Тече вода в синє море

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Думка.

«Ду́мка» («Тече́ вода́ в си́нє мо́ре…») — вірш-думка Тараса Шевченка, написана 1838 року у С.-Петербурзі.

Тече́ вода́ в си́нє мо́ре…
Жанр	вірш
Форма	вірш^[d]
Автор	Тарас Шевченко
Мова	українська
Написано	1838
Опубліковано	1838
Цей твір у  Вікіджерелах

Історія написання

Вірш датується 1838 року орієнтовно на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка» (с. 312—313): «Він мені дав гарних стихів на збірник».

Автограф не відомий. Місцем написання вважається С.-Петербург. У кінці 1838 року Шевченко передав Євгенові Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка». За описом , складальний рукопис «Ластівки» містив писарську копію вірша.

Історія видання

У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічну пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».

У кінці 1850-х років вірш «Тече вода в синє море…» переписав з «Ластівки» . Вірш переписано безпосередньо після поезії «На вічну пам'ять Котляревському» як його частину. Переглядаючи рукопис після повернення із заслання, Шевченко олівцем відокремив ці поезії й виправив рядок.

1860 року вірш надруковано в «Кобзарі», де його подано за «Ластівкою» як окремий твір під назвою «Думка». Назвою «Думка» тут об'єднано чотири вірші: «Тече вода в синє море…», «Вітре буйний, вітре буйний!..», «Тяжко-важко в світі жити…» і «Нащо мені чорні брови…». Виправлення в тексті вірша у списку Івана Лазаревського Шевченко в «Кобзарі» (1860) не врахував. Між рядками 16 і 17 зроблено відступ.

Опісля вірш поширювався в рукописних списках. Від публікації в «Ластівці» походять списки у збірці творів Шевченка середини XIX століття, «Кобзарі» (1861), що належав І. П. Левченку, збірнику без дати.

У рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862) «Думку» («Тече вода в синє море…») переписано двічі — за текстом «Ластівки» та за текстом «Кобзаря» (1860). «Кобзар» (1860) є джерелом списку в рукописному «Кобзарі» (1866) тощо.

Мотиви

Тему вірша — шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й образи мають численні паралелі в народних піснях, наприклад пісні «Ой не шуми, луже, зелений байраче…», «Ой не шуми, луже, дубровою дуже…», «Ой зелений дубе, чого нахилився…», «Нещасливий козаченько без долі вродився…» тощо.

Переклади

Вірш перекладений на угорську мову Молнаром Іштваном (1910).

Інтерпретації

Вірш покладений на музику:

• солоспів українського композитора Юлія Мейтуса (1927)
• романс українського композитора Федора Богданова (1928);
• хор Бориса Лятошинського (1949)

Примітки

1. Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — Т. 3. — С. 595
2. «Ду́мка» («Тече́ вода́ в си́нє мо́ре…») [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 79; 598—599.] litopys.org.ua Процитовано 15 вересня 2023
3. РНБ, ф. 341, № 443, арк. 8
4. ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 5 — 5 звор.
5. ІЛ, ф. 1, № 57, арк. 21 звор. — 22 звор.
6. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 127—128
7. НМТШ, інв. № А-546
8. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 211—212, 446—447
9. ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 104—105

Література

• Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 598—599.