Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барвінський Васи ль Олекса ндрович Барві нський 20 лютого 1888 Тернопі

Василь Барвінський

Василь Барвінський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барвінський.

Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський (20 лютого 1888, Тернопіль — 9 червня 1963, Львів) — український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик.

Василь Олександрович Барвінський
image
Основна інформація
Дата народження20 лютого 1888(1888-02-20)
Місце народженняТернопіль, нині Україна
Дата смерті9 червня 1963(1963-06-09) (75 років)
Місце смертіЛьвів, нині Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Громадянствоimage Австро-Угорщина → image ЗУНР → image Польща → → image СРСР
Національністьукраїнець
Професіякомпозитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент
ОсвітаЛьвівська консерваторія
Карлів університет (Прага)
ВчителіКароль Мікулі
ІнструментиФортепіано
ЖанрКласична музика,модернізм
БатькоБарвінський Олександр Григорович
МатиБарвінська Євгенія Максимівна
image Файли у Вікісховищі

Син Олександра та Євгенії Барвінських, брат Богдана Барвінського, зять фізика Івана Пулюя.Доктор мистецтвознавства (1940), почесний доктор Українського університету в Празі (1938).

Життєпис

Народився 20 лютого 1888 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна).

Рід Барвінських — один із найдавніших в Україні, походить із с. Барвінок коло Дуклі (повіт Коросно). Барвінські були відомими діячами української культури. Прадід композитора Мартин був ректором Львівського університету в 1830-ті роки, дядьки прислужилися українській культурі: Володимир був засновником найвпливовішої української газети «Діло» (Львів),  — автор історичних драм.

Батько майбутнього композитора Олександр Барвінський був діячем освіти, який впроваджував українську мову в середні та початкові школи Галичини, видавав підручники з історії, літератури, українську періодику. Будучи посломавстрійського парламенту (зокрема, верхньої палати — Ради Панів), захищав національні інтереси українців Галичини. Підтримував зв'язки з Миколою Лисенком, Сидором Воробкевичем, Віктором Матюком, Остапом Нижанківським, Пантелеймоном Кулішем, іншими діячами української культури.

Першою вчителькою музики Василя стала його мати — співачка і піаністка Євгенія Барвінська. Вона керувала хором у Тернополі (саме Євгенія перша помітила величезний талант однієї з хористок — Соломії Крушельницької), а згодом — співацьким товариством «Боян» у Львові. Захоплювалась живописом.

Освіта

Професійну музичну освіту здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії вступив на юридичний факультет Львівського університету (1906), але 1907 року виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Вступив на філософський факультет Карлового університету, де слухав лекції відомих чеських музикантів.

Творчий життєпис

Перші творчі спроби В. Барвінського належать ще до часів перебування у Львові, але лише під час навчання у Празі в професора Вітезслава Новака він ступив на широкий творчий шлях. Славнозвісний чеський педагог і композитор заохочував спудея вивчати українські народні пісні, сприяв належному спрямуванню його поглядів.

Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного й інструментального жанру, особливо до фортепіанного. Ще навчаючись у Празі, В. Барвінський написав великий твір «Українська рапсодія».

У 1912–1914 роках написав твори: фортепіанний (присвячений пам'яті М. Лисенка) і низка фортепіанних п'єс.

У 1915 році повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Серед відомих учнів були Стефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович та Галина Яківна Голинська. Не лише вів педагогічну роботу, а й керував хором товариства «Боян», виступав з концертами.

У 1917 році створив «Урочисту кантату» й кантату «Заповіт» на слова Т. Шевченка. У 1929–1930 роках написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).

У 1930-ті роки склав збірку 38 українських народних пісень для фортепіано. Тоді ж виникли фортепіанна збірка колядок і щедрівок, а також популярна збірка з 20 дитячих п'єс. На теми українських пісень написав низку п'єс для скрипки і фортепіано («Пісня», «Гумореска», «Пісня і танок», «Елегія»), а також «Струнний квартет для молоді».

image
Василь Барвінський та Роман Савицький на відкритті надмогильного пам'ятника Іванові Франку на Личаківському цвинтарі. 1933 рік.

Не залишав праці й у вокальному жанрі. У 1932–1933 створив кантату «Наша пісня, наша туга» (слова С. Черкасенка), працював над ораторією «Володимир Великий» (задум залишився нездійсненним) і над обробкою українських пісень і наспівів. Серед останніх виділяються дві пісні на слова І. Франка («Місяцю князю» і «Благословенна будь») та «Псалом Давида» для тенора з оркестром. Опрацював й інструментував кантату М. Лисенка «Б'ють пороги», його «Не забудь юних днів», «До ластівки» Остапа Нижанківського, переклав для струнного квартету «Колискову» С. Людкевича. Був прекрасним піаністом. Яких би жанрів не торкався у своїй творчості — камерно-інструментального, сольного, хорового чи симфонічного — постійно залишався собою. Як музикант був глибоким ліриком, умів доторкнутися до ніжних і потаємних закутків людської душі.

У 1937–1939 роках входив до редколегії часопису «Українська Музика» (Львів). У цьому журналі (а також в іншій періодиці) були надруковані його музичні праці «Огляд історії української музики», «Українська музика», «Нова доба української музики», «Мої спогади про Миколу Лисенка», «Бела Барток у Львові», «Творчість В. Новака», «Українська народна пісня і українські композитори» та інші.

