Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Британська експедиція в Тибет (також Британське вторгнення в Тибет) — акт колоніальної агресії Британської імперії щодо Тибету в 1903–1904 роках. Була найбільшою військовою експедицією останнього етапу «Великої Гри» — інтенсивного колоніального та політичного суперництва між Російською та Британською імперіями упродовж XIX-XX століть, здійснена однією з країн-учасниць. Інтервенція здійснювалась за допомогою .
Передумови
Посилення британського впливу в гімалайських державах (Непалі, Бутані та Сіккімі) у першій половині XIX століття призвело до більш тісних відносин між Індією й Тибетом. 1886 року лорд Деферінг спорядив у Тибет торгову експедицію Кольмана Макколея, яка, однак, не виходила за межі Сиккіму й на вимогу маньчжурів була змушена повернутись до Індії. Така поступливість підбадьорила тибетців, які зайняли своїми військами Сиккім та дозволили набіги на британську територію. 1888 року було споряджено військову експедицію, яка завдала тибетцям поразки та відкинула їх до долини Чембі. 1890 в Калькутті було підписано британо-цінську угоду про Сіккім і Тибет, за якою визнавався британський протекторат над Сіккімом, а британським підданим дозволялось торгувати в Тибеті. Тибетці, однак, створювали перешкоди торгівлі з Індією, накладаючи на купців свавільні податки.
Приблизно у той же час, після встановлення контролю над Середньою Азією, кордони Російської імперії впритул підійшли до Східного Туркестану, рівнини якого впритул прилягали до Тибету. Більше того, в останній чверті XIX століття в регіоні активізувалась діяльність російських дослідників. Британці були занепокоєні тим фактом, що однією з найактивніших фігур тибетського уряду став виходець з Росії Агван Доржієв. Значимість цієї присутності видавалась за «шпигунство» пробританськи налаштованими дослідниками Тибету й . У той період мали місце тривожні для британців російські експедиції Пржевальського та на тибетські околиці, а також Цибікова й до Лхаси.
Тибет був замкнутою через важко доступність спільнотою, життя якої базувалась на буддистських цінностях. Реальна влада належала буддистському духовенству. Тибет був залежною державою від імперії Цин, яка сама перетворилась на об'єкт колоніальної експансії Заходу. У той період Тибет виявився між трьома державами: Російською і Британською імперіями, та послабленою, але густонаселеною імперією Цин.
Кульмінація конфлікту
1901 року віце-король Індії лорд Керзон спробував вступити до перемовин з Далай-ламою, але його лист було повернуто нерозкритим. У червні 1903 року в Тибет була відряджена дипломатична місія полковника . Тибетці затягували перемовини, а потім взагалі відмовились від них, та місія, пробувши в Камба-Дзонгу до листопада, ні з чим повернулась до Індії.
Співвідношення сил
Британці вирішили відрядити в Тибет дипломатичну місію, яку очолював полковник Янгхазбенд. Супроводжував місію військовий загін на чолі з бригадним генералом Джеймсом Мак-Дональдом. До складу загону входили 23-й і 32-й піонерні та 8-й гуркхський полки, кулеметна команда та команда мадраських саперів, разом близько 3000 солдат. Окрім того в експедиції брали участь ще 7000 чоловік для постачання й інших допоміжних функцій. Згодом британці отримували підкріплення, довівши чисельність військ до 4600 солдат.
Тибетці мали переважно рушниці із трутовим замком, хоча були й більш сучасні. В тибетській армії було деяке число рушниць російського зразка. У битвах іноді використовувались малі гармати. Порох та олово виробляли на Тибеті та зберігались там у великій кількості. У британців були більш сучасні, точні й далекобійні рушниці, а також кулемети Максима, окрім того британці переважали тибетців у стратегічному сенсі, в результаті чого в битвах мали явну перевагу.
Бойовий дух тибетців був дуже високим, вони довіряли талісманам і замовлянням, які за їхніми віруваннями гарантували недоторканість від куль. Після першої битви, коли було вбито багато тибетців, солдатам пояснили, що британські кулі виготовлено із домішками срібла, а талісмани діють тільки на олов'яні кулі й потрібні нові. Однак після кількох поразок бойовий дух тибетців упав.
Хід експедиції
Просування в Тибет і зайняття Пагрі
Похід розпочався від Сілігурі, там поблизу залізничної станції базувались британські війська.
