Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бурачи́нський Тит-Євге́н Йосипович (5 січня 1880, Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області — 23 червня 1968, Тчев, Польща) — видатний український лікар та громадський діяч.
| Тит-Євген Бурачинський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 січня 1880 с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, Україна |
| Помер | 23 червня 1968 (88 років) м. Тчев, Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар |
| Відомий завдяки | український лікар та громадський діяч |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Брати, сестри | Бурачинський Ераст і Бурачинська-Куровець Цецилія Йосипівна |
| Нагороди |  |
ОсвітаТит-Євген Бурачинський початкову освіту отримав у рідному селі в україномовній школі, навчання у якій розпочав з 5 років. З третього класу вивчав у школі польську мову, а німецьку мову — вдома. У 9 років здав підсумковий іспит за четвертий клас у школі м. Косова. Оскільки в цьому віці до гімназії ще не приймали, то батьки послали його на навчання в четвертий клас чотирирічної німецькомовної школи в містечку Серет на Буковині, де ним заопікувалася старша сестра Марія, чоловік якої о. Олексій Волянський був там парохом. Після закінчення у 1890 році четвертого класу із відзначенням Тит-Євген здав вступний іспит до Станиславівської гімназії, у якій уже вчилися його старші брати. Українську мову (обов'язкову для вивчення у гімназії) йому викладали такі визначні педагоги, як професори І.Кокорудз (пізніший голова «Рідної школи»), О.Шухевич. 1898 року, закінчивши з відзнакою гімназію, Бурачинський Т.-Є. поступив до Львівського університету на медичний відділ. Серед 30 студентів курсу він був єдиним українцем. Відразу активно долучився до громадського життя та записався в члени студентського товариства Академічна громада. Спочатку його обирають заступником бібліотекаря, пізніше у 1899 році — бібліотекарем товариства. У цьому ж році його зарахували на посаду демонстратора кафедри лікарської хімії з річною платнею в 300 корон та безкоштовним мешканням. На початку 1900 року він входить як секретар до складу Виділу централі «Просвіти». У цьому часі у Львові було започатковано рух академічної молоді за створення українського університету. Бурачинський був одним із організаторів віча українського студентства, на якому наперекір волі сенату університету було прийнято резолюцію з вимогою створення українського університету. Він став членом делегації до Відня, яка мала зустріч з державним міністром освіти і вручила йому меморандум з цією вимогою. За такий демарш його разом із іншими чотирма студентами-депутатами рішенням сенату було відраховано з університету. Цей акт викликав велике обурення серед української академічної молоді та громадськості. На знак протесту й солідарності із виключеними колегами студенти-українці масово покидали Львівський університет і переходили на навчання до Віденського (в тому числі і Т.-Є. Бурачинський), Празького та Чернівецького університетів. Після закінчення першого семестру третього курсу довелося йому короткочасно служити в 41-полку в Чернівцях. Влітку 1901 р. організації студентів Праги й Відня постановили повернутися до Львова і продовжувати боротьбу за український університет. Бурачинський знову записався на медичний відділ Львівського університету, який закінчив 1904 року. Родинне життя1911 року Тит-Євген Бурачинський одружився із Зеновією Левинською, яка народилася 1890 року в с. Вовківці (Чортківський район) у сім'ї священика (з 1891 року катехита в Чернівцях) о. Атаназія Левинського та Теодори з Кисілевських. Вона закінчила учительську семінарію в Чернівцях, брала активну участь у житті української громади в Чернівцях, а пізніше у Львові. Зеновія і Тит-Євген Бурачинські виростили та виховали трьох синів: Мирослава, Нестора, Ераста.