У Львові часто виступав у лекціях-концертах та на радіо з бесідами про Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Р. Глієра, О. Глазунова, доповіддю «Відродження музичної культури в 40-х роках XIX ст. в Західній Україні».

З нагоди святкування 25-річчя композиторської діяльності В. Барвінського в 1938 році у Львові відбулися концерти та радіопередачі з творів композитора. Від Вільного українського університету (Прага) він отримав звання почесного доктора.

image
Гробівець Василя Барвінського та його батьків
на 3 полі Личаківського цвинтаря

У жовтні 1939 був обраний депутатом Народних Зборів Західної України, де було проголошено приєднання Західної України до СРСР.

У 1939–1941 та 1944–1948 роках, перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та голови Львівського відділення Спілки композиторів, написав низку творів переважно вокального жанру. Були задумані ескізи до музичного портрета на основі пісень про О. Довбуша.

На початку 1948 року був заарештований. В МДБ його примусили підписати документ: «Дозволяю знищити мої рукописи». І рукописи було знищено. Потім було довге заслання на 10 років у мордовські табори.

Після повернення із заслання (1958) усі свої сили зосередив на відновленні з пам'яті творів, рукописи яких було знищено під час його арешту (над цим працював до самої смерті).

Помер 9 червня 1963 року у 75-річному віці у Львові. Похований в одному гробівці з батьками на 3 полі Личаківського цвинтаря.

1964 року багаторічні зусилля львівських композиторів (особливо А. Кос-Анатольського) досягли мети: В. Барвінського було реабілітовано. Проте музику композитора в наступні роки все одно майже скрізь було вилучено з концертів (так тривало 25 років).

Твори

Для фортепіано

  • 5 прелюдій (1908)
  • Прелюдія методом Ж. Далькроза (втрачено, 1913)
  • Соната cis-dur (1910)
  • Українська сюїта (1915)
  • Варіації на власну тему с-moll (втрачено, 1909)
  • Варіації на тему української народної колядки B-dur (втрачено, 1917)
  • Варіації і фугета G-dur на українську народну тему (1920)
  • Жаб'ячий вальс (бл.1900-1910)
  • Пісня. Серенада. Імпровізація (1911)
  • «Біль — бій, перемога любові» (1915)
  • 6 мініатюр на українські народні теми: «Заколисана пісня», «Український танок», «Гумореска», «Лірницька пісня», «Думка», «Марш» (1920)
  • «Листок до альбому» (1929)
  • Твори на теми лемківських народних пісень: «Заколисана пісня», «Пісня без слів», «Марш» (1932)
  • Цикл «Наше сонечко грає на фортепіанні»: 20 дитячих п'єс на теми українських народних пісень (1935)
  • Збірка українських народних пісень (1935)
  • Збірка українських колядок і щедрівок (1935)
  • Концерт для фортепіано з оркестром f-moll (1917—1937)

Для скрипки і фортепіано

  • Сумна пісня (1910—1912)
  • Пісня (1912—1913)
  • Елегія (втрачено, 1925)
  • Соната с-moll, 1 і 2 ч. (втрачено, 1925)
  • «Український танок» з шести мініатюр на українські народні теми для фортепіано, перекладено для скрипки і фортепіано (1925)
  • Твори на українські народні теми: «Пісня», «Гумореска», «Пісня і танок» (1934—1935)

Для віолончелі і фортепіано

  • Ноктюрн (1913)
  • Варіації на українську народну тему («Та пила Лимериха воду»)(1918)
  • Думка (1926)
  • Мелодія (1926)
  • Соната fis-moll (1926)
  • Сюїта (на українські народні мотиви): «Заспів», «Гумореска», «Колискова», «Танець» («Рондо») (1927)
  • Концерт для віолончелі та фортепіано (1956)

Камерно-інструментальні ансамблі

  • Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі а-moll (1910)
  • Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі es-moll (втрачено, 1911)
  • Струнний квартет B-dur (втрачено, 1912)
  • Струнний квартет для молоді на українські народні мотиви (1935)
  • Квінтет для фортепіано, двох скрипок, альта і віолончелі g-moll (1953—1963)
  • Секстет (Варіації на власну тему і фінал-коломийка) для фортепіано, двох скрипок, альта, віолончелі, контрабаса (1915)

Симфонічні твори

  • Українська рапсодія (1911)
  • Увертюра-поема (втрачено, 1930)
  • Шість мініатюр. Переклад з фортепіано для духового оркестру П.Садівничого і А.Владимирова. Переклади для малого і салонного оркестрів Е. Брауера

Вокально-симфонічні твори

  • Українське весілля у 2-ох ч.: вокально-інструментальні етнографічні картини для мішаного хору, квартету солістів, оркестру або фортепіано в 4 руки (1914)
  • «Заповіт» сл. Т. Шевченка, для чоловічого, мішаного хору і соло баса, симфонічного оркестру або фортепіано в 4 руки (1917)
  • «Наша пісня, наша туга» сл. С.Черкасенка, для мішаного хору і симфонічного оркестру (1933)
  • «В перші роковини» сл. П.Карманського, для мішаного хору, соло і симфонічного оркестру (втрачено, 1940)
  • «Пісня про Вітчизну» сл. М.Рильського, для мішаного хору і симфонічного оркестру (1940)

