Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання Верлана , Народне повстання 1734-1738 рр., Верланова Революція — перше організоване гайдамацьке повстання, результатом якого стало звільнення на короткий час (1734-1735 рр.) майже всіх українських земель (за винятком частин Галичини та Волині), що залишались у складі Речі Посполитої у XVIII столітті.
Передумови
Правобережна Україна була ядром найбільш ранніх українських повстань проти польського панування у XVI—XVII століттях, однак на початок XVIII ст. вона пережила ряд драматичних метаморфоз. Після кількох хвиль переселення жителів до Гетьманщини та Слобожанщини, а також нового розселення на Правобережжі селян із Галичини та Волині, на початок XVIII ст. тут склалась ситуація, що нагадувала ту, яка існувала на початку визвольного руху в XVI столітті. Суттєвою відмінністю була лише значно менша кількість населення та існування Гетьманщини — козацької держави на Лівобережжі, що знаходилась під протекцією Російської імперії.
Внаслідок повстання Палія та дипломатично-військових заходів Івана Мазепи у 1704-1712 роках Правобережжя перебувало під управлінням адміністрації Гетьманщини. Проте згодом, російський уряд за умовами Прутського миру передав Правобережжя знову до складу Речі Посполитої.
Після цього, польська адміністрація зробила спробу відновити на цих територіях кріпацтво і католицизм. Побоюючись лояльності місцевого, переважно православного, населення до Гетьманщини та Російської імперії, влада Речі Посполитої розробила програму релігійно-національного приниження та дискримінації українського населення, як православного так і греко-католицького віровизнань, з метою його ополячення.
Це стало причиною відновлення збройного опору мешканців Правобережжя, спочатку стихійного і спорадичного, а потім більш організованого, котре, згодом, отримало загальну назву Гайдамаччини.
Перебіг подій
У вересні 1733 року, після смерті польського короля Августа ІІ, внаслідок суперечок серед учасників Сейму, було короновано Станіслава Лещинського — якого підтримувала одна частина магнатів, інша частина обрала Августа III. Станіслав вважався кандидатурою роду Потоцьких та Франції, а Август Росії та Австрії. Внаслідок втручання російських військ Август був введений до Варшави і коронований. Таким чином у країні виявилось два королі, кожен з яких спирався на свою частину дворян. Це привело до загального хаосу і розбалансування і так кволих інститутів влади Речі Посполитої. Присутність російських військ на території Польщі особливо ясно підтверджувала її політичну залежність і неспроможність державних інституцій нормально функціонувати. Крім того російська агітація за Августа III давала можливість гайдамацьким загонам «легально» поборювати прихильників Станіслава — Потоцьких, яким належали великі маєтності на Правобережжі.
Підготовча стадія повстання не з'ясована у повній мірі. В історичних документах засвідчено його урочистий початок, коли сотник Верлан, що раніше служив у надвірній міліції князів Любомирських у Шаргороді оголосив себе наказним полковником і оприлюднив маніфест повстання:
«Прийшов наш час, громадяни, що живете в шляхетських, королівських, чи церковних маєтках: час визволення з шляхетського ярма і звільнення від тягарів, які накинули на вас ваші пани. Бог зглянувся з високого неба на вашу недолю. На ваші сльози й терпіння, вислухав ваших молитов, послав вам захисників, що помстять ваші кривди. Ставайте на допомогу тим, що взялись захищати вас і ваші права. Настала пора зажадати від ворогів розплати за ваші кривди, биття, муки, нечуване здирство, що їх ви зазнавали від них досі. Посилаємо вам провідників, яким треба довіряти і за якими треба йти зі зброєю, яку хто має. Залишайте хати, жінок, ваших коханих дітей, а не пожалієте того, бо скоро вже переконаєтесь, що Бог призначив для вас перемогу і станете всі вільними людьми, як знищите те гадюче плем'я ваших панів, що досі ссуть вашу кров. Ми вже й давніше закликали вас, але ви не вірили в успіх; тепер можете повірити, коли ваші брати почали успішне звільнення з неволі і з цього ярма на Україні і Поділлі. Кличте Бога на рятунок і єднайтеся з нами, щоб помогти».