Загін, зосереджений в Сіккімі упродовж листопада, 1 грудня вступив у Тибет. Просування було раптовим. Війська подолали перевал Нату-Ла (4310 м), згрупувались та до 13 грудня спустились в долину Чумбі (2800 м). Жодного спротиву вони не зустріли, у кам'яній стіні, що перегороджувала ущелину, була відчинена невелика хвіртка, через яку пройшло все військо. Керівництво долини й маньчжурські чиновники спробували заборонити просування британців, пообіцявши негайно зв'язатись зі Лхасою та викликати компетентних осіб для перемовин, проте британці відмовились вести перемовини через відсутність відповідальних осіб високого рангу з тибетського боку. Тибетці заявили формальний протест, але з причини значної переваги війська були змушені підкоритись. Маньчжурські чиновники влаштували прийом для вищого британського офіцерства.
Головні сили загону залишились у долині Чумбі, а авангард у складі 4 рот і кулеметної команди висунувся на Пагрі-дзонг (4300 м). Пагрі, розміщуючись на плато після крутого підйому, був украй важливим у стратегічному сенсі. На шляху до перевалу було китайське укріплення у вузькому місці під високою скелею — якщо б там було організовано оборону, пробитись можна було тільки ціною дуже великих втрат. Однак війська було відведено та в загородженні залишено відчинену хвіртку.
В Пагрі делегація тибетців прохала загін повернутись, але місто було зайнято «з військових міркувань». Британці при цьому поводили себе коректно з місцевим населенням та сплачували за твердими тарифами послуги із постачання війська.
Між тим до Пагрі підійшли чиновники та вищі лами, настоятелі монастирів Дрепунг, й Ганден та заборонили місцевому населенню постачати британців продовольством і пальним. Британське керівництво висунуло ультиматум тибетській владі. Тибетці, однак, почали відмовлятись вести перемовини до тих пір, поки британці не відведуть війська назад до кордону.
В Пагрі залишився невеликий передовий загін, а вся експедиція повернулась в Чумбі готуватись до серйозного походу. Знизу тягнули телеграфні дроти, військо підтримувало постійний зв'язок з Лондоном та дізнавалось звідти про свіжі новини. Люди частинами підняли підводи й зібрали вже на тибетському плоскогір'ї.
просування до Туни та
З початку січня 1904 року від Пагрі військо почало перезосереджуватись до урочища Туна за перевалом Тангла (4580 м), на головне тибетське плато. В цьому положенні британські війська простояли до квітня 1904 року, влаштовуючи свої сполучення. За п'ять миль від Туни зосередилось тибетське військо, близько 2000 чоловік, яке намагалось заблокувати прохід до .
До 30 березня весь загін зосередився поблизу Туни, а 31 березня він просунувся до Гуру (Gulusun, 26°05′20″ пн. ш. 89°16′37″ сх. д. / 26.08889° пн. ш. 89.27694° сх. д., 4512 м), де відбувся перший бій з тибетцями. Після невдалих перемовин британське військо довго маневрувало, потім в результаті інциденту тибетський генерал вихопив мушкет у сипая та вистрілив, це стало сигналом для тибетців до атаки. Британці швидко відреагували: офіцери почали відстрілюватись із рушниць, а черга з кулемета розсіяла тибетське військо. Бій тривав 10 хвилин, тибетські війська втратили 300 чоловік убитими, 200 пораненими та 200 полоненими. Загинув також лхаський генерал. У британців було лише 13 поранених. В селі у багатьох будинках було виявлено значні запаси пороху, які британці підірвали.
Рештки тибетського війська відійшли на північ. Британці почали просуватись далі 4 квітня.
9 квітня в ущелині на шляху до відбулась друга битва. Тибетці перекрили прохід у вузькому місці та встановили гармати. Однак тибетці почали стріляти передчасно, коли британці трохи не дійшли до зони обстрілу. Останні відрядили загін сикхів обійти тибетців з пагорба. Почалась снігова буря та за умов відсутності видимості тибетці близько години обстрілювали з гармат пусте місце. За три години сикхи піднялись на пагорби й атакували тибетців, у той же час британці почали обстріл знизу. Тибетці втратили 150 чоловік убитими та змушені були відвести військо.
Взяття , облога і штурм дзонгу
Британський загін продовжував рух та підійшов до . В місті не було військ, британці вільно розташувались, знищивши величезні запаси пороху й конфіскувавши повні сховища зерна. Дзонг було спеціально пошкоджено, а табір було організовано на незначному віддаленні від міста. Солдати за індійські рупії купували провіант і товари у місцевого населення за цінами, які у порівнянні з індійськими були дуже низькими.