Камерно-вокальні твори

  • «Вечером в хаті» сл. Б. Лепкого (1910)
  • «В лісі» сл. Б. Лепкого (1910)
  • «Псалом Давида» сл. П. Куліша (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1918)
  • «Ой поля, ви, поля» сл. О. Кониського (1923)
  • «Ой сумна, сумна темна ніченька» сл. народні (1923)
  • «У мене був коханий рідний край» сл. Г. Гайне (1923)
  • «Щаслива будь» сл. Б. Лепкого (втрачено, 1923)
  • «Як любовно невимовна (Колискова)» сл. Г. Чупринки (1923)
  • «Ой люлі, люлі» сл. Т. Шевченка (1923)
  • «Ноктюрн» сл. І. Франка (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1923)
  • «Сонет (Благословенна будь)» сл. І. Франка (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1923)
  • «Пісня пісень» сл. В. Маслова-Стокіз, тріо для сопрано, фортепіано і скрипки (1924)
  • «Львову» сл. М. Рильського (1940)
  • «Портрет Леніна» сл. М. Рильського (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1947)
  • «Надія» сл. Лесі Українки (1956)
  • «Я засну» сл. Лесі Українки (1957)
  • «І знов весна» сл. Лесі Українки, дует (1957)

Хорові твори

Для хору a cappella:

  • «Шевченкова хата» сл. Б. Лепкого для мішаного хору (1919)
  • «Колосися, ниво» сл. Б. Лепкого для мішаного хору (1920)
  • «Не гнути нам голов» сл. А. Курдидика для мішаного хору (втрачено, 1935)
  • «О краю мій оспіваний» сл. Т. Одудька для мішаного хору (1940)
  • «Вітчизні» сл. М. Рильського для мішаного хору (1959)

Для хору із супроводом фортепіано:

  • «Пісня про вибори 1939 р.» сл. Р. Купчинського для мішаного хору (втрачено, 1940)
  • «Співа Західна Україна» сл. Ю. Шкрумеляка (втрачено, 1940)
  • «Липневий день свободи» (втрачено, 1940)
  • «На ялинку», «Пісня радянських школярів», «Літо» для дитячого хору

Обробки народних пісень

Для голосу з фортепіано:

  • 6 народних пісень: «Ой ходить сон», «Ягіл-ягілочка», «Ой ходила дівчина бережком», «Чи ти вірно мене любиш», «Вийшли в поле косарі», «Ой зійди, зійди, ясен місяцю» (1912)
  • «Завзялися враги» (втрачено, 1920)
  • «Болить мене головонька» (1920)
  • «Накрила нічка», дует (1920)
  • Лемківські пісні «По садоньку ходжу», «Ой на горі два дубики», «Колишися колисочко» (1943—1945)

Для голосу скрипки і фортепіано:

  • Дві народні колядки «Що то за предиво», «Ой дивнеє народження» (1916)
  • «Ой була в попа кривая верба» (1920)
  • Дві народні лемківські пісні «Полетів бим на край світа», «Не піду я за Яська» (1933)

Для хору a cappella:

  • «Ой як ясненько» для чоловічого хору (втрачено, 1913)
  • «Завзялися враги» для чоловічого хору (1920)
  • «Уже сонечко закотилось» для мішаного хору (1923)
  • «Були ми собі в Божому дому» для мішаного хору (1923)
  • «Метелиця» для мішаного хору (втрачено, 1935)
  • «Колись, дівчино мила» для мішаного хору (1935)
  • «Ой упав стрілець» для мішаного хору (1935)
  • «Світи місяцю» для жіночого хору (1935)
  • «Курилася доріженька» для чоловічого хору (1935)
  • «Ой закувала сива зозуленька» для мішаного хору (втрачено,1935)

Музичні праці

  • «Огляд історії української музики»,
  • «Українська музика»,
  • «Нова доба української музики»,
  • «Мої спогади про Миколу Лисенка»,
  • «Бела Барток у Львові»,
  • «Творчість В. Новака»,
  • «Українська народна пісня і українські композитори».

Вшанування

Об'єкти, названі на честь Василя Барвінського

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
  3. . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  4. . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
  7. “Патріарх фортепіано” – композитор Василь Барвінський - lvivski.info (укр.). 7 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  8. . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2017.

Дискографія

  • 2017 — «Мовчазний голос Василя Барвінського» / (The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]) у виконанні Віоліни Петриченко
  • «Мовчазний голос Василя Барвінського» (The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky) [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] youtube.com
  • «Василь Барвінський: Галичани І» (Vasyl Barvinsky: Galicians I) [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] youtube.com

