Лідський повіт (пол. Powiat lidzki) — адміністративно-територіальна одиниця Віленського воєводства Великого князівства Литовського у XV-XVIII століттях. Столиця — Ліда.
Лідський повіт | |||
---|---|---|---|
Powiat lidzki | |||
| |||
повіт | |||
Гімн: Богородиця | |||
місто | Ліда | ||
Країна | ВКЛ | ||
край | Білорусь | ||
федерація | Річ Посполита | ||
Офіційна мова | білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська | ||
Населення | |||
- повне | литвини, білорусини | ||
Етнікон | лідці | ||
Площа | |||
- повна | 5500 км² | ||
Дата заснування | 1566 | ||
окупація Росією | 1795 | ||
|
Географія
На півночі межував з Троцьким повітом Троцького воєводства та Віленським повітом Віленського воєводства, на сході — з Ошмянським повітом Віленського воєводства, на півдні — з Новогрудським та Слонімським повітами Новогрудського воєводства, на заході — з Гродненським повітом Троцького воєводства.
Адміністративний поділ
До цього повіту входили території Лідського гродського (міського), Берштанського, Василишковського, Дубицького, Конявського, Новодворського, Радунського та Стоклиського староств та прилеглі приватні маєтки. Станом на 1790 р. повіт складався з 16 міст і сіл: Острина, Вороново, [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], Желудок, [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], Ліда, [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], Радунь, [be-tarask], [be-tarask], Щучин, Ейшишки.
Після окупації західнобілоруських, литовських земель Російською імперією на території колишнього Лідського повіту у складі Слонімської губернії було утворено російський Лідський повіт під час третього поділу Речі Посполитої.
Символіка
У нього була червона повітова хоругва із зображенням герба «Погоні».
Населення
У 1528 році, за даними перепису війська Великого князівства Литовського, у повіті було близько 80 дрібних землевласників.
Лихоліття московської війни проти Литви (середини XVII ст.) спричинило сильні спустошення і в цьому повіті також. Кількість димів зменшилася на 19 %.
В середині XVII століття в повіті було 11 860 селянських господарств, а населення становило 94 880 осіб. У 1775 р. в повіті налічувалося 11 723 селянських господарства. У 1790 році чисельність населення повіту становила 102 375 осіб.
Урядники
Лідська шляхта від повіту посилала двох депутатів (послів) на Вальний сейм та двох заступників до Головного Трибуналу. У Ліді збиралися повітові та воєводські сеймики — місцеві станово-представницькі органи.
У Ліді проводилися не лише повітові сеймики, але й підкоморський, земський (сесії проводилися в одній з веж Лідського замку) та гродські суди, і скликалося посполите рушення.
На Гродненському сеймі 12 січня 1793 року, щоби збільшити кількість сенаторів від Великого князівства Литовського, номінували на каштеляна лідського кандидатуру з місцевого повітового маршала, яким на той час був Францишек Олександрович, котрий отримав привілей 26 жовтня 1793 р.. Але в грудні того ж року новою адміністративно-територіальною реформою Речі Посполитої скасовано лідську каштелянію. У результаті лідський каштелян зберіг свій титул, але він не мав сенаторських повноважень.
Див. також
Примітки
- (пол.) Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. — s.338.
- (біл.) Насевіч В., «Лідскі павет [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С.199. — 792 с. — (т.2),
- (пол.) Morzy J., «Kryzys demograficzny na Litwie i Białorusi w II połowie XVII wieku» / Józef Morzy. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1965. — 405 s. — Tabl. 22, 24. — (Prace Wydziału Filozoficzno-Historycznego — Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Historia 21).
- (біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. —
- (біл.) Сліўкін В., Прывілей Караля Польскага і вялікага князя Літоўскага Жыгімонта ІІІ аб наданні гораду Лідзе Магдэбурскага права [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.], 14.09.2001 // часопіс «Лідскі Летапісец» № 8.
Джерела
- (біл.) «» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя ў 2 тамах. Т.1. — Мн., 2005. — С.34–39.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .
- (пол.) «Lida [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.]» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom V, S.215-218.
Посилання
- (біл.) Лідзкі павет у Мэтрыцы ВКЛ [ 29 травня 2020 у Wayback Machine.]
