Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єльці пол Jelce рос Ельцы давній російско український шляхетський рід герба Єльці Предок їх Іван Єлець Иван Елец Iwan Je

Єльці (родина)

Єльці (родина)

Єльці (пол. Jelce), (рос. Ельцы) — давній російско-український шляхетський рід герба Єльці. Предок їх, Іван Єлець (Иван Елец, Iwan Jelec), був наприкінці XV століття київським землевласником (землянином).

Єльці
(пол. Jelce)
image
Герб Єльці
Опис герба: В блакитному полі один срібний чотирипроменевий зворотно спрямований коловорот, кінці якого ще раз заламані назовні.
Родоначальник: Іван Єлець (XV століття)
Місце походження: Велике князівство Литовське

Єльці поряд з , Слуцькими, Горностаями, Кропивницькими, Шашкевичами, Олізарами, Немиричами, Кмітами, Лозками, Полозами, Проскурами представляли українську шляхту південно-західного та південно-східного литовського прикордоння протягом 200 років. Саме в цей період в основному склалась соціальна структура краю.

Рід Єльців також використовував відміни шляхетського герба Леліва.

Спочатку Єльці були дідичами Сущан над Убортю, які потім одідичили Проскури.

Іван Єлець мав двох синів, Федора та Яцка, яким король Казимир IV повернув маєтки Лучин, Турбів та інші. Від цих братів походять дві гілки сім'ї. Перша поселилася в Литві. Друга успадкувала маєтки в південній частині краю.

Назва походить від назви міста Єлець (рос. Елец, польськ. Jelec) в Липецькій області (польськ. oblast Lipeckaja), Російської Федерації

Київська гілка

Родовим гніздом цих старих київських землевласників був Лучин, над річкою Турбівка (до річки Ірпінь), що належав їм ще з XV століття.

З 1507 року в Овруцькім повіті на річці Кам'янці, правому притоці річки Уж, володіли Литвиновичами, яким згодом було надане ім'я Ксаверів; з 1511 року — Козаровичами в чорнобильських околицях вище гирла річки Ірпінь, що король Жигмунт І надав своїм привілеєм Яцку Єльцю разом із землями над річкою Тетерів:

...з усіма людьми, з податками медовими і грошовими, з землями пахотними, з ловами звіриними, з річками і правом розширення, осадження людей; також зі звільненням цієї землі від служб осочницьких.

Оригінальний текст (пол.)
…ze wszystkimi ludźmi, daninami miodowemi i groszowemi, z ziemiami pasznemi, z łowy zwierzynnemi, z rzekami i z prawem rozszerzania, przybawiania i ludźmi osadzania; tudzieź z uwolnieniem tejźe ziemi od słuźb osoczniczych.

— Kozarowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 537. (пол.)

1545 року їм вже належать землі, починаючи з півдня: старе їх гніздо Лучин у верхів'ях річки Ірпінь в київських околицях; малинський маєток біля овруцького кордону у пониззі річки Ірші площею 5,20 квадратні милі; Народичі над самою річкою Уж, в гирлі річки Жерев; [ru] (зараз Єльський район Гомельської області, Білорусь) за річкою Словечна, над річкою біля мозирського кордону. 1552 року в чорнобильських околицях додалися Левковичі на річці Вересня (до річки Уж). У 1552 році в Чорнобилі був будинок пані Єльцьової.

Це значне, хоча і розпорошене, майно ще на початку XVII століття здебільшого належало роду Єльців.

У трактаті ченця Києво-Печерської лаври Афанасія Кальнофойського «Teraturgema або дива Печерського монастиря», який був виданий польською мовою у Києві 1638 року, поряд з описами 64 див, які відбувалися між 1594 та 1638 роками, розміщено 31 епітафію з надгробків відомих осіб, похованих у монастирі. Так під двадцять третім надгробком поховані представники роду Єльців — київські нобілі Ян (поет, помер о 13-й год 11 листопада 1603, прожив 24 роки) та Дмитро (писар земський київський) разом з дружиною, Філіп (підстолій київський) «зі своїми попередниками лежать».

