dovzhinu zi shodu na zahid na 200 metriv i bulo shirokoyu galereyeyu z bezlichchyu bichnih koridoriv i nish de stoyali kolosalni granitni sarkofagi kozhen vagoyu blizko 60 70 tonn v yakih kolis pokoyilisya mumiyi svyashennih bikiv Voni buli visicheni z vidpolirovanih plit chornogo i chervonogo granitu i dosyagali u visotu ponad tri metri zavshirshki ponad dva i zavdovzhki do chotiroh metriv U nishah golovnogo koridoru Mariett nalichiv dvadcyat chotiri takih sarkofaga Vsi voni buli porozhni U bichnih koridorah vin viyaviv i derev yani sarkofagi z ostankami bikiv vsogo yih bulo 28 okrim nih tam opinivsya sarkofag z mumiyeyu Haemvesa verhovnogo zhercya boga Ptaha i sina Na kozhnomu iz sarkofagiv iyeroglifami bulo poznacheno hto buv faraonom i verhovnim zhercem za zhittya togo chi inshogo bika yaki podiyi vidbulisya v za togo caryuvannya Najdavnishi sarkofagi vidnosilisya do caryuvannya Amenhotepa III z XVIII dinastiyi najpiznishi do periodu pravlinnya ostannih Ptolemeyiv Otzhe pershe i ostannye pohovannya rozdilyav period u 1600 rokiv Teksti znajdeni Mariettom prolivali nove svitlo na yegipetsku istoriyu cogo chasu Prikrasheni prekrasnimi iyeroglifichnimi napisami vika sarkofagiv buli zrusheni a deyaki sarkofagi rozkoleni Stalo ochevidnim sho grobnici bikiv buli pograbovani bagato stolit tomu Prote nemalo chudovih artefaktiv u pospihu zalisheni grabizhnikami bezladno lezhali v sarkofagah i na zemlyanij pidlozi temnih koridoriv Sered cogo rozorennya Mariettu poshastilo znajti nezajmane pohovannya svyashennogo bika Vin viyaviv u skam yanilij pilyuci navit slidi robitnikiv sho zdijsnyuvali pohovannya Neposhkodzhenoyu viyavilasya i mumiya bika ozdoblena zolotom i koshtovnim kaminnyam Pislya togo yak znahidki zrobleni v Serapeumi buli vistavleni v Luvri im ya Marietta nabulo svitovu slavu Navit odnogo Serapeuma vistachilo b dlya togo shob vono nazavzhdi zalishilosya v istoriyi yegiptologiyi Ale Mariett ne zbiravsya zupinyatisya na comu U 1857 roci za pidtrimki yegipetskogo hediva Said pashi Mariett organizuvav muzej v kayirskomu peredmisti Bulak Jogo kolekciyi sho nevpinno rozrostalisya lyagli v osnovu nini vidomogo Yegipetskogo muzeyu v Kayiri Pochavshi shirokomasshtabni rozkopki Mariett poprosiv u Saida pashi vidiliti jomu dlya zberigannya starovini odne z primishen transportnoyi kompaniyi v Bulaci Chotiri kimnati Mariett vikoristovuvav dlya najcinnishih eksponativ a inshi zrobiv zapasnikami Na pochatkah vin obhodivsya dopomogoyu tilki odnogo robitnika Ale nevdovzi nevelika kolekciya Marietga stala nastilki populyarnoyu sho 1863 roku yiyi perenesli v novu budivlyu yaku oficijno vidkriv 18 zhovtnya hediv Ismayil Deyaki eksponati novogo muzeyu demonstruvalisya na mizhnarodnij vistavci v Londoni 1862 roku najkrashi z nih buli pokazani na vsesvitnomu yarmarku v Parizhi 1867 roku Hediv Sayid pasha priznachiv Marietta direktorom Upravlinnya u spravah yegipetskih starozhitnostej i golovnim inspektorom usih rozkopok na teritoriyi Yegiptu Vin ocholiv koordinovani rozkopki v 37 mistah vid Memfisa do Fiv Zgodom shopravda arheologi pochali kritikuvati metodi yakimi koristuvavsya Mariett inodi vin navit ne vagavsya zastosuvati dinamit Krim togo velicheznim krokom vpered stalo j te sho vidteper znachna chastina znahidok ne vivozilisya v Yevropu a zalishalasya v Yegipti Nezvazhayuchi na veliku zajnyatist u muzeyi Mariett prodovzhuvav vesti rozkopki sam U 1865 roci vin vidkriv grobnicyu sanovnika Ti yakij buv velikim zemlevlasnikom i yak govoryat teksti nachalnikom usih carskih robit kerivnikom budivnictva piramid