За свідченнями В. Антоновича, у своїх закликах Верлан опирався на циркуляр російського полковника Полянського, який закликав озброєних людей на Правобережжі, в першу чергу міліціонерів, виступити проти Станіслава Лещинського та його соратників. У разі успіху, створені повстанцями козацькі структури будуть збережені та приєднані до Російської імперії, де на той час ще зберігалась відносна автономія Гетьманщини та дотримувались вольності Запоріжжя. Перед населенням Правобережжя була відкрита перспектива об'єднання із іншими частинами українського народу, що жили у більш благополучних умовах. Селяни в такому випадку звільнились від кріпацтва, якого в той час не було на Лівобережній Україні. З іншого боку, дослідник П. Мірчук зауважує, що не існує жодного документального доказу взаємодії Верлана і Полянського, а такого роду інформація є результатом поширення польського пропагандистського прийому, спрямованого на дискредитацію повстання.
Згідно свідчень В. Антоновича, Верлан, перебуваючи у Шаргороді, скликав до себе підрозділи надвірної міліції з інших міст та почав вербувати місцевих селян. Таким чином місто стало епіцентром повстання. Почала формуватись армія, котра була поділена Верланом на чини і звання (сотників, ротмістрів, поручників тощо), сотники та десятники обирались самими повстанцями, серед яких були, раніше розрізнені, гайдамацькі загони, запорожці і навіть представники шляхти. У військо увійшли козацькі ватажки Писаренко, Степан Скорич, Михайло Флоринський, Савва Чалий, запорожці Грива, Темко, Моторний. Під їхнім командуванням були сформовані полки чисельність коло 1000 осіб кожен.
На першому етапі армія Верлана зайняла територію Поділля, точніше тодішнє Брацлавське воєводство, де було знищено коло 90 польських феодалів та їх військових відділів. Далі, загони повстанців перейшли на Київщину і західну частину Поділля. На третьому етапі, влітку 1734 року полк Верлана вирушив на Волинь і в битві під Кременцем здобув перемогу над польським військом, яке вийшло йому на зустріч. Просуваючись на Захід гайдамаки зайняли Броди і східну частину Галичини (до Львова) та південно-східну частину Волині (до Дубна). Під контролем повстанців опинилась територія розтягнута на відстань коло 650 кілометрів. На всіх зайнятих районах скасовувалось кріпацтво, панщина, впроваджувались козацькі демократичні інститути, селяни наділялись частковими виборними правами.
Дії у відповідь польської армії
У 1734 році, всі регулярні польські війська, що знаходились на території Правобережної України були підняті на боротьбу проти армії Верлана. Для їх підсилення польським урядом було також організовано спеціальні загони та частини регулярної армії, котрі знаходились у Польщі в районі Вісли. Не зважаючи на надзусилля, всі військові сили польської армії були розбиті повстанцями.
Дії проти повстанців російської армії
Оцінивши складність боротьби із армією Верлана, польський уряд звернувся за допомогою до Російської Імперії. Російська влада відповіла позитивно і командувачу російських військ, що повертались із Польщі після вигнання Станіслава Лещинського через Україну, було доручено надати допомогу в боротьбі з повстанцями. Спільні російсько-польські дії почались восени 1734 року. Поступово, в деяких місцевостях польську владу було відновлено, зокрема у Брацлаві, де почали створюватись суди для винесення вироків гайдамакам. Об'єднання російської армії з польською було несподіванкою для гайдамак, які сприймали першу за свою союзницю. Взимку 1734—1735 р. польсько-російським силам вдалось завдати гайдамакам значних втрат, однак активні бойові дії тривали до середини 1735 року.
Зменшення інтенсивності бойових дій
На кінець літа 1735 року, повстання було фактично придушене і на території Правобережжя встановлено адміністративно-правову систему Речі Посполитої, відновлено кріпацтво. Як можна судити з подальших повідомлень, значна частина гайдамак, у тому числі і сам Верлан, переселились на територію Молдавії, котра знаходилась під протекторатом Османської Імперії. Частина запорожців, що брала участь у постанні, повернулась на Січ.
Однак, вже у наступному 1736 році, гайдамацькі загони Медведя, Гриви, Харка, Жили, Рудя, Іваниці і Тараса ввійшли на територію Речі Посполитої та зайняли Чигирин (Медвідь), Смілу, Паволоч (Грива і Харко), Таращу (Харко) та Немирів (Тарас). Розбиті польські частини лише із допомогою росіян змогли відновити контроль над цими територіями.