В наступні роки ця гілка роду Єльців переходить у жіночу лінію родів Байбузів, Слоцьких, Дефрессів і Красицьких. Вона вважається остаточно згаслою з 1780 року.

Герби родини

  • image
    Герб
    Дмитра
    Єльця
  • image
    Герб
    Теодора
    Єльця
  • image
    Герб
    Федора
    Єльця

Відбитки печаток родини

  • image
    Федора
    Єльця
    1514
  • image
    Дмитра
    Єльця
    1585
  • image
    Федора
    Єльця
    1624
  • image
    Теодора
    Єльця
    1634

Інші гілки

Волинська губернія

Рід Єльців внесений до I частини (роди дворянства жалуваного або дійсного) списку дворян Волинської губернії на 1906 рік, герб Леліва:

1. Людвік-Іосиф — син Якова Антонова (указ Урядуючого Сенату Російської імперії № 5150 від 30 червня 1845 року);
1.1. Генріх-Станіслав (указ № 3735 від 9 квітня 1859 року);
1.1.1. Павлина-Марія (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
1.1.2. Іосиф (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
1.1.3. Петро (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
1.1.4. Микола (указ № 610 від 21 лютого 1898 року).
1.2. Станіслав-Мартін (указ № 3735 від 9 квітня 1859 року);

Гродненська губернія

Єлець Іван — дворянин Гродненської губернії Пружанського повіту; учасник Польського повстання 1863—1864 років. 1864 року був визнаний політичним злочинцем та позбавлений судом прав на майно, яке підлягало конфіскації в казну. Засуджено на заслання до Тобольської губернії.

Рід Єльців внесений до списку родів без позначення родовідної книги у дворянську родовідну книгу Гродненської губернії на 1900 рік.

Списки дворян
image image
Волинська губернія, 1906 рік Гродненська губернія, 1900 рік

Примітки

  1. Елец, дворянский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Стаття Suszczanka у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XI, С.605, з 1895 року [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.](пол.)
  3. Jabłonowski A. «Źródła dziejowe. Tom XXII. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław)», dział III. — Warszawa, 1897. — str. 593 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Стаття Czarnobyl у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I, С.751, з 1895 року [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  5. Kalnofoysky Athanasius «ΤΕΡΑΤΟΥΡΓΗΜΑ lubo cuda…» — Kijow, 1638. — str. 43 [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.),
    "Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей ". — К: Типография Е. Я. Федорова, 1874. — отдел ІІ, с. 38 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.),
    Войтович Л. «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль». — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1 [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
  6. «Список дворян Волынской губернии». — Житомир: Волынская губернская типография, 1906. — с. 45 [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.] або той же список дворян на сайті wikipedia.org (рос.)
  7. Seweryn Uruski «Rodzina. Herbarz szlachty polskiej», tom VI. — Warszawa, 1909. — str. 48 [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. «Списки политических преступников, лишенных по суду прав состояния, имущество коих подлежит конфискации в казну». 1864 [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Алфавитный список дворянских родов Гродненской губернии, внесенных в дворянскую родословную книгу». — Гродно: Типография Э. И. Мейлаховича, 1900. — с. 17, № 968 (рос.)