Джерела

  • Барвінський В. Огляд історії української музики // Історія української культури. Видання Івана Тиктора 1937 р. Зшиток 15. — С. 691—718.
  • Василь Барвінський і українська музична культура: святкова академія, присвячена 110-й річниці від дня народження В. Барвінського. 16 березня 1998 р. Статті та матеріали // Упоряд. О. Смоляк. — Тернопіль, 1998. — 64 с.
  • Василь Барвінський (1888—1963) — укр. композитор, піаніст, музикознавець // Лупій Г. Львівський історично-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів, 1996. — С. 52.
  • Василь Барвінський: Три сторінки життя: Публікації І. Герети, М. Яцишина, Я. Якуб'яка // Вільне життя. — 1990. — 13 січ.
  • Віднайдено великий твір В. Барвінського: (Ноти концерту ф=моль для фортепіано й симфонічного оркестру) // Музика. — 1993. — № 6. — С. 23.
  • Волощук Ю. Початок світової доби. Скрипкова музика композиторів Галичини 20—30-х років у контексті розвитку українського імпресіонізму // Українська культура. — 1999. — № 10. — С. 34—35.
  • Галайчак Т. Ю. Барвінський Василь Олександрович [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 188. — .
  • Дригуш Н. Карали за те, що був українцем // Тернопільська газета. — 1998. — 9 квіт. — С. 10.
  • Дуда І. Тернопільщина мистецька: (В. Барвінський. Короткі відомості) // Свобода. — 1993. — 9 лют.
  • Історія української музики: В 6-ти т. — К.,1990. — Т. 3. — С. 268—272; Т. 4. — С. 39, 83, 71—72, 80, 124, 140—141, 152, 229, 264—265, 274, 276—277, 279, 284—286, 312, 327, 343, 345, 436, 444, 543, 576, 580, 582, 584—585, 588, 591, 592, 594.
  • Кашкадамова Н. Василь Барвінський у багатонаціональному культурному середовищі Львова // Музика. — 2013. — № 3. — С. 6—9.
  • Кияновська Л. Василь Барвінський (1888—1963) // Українська музична культура. — Тернопіль, 2000. — С. 89—96.
  • Кияновська Л. Мої твори — найкращі оборонці його імені: Рефлексії після концерту пам'яті В. Барвінського // Культура і життя. — 1998. — 6 трав.
  • Кияновська Л. Пам ’яті Василя Барвінського: (У Львові відзначали 105-у річницю з дня народження та 30 років від дня смерті укр. композитора) // Культура і життя. — 1994. — 19 лют.
  • Конашевич-Сагайдачний В. Зустріч: (З композитором В. Барвінським у таборі) // Музика. — 1991. — № 5. — С. 19.
  • Кравчук Г. Реалібітована музика: (110 років від дня народження В. Барвінського) // Урядовий кур'єр. — 1998. — 24 лют.
  • Мазепа П. Трагічна доля митця: (В. Барвінський) // Музика. — 1998. — № 5. — С. 24—26.
  • Медведик П. Композитор і піаніст: До 100-річчя з дня народження В. Барвінського // Вільне життя. — 1988. — 26 лют.
  • Молчанова Т. Сила долі // Дзвін. — 1999. — № 3—4. — С. 156—157.
  • Нівельт М. Пам'яті Василя Барвінського: (В Тернополі відбувся конкурс піаністів) // Свобода. — 1993. — 15 черв.
  • Павлишин С. Барвінський, Василь Олександрович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 144-145
  • Павлишин С. Василь Барвінський. — К. : Муз. Україна, 1990. — 88 с.
  • Павлишин С. Вшанування пам'яті Василя Барвінського // Культура і життя. — 1996. — 17 лип.
  • Пиндус Б. Барвінський Василь Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 81—82. — .
  • Попович Ж. Славний рід Барвінських // Тернопіль вечірній. — 1999. — 13 жовт.
  • Розповідь Галини Грабець про композитора: (Перебування в таборах) // Літопис нескореної України. — Львів, 1993. — Кн. 1. — С. 430—434.
  • Садова Л. Музично-виконавська естетика та фортепіанна педагогіка Василя Барвінського // Фортепіанна школа Вілема Курца. — Дрогобич, 2009. — С. 195—218.
  • Смоляк О. Я. — композитор без нот // Свобода. — 1998. — 28 лют. — (До 110-ї річниці від дня народження В. Барвінського).
  • «Я вибрав до життя боротьбу і працю»: До 112-річчя від дня народження В. Г. Барвінського // Знаменні дати: Календар 2000. — К., 2000. — С. 48—50.