Частина війська була відведена назад для організації тилового забезпечення. На початку травня більша частина загону з кулеметами просунулась вперед на перевал дорогою до Лхаси, де пізніше відбулась битва, важка, але успішна для британців. Перед світанком 4 травня тибетці раптом зібрали великі сили й оточили табір, відкривши вогонь з рушниць та гармати. Британцям допоміг швидко прокинутись і зібратись бойовий вигук, вони згрупувались та організували відсіч. У британців не було кулеметів, які було відведено на Каро-ла. Тибетці закріпились у дзонгу, який поспіхом відремонтували, з усіх боків до них підходило підкріплення, й вони вели регулярний, але дальній обстріл британського гарнізону. Британцям вдалось оповістити передовий загін, який невдовзі провернувся.
З того моменту почалась облога британського табору, що тривала два місяці. Тибетці сприймали ситуацію вже як війну, а не як дипломатичну місію під прикриттям військового загону. Нечисленні китайські чиновники намагались не вступати до явного конфлікту з британцями. Останні окопались за умов постійних обстрілів. За якийсь час тибетці встановили велику гармату, за якою британці спостерігали з біноклів та за тривогою ховались у сховищі перед кожним імовірним пострілом. Сутички стали регулярними, хоча втрати після битв і вилазок з боку тибетців були значними, британці також зазнавали втрат. Загін почав стягувати підкріплення, що збільшили його численність до 4600 чоловік.
Британці почали здійснювати зачистки сіл і монастирів навколо , вибиваючи звідти збройні загони. Тибетці поступово зосереджували сили, довівши кількість солдат до 16000. 28 червня під сильним дощем було взято монастир за п'ять миль від Г'янцзе, який захищали 1200 тибетських солдат, зі значними втратами для останніх. Тибетці запрохали перемир'я. 30 червня був день припинення вогню, а 2 липня мирна делегація прибула до британців для перемовин. Посередником виступав Тонгса-пенлоп (майбутній король Бутану Уг'єн Вангчук), він листувався з Далай-ламою та зміг зіставити позиції обох сторін. З тибетського боку перемовини вели чотири міністри, прем'єр-міністр перебував у дорозі зі Лхаси. Британці визнали, що делегація не уповноважена ухвалювати рішення й висунули вимогу евакуювати дзонг за короткий час. Тибетці, попри поради Тонгса-пенлопа, оцінили британський загін як малочислений і вирішили посилювати дзонг і сподіватись на товщину стін.
7 липня британці почали штурм дзонгу. Стіни фортеці виявились міцнішими, ніж планувалось, фортецю було взято із більшими труднощами, ніж очікувалось. Незважаючи на запеклість битви, в якій тибетці палко захищались, британці зазнали малих втрат через ретельне планування операції генералом Мак-Дональдом.
Після битви жителі почали залишати місто, забираючи з собою все цінне, в бік Шигацзе, монастирі також почали евакуюватись. Британці намагались не припустити мародерства.
Просування до Лхаси
Після цього загін відновив наступ, із боями просуваючись на північ. Серйозна битва відбулась на перевалі , який було взято за допомогою продуманого плану. Загинуло близько 300 тибетців, багато розбіглись, піднявшись високо в гори. Після цієї битви практично не було серйозних сутичок.
31 липня загін переправився поромами через Брахмапутру й 3 серпня підійшов до Лхаси, розбивши табір на північ від міста. Далай-лама втік до Монголії, тому Янгхазбенд став до перемовин з китайським резидентом (). Тибетські міністри прохали війська не вступати до Лхаси. Дипломатичний глухий кут було розв'язано за сприяння китайського уповноваженого міністра (амбаня), який 4 серпня запросив місію на свою резиденцію. Місія в супроводі невеликого загону та почесного китайського ескорту пройшла містом до палацу амбаня.
Близько місяця тривала підготовка до укладання угоди. За відсутності Далай-лами перемовини велись із Ті-Рімпоче (регентом і вищим міністром). За клопотанням маньчжурського амбаня вищим офіцерам дозволили (без зброї) відвідати найбільші палаци та храми Лхаси, в тому числі і Поталу.
При сприяння амбаня й посередництва Тонгса-пенлопа британська місія змогла схилити тибетську владу до підписання 7 вересня мирної угоди.