Посилання

  • Kasper Nieciescki «Herbarz polski», tom IV. — Lipsk, 1839. — str. 476-481 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Adam Boniecki «Herbarz polski», tom VIII. — Warszawa, 1905. — str. 383-385 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Seweryn Uruski «Rodzina. Herbarz szlachty polskiej», tom VI. — Warszawa, 1909. — str. 48-50 [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)


image Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yelci pol Jelce ros Elcy davnij rosijsko ukrayinskij shlyahetskij rid gerba Yelci Predok yih Ivan Yelec Ivan Elec Iwan Jelec buv naprikinci XV stolittya kiyivskim zemlevlasnikom zemlyaninom Yelci pol Jelce Gerb YelciOpis gerba V blakitnomu poli odin sribnij chotiripromenevij zvorotno spryamovanij kolovorot kinci yakogo she raz zalamani nazovni Rodonachalnik Ivan Yelec XV stolittya Misce pohodzhennya Velike knyazivstvo Litovske Yelci poryad z Sluckimi Gornostayami Kropivnickimi Shashkevichami Olizarami Nemirichami Kmitami Lozkami Polozami Proskurami predstavlyali ukrayinsku shlyahtu pivdenno zahidnogo ta pivdenno shidnogo litovskogo prikordonnya protyagom 200 rokiv Same v cej period v osnovnomu sklalas socialna struktura krayu Rid Yelciv takozh vikoristovuvav vidmini shlyahetskogo gerba Leliva Spochatku Yelci buli didichami Sushan nad Ubortyu yaki potim odidichili Proskuri Ivan Yelec mav dvoh siniv Fedora ta Yacka yakim korol Kazimir IV povernuv mayetki Luchin Turbiv ta inshi Vid cih brativ pohodyat dvi gilki sim yi Persha poselilasya v Litvi Druga uspadkuvala mayetki v pivdennij chastini krayu Nazva pohodit vid nazvi mista Yelec ros Elec polsk Jelec v Lipeckij oblasti polsk oblast Lipeckaja Rosijskoyi FederaciyiKiyivska gilkaRodovim gnizdom cih starih kiyivskih zemlevlasnikiv buv Luchin nad richkoyu Turbivka do richki Irpin sho nalezhav yim she z XV stolittya Z 1507 roku v Ovruckim poviti na richci Kam yanci pravomu pritoci richki Uzh volodili Litvinovichami yakim zgodom bulo nadane im ya Ksaveriv z 1511 roku Kozarovichami v chornobilskih okolicyah vishe girla richki Irpin sho korol Zhigmunt I nadav svoyim privileyem Yacku Yelcyu razom iz zemlyami nad richkoyu Teteriv z usima lyudmi z podatkami medovimi i groshovimi z zemlyami pahotnimi z lovami zvirinimi z richkami i pravom rozshirennya osadzhennya lyudej takozh zi zvilnennyam ciyeyi zemli vid sluzhb osochnickih Originalnij tekst pol ze wszystkimi ludzmi daninami miodowemi i groszowemi z ziemiami pasznemi z lowy zwierzynnemi z rzekami i z prawem rozszerzania przybawiania i ludzmi osadzania tudziez z uwolnieniem tejze ziemi od sluzb osoczniczych Kozarowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 537 pol 1545 roku yim vzhe nalezhat zemli pochinayuchi z pivdnya stare yih gnizdo Luchin u verhiv yah richki Irpin v kiyivskih okolicyah malinskij mayetok bilya ovruckogo kordonu u ponizzi richki Irshi plosheyu 5 20 kvadratni mili Narodichi nad samoyu richkoyu Uzh v girli richki Zherev ru zaraz Yelskij rajon Gomelskoyi oblasti Bilorus za richkoyu Slovechna nad richkoyu bilya mozirskogo kordonu 1552 roku v chornobilskih okolicyah dodalisya Levkovichi na richci Veresnya do richki Uzh U 1552 roci v Chornobili buv budinok pani Yelcovoyi Ce znachne hocha i rozporoshene majno she na pochatku XVII stolittya zdebilshogo nalezhalo rodu Yelciv U traktati chencya Kiyevo Pecherskoyi lavri Afanasiya Kalnofojskogo Teraturgema abo diva Pecherskogo monastirya yakij buv vidanij polskoyu movoyu u Kiyevi 1638 roku poryad z opisami 64 div yaki vidbuvalisya mizh 1594 ta 1638 rokami rozmisheno 31 epitafiyu z nadgrobkiv vidomih osib pohovanih u monastiri Tak pid dvadcyat tretim nadgrobkom pohovani