Помер Тит-Євген Бурачинський 23 червня 1968 року у Тчеві, де і був похований на міському цвинтарі. Його дружина Зеновія, яка померла в 1970 р., похована поруч із ним. Лікарська та громадська діяльністьПісля закінчення університету, відбуття другої половини військової служби Т.-Є. Бурачинський працював на посаді 3-го асистента в приватній клініці професора І.Ридіґера. Та не маючи перспективи наукової праці в клініці в 1907 році він прийняв посаду секундаря головної лікарні Буковини в Чернівцях, а від 1912 року став завідувачем відділу (ординатором)цієї лікарні. Там він розпочав також свою наукову діяльність. Перші наукові праці опублікував в Українському Медичному Віснику у Празі. Коли 1910 року д-р Є. Озаркевич зі Львова та д-р А. Козакевич з Коломиї започаткували справу заснування Українського лікарського товариства, Т.-Є. Бурачинський разом із д-ром В. Гузарем із Чернівців активно долучився до реалізації цього задуму. З початком Першої світової війни Бурачинський був мобілізований до австрійської армії: до 1916 року він лікар-асистент польового шпиталю на східному фронті, після — на італійському, де до завершення війни у 1918 році обіймав посаду головного лікаря полку в Удіне. Опісля він був переведений у Чернівці на посаду ординатора хірургічного відділу військової лікарні, де служив аж до розпаду Австро-Угорської імперії у жовтні 1918 року. З утворенням ЗУНР Державний секретаріат призначає Бурачинського головним хірургом польової лікарні в Тернополі. Після втрати незалежності з дозволу польської влади він з родиною повертається до Чернівців, де до серпня 1925 року працює на посаді керівника хірургічної амбулаторії. Того ж року за допомогою свого шурина Івана Курівця переїжджає з родиною до Львова, де йому запропонували посаду завідувача хірургічного відділу «Народної лічниці» — амбулаторії для незаможних. Цей український лікарняний заклад був відкритий на початку 1904 року на пожертви громадськості, діячів науки, мистецтва, священства. На опікуна лічниці засновники запросили Митрополита Андрея Шептицького, який не тільки прийняв покровительство, але також передав та обладнав своїм коштом (понад 7,000 корон) до вжитку відділів «Народної лічниці» дім на узбіччі Святоюрської гори при вулиці П. Скарги, 4. У ньому в семи кімнатах розмістилися відділи внутрішніх хворіб, дитячий, хірургічний, окулістичний, вушний, дерматологічний. Хворі, незалежно від національного походження, у передвоєнний період лікувались цілком безкоштовно. Кількість хворих, які зверталися за допомогою, невпинно зростала і тому постала нагальна потреба побудови повноцінного шпиталю. На той час Т.-Є. Бурачинський з 1931 року уже був директором «Народної лічниці». За його та першого директора Є. Озаркевича ініціативою була скликана нарада представників інтелігенції Галичини, яка закликала громадськість до складання пожертв на будівництво нової лікарні. Пожертви надходили звідусіль, в тому числі і з-за кордону: США, Канади. У повоєнний період хворі, що могли, давали мінімальні грошові датки, які підбудовували фонд будівництва. На початку 1938 року будівництво шпиталю було завершене і одностайним рішенням громадської ради на посаду його директора був призначений д-р Тит-Євген Бурачинський. Він і запропонував назвати шпиталь: «Український шпиталь „Народна лічниця“ імени Митрополита А. Шептицького». Крім праці лікаря, організатора медичного забезпечення хворих д-р Бурачинський багато часу приділяв суспільно-громадській діяльності. Він брав активну участь у роботі Українського Лікарського товариства з моменту його заснування в 1910 році, кілька разів (1926, 1928, 1929, 1933 і 1935 рр.) почергово очолював його (голова Товариства обирався на один рік), тісно співпрацював із редакцією «Лікарського вісника», з 1931 року був обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка, був членом Українського гігієнічного товариства у Львові. Був високоосвіченою людиною, володів 11 мовами, в тому числі їдиш. З приходом у Львів 1939 року більшовиків шпиталь було перетворено на лікувальний заклад для владної верхівки. Д-ра Бурачинського звільнили з посади директора, залишивши завідувачем хірургічного відділу. Під час німецької окупації його поновили на посаді директора шпиталю і він залишався ним аж до другого приходу радянських військ у Львів у 1944 році. Уникаючи переслідувань у березні 1944 року Бурачинський з родиною виїжджає спочатку до Криниці, потім до Кракова, а наприкінці квітня був скерований на роботу в маленьке містечко Хойніце, де мешкав його брат Осип Бурачинський. На початку травня його переводять в містечко Тчев заступником головного хірурга міської лікарні. Пізніше почергово він працює то в Мальборку, то ларингологом у Тчеві. Після приходу в березні 1945 року радянських військ польська влада ще протягом місяця дозволяла Бурачинському керувати лікарнею, та з прибуттям лікарів-поляків звільнила його з посади. Кілька місяців йому ще дозволили працювати в порадні Польського Червоного Хреста. Пізніше він отримав дозвіл на приватну практику. Від травня 1947 року почав працювати ларингологом в лікарні та амбулаторії. У квітні 1949 безпідставно був звинувачений у співпраці з німецькою владою і відсидів 5 місяців у в'язниці у Ґданську. На пенсію вийшов у 83 роки і, як пенсіонер, користав з права займатися приватною практикою аж до кінця життя. НагородиВибрані публікації
Примітки
Джерела
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burachi nskij Tit Yevge n Josipovich 5 sichnya 1880 Krivorivnya Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 23 chervnya 1968 Tchev Polsha vidatnij ukrayinskij likar ta gromadskij diyach Tit Yevgen BurachinskijNarodivsya5 sichnya 1880 1880 01 05 s Krivorivnya Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti UkrayinaPomer23 chervnya 1968 1968 06 23 88 rokiv m Tchev PolshaNacionalnistukrayinecDiyalnistlikarVidomij zavdyakiukrayinskij likar ta gromadskij diyachAlma materLNU im I FrankaChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaBrati sestriBurachinskij Erast i Burachinska Kurovec Ceciliya JosipivnaNagorodiKavaler licarskogo hresta ordena Franca JosifaAndrij 1863 1941 doktor medicini vijskovij likar dermatolog polkovnik shef sanitarnoyi sluzhbi UGA chlen Ukrayinskogo likarskogo tovaristva kulturno gromadskij diyach Mariya 1865 1935 kulturno gromadska diyachka zbirach guculskogo folkloru ukladach slovnika guculskih sliv odna z pershih chlenkin Tovaristva ruskih zhenshin druzhina o Oleksiya Volyanskogo Erast 1875 1942 inzhener lisotehnik odruzhenij z Olgoyu z Lopatinskih Osip 1877 1948 advokat sudovij radnik derzhavnij sekretar sudivnictva ZUNR odruzhenij z Olenoyu z Dobrovolskih Osvita Tit Yevgen Burachinskij pochatkovu osvitu otrimav u ridnomu seli v ukrayinomovnij shkoli navchannya u yakij rozpochav z 5 rokiv Z tretogo klasu vivchav u shkoli polsku movu a nimecku movu vdoma U 9 rokiv zdav pidsumkovij ispit za chetvertij klas u shkoli m Kosova Oskilki v comu vici do gimnaziyi she ne prijmali to batki poslali jogo na navchannya v chetvertij klas chotiririchnoyi nimeckomovnoyi shkoli v mistechku Seret na Bukovini de nim zaopikuvalasya starsha sestra Mariya cholovik yakoyi o Oleksij Volyanskij buv tam parohom Pislya zakinchennya u 1890 roci chetvertogo klasu iz vidznachennyam Tit Yevgen zdav vstupnij ispit do Stanislavivskoyi gimnaziyi u yakij uzhe vchilisya jogo starshi brati Ukrayinsku movu obov yazkovu dlya vivchennya u gimnaziyi jomu vikladali taki viznachni pedagogi yak profesori I Kokorudz piznishij golova Ridnoyi shkoli O Shuhevich 1898 roku zakinchivshi