Лхаська угода
Суть укладеного договору зводилась до такого:
- Тибетці визнавали британо-китайську угоду 1890 року про кордон між Сіккімом і Тибетом
- Тибетці зобов'язались виконувати умови британо-китайської угоди 1893 року; забезпечувалась свобода індо-тибетської торгівлі
- Тибет сплачував контрибуцію 7,5 млн рупій упродовж 75 років
- Для забезпечення цієї плати британці тимчасово займали долину Чумбі
Наслідки
Факт британської агресії мав негативні наслідки для тибетської самосвідомості й подальшого політичного існування. Агресія британців призвела до активізації імперії Цин, що остерігалась британців і росіян. Намагаючись створити враження про свій контроль над регіоном, 1906 року британці організували ще одну мирну місію в Тибет. 1907 року російсько-британські відносини до Тибету були врегульовані , за якою обидві сторони визнавали суверенітет імперії Цин над Тибетом. У подальшому це заклало основи претензій Китаю на панування над Тибетом, оскільки Китайська Республіка безпідставно претендувала на всю «спадщину» маньчжурської імперії Цин, що не була Китаєм.
1910 року Тибет окупували війська імперії . Це спричинило втечу Далай-лами в Індію під захист британців. Цинські війська були змушені залишити регіон 1913 року через початок революції в імперії Цин, і Далай-лама проголосив незалежність Тибету.
Після відходу британців з Індії, користуючись посиленням СРСР після Другої світової війни та завдяки військово-технічній і політичній підтримці, наданій КНР з боку СРСР, китайська влада здійснила послідовні кроки щодо ліквідації незалежності Тибету, починаючи зі збройної окупації 1951 року під назвою «мирне визволення Тибету», маючи на увазі «визволення» від «міжнародного імперіалізму».
Примітки
- L. Austine Waddell. Lhasa and its Mysteries
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Британська експедиція до Тибету |
- Текст Лхаської угоди [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- L. Austine Waddell. Lhasa and its Mysteries. With the records of Tibetian Expedition 1903—1904. N.Y. Duttin: 1904—1905.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Britanska ekspediciya v Tibet takozh Britanske vtorgnennya v Tibet akt kolonialnoyi agresiyi Britanskoyi imperiyi shodo Tibetu v 1903 1904 rokah Bula najbilshoyu vijskovoyu ekspediciyeyu ostannogo etapu Velikoyi Gri intensivnogo kolonialnogo ta politichnogo supernictva mizh Rosijskoyu ta Britanskoyu imperiyami uprodovzh XIX XX stolit zdijsnena odniyeyu z krayin uchasnic Intervenciya zdijsnyuvalas za dopomogoyu ta jogo soratniki na shlyahu do Lhasi stolici Tibetu 1904 PeredumoviPosilennya britanskogo vplivu v gimalajskih derzhavah Nepali Butani ta Sikkimi u pershij polovini XIX stolittya prizvelo do bilsh tisnih vidnosin mizh Indiyeyu j Tibetom 1886 roku lord Defering sporyadiv u Tibet torgovu ekspediciyu Kolmana Makkoleya yaka odnak ne vihodila za mezhi Sikkimu j na vimogu manchzhuriv bula zmushena povernutis do Indiyi Taka postuplivist pidbadorila tibetciv yaki zajnyali svoyimi vijskami Sikkim ta dozvolili nabigi na britansku teritoriyu 1888 roku bulo sporyadzheno vijskovu ekspediciyu yaka zavdala tibetcyam porazki ta vidkinula yih do dolini Chembi 1890 v Kalkutti bulo pidpisano britano cinsku ugodu pro Sikkim i Tibet za yakoyu viznavavsya britanskij protektorat nad Sikkimom a britanskim piddanim dozvolyalos torguvati v Tibeti Tibetci odnak stvoryuvali pereshkodi torgivli z Indiyeyu nakladayuchi na kupciv svavilni podatki Priblizno u toj zhe chas pislya vstanovlennya kontrolyu nad Serednoyu Aziyeyu kordoni Rosijskoyi imperiyi vpritul