Посилання

  • Барвінський Василь Олександрович // Національна спілка композиторів України [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • Євген Ланюк. Доля митця в тоталітарному режимі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruch, 9.05.2013.
  • Василь Барвінський — урок-лекція до 130-річчя https://www.youtube.com/watch?v=_bB43G4XAPk [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • // Контакт. — № 46.
  • «Мовчазний голос» українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barvinskij Vasi l Oleksa ndrovich Barvi nskij 20 lyutogo 1888 Ternopil 9 chervnya 1963 Lviv ukrayinskij kompozitor pianist muzichnij kritik pedagog dirigent organizator muzichnogo zhittya Viznachnij predstavnik ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi XX stolittya Providnij diyach Soyuzu ukrayinskih profesijnih muzik Vasil Oleksandrovich BarvinskijOsnovna informaciyaData narodzhennya20 lyutogo 1888 1888 02 20 Misce narodzhennyaTernopil nini UkrayinaData smerti9 chervnya 1963 1963 06 09 75 rokiv Misce smertiLviv nini UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polsha SRSRNacionalnistukrayinecProfesiyakompozitor pianist muzichnij kritik pedagog dirigentOsvitaLvivska konservatoriya Karliv universitet Praga VchiteliKarol MikuliInstrumentiFortepianoZhanrKlasichna muzika modernizmBatkoBarvinskij Oleksandr GrigorovichMatiBarvinska Yevgeniya Maksimivna Fajli u Vikishovishi Sin Oleksandra ta Yevgeniyi Barvinskih brat Bogdana Barvinskogo zyat fizika Ivana Pulyuya Doktor mistectvoznavstva 1940 pochesnij doktor Ukrayinskogo universitetu v Prazi 1938 ZhittyepisNarodivsya 20 lyutogo 1888 roku v m Ternopil Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Ternopilska oblast Ukrayina Rid Barvinskih odin iz najdavnishih v Ukrayini pohodit iz s Barvinok kolo Dukli povit Korosno Barvinski buli vidomimi diyachami ukrayinskoyi kulturi Pradid kompozitora Martin buv rektorom Lvivskogo universitetu v 1830 ti roki dyadki prisluzhilisya ukrayinskij kulturi Volodimir buv zasnovnikom najvplivovishoyi ukrayinskoyi gazeti Dilo Lviv avtor istorichnih dram Batko majbutnogo kompozitora Oleksandr Barvinskij buv diyachem osviti yakij vprovadzhuvav ukrayinsku movu v seredni ta pochatkovi shkoli Galichini vidavav pidruchniki z istoriyi literaturi ukrayinsku periodiku Buduchi poslomavstrijskogo parlamentu zokrema verhnoyi palati Radi Paniv zahishav nacionalni interesi ukrayinciv Galichini Pidtrimuvav zv yazki z Mikoloyu Lisenkom Sidorom Vorobkevichem Viktorom Matyukom Ostapom Nizhankivskim Pantelejmonom Kulishem inshimi diyachami ukrayinskoyi kulturi Pershoyu vchitelkoyu muziki Vasilya stala jogo mati spivachka i pianistka Yevgeniya Barvinska Vona keruvala horom u Ternopoli same Yevgeniya persha pomitila velicheznij talant odniyeyi z horistok Solomiyi Krushelnickoyi a zgodom spivackim tovaristvom Boyan u Lvovi Zahoplyuvalas zhivopisom Osvita Profesijnu muzichnu osvitu zdobuv u Lvivskij konservatoriyi Pislya zakinchennya konservatoriyi vstupiv na yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu 1906 ale 1907 roku viyihav do Pragi dlya prodovzhennya muzichnoyi osviti Vstupiv na filosofskij fakultet Karlovogo universitetu de sluhav lekciyi vidomih cheskih muzikantiv Tvorchij zhittyepis Pershi tvorchi sprobi V Barvinskogo nalezhat she do chasiv perebuvannya u Lvovi ale lishe pid chas navchannya u Prazi v profesora Vitezslava Novaka vin stupiv na shirokij tvorchij shlyah Slavnozvisnij cheskij pedagog i kompozitor zaohochuvav spudeya vivchati ukrayinski narodni pisni spriyav nalezhnomu spryamuvannyu jogo poglyadiv Osoblivistyu tvorchosti mitcya ye nahil do miniatyurnogo j instrumentalnogo zhanru osoblivo do fortepiannogo She navchayuchis u Prazi V Barvinskij napisav velikij tvir Ukrayinska rapsodiya U 1912 1914 rokah napisav tvori fortepiannij prisvyachenij pam yati M Lisenka i nizka fortepiannih p yes U 1915 roci povernuvsya do Lvova pracyuvav na posadi direktora i profesora Vishogo muzichnogo institutu im M Lisenka Sered vidomih uchniv buli Stefaniya Ivanivna Turkevich Lukiyanovich ta Galina Yakivna Golinska Ne lishe viv pedagogichnu robotu a j keruvav horom tovaristva Boyan vistupav z koncertami U 1917 roci stvoriv Urochistu kantatu j kantatu Zapovit na slova T Shevchenka U 1929 1930 rokah napisav uvertyuru do operi Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Marusya U 1930 ti roki sklav zbirku 38 ukrayinskih narodnih pisen dlya fortepiano Todi zh vinikli fortepianna zbirka kolyadok i shedrivok a takozh populyarna