z vidznakoyu gimnaziyu Burachinskij T Ye postupiv do Lvivskogo universitetu na medichnij viddil Sered 30 studentiv kursu vin buv yedinim ukrayincem Vidrazu aktivno doluchivsya do gromadskogo zhittya ta zapisavsya v chleni studentskogo tovaristva Akademichna gromada Spochatku jogo obirayut zastupnikom bibliotekarya piznishe u 1899 roci bibliotekarem tovaristva U comu zh roci jogo zarahuvali na posadu demonstratora kafedri likarskoyi himiyi z richnoyu platneyu v 300 koron ta bezkoshtovnim meshkannyam Na pochatku 1900 roku vin vhodit yak sekretar do skladu Vidilu centrali Prosviti U comu chasi u Lvovi bulo zapochatkovano ruh akademichnoyi molodi za stvorennya ukrayinskogo universitetu Burachinskij buv odnim iz organizatoriv vicha ukrayinskogo studentstva na yakomu naperekir voli senatu universitetu bulo prijnyato rezolyuciyu z vimogoyu stvorennya ukrayinskogo universitetu Vin stav chlenom delegaciyi do Vidnya yaka mala zustrich z derzhavnim ministrom osviti i vruchila jomu memorandum z ciyeyu vimogoyu Za takij demarsh jogo razom iz inshimi chotirma studentami deputatami rishennyam senatu bulo vidrahovano z universitetu Cej akt viklikav velike oburennya sered ukrayinskoyi akademichnoyi molodi ta gromadskosti Na znak protestu j solidarnosti iz viklyuchenimi kolegami studenti ukrayinci masovo pokidali Lvivskij universitet i perehodili na navchannya do Videnskogo v tomu chisli i T Ye Burachinskij Prazkogo ta Cherniveckogo universitetiv Pislya zakinchennya pershogo semestru tretogo kursu dovelosya jomu korotkochasno sluzhiti v 41 polku v Chernivcyah Vlitku 1901 r organizaciyi studentiv Pragi j Vidnya postanovili povernutisya do Lvova i prodovzhuvati borotbu za ukrayinskij universitet Burachinskij znovu zapisavsya na medichnij viddil Lvivskogo universitetu yakij zakinchiv 1904 roku Rodinne zhittya 1911 roku Tit Yevgen Burachinskij odruzhivsya iz Zenoviyeyu Levinskoyu yaka narodilasya 1890 roku v s Vovkivci Chortkivskij rajon u sim yi svyashenika z 1891 roku katehita v Chernivcyah o Atanaziya Levinskogo ta Teodori z Kisilevskih Vona zakinchila uchitelsku seminariyu v Chernivcyah brala aktivnu uchast u zhitti ukrayinskoyi gromadi v Chernivcyah a piznishe u Lvovi Zenoviya i Tit Yevgen Burachinski virostili ta vihovali troh siniv Miroslava Nestora Erasta Miroslav Andrij Burachinskij 1912 Chernivci 1987 Ivano Frankivsk likar uchenij perekladach gromadskij diyach Z 1945 roku asistent docent kafedri normalnoyi anatomiyi Ivano Frankivskogo medichnogo institutu Yak predstavniku vidomoyi galickoyi rodini bezpartijnomu jomu ne dali zmogi zahistiti doktorsku disertaciyu yaka vzhe bula uspishno aprobovana v instituti i v 1973 roci vidpravili na pensiyu She 10 rokiv vin pracyuvav perekladachem inozemnoyi literaturi v biblioteci institutu Nestor Bogdan Burachinskij 1917 Yugoslaviya 1941 Pracyuvav buhgalterom 1933 1941 u Lvovi Buv mobilizovanij u 1941 roci do radyanskoyi armiyi i brav uchast u Drugij svitovij vijni Potrapiv u nimeckij polon pracyuvav konyuhom u bauera bo znav nimecku movu Dalsha dolya nevidoma Erast Burachinskij 1920 Chernivci 2008 Chikago likar dirigent horu 1944 roku pislya otrimannya diplomu likarya pishov dobrovolcem u diviziyu Galichina U lipni 1944 r pid Brodami potrapiv u bilshovickij polon u yakomu pid chuzhim imenem Erih Myuller perebuvav 5 rokiv pracyuyuchi likarem u taborah polonenih nimciv italijciv 1949 roku z grupoyu nimciv buv zvilnenij z polonu i vidpravlenij do Zahidnoyi Nimechchini Pislya ob yednannya z rodinoyu druzhina pracyuvala v Angliyi shestirichnoyu donkoyu opikuvalasya babusya u Vidni 1950 roku emigruvav do Avstraliyi Z 1958 roku v SShA de pidtverdiv pravo na likarsku praktiku Mayuchi vishu muzichnu osvitu Vishij muzichnij institut u Lvovi buv dirigentom bagatoh ukrayinskih