У 1737 році частина запорожців, знову вирушила на Правобережжя, але дорогою була перехоплена і розбита татарами. Харко, Іваниця та Жила, а також майже половина їх полку загинула. Проте 500 осіб все-таки потрапили на територію Речі Посполитої і зайняли містечка Гранів, Суботів, Тальне, Рашків, Животів та Могилів. Окремі гайдамацькі загони діяли до кінця 1740-х років. У 1743 році в районі Лисянки діяв отаман Кузьма Гаркуша, а в 1749 на Київщині отамани Невінський, Беркут, Середа та Іван Борода.
Результати
Головним наслідком постання Верлана стала організація, до того розрізнених загонів повстанців та противників феодально-кріпосницької адміністрації Речі Посполитої, в організовану гайдамацьку армію. Хоча повстання не досягнуло своєї мети, створені Верланом структури і відчуття широкої солідарності стали важливим досвідом, що дозволив гайдамакам вести перманентну війну із польською владою впродовж усіх 1740-х та 1750-х років, в очікування нового шансу на велике повстання. Такого який випав наприкінці 1760-х років, коли під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти почалось наймасштабніше гайдамацьке повстання під назвою Коліївщина.
Опис повстання у художній літературі
1886 року вийшло історичне оповідання Францішека Равіти «На порубіжжі» (пол. Na Kresach) про повстання Верлана.
Див. також
Примітки
- Омельчук В. В. Народне повстання 1734—1738 рр. на Правобережній Україні та його місце у суспільно-політичному житті і міжнародних відносинах, Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 17 с.
- Антонович В. Дослідження про гайдамацтво… С. 78.
- Таїрова-Яковлєва Т. Іван Мазепа і Російська імперія. — К.: Кліо, 2013. — С. 117.
- Плохій С. Походження слов'янських націй. — К.: Критика, 2005. — С. 349.
- Лола П. Гайдамацький рух на Україні 20—60-х років XVIII століття. — Київ, 1965. — С. 74.
- Мірчук П. Коліївщина Гайдамацьке постання 1768 р. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. — С. 66.
- Гуслистий К. Коліївщина й повстання Пугачова. Українська Література, ч. 1-2. — Київ, 1941.
- Мірчук П. Коліївщина Гайдамацьке постання 1768 р. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. — С. 67.
- Мірчук П. Коліївщина Гайдамацьке постання 1768 р. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. — С. 70.
- Антонович В. Дослідження про гайдамацтво... с. 86
- Мірчук П. Коліївщина Гайдамацьке постання 1768 р. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1973. — С. 71.
- Францішек Равіта. // Київська старовина. — 1888. — №1—3. — С. 187—243.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Verlana Narodne povstannya 1734 1738 rr Verlanova Revolyuciya pershe organizovane gajdamacke povstannya rezultatom yakogo stalo zvilnennya na korotkij chas 1734 1735 rr majzhe vsih ukrayinskih zemel za vinyatkom chastin Galichini ta Volini sho zalishalis u skladi Rechi Pospolitoyi u XVIII stolitti Teritoriyi zajnyati armiyeyu Verlana na kinec 1734 pochatok 1735 rokiv PeredumoviPravoberezhna Ukrayina bula yadrom najbilsh rannih ukrayinskih povstan proti polskogo panuvannya u XVI XVII stolittyah odnak na pochatok XVIII st vona perezhila ryad dramatichnih metamorfoz Pislya kilkoh hvil pereselennya zhiteliv do Getmanshini ta Slobozhanshini a takozh novogo rozselennya na Pravoberezhzhi selyan iz Galichini ta Volini na pochatok XVIII st tut sklalas situaciya sho nagaduvala tu yaka isnuvala na pochatku vizvolnogo ruhu v XVI stolitti Suttyevoyu vidminnistyu bula