predstavniki rodu Yelciv kiyivski nobili Yan poet pomer o 13 j god 11 listopada 1603 prozhiv 24 roki ta Dmitro pisar zemskij kiyivskij razom z druzhinoyu Filip pidstolij kiyivskij zi svoyimi poperednikami lezhat V nastupni roki cya gilka rodu Yelciv perehodit u zhinochu liniyu rodiv Bajbuziv Slockih Defressiv i Krasickih Vona vvazhayetsya ostatochno zgasloyu z 1780 roku Gerbi rodini Gerb Dmitra Yelcya Gerb Teodora Yelcya Gerb Fedora Yelcya Vidbitki pechatok rodini Fedora Yelcya 1514 Dmitra Yelcya 1585 Fedora Yelcya 1624 Teodora Yelcya 1634Inshi gilkiVolinska guberniya Rid Yelciv vnesenij do I chastini rodi dvoryanstva zhaluvanogo abo dijsnogo spisku dvoryan Volinskoyi guberniyi na 1906 rik gerb Leliva 1 Lyudvik Iosif sin Yakova Antonova ukaz Uryaduyuchogo Senatu Rosijskoyi imperiyi 5150 vid 30 chervnya 1845 roku 1 1 Genrih Stanislav ukaz 3735 vid 9 kvitnya 1859 roku 1 1 1 Pavlina Mariya ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 2 Iosif ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 3 Petro ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 4 Mikola ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku dd 1 2 Stanislav Martin ukaz 3735 vid 9 kvitnya 1859 roku dd Grodnenska guberniya Yelec Ivan dvoryanin Grodnenskoyi guberniyi Pruzhanskogo povitu uchasnik Polskogo povstannya 1863 1864 rokiv 1864 roku buv viznanij politichnim zlochincem ta pozbavlenij sudom prav na majno yake pidlyagalo konfiskaciyi v kaznu Zasudzheno na zaslannya do Tobolskoyi guberniyi Rid Yelciv vnesenij do spisku rodiv bez poznachennya rodovidnoyi knigi u dvoryansku rodovidnu knigu Grodnenskoyi guberniyi na 1900 rik Spiski dvoryanVolinska guberniya 1906 rik Grodnenska guberniya 1900 rikPrimitkiElec dvoryanskij rod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Stattya Suszczanka u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom XI S 605 z 1895 roku 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Jablonowski A Zrodla dziejowe Tom XXII Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw dzial III Warszawa 1897 str 593 2 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Stattya Czarnobyl u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom I S 751 z 1895 roku 7 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Kalnofoysky Athanasius TERATOYRGHMA lubo cuda Kijow 1638 str 43 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine pol Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K Tipografiya E Ya Fedorova 1874 otdel II s 38 12 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2000 649 s ISBN 966 02 1683 1 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Spisok dvoryan Volynskoj gubernii Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 s 45 21 sichnya 2015 u Wayback Machine abo toj zhe spisok dvoryan na sajti wikipedia org ros Seweryn Uruski Rodzina Herbarz szlachty polskiej tom VI Warszawa 1909 str 48 11 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Spiski politicheskih prestupnikov lishennyh po sudu prav sostoyaniya imushestvo koih podlezhit konfiskacii v kaznu 1864 19 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Alfavitnyj spisok dvoryanskih rodov Grodnenskoj gubernii vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Grodno Tipografiya E I Mejlahovicha 1900 s 17 968 ros PosilannyaKasper Nieciescki Herbarz polski tom IV Lipsk 1839 str 476 481 12 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Adam Boniecki Herbarz polski tom VIII Warszawa 1905 str 383 385 12 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Seweryn Uruski Rodzina Herbarz szlachty polskiej tom VI Warszawa 1909 str 48 50 11 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