horiv u tabori peremishenih osib u Dilingeni Avstraliyi Chikago Napisav cikavi spogadi z bilshovickogo polonu P yat rokiv u nimeckij shkiri v poloni v Kiyevi Svoboda 1979 Pomer Tit Yevgen Burachinskij 23 chervnya 1968 roku u Tchevi de i buv pohovanij na miskomu cvintari Jogo druzhina Zenoviya yaka pomerla v 1970 r pohovana poruch iz nim section Likarska ta gromadska diyalnistPislya zakinchennya universitetu vidbuttya drugoyi polovini vijskovoyi sluzhbi T Ye Burachinskij pracyuvav na posadi 3 go asistenta v privatnij klinici profesora I Ridigera Ta ne mayuchi perspektivi naukovoyi praci v klinici v 1907 roci vin prijnyav posadu sekundarya golovnoyi likarni Bukovini v Chernivcyah a vid 1912 roku stav zaviduvachem viddilu ordinatorom ciyeyi likarni Tam vin rozpochav takozh svoyu naukovu diyalnist Pershi naukovi praci opublikuvav v Ukrayinskomu Medichnomu Visniku u Prazi Koli 1910 roku d r Ye Ozarkevich zi Lvova ta d r A Kozakevich z Kolomiyi zapochatkuvali spravu zasnuvannya Ukrayinskogo likarskogo tovaristva T Ye Burachinskij razom iz d rom V Guzarem iz Chernivciv aktivno doluchivsya do realizaciyi cogo zadumu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Burachinskij buv mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi do 1916 roku vin likar asistent polovogo shpitalyu na shidnomu fronti pislya na italijskomu de do zavershennya vijni u 1918 roci obijmav posadu golovnogo likarya polku v Udine Opislya vin buv perevedenij u Chernivci na posadu ordinatora hirurgichnogo viddilu vijskovoyi likarni de sluzhiv azh do rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi u zhovtni 1918 roku Z utvorennyam ZUNR Derzhavnij sekretariat priznachaye Burachinskogo golovnim hirurgom polovoyi likarni v Ternopoli Pislya vtrati nezalezhnosti z dozvolu polskoyi vladi vin z rodinoyu povertayetsya do Chernivciv de do serpnya 1925 roku pracyuye na posadi kerivnika hirurgichnoyi ambulatoriyi Togo zh roku za dopomogoyu svogo shurina Ivana Kurivcya pereyizhdzhaye z rodinoyu do Lvova de jomu zaproponuvali posadu zaviduvacha hirurgichnogo viddilu Narodnoyi lichnici ambulatoriyi dlya nezamozhnih Cej ukrayinskij likarnyanij zaklad buv vidkritij na pochatku 1904 roku na pozhertvi gromadskosti diyachiv nauki mistectva svyashenstva Na opikuna lichnici zasnovniki zaprosili Mitropolita Andreya Sheptickogo yakij ne tilki prijnyav pokrovitelstvo ale takozh peredav ta obladnav svoyim koshtom ponad 7 000 koron do vzhitku viddiliv Narodnoyi lichnici dim na uzbichchi Svyatoyurskoyi gori pri vulici P Skargi 4 U nomu v semi kimnatah rozmistilisya viddili vnutrishnih hvorib dityachij hirurgichnij okulistichnij vushnij dermatologichnij Hvori nezalezhno vid nacionalnogo pohodzhennya u peredvoyennij period likuvalis cilkom bezkoshtovno Kilkist hvorih yaki zvertalisya za dopomogoyu nevpinno zrostala i tomu postala nagalna potreba pobudovi povnocinnogo shpitalyu Na toj chas T Ye Burachinskij z 1931 roku uzhe buv direktorom Narodnoyi lichnici Za jogo ta pershogo direktora Ye Ozarkevicha iniciativoyu bula sklikana narada predstavnikiv inteligenciyi Galichini yaka zaklikala gromadskist do skladannya pozhertv na budivnictvo novoyi likarni Pozhertvi nadhodili zvidusil v tomu chisli i z za kordonu SShA Kanadi U povoyennij period hvori sho mogli davali minimalni groshovi datki yaki pidbudovuvali fond budivnictva Na pochatku 1938 roku budivnictvo shpitalyu bulo zavershene i odnostajnim rishennyam gromadskoyi radi na posadu jogo direktora buv priznachenij d r Tit Yevgen Burachinskij Vin i zaproponuvav nazvati shpital Ukrayinskij shpital Narodna lichnicya imeni Mitropolita A Sheptickogo Krim praci likarya organizatora medichnogo zabezpechennya hvorih d r Burachinskij bagato chasu pridilyav suspilno gromadskij diyalnosti Vin brav