lishe znachno mensha kilkist naselennya ta isnuvannya Getmanshini kozackoyi derzhavi na Livoberezhzhi sho znahodilas pid protekciyeyu Rosijskoyi imperiyi Vnaslidok povstannya Paliya ta diplomatichno vijskovih zahodiv Ivana Mazepi u 1704 1712 rokah Pravoberezhzhya perebuvalo pid upravlinnyam administraciyi Getmanshini Prote zgodom rosijskij uryad za umovami Prutskogo miru peredav Pravoberezhzhya znovu do skladu Rechi Pospolitoyi Pislya cogo polska administraciya zrobila sprobu vidnoviti na cih teritoriyah kripactvo i katolicizm Poboyuyuchis loyalnosti miscevogo perevazhno pravoslavnogo naselennya do Getmanshini ta Rosijskoyi imperiyi vlada Rechi Pospolitoyi rozrobila programu religijno nacionalnogo prinizhennya ta diskriminaciyi ukrayinskogo naselennya yak pravoslavnogo tak i greko katolickogo viroviznan z metoyu jogo opolyachennya Ce stalo prichinoyu vidnovlennya zbrojnogo oporu meshkanciv Pravoberezhzhya spochatku stihijnogo i sporadichnogo a potim bilsh organizovanogo kotre zgodom otrimalo zagalnu nazvu Gajdamachchini Perebig podijU veresni 1733 roku pislya smerti polskogo korolya Avgusta II vnaslidok superechok sered uchasnikiv Sejmu bulo koronovano Stanislava Leshinskogo yakogo pidtrimuvala odna chastina magnativ insha chastina obrala Avgusta III Stanislav vvazhavsya kandidaturoyu rodu Potockih ta Franciyi a Avgust Rosiyi ta Avstriyi Vnaslidok vtruchannya rosijskih vijsk Avgust buv vvedenij do Varshavi i koronovanij Takim chinom u krayini viyavilos dva koroli kozhen z yakih spiravsya na svoyu chastinu dvoryan Ce privelo do zagalnogo haosu i rozbalansuvannya i tak kvolih institutiv vladi Rechi Pospolitoyi Prisutnist rosijskih vijsk na teritoriyi Polshi osoblivo yasno pidtverdzhuvala yiyi politichnu zalezhnist i nespromozhnist derzhavnih institucij normalno funkcionuvati Krim togo rosijska agitaciya za Avgusta III davala mozhlivist gajdamackim zagonam legalno poboryuvati prihilnikiv Stanislava Potockih yakim nalezhali veliki mayetnosti na Pravoberezhzhi Shargorod stolicya Verlana gravyura XIX st Ruyini forteci u Brodah Pidgotovcha stadiya povstannya ne z yasovana u povnij miri V istorichnih dokumentah zasvidcheno jogo urochistij pochatok koli sotnik Verlan sho ranishe sluzhiv u nadvirnij miliciyi knyaziv Lyubomirskih u Shargorodi ogolosiv sebe nakaznim polkovnikom i oprilyudniv manifest povstannya Prijshov nash chas gromadyani sho zhivete v shlyahetskih korolivskih chi cerkovnih mayetkah chas vizvolennya z shlyahetskogo yarma i zvilnennya vid tyagariv yaki nakinuli na vas vashi pani Bog zglyanuvsya z visokogo neba na vashu nedolyu Na vashi slozi j terpinnya visluhav vashih molitov poslav vam zahisnikiv sho pomstyat vashi krivdi Stavajte na dopomogu tim sho vzyalis zahishati vas i vashi prava Nastala pora zazhadati vid vorogiv rozplati za vashi krivdi bittya muki nechuvane zdirstvo sho yih vi zaznavali vid nih dosi Posilayemo vam providnikiv yakim treba doviryati i za yakimi treba jti zi zbroyeyu yaku hto maye Zalishajte hati zhinok vashih kohanih ditej a ne pozhaliyete togo bo skoro vzhe perekonayetes sho Bog priznachiv dlya vas peremogu i stanete vsi vilnimi lyudmi yak znishite te gadyuche plem ya vashih paniv sho dosi ssut vashu krov Mi vzhe j davnishe zaklikali vas ale vi ne virili v uspih teper mozhete poviriti koli vashi brati pochali uspishne zvilnennya z nevoli i z cogo yarma na Ukrayini i Podilli Klichte Boga na ryatunok i yednajtesya z nami shob pomogti Za