pidijshli do Shidnogo Turkestanu rivnini yakogo vpritul prilyagali do Tibetu Bilshe togo v ostannij chverti XIX stolittya v regioni aktivizuvalas diyalnist rosijskih doslidnikiv Britanci buli zanepokoyeni tim faktom sho odniyeyu z najaktivnishih figur tibetskogo uryadu stav vihodec z Rosiyi Agvan Dorzhiyev Znachimist ciyeyi prisutnosti vidavalas za shpigunstvo probritanski nalashtovanimi doslidnikami Tibetu j U toj period mali misce trivozhni dlya britanciv rosijski ekspediciyi Przhevalskogo ta na tibetski okolici a takozh Cibikova j do Lhasi Tibet buv zamknutoyu cherez vazhko dostupnist spilnotoyu zhittya yakoyi bazuvalas na buddistskih cinnostyah Realna vlada nalezhala buddistskomu duhovenstvu Tibet buv zalezhnoyu derzhavoyu vid imperiyi Cin yaka sama peretvorilas na ob yekt kolonialnoyi ekspansiyi Zahodu U toj period Tibet viyavivsya mizh troma derzhavami Rosijskoyu i Britanskoyu imperiyami ta poslablenoyu ale gustonaselenoyu imperiyeyu Cin Kulminaciya konfliktuShlyah britanskoyi ekspediciyi 1901 roku vice korol Indiyi lord Kerzon sprobuvav vstupiti do peremovin z Dalaj lamoyu ale jogo list bulo povernuto nerozkritim U chervni 1903 roku v Tibet bula vidryadzhena diplomatichna misiya polkovnika Tibetci zatyaguvali peremovini a potim vzagali vidmovilis vid nih ta misiya probuvshi v Kamba Dzongu do listopada ni z chim povernulas do Indiyi Spivvidnoshennya silBritanci virishili vidryaditi v Tibet diplomatichnu misiyu yaku ocholyuvav polkovnik Yanghazbend Suprovodzhuvav misiyu vijskovij zagin na choli z brigadnim generalom Dzhejmsom Mak Donaldom Do skladu zagonu vhodili 23 j i 32 j pionerni ta 8 j gurkhskij polki kulemetna komanda ta komanda madraskih saperiv razom blizko 3000 soldat Okrim togo v ekspediciyi brali uchast she 7000 cholovik dlya postachannya j inshih dopomizhnih funkcij Zgodom britanci otrimuvali pidkriplennya dovivshi chiselnist vijsk do 4600 soldat Tibetci mali perevazhno rushnici iz trutovim zamkom hocha buli j bilsh suchasni V tibetskij armiyi bulo deyake chislo rushnic rosijskogo zrazka U bitvah inodi vikoristovuvalis mali garmati Poroh ta olovo viroblyali na Tibeti ta zberigalis tam u velikij kilkosti U britanciv buli bilsh suchasni tochni j dalekobijni rushnici a takozh kulemeti Maksima okrim togo britanci perevazhali tibetciv u strategichnomu sensi v rezultati chogo v bitvah mali yavnu perevagu Bojovij duh tibetciv buv duzhe visokim voni doviryali talismanam i zamovlyannyam yaki za yihnimi viruvannyami garantuvali nedotorkanist vid kul Pislya pershoyi bitvi koli bulo vbito bagato tibetciv soldatam poyasnili sho britanski kuli vigotovleno iz domishkami sribla a talismani diyut tilki na olov yani kuli j potribni novi Odnak pislya kilkoh porazok bojovij duh tibetciv upav Hid ekspediciyi Prosuvannya v Tibet i zajnyattya Pagri Pohid rozpochavsya vid Siliguri tam poblizu zaliznichnoyi stanciyi bazuvalis britanski vijska Zagin zoseredzhenij v Sikkimi uprodovzh listopada 1 grudnya vstupiv u Tibet Prosuvannya bulo raptovim Vijska podolali pereval Natu La 4310 m zgrupuvalis ta do 13 grudnya spustilis v dolinu Chumbi 2800 m Zhodnogo sprotivu voni ne zustrili u kam yanij stini sho peregorodzhuvala ushelinu bula vidchinena nevelika hvirtka cherez yaku projshlo vse vijsko Kerivnictvo dolini j manchzhurski chinovniki sprobuvali zaboroniti prosuvannya britanciv poobicyavshi negajno zv yazatis zi Lhasoyu ta viklikati kompetentnih osib dlya peremovin prote britanci vidmovilis vesti peremovini cherez vidsutnist vidpovidalnih osib visokogo rangu z tibetskogo boku Tibetci zayavili formalnij protest