aktivnu uchast u roboti Ukrayinskogo Likarskogo tovaristva z momentu jogo zasnuvannya v 1910 roci kilka raziv 1926 1928 1929 1933 i 1935 rr pochergovo ocholyuvav jogo golova Tovaristva obiravsya na odin rik tisno spivpracyuvav iz redakciyeyu Likarskogo visnika z 1931 roku buv obranij dijsnim chlenom Naukovogo tovaristva im Shevchenka buv chlenom Ukrayinskogo gigiyenichnogo tovaristva u Lvovi Buv visokoosvichenoyu lyudinoyu volodiv 11 movami v tomu chisli yidish Z prihodom u Lviv 1939 roku bilshovikiv shpital bulo peretvoreno na likuvalnij zaklad dlya vladnoyi verhivki D ra Burachinskogo zvilnili z posadi direktora zalishivshi zaviduvachem hirurgichnogo viddilu Pid chas nimeckoyi okupaciyi jogo ponovili na posadi direktora shpitalyu i vin zalishavsya nim azh do drugogo prihodu radyanskih vijsk u Lviv u 1944 roci Unikayuchi peresliduvan u berezni 1944 roku Burachinskij z rodinoyu viyizhdzhaye spochatku do Krinici potim do Krakova a naprikinci kvitnya buv skerovanij na robotu v malenke mistechko Hojnice de meshkav jogo brat Osip Burachinskij Na pochatku travnya jogo perevodyat v mistechko Tchev zastupnikom golovnogo hirurga miskoyi likarni Piznishe pochergovo vin pracyuye to v Malborku to laringologom u Tchevi Pislya prihodu v berezni 1945 roku radyanskih vijsk polska vlada she protyagom misyacya dozvolyala Burachinskomu keruvati likarneyu ta z pributtyam likariv polyakiv zvilnila jogo z posadi Kilka misyaciv jomu she dozvolili pracyuvati v poradni Polskogo Chervonogo Hresta Piznishe vin otrimav dozvil na privatnu praktiku Vid travnya 1947 roku pochav pracyuvati laringologom v likarni ta ambulatoriyi U kvitni 1949 bezpidstavno buv zvinuvachenij u spivpraci z nimeckoyu vladoyu i vidsidiv 5 misyaciv u v yaznici u Gdansku Na pensiyu vijshov u 83 roki i yak pensioner koristav z prava zajmatisya privatnoyu praktikoyu azh do kincya zhittya NagorodiLicarskij hrest ordena Franca Josifa 1917 Vibrani publikaciyiPrichinok do likuvannya neprohidnosti nizhnih sechovih shlyahiv Ukrayinskij Medichnij Visnik Praga 1923 Ch 1 S 48 54 Uvagi pro shkilnu gigiyenu Ukrayinskij Medichnij Visnik Praga 1924 Ch 3 4 S 174 177 Pro zapalennya vidrostka slipoyi kishki u grizhi Likarskij Visnik Lviv 1926 Ch 1 S 13 17 Prichinki do hirurgiyi vegetativnih nerviv Likarskij Visnik Lviv 1926 Ch 2 S 7 21 Pro potrebu budovi ukrayinskoyi likarni u Lvovi Likarskij Visnik Lviv 1927 Ch 1 S 21 24 Znachinnya grlovogo ohoronnogo perstnya yak vhodovoyi brami dlya infekciyi i vitin migdalikiv Likarskij Visnik Lviv 1929 Ch 1 2 S 1 3 Tuberkuloza yiyi poboryuvannya ta ohorona pered neyu Vidannya Ukrayinskogo Gigiyenichnogo Tovaristva Lviv 1930 Hirurgichne likuvannya nedug shlunka Likarskij Visnik Lviv 1930 Ch 2 3 S 18 24 Pro raka Vidannya Ukrayinskogo Gigiyenichnogo Tovaristva Lviv 1931 Pro novitnye likovannya ran Likarskij Visnik Lviv 1933 Ch 1 S 1 22 Hirurgiya pri cukrivnici Likarskij Visnik Lviv 1934 Ch 2 S 35 38 Novishi poglyadi v nauci pro raka Likarskij Visnik Lviv 1935 Ch 2 S 39 55 Travma i tuberkuloz Likarskij Visnik Lviv 1936 Ch 5 S 133 142 Novishi poglyadi zapalen kistkovogo mozku Likarskij Visnik Lviv 1937 Ch 5 S 149 160 Hirurgichne postupuvannya pri krovogniv yu Likarskij Visnik Lviv 1939 Ch 2 3 S 37 38 PrimitkiHof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 255 nim DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Burachinskij T Ye Moye zhittya Likarskij visnik Zhurnal Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Pivnichnoyi Ameriki 1982 Rik HHIH Ch 3 105 S 153 159 Bachinskij R Burachinskij B Use zalishayu lyudyam Lviv Spolom 2006 80 s Arsenich P Svyashenichij rid Burachinskih Ivano Frankivsk Nova zorya 2004 192 s Arsenich P I Burachinskij Tit Yevgen Josipovich 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9