svidchennyami V Antonovicha u svoyih zaklikah Verlan opiravsya na cirkulyar rosijskogo polkovnika Polyanskogo yakij zaklikav ozbroyenih lyudej na Pravoberezhzhi v pershu chergu milicioneriv vistupiti proti Stanislava Leshinskogo ta jogo soratnikiv U razi uspihu stvoreni povstancyami kozacki strukturi budut zberezheni ta priyednani do Rosijskoyi imperiyi de na toj chas she zberigalas vidnosna avtonomiya Getmanshini ta dotrimuvalis volnosti Zaporizhzhya Pered naselennyam Pravoberezhzhya bula vidkrita perspektiva ob yednannya iz inshimi chastinami ukrayinskogo narodu sho zhili u bilsh blagopoluchnih umovah Selyani v takomu vipadku zvilnilis vid kripactva yakogo v toj chas ne bulo na Livoberezhnij Ukrayini Z inshogo boku doslidnik P Mirchuk zauvazhuye sho ne isnuye zhodnogo dokumentalnogo dokazu vzayemodiyi Verlana i Polyanskogo a takogo rodu informaciya ye rezultatom poshirennya polskogo propagandistskogo prijomu spryamovanogo na diskreditaciyu povstannya Zgidno svidchen V Antonovicha Verlan perebuvayuchi u Shargorodi sklikav do sebe pidrozdili nadvirnoyi miliciyi z inshih mist ta pochav verbuvati miscevih selyan Takim chinom misto stalo epicentrom povstannya Pochala formuvatis armiya kotra bula podilena Verlanom na chini i zvannya sotnikiv rotmistriv poruchnikiv tosho sotniki ta desyatniki obiralis samimi povstancyami sered yakih buli ranishe rozrizneni gajdamacki zagoni zaporozhci i navit predstavniki shlyahti U vijsko uvijshli kozacki vatazhki Pisarenko Stepan Skorich Mihajlo Florinskij Savva Chalij zaporozhci Griva Temko Motornij Pid yihnim komanduvannyam buli sformovani polki chiselnist kolo 1000 osib kozhen Na pershomu etapi armiya Verlana zajnyala teritoriyu Podillya tochnishe todishnye Braclavske voyevodstvo de bulo znisheno kolo 90 polskih feodaliv ta yih vijskovih viddiliv Dali zagoni povstanciv perejshli na Kiyivshinu i zahidnu chastinu Podillya Na tretomu etapi vlitku 1734 roku polk Verlana virushiv na Volin i v bitvi pid Kremencem zdobuv peremogu nad polskim vijskom yake vijshlo jomu na zustrich Prosuvayuchis na Zahid gajdamaki zajnyali Brodi i shidnu chastinu Galichini do Lvova ta pivdenno shidnu chastinu Volini do Dubna Pid kontrolem povstanciv opinilas teritoriya roztyagnuta na vidstan kolo 650 kilometriv Na vsih zajnyatih rajonah skasovuvalos kripactvo panshina vprovadzhuvalis kozacki demokratichni instituti selyani nadilyalis chastkovimi vibornimi pravami Diyi u vidpovid polskoyi armiyi U 1734 roci vsi regulyarni polski vijska sho znahodilis na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini buli pidnyati na borotbu proti armiyi Verlana Dlya yih pidsilennya polskim uryadom bulo takozh organizovano specialni zagoni ta chastini regulyarnoyi armiyi kotri znahodilis u Polshi v rajoni Visli Ne zvazhayuchi na nadzusillya vsi vijskovi sili polskoyi armiyi buli rozbiti povstancyami Diyi proti povstanciv rosijskoyi armiyi Ocinivshi skladnist borotbi iz armiyeyu Verlana polskij uryad zvernuvsya za dopomogoyu do Rosijskoyi Imperiyi Rosijska vlada vidpovila pozitivno i komanduvachu rosijskih vijsk sho povertalis iz Polshi pislya vignannya Stanislava Leshinskogo cherez Ukrayinu bulo dorucheno nadati dopomogu v borotbi z povstancyami Spilni rosijsko polski diyi pochalis voseni 1734 roku Postupovo v deyakih miscevostyah polsku vladu bulo vidnovleno zokrema u Braclavi de pochali stvoryuvatis sudi dlya vinesennya virokiv gajdamakam Ob yednannya rosijskoyi armiyi z polskoyu bulo nespodivankoyu dlya gajdamak yaki sprijmali pershu za svoyu soyuznicyu Vzimku 1734 1735 r polsko rosijskim silam vdalos zavdati gajdamakam znachnih vtrat odnak aktivni bojovi diyi trivali do seredini 1735 roku Zmenshennya intensivnosti bojovih dij Na kinec lita 1735 roku povstannya bulo faktichno pridushene i na teritoriyi Pravoberezhzhya vstanovleno administrativno pravovu sistemu Rechi Pospolitoyi vidnovleno kripactvo Yak mozhna suditi z podalshih povidomlen znachna chastina gajdamak u tomu chisli i sam Verlan pereselilis na teritoriyu Moldaviyi kotra znahodilas pid protektoratom Osmanskoyi Imperiyi Chastina zaporozhciv sho brala uchast u postanni povernulas na Sich Odnak vzhe u nastupnomu 1736 roci gajdamacki zagoni Medvedya Grivi Harka Zhili Rudya Ivanici i Tarasa vvijshli na teritoriyu Rechi Pospolitoyi ta zajnyali Chigirin Medvid Smilu Pavoloch Griva i Harko Tarashu Harko ta Nemiriv Taras Rozbiti polski chastini lishe iz dopomogoyu rosiyan zmogli vidnoviti kontrol nad cimi teritoriyami U 1737 roci chastina zaporozhciv znovu virushila na Pravoberezhzhya ale dorogoyu bula perehoplena i rozbita tatarami Harko Ivanicya ta Zhila a takozh majzhe polovina yih polku zaginula Prote 500 osib vse taki potrapili na teritoriyu Rechi Pospolitoyi i zajnyali mistechka Graniv Subotiv Talne Rashkiv Zhivotiv ta Mogiliv Okremi gajdamacki zagoni diyali do kincya 1740 h rokiv U 1743 roci v rajoni Lisyanki diyav otaman Kuzma Garkusha a v 1749 na Kiyivshini otamani Nevinskij Berkut Sereda ta Ivan Boroda RezultatiGolovnim naslidkom postannya Verlana stala organizaciya do togo rozriznenih zagoniv povstanciv ta protivnikiv feodalno kriposnickoyi administraciyi Rechi Pospolitoyi v organizovanu gajdamacku armiyu Hocha povstannya ne dosyagnulo svoyeyi meti stvoreni Verlanom strukturi i vidchuttya shirokoyi solidarnosti stali vazhlivim dosvidom sho dozvoliv gajdamakam vesti permanentnu vijnu iz polskoyu vladoyu vprodovzh usih 1740 h ta 1750 h rokiv v ochikuvannya novogo shansu na velike povstannya Takogo yakij vipav naprikinci 1760 h rokiv koli pid provodom Maksima Zaliznyaka ta Ivana Gonti pochalos najmasshtabnishe gajdamacke povstannya pid nazvoyu Koliyivshina Opis povstannya u hudozhnij literaturi1886 roku vijshlo istorichne opovidannya Francisheka Raviti Na porubizhzhi pol Na Kresach pro povstannya Verlana Div takozhKoliyivshinaPrimitkiOmelchuk V V Narodne povstannya 1734 1738 rr na Pravoberezhnij Ukrayini ta jogo misce u suspilno politichnomu zhitti i mizhnarodnih vidnosinah Avtoref dis kand ist nauk 07 00 01 Kiyiv nac un t im T Shevchenka K 2003 17 s Antonovich V Doslidzhennya pro gajdamactvo S 78 Tayirova Yakovlyeva T Ivan Mazepa i Rosijska imperiya K Klio 2013 S 117 Plohij S Pohodzhennya slov yanskih nacij K Kritika 2005 S 349 Lola P Gajdamackij ruh na Ukrayini 20 60 h rokiv XVIII stolittya Kiyiv 1965 S 74 Mirchuk P Koliyivshina Gajdamacke postannya 1768 r London Ukrayinska vidavnicha spilka 1973 S 66 Guslistij K Koliyivshina j povstannya Pugachova Ukrayinska Literatura ch 1 2 Kiyiv 1941 Mirchuk P Koliyivshina Gajdamacke postannya 1768 r London Ukrayinska vidavnicha spilka 1973 S 67 Mirchuk P Koliyivshina Gajdamacke postannya 1768 r London Ukrayinska vidavnicha spilka 1973 S 70 Antonovich V Doslidzhennya pro gajdamactvo s 86 Mirchuk P Koliyivshina Gajdamacke postannya 1768 r London Ukrayinska vidavnicha spilka 1973 S 71 Francishek Ravita Kiyivska starovina 1888 1 3 S 187 243