zbirka z 20 dityachih p yes Na temi ukrayinskih pisen napisav nizku p yes dlya skripki i fortepiano Pisnya Gumoreska Pisnya i tanok Elegiya a takozh Strunnij kvartet dlya molodi Vasil Barvinskij ta Roman Savickij na vidkritti nadmogilnogo pam yatnika Ivanovi Franku na Lichakivskomu cvintari 1933 rik Ne zalishav praci j u vokalnomu zhanri U 1932 1933 stvoriv kantatu Nasha pisnya nasha tuga slova S Cherkasenka pracyuvav nad oratoriyeyu Volodimir Velikij zadum zalishivsya nezdijsnennim i nad obrobkoyu ukrayinskih pisen i naspiviv Sered ostannih vidilyayutsya dvi pisni na slova I Franka Misyacyu knyazyu i Blagoslovenna bud ta Psalom Davida dlya tenora z orkestrom Opracyuvav j instrumentuvav kantatu M Lisenka B yut porogi jogo Ne zabud yunih dniv Do lastivki Ostapa Nizhankivskogo pereklav dlya strunnogo kvartetu Koliskovu S Lyudkevicha Buv prekrasnim pianistom Yakih bi zhanriv ne torkavsya u svoyij tvorchosti kamerno instrumentalnogo solnogo horovogo chi simfonichnogo postijno zalishavsya soboyu Yak muzikant buv glibokim lirikom umiv dotorknutisya do nizhnih i potayemnih zakutkiv lyudskoyi dushi U 1937 1939 rokah vhodiv do redkolegiyi chasopisu Ukrayinska Muzika Lviv U comu zhurnali a takozh v inshij periodici buli nadrukovani jogo muzichni praci Oglyad istoriyi ukrayinskoyi muziki Ukrayinska muzika Nova doba ukrayinskoyi muziki Moyi spogadi pro Mikolu Lisenka Bela Bartok u Lvovi Tvorchist V Novaka Ukrayinska narodna pisnya i ukrayinski kompozitori ta inshi U Lvovi chasto vistupav u lekciyah koncertah ta na radio z besidami pro L Revuckogo B Lyatoshinskogo R Gliyera O Glazunova dopoviddyu Vidrodzhennya muzichnoyi kulturi v 40 h rokah XIX st v Zahidnij Ukrayini Z nagodi svyatkuvannya 25 richchya kompozitorskoyi diyalnosti V Barvinskogo v 1938 roci u Lvovi vidbulisya koncerti ta radioperedachi z tvoriv kompozitora Vid Vilnogo ukrayinskogo universitetu Praga vin otrimav zvannya pochesnogo doktora Grobivec Vasilya Barvinskogo ta jogo batkiv na 3 poli Lichakivskogo cvintarya U zhovtni 1939 buv obranij deputatom Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini de bulo progolosheno priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR U 1939 1941 ta 1944 1948 rokah perebuvayuchi na posadi direktora Lvivskoyi konservatoriyi ta golovi Lvivskogo viddilennya Spilki kompozitoriv napisav nizku tvoriv perevazhno vokalnogo zhanru Buli zadumani eskizi do muzichnogo portreta na osnovi pisen pro O Dovbusha Na pochatku 1948 roku buv zaareshtovanij V MDB jogo primusili pidpisati dokument Dozvolyayu znishiti moyi rukopisi I rukopisi bulo znisheno Potim bulo dovge zaslannya na 10 rokiv u mordovski tabori Pislya povernennya iz zaslannya 1958 usi svoyi sili zoserediv na vidnovlenni z pam yati tvoriv rukopisi yakih bulo znisheno pid chas jogo areshtu nad cim pracyuvav do samoyi smerti Pomer 9 chervnya 1963 roku u 75 richnomu vici u Lvovi Pohovanij v odnomu grobivci z batkami na 3 poli Lichakivskogo cvintarya 1964 roku bagatorichni zusillya lvivskih kompozitoriv osoblivo A Kos Anatolskogo dosyagli meti V Barvinskogo bulo reabilitovano Prote muziku kompozitora v nastupni roki vse odno majzhe skriz bulo vilucheno z koncertiv tak trivalo 25 rokiv TvoriDlya fortepiano 5 prelyudij 1908 Prelyudiya metodom Zh Dalkroza vtracheno 1913 Sonata cis dur 1910 Ukrayinska syuyita 1915 Variaciyi na vlasnu temu s moll vtracheno 1909 Variaciyi na temu ukrayinskoyi narodnoyi kolyadki B dur vtracheno 1917 Variaciyi i fugeta G dur na ukrayinsku narodnu temu 1920 Zhab yachij vals bl 1900 1910 Pisnya Serenada Improvizaciya 1911 Bil bij peremoga lyubovi 1915 6 miniatyur na ukrayinski narodni temi Zakolisana pisnya Ukrayinskij tanok Gumoreska Lirnicka pisnya Dumka Marsh 1920 Listok do albomu 1929 Tvori na temi lemkivskih narodnih pisen Zakolisana pisnya Pisnya bez sliv Marsh 1932 Cikl Nashe sonechko graye na fortepianni 20 dityachih p yes na temi ukrayinskih narodnih pisen 1935 Zbirka ukrayinskih narodnih pisen 1935 Zbirka ukrayinskih kolyadok i shedrivok 1935 Koncert dlya fortepiano z orkestrom f moll 1917 1937 Dlya skripki i fortepiano Sumna pisnya 1910 1912 Pisnya 1912 1913 Elegiya vtracheno 1925 Sonata s moll 1 i 2 ch vtracheno 1925 Ukrayinskij tanok z shesti miniatyur na ukrayinski narodni temi dlya fortepiano perekladeno dlya skripki i fortepiano 1925 Tvori na ukrayinski narodni temi Pisnya Gumoreska Pisnya i tanok 1934 1935 Dlya violoncheli i fortepiano Noktyurn 1913 Variaciyi na ukrayinsku narodnu temu Ta pila Limeriha vodu 1918 Dumka 1926 Melodiya 1926 Sonata