- (біл.) Гісторыя горада і павета [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lidskij povit Lidskij povit pol Powiat lidzki administrativno teritorialna odinicya Vilenskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo u XV XVIII stolittyah Stolicya Lida Lidskij povitPowiat lidzkigerbpovitGimn Bogorodicyamisto LidaKrayina VKLkraj Bilorusfederaciya Rich PospolitaOficijna mova biloruska ruska cerkovnoslov yanska vid 1385 she latina vid 1569 polskaNaselennya povne litvini bilorusiniEtnikon lidciPlosha povna 5500 km Data zasnuvannya 1566okupaciya Rosiyeyu 1795Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lidskij povitGeografiyaNa pivnochi mezhuvav z Trockim povitom Trockogo voyevodstva ta Vilenskim povitom Vilenskogo voyevodstva na shodi z Oshmyanskim povitom Vilenskogo voyevodstva na pivdni z Novogrudskim ta Slonimskim povitami Novogrudskogo voyevodstva na zahodi z Grodnenskim povitom Trockogo voyevodstva Administrativnij podilDo cogo povitu vhodili teritoriyi Lidskogo grodskogo miskogo Bershtanskogo Vasilishkovskogo Dubickogo Konyavskogo Novodvorskogo Radunskogo ta Stokliskogo starostv ta prilegli privatni mayetki Stanom na 1790 r povit skladavsya z 16 mist i sil Ostrina Voronovo be tarask be tarask be tarask be tarask be tarask Zheludok be tarask be tarask be tarask Lida be tarask be tarask be tarask Radun be tarask be tarask Shuchin Ejshishki Pislya okupaciyi zahidnobiloruskih litovskih zemel Rosijskoyu imperiyeyu na teritoriyi kolishnogo Lidskogo povitu u skladi Slonimskoyi guberniyi bulo utvoreno rosijskij Lidskij povit pid chas tretogo podilu Rechi Pospolitoyi SimvolikaU nogo bula chervona povitova horugva iz zobrazhennyam gerba Pogoni Lida Radun Shuchin ta Ejshishki otrimali miski gerbi NaselennyaU 1528 roci za danimi perepisu vijska Velikogo knyazivstva Litovskogo u poviti bulo blizko 80 dribnih zemlevlasnikiv Liholittya moskovskoyi vijni proti Litvi seredini XVII st sprichinilo silni spustoshennya i v comu poviti takozh Kilkist dimiv zmenshilasya na 19 V seredini XVII stolittya v poviti bulo 11 860 selyanskih gospodarstv a naselennya stanovilo 94 880 osib U 1775 r v poviti nalichuvalosya 11 723 selyanskih gospodarstva U 1790 roci chiselnist naselennya povitu stanovila 102 375 osib UryadnikiLidska shlyahta vid povitu posilala dvoh deputativ posliv na Valnij sejm ta dvoh zastupnikiv do Golovnogo Tribunalu U Lidi zbiralisya povitovi ta voyevodski sejmiki miscevi stanovo predstavnicki organi U Lidi provodilisya ne lishe povitovi sejmiki ale j pidkomorskij zemskij sesiyi provodilisya v odnij z vezh Lidskogo zamku ta grodski sudi i sklikalosya pospolite rushennya Na Grodnenskomu sejmi 12 sichnya 1793 roku shobi zbilshiti kilkist senatoriv vid Velikogo knyazivstva Litovskogo nominuvali na kashtelyana lidskogo kandidaturu z miscevogo povitovogo marshala yakim na toj chas buv Francishek Oleksandrovich kotrij otrimav privilej 26 zhovtnya 1793 r Ale v grudni togo zh roku novoyu administrativno teritorialnoyu reformoyu Rechi Pospolitoyi skasovano lidsku kashtelyaniyu U rezultati lidskij kashtelyan zberig svij titul ale vin ne mav senatorskih povnovazhen Div takozhLidskij povit Rosijska imperiya be Primitki pol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom V Kutowa Wola Malczyce Warszawa 1884 s 338 bil Nasevich V Lidski pavet 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 199 792 s ISBN 985 11 0378 0 t 2 ISBN 985 11 0315 2 pol Morzy J Kryzys demograficzny na Litwie i Bialorusi w II polowie XVII wieku Jozef Morzy Poznan Uniwersytet im Adama Mickiewicza 1965 405 s Tabl 22 24 Prace Wydzialu Filozoficzno Historycznego Uniwersytet im Adama Mickiewicza w Poznaniu Historia 21 bil G Saganovich Nevyadomaya vajna 1654 1667 Arhivovano 11 lipnya 2012 u Archive is Mn Navuka i tehnika 1995 144 s ISBN 5 343 01637 5 bil Sliykin V Pryvilej Karalya Polskaga i vyalikaga knyazya Litoyskaga Zhygimonta III ab nadanni goradu Lidze Magdeburskaga prava 5 lipnya 2020 u Wayback Machine 14 09 2001 chasopis Lidski Letapisec 8 Dzherela bil Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya y 2 tamah T 1 Mn 2005 S 34 39 Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 pol Lida 16 bereznya 2018 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom V S 215 218 Posilannya bil Lidzki pavet u Metrycy VKL 29 travnya 2020 u Wayback Machine bil Gistoryya gorada i paveta 6 lipnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Velike knyazivstvo Litovske Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi