Адо́ Улуро (справжні прізвище, ім'я та по батькові — Гаврило Миколайович Курилов; нар. 30 квітня 1938, ) — юкагирський письменник, фольклорист і мовознавець, кандидат філологічних наук з 1969 року; член Спілки письменників Росії з 1975 року.
Адо Улуро | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 30 квітня 1938[1](86 років) Нижньоколимський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Росія | |||
Діяльність | письменник, поет, мовознавець | |||
Сфера роботи | поезія[2][2] і мовознавство[2][2] | |||
Alma mater | Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена | |||
Мова творів | юкагирські мови | |||
Членство | СП СРСР | |||
Брати, сестри | d і d[3] | |||
Сайт: uluro-ado.ru | ||||
| ||||
Біографія
Народився 30 квітня 1938 року в селі Нижньоколимського улусу Якутської АРСР СРСР (тепер Республіка Саха, РФ). 1958 року закінчив Якутське педагогічне училище, у 1962 році — .
Протягом 1968–1991 років працював , завідувачем сектору Інституту історії, мови та літератури Якутськлї філії Сибірського відділення АН СРСР; з 1991 року — завідувач сектору юкагирської мови, літератури та фольклору Інституту проблем нечислених народів Північі Сибірського відділення Російської академії наук у Якутську. Одночасно був доцентом кафедри філології Якутського університету.
Творчість
Псевдонім Адо Улуро означає «Син Улуро» ( — озеро на півночі Якутії, на берегах якого живе переважна більшість юкагирів).
Створив юкагирську писемність, видав:
- перший юкагирський «Букварь» (1987);
- «Юкагирско-русский словарь» (1990);
- «Русско-юкагирский разговорник» (1992).
Зібрав матеріали з мови, фольклору та етнографії юкагирів. Опублікував збірку «Перекази та легенди» (1992), низку наукових праць.
Автор кількох поетичних і прозаїчних книг, які виходили юкагирською мовою або в російському і якутському перекладах:
- «Юкагирські вогнища» (1965);
- «Пісня дзвінких копит» (1970);
- «Поки дрімають олені» (1973);
- «Розтоплені сніги» (1975);
- «Таловина» (1977);
- «Гуготіння Полярного сяйва» (1984).
Писав також для дітей:
- збірка «Оповідання Юко» (1973);
- п'єси «Мій друг Чага» (1985), «Мила Лабунмедену» (1988) та інші.
Переклав твори Степана Руданського («Повій, вітре, на Вкраїну»), Лесі Українки («Коли втомлюся я життям щоденним»), Володимира Сосюри («Любіть Україну!», «Юнакові»), вступ до балади «Причинна» («Реве та стогне Дніпр широкий») та вірш «Думка» («Тече вода в синє море»), «Заповіт» Тараса Шевченка.
Примітки
- ідентифікатор VIAF
- Czech National Authority Database
- російська Вікіпедія — 2001.
Література
- Хоменко Б. В. Адо Улуро // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ado Uluro spravzhni prizvishe im ya ta po batkovi Gavrilo Mikolajovich Kurilov nar 30 kvitnya 1938 yukagirskij pismennik folklorist i movoznavec kandidat filologichnih nauk z 1969 roku chlen Spilki pismennikiv Rosiyi z 1975 roku Ado UluroNarodivsya30 kvitnya 1938 1938 04 30 1 86 rokiv Nizhnokolimskij ulus Yakutska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika RRFSR SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennik poet movoznavecSfera robotipoeziya 2 2 i movoznavstvo 2 2 Alma materRosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaMova tvorivyukagirski moviChlenstvoSP SRSRBrati sestrid i d 3 Sajt uluro ado ruU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurilov BiografiyaNarodivsya 30 kvitnya 1938 roku v seli Nizhnokolimskogo ulusu Yakutskoyi ARSR SRSR teper Respublika Saha RF 1958 roku zakinchiv Yakutske pedagogichne uchilishe u 1962 roci Protyagom 1968 1991 rokiv pracyuvav zaviduvachem sektoru Institutu istoriyi movi ta literaturi Yakutsklyi filiyi Sibirskogo viddilennya AN SRSR z 1991 roku zaviduvach sektoru yukagirskoyi movi literaturi ta folkloru Institutu problem nechislenih narodiv Pivnichi Sibirskogo viddilennya Rosijskoyi akademiyi nauk u Yakutsku Odnochasno buv docentom kafedri filologiyi Yakutskogo universitetu TvorchistPsevdonim Ado Uluro oznachaye Sin Uluro ozero na pivnochi Yakutiyi na beregah yakogo zhive perevazhna bilshist yukagiriv Stvoriv yukagirsku pisemnist vidav pershij yukagirskij Bukvar 1987 Yukagirsko russkij slovar 1990 Russko yukagirskij razgovornik 1992 Zibrav materiali z movi folkloru ta etnografiyi yukagiriv Opublikuvav zbirku Perekazi ta legendi 1992 nizku naukovih prac Avtor kilkoh poetichnih i prozayichnih knig yaki vihodili yukagirskoyu movoyu abo v rosijskomu i yakutskomu perekladah Yukagirski vognisha 1965 Pisnya dzvinkih kopit 1970 Poki drimayut oleni 1973 Roztopleni snigi 1975 Talovina 1977 Gugotinnya Polyarnogo syajva 1984 Pisav takozh dlya ditej zbirka Opovidannya Yuko 1973 p yesi Mij drug Chaga 1985 Mila Labunmedenu 1988 ta inshi Pereklav tvori Stepana Rudanskogo Povij vitre na Vkrayinu Lesi Ukrayinki Koli vtomlyusya ya zhittyam shodennim Volodimira Sosyuri Lyubit Ukrayinu Yunakovi vstup do baladi Prichinna Reve ta stogne Dnipr shirokij ta virsh Dumka Teche voda v sinye more Zapovit Tarasa Shevchenka Primitkiidentifikator VIAF d Track Q54919d Track Q19832964 Czech National Authority Database d Track Q13550863 rosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855LiteraturaHomenko B V Ado Uluro Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X