i ohoroncem vichnih misc Cya najkrasivisha i najlipshe zberezhena z sakkarskih grobnic bula pobudovana blizko 2600 roku do n e u ti chasi koli cari Heops Hefren i Mikerin sporudzhuvali svoyi piramidi Muri grobnici pokrivali chudovi bagatobarvni relyefi svoyim najvitonchishim malyunkom stvoryuvali vrazhennya nastinnogo zhivopisu Voni zobrazhuvali i samogo sanovnika Ti chiya postat zavzhdi vtrichi a to j vchetvero bilshe za figuri lyudej nizhchogo zvannya a takozh epizodi budennogo zhittya tiyeyi epohi remisnikiv pisarya hudozhnikiv zemlerobiv polyuvannya na begemota ribnu lovlyu zabij hudobi i vichinku shkir zbir podatkiv i pokarannya borzhnikiv vsyu panoramu povsyakdennogo zhittya Starodavnogo Yegiptu Ci zobrazhennya nastilki realistichni sho dozvolili vstanoviti yakimi znaryaddyami ta instrumentami koristuvalisya todishni selyani ta remisniki i yaki prijomi voni zastosovuvali Zhodne z ranishe viyavlenih pohovan ne davalo takogo realnogo uyavlennya pro zhittya starozhitnih yegiptyan yak cya grobnicya Mariett vidkriv i bezlich inshih grobnic z podibnimi svidchennyami davnih epoh sered yakih osoblivo vidilyalasya grobnicya Ptahhotepa velmozhi chasiv V dinastiyi Vlasnik yiyi mozhlivo buv avtorom proslavlenogo povchannya odnogo z najdavnishih tvoriv svitovoyi literaturi Krim togo Mariett pochav vivchennya tak zvanoyi hibnoyi piramidi poblizu Meduma piramidi v Lishte i kilkoh malih piramid poblizu Mariett rozkopav ruyini zaupokijnogo hramu faraona Hefrena roztashovanogo bilya Velikogo sfinksa Vid nogo do piramidi Hefrena v yakij svogo chasu pobuvav Belconi vela doroga procesij yakoyu zherci nesli v ostannij shlyah mumifikovane tilo faraona Vid hramu malo sho zalishilosya ale zbereglisya chastini vhidnih pilon i ruyini vestibyulya vrazhayut oko strogistyu i spivmirnistyu proporcij Sered ruyin Mariett znajshov prekrasnu dioritovu statuyu Hefrena Mariett zalishavsya v Yegipti do kincya svogo zhittya Vin drukuvav chislenni statti v yevropejskih specialnih zhurnalah a takozh vidav kilka knig V 1867 roci imperator Napoleon III nagorodiv jogo ordenom Pochesnogo legionu a 1879 roku yegipetskij hediv prisvoyiv jomu titul pashi U 1878 roci she za zhittya Marietta kerovana nim Sluzhba starozhitnostej bula peretvorena v odin z departamentiv yegipetskogo ministerstva gromadskih robit Na yiyi potrebi stali vidilyati znachni koshti Pam yatnik i sarkofag Ogyusta Marietta v sadu Kayirskogo yegipetskogo muzeyu Mariett pomer naperedodni anglijskoyi okupaciyi Yegiptu U znak viznannya jogo vidatnih zaslug vin buv pohovanij v starodavnomu sarkofazi bilya centralnogo vhodu stvorenogo nim muzeyu Vdyachnij Yegipet sporudiv Mariettu pam yatnik Vin vstanovlenij v sadu Yegipetskogo muzeyu v Kayiri poryad z mogiloyu uchenogo Div takozhYegiptologiya Dzhovanni Battista Belconi Velikij Yegipetskij muzejPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article auguste mariette https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f842 item https aibl fr academiciens depuis 1663 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f718 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f699 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f722 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f759 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f795 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f831 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f838 item https gallica bnf fr ark 12148 btv1b525134292 f845 itemPosilannyaPortal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ogyust Mariett ros