fis moll 1926 Syuyita na ukrayinski narodni motivi Zaspiv Gumoreska Koliskova Tanec Rondo 1927 Koncert dlya violoncheli ta fortepiano 1956 Kamerno instrumentalni ansambli Trio dlya fortepiano skripki i violoncheli a moll 1910 Trio dlya fortepiano skripki i violoncheli es moll vtracheno 1911 Strunnij kvartet B dur vtracheno 1912 Strunnij kvartet dlya molodi na ukrayinski narodni motivi 1935 Kvintet dlya fortepiano dvoh skripok alta i violoncheli g moll 1953 1963 Sekstet Variaciyi na vlasnu temu i final kolomijka dlya fortepiano dvoh skripok alta violoncheli kontrabasa 1915 Simfonichni tvori Ukrayinska rapsodiya 1911 Uvertyura poema vtracheno 1930 Shist miniatyur Pereklad z fortepiano dlya duhovogo orkestru P Sadivnichogo i A Vladimirova Perekladi dlya malogo i salonnogo orkestriv E BraueraVokalno simfonichni tvori Ukrayinske vesillya u 2 oh ch vokalno instrumentalni etnografichni kartini dlya mishanogo horu kvartetu solistiv orkestru abo fortepiano v 4 ruki 1914 Zapovit sl T Shevchenka dlya cholovichogo mishanogo horu i solo basa simfonichnogo orkestru abo fortepiano v 4 ruki 1917 Nasha pisnya nasha tuga sl S Cherkasenka dlya mishanogo horu i simfonichnogo orkestru 1933 V pershi rokovini sl P Karmanskogo dlya mishanogo horu solo i simfonichnogo orkestru vtracheno 1940 Pisnya pro Vitchiznu sl M Rilskogo dlya mishanogo horu i simfonichnogo orkestru 1940 Kamerno vokalni tvori Vecherom v hati sl B Lepkogo 1910 V lisi sl B Lepkogo 1910 Psalom Davida sl P Kulisha variant u suprovodi simfonichnogo orkestru 1918 Oj polya vi polya sl O Koniskogo 1923 Oj sumna sumna temna nichenka sl narodni 1923 U mene buv kohanij ridnij kraj sl G Gajne 1923 Shasliva bud sl B Lepkogo vtracheno 1923 Yak lyubovno nevimovna Koliskova sl G Chuprinki 1923 Oj lyuli lyuli sl T Shevchenka 1923 Noktyurn sl I Franka variant u suprovodi simfonichnogo orkestru 1923 Sonet Blagoslovenna bud sl I Franka variant u suprovodi simfonichnogo orkestru 1923 Pisnya pisen sl V Maslova Stokiz trio dlya soprano fortepiano i skripki 1924 Lvovu sl M Rilskogo 1940 Portret Lenina sl M Rilskogo variant u suprovodi simfonichnogo orkestru 1947 Nadiya sl Lesi Ukrayinki 1956 Ya zasnu sl Lesi Ukrayinki 1957 I znov vesna sl Lesi Ukrayinki duet 1957 Horovi tvori Dlya horu a cappella Shevchenkova hata sl B Lepkogo dlya mishanogo horu 1919 Kolosisya nivo sl B Lepkogo dlya mishanogo horu 1920 Ne gnuti nam golov sl A Kurdidika dlya mishanogo horu vtracheno 1935 O krayu mij ospivanij sl T Odudka dlya mishanogo horu 1940 Vitchizni sl M Rilskogo dlya mishanogo horu 1959 Dlya horu iz suprovodom fortepiano Pisnya pro vibori 1939 r sl R Kupchinskogo dlya mishanogo horu vtracheno 1940 Spiva Zahidna Ukrayina sl Yu Shkrumelyaka vtracheno 1940 Lipnevij den svobodi vtracheno 1940 Na yalinku Pisnya radyanskih shkolyariv Lito dlya dityachogo horuObrobki narodnih pisen Dlya golosu z fortepiano 6 narodnih pisen Oj hodit son Yagil yagilochka Oj hodila divchina berezhkom Chi ti virno mene lyubish Vijshli v pole kosari Oj zijdi zijdi yasen misyacyu 1912 Zavzyalisya vragi vtracheno 1920 Bolit mene golovonka 1920 Nakrila nichka duet 1920 Lemkivski pisni Po sadonku hodzhu Oj na gori dva dubiki Kolishisya kolisochko 1943 1945 Dlya golosu skripki i fortepiano Dvi narodni kolyadki Sho to za predivo Oj divneye narodzhennya 1916 Oj bula v popa krivaya verba 1920 Dvi narodni lemkivski pisni Poletiv bim na kraj svita Ne pidu ya za Yaska 1933 Dlya horu a cappella Oj yak yasnenko dlya cholovichogo horu vtracheno 1913 Zavzyalisya vragi dlya cholovichogo horu 1920 Uzhe sonechko zakotilos dlya mishanogo horu 1923 Buli mi sobi v Bozhomu domu dlya mishanogo horu 1923 Metelicya dlya mishanogo horu vtracheno 1935 Kolis divchino mila dlya mishanogo horu 1935 Oj upav strilec dlya mishanogo horu 1935 Sviti misyacyu dlya zhinochogo horu 1935 Kurilasya dorizhenka dlya cholovichogo horu 1935 Oj zakuvala siva zozulenka dlya mishanogo horu vtracheno 1935 Muzichni praci Oglyad istoriyi ukrayinskoyi muziki Ukrayinska muzika Nova doba ukrayinskoyi muziki Moyi spogadi pro Mikolu Lisenka Bela Bartok u Lvovi Tvorchist V Novaka Ukrayinska narodna pisnya i ukrayinski kompozitori VshanuvannyaPam yatna doshka na budinku za adresoyu Ternopil vul Stepana Kachali 5 Ob yekti nazvani na chest Vasilya Barvinskogo Vulicya Barvinskih Lviv Vulicya Vasilya Barvinskogo Kolomiya Drogobicke derzhavne muzichne uchilishe im V Barvinskogo Ternopilska muzichna shkola 1 imeni Vasilya Barvinskogo Vulicya Rodini Barvinskih Ternopil PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 139 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Patriarh fortepiano kompozitor Vasil Barvinskij lvivski info ukr 7 veresnya 2022 Procitovano 24 veresnya 2022 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2017 Diskografiya2017 Movchaznij golos Vasilya Barvinskogo The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky 1 grudnya 2018 u Wayback Machine u vikonanni Violini Petrichenko Movchaznij golos Vasilya Barvinskogo The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine youtube com Vasil Barvinskij Galichani I Vasyl Barvinsky Galicians I 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine youtube comDzherelaBarvinskij V Oglyad istoriyi ukrayinskoyi muziki Istoriya ukrayinskoyi kulturi Vidannya Ivana Tiktora 1937 r Zshitok 15 S 691 718 Vasil Barvinskij i ukrayinska muzichna kultura svyatkova akademiya prisvyachena 110 j richnici vid dnya narodzhennya V Barvinskogo 16 bereznya 1998 r Statti ta materiali Uporyad O Smolyak Ternopil 1998 64 s Vasil Barvinskij 1888 1963 ukr kompozitor pianist muzikoznavec Lupij G Lvivskij istorichno kulturnij muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar Putivnik Lviv 1996 S 52 Vasil Barvinskij Tri storinki zhittya Publikaciyi I Gereti M Yacishina Ya Yakub yaka Vilne zhittya 1990 13 sich Vidnajdeno velikij tvir V Barvinskogo Noti koncertu f mol dlya fortepiano j simfonichnogo orkestru Muzika 1993 6 S 23 Voloshuk Yu Pochatok svitovoyi dobi Skripkova muzika kompozitoriv Galichini 20 30 h rokiv u konteksti rozvitku ukrayinskogo impresionizmu Ukrayinska kultura 1999 10 S 34 35 Galajchak T Yu Barvinskij Vasil Oleksandrovich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 188 ISBN 966 00 0734 5 Drigush N Karali za te sho buv ukrayincem Ternopilska gazeta 1998 9 kvit S 10 Duda I Ternopilshina mistecka V Barvinskij Korotki vidomosti Svoboda 1993 9 lyut Istoriya ukrayinskoyi muziki V 6 ti t K 1990 T 3 S 268 272 T 4 S 39 83 71 72 80 124 140 141 152 229 264 265 274 276 277 279 284 286 312 327 343 345 436 444 543 576 580 582 584 585 588 591 592 594 Kashkadamova N Vasil Barvinskij u bagatonacionalnomu kulturnomu seredovishi Lvova Muzika 2013 3 S 6 9 Kiyanovska L Vasil Barvinskij 1888 1963 Ukrayinska muzichna kultura Ternopil 2000 S 89 96 Kiyanovska L Moyi tvori najkrashi oboronci jogo imeni Refleksiyi pislya koncertu pam yati V Barvinskogo Kultura i zhittya 1998 6 trav Kiyanovska L Pam yati Vasilya Barvinskogo U Lvovi vidznachali 105 u richnicyu z dnya narodzhennya ta 30 rokiv vid dnya smerti ukr kompozitora Kultura i zhittya 1994 19 lyut Konashevich Sagajdachnij V Zustrich Z kompozitorom V Barvinskim u tabori Muzika 1991 5 S 19 Kravchuk G Realibitovana muzika 110 rokiv vid dnya narodzhennya V Barvinskogo Uryadovij kur yer 1998 24 lyut Mazepa P Tragichna dolya mitcya V Barvinskij Muzika 1998 5 S 24 26 Medvedik P Kompozitor i pianist Do 100 richchya z dnya narodzhennya V Barvinskogo Vilne zhittya 1988 26 lyut Molchanova T Sila doli Dzvin 1999 3 4 S 156 157 Nivelt M Pam yati Vasilya Barvinskogo V Ternopoli vidbuvsya konkurs pianistiv Svoboda 1993 15 cherv Pavlishin S Barvinskij Vasil Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 144 145 Pavlishin S Vasil Barvinskij K Muz Ukrayina 1990 88 s Pavlishin S Vshanuvannya pam yati Vasilya Barvinskogo Kultura i zhittya 1996 17 lip Pindus B Barvinskij Vasil Oleksandrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 81 82 ISBN 978 966 528 279 2 Popovich Zh Slavnij rid Barvinskih Ternopil vechirnij 1999 13 zhovt Rozpovid Galini Grabec pro kompozitora Perebuvannya v taborah Litopis neskorenoyi Ukrayini Lviv 1993 Kn 1 S 430 434 Sadova L Muzichno vikonavska estetika ta fortepianna pedagogika Vasilya Barvinskogo Fortepianna shkola Vilema Kurca Drogobich 2009 S 195 218 Smolyak O Ya kompozitor bez not Svoboda 1998 28 lyut Do 110 yi richnici vid dnya narodzhennya V Barvinskogo Ya vibrav do zhittya borotbu i pracyu Do 112 richchya vid dnya narodzhennya V G Barvinskogo Znamenni dati Kalendar 2000 K 2000 S 48 50 PosilannyaBarvinskij Vasil Oleksandrovich Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yevgen Lanyuk Dolya mitcya v totalitarnomu rezhimi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zbruch 9 05 2013 Vasil Barvinskij urok lekciya do 130 richchya https www youtube com watch v bB43G4XAPk 6 grudnya 2020 u Wayback Machine Kontakt 46 Movchaznij golos ukrayinskogo kompozitora Vasilya Barvinskogo zazvuchav u Nimechchini 20 travnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