ale z prichini znachnoyi perevagi vijska buli zmusheni pidkoritis Manchzhurski chinovniki vlashtuvali prijom dlya vishogo britanskogo oficerstva Golovni sili zagonu zalishilis u dolini Chumbi a avangard u skladi 4 rot i kulemetnoyi komandi visunuvsya na Pagri dzong 4300 m Pagri rozmishuyuchis na plato pislya krutogo pidjomu buv ukraj vazhlivim u strategichnomu sensi Na shlyahu do perevalu bulo kitajske ukriplennya u vuzkomu misci pid visokoyu skeleyu yaksho b tam bulo organizovano oboronu probitis mozhna bulo tilki cinoyu duzhe velikih vtrat Odnak vijska bulo vidvedeno ta v zagorodzhenni zalisheno vidchinenu hvirtku V Pagri delegaciya tibetciv prohala zagin povernutis ale misto bulo zajnyato z vijskovih mirkuvan Britanci pri comu povodili sebe korektno z miscevim naselennyam ta splachuvali za tverdimi tarifami poslugi iz postachannya vijska Mizh tim do Pagri pidijshli chinovniki ta vishi lami nastoyateli monastiriv Drepung j Ganden ta zaboronili miscevomu naselennyu postachati britanciv prodovolstvom i palnim Britanske kerivnictvo visunulo ultimatum tibetskij vladi Tibetci odnak pochali vidmovlyatis vesti peremovini do tih pir poki britanci ne vidvedut vijska nazad do kordonu V Pagri zalishivsya nevelikij peredovij zagin a vsya ekspediciya povernulas v Chumbi gotuvatis do serjoznogo pohodu Znizu tyagnuli telegrafni droti vijsko pidtrimuvalo postijnij zv yazok z Londonom ta diznavalos zvidti pro svizhi novini Lyudi chastinami pidnyali pidvodi j zibrali vzhe na tibetskomu ploskogir yi prosuvannya do Tuni ta Z pochatku sichnya 1904 roku vid Pagri vijsko pochalo perezoseredzhuvatis do urochisha Tuna za perevalom Tangla 4580 m na golovne tibetske plato V comu polozhenni britanski vijska prostoyali do kvitnya 1904 roku vlashtovuyuchi svoyi spoluchennya Za p yat mil vid Tuni zoseredilos tibetske vijsko blizko 2000 cholovik yake namagalos zablokuvati prohid do Do 30 bereznya ves zagin zoseredivsya poblizu Tuni a 31 bereznya vin prosunuvsya do Guru Gulusun 26 05 20 pn sh 89 16 37 sh d 26 08889 pn sh 89 27694 sh d 26 08889 89 27694 4512 m de vidbuvsya pershij bij z tibetcyami Pislya nevdalih peremovin britanske vijsko dovgo manevruvalo potim v rezultati incidentu tibetskij general vihopiv mushket u sipaya ta vistriliv ce stalo signalom dlya tibetciv do ataki Britanci shvidko vidreaguvali oficeri pochali vidstrilyuvatis iz rushnic a cherga z kulemeta rozsiyala tibetske vijsko Bij trivav 10 hvilin tibetski vijska vtratili 300 cholovik ubitimi 200 poranenimi ta 200 polonenimi Zaginuv takozh lhaskij general U britanciv bulo lishe 13 poranenih V seli u bagatoh budinkah bulo viyavleno znachni zapasi porohu yaki britanci pidirvali Reshtki tibetskogo vijska vidijshli na pivnich Britanci pochali prosuvatis dali 4 kvitnya 9 kvitnya v ushelini na shlyahu do vidbulas druga bitva Tibetci perekrili prohid u vuzkomu misci ta vstanovili garmati Odnak tibetci pochali strilyati peredchasno koli britanci trohi ne dijshli do zoni obstrilu Ostanni vidryadili zagin sikhiv obijti tibetciv z pagorba Pochalas snigova burya ta za umov vidsutnosti vidimosti tibetci blizko godini obstrilyuvali z garmat puste misce Za tri godini sikhi pidnyalis na pagorbi j atakuvali tibetciv u toj zhe chas britanci pochali obstril znizu Tibetci vtratili 150 cholovik ubitimi ta zmusheni buli vidvesti vijsko Vzyattya obloga i shturm dzongu Dzong G yancze Britanskij zagin prodovzhuvav ruh ta pidijshov do V misti ne bulo vijsk britanci vilno roztashuvalis znishivshi velichezni zapasi porohu j konfiskuvavshi povni shovisha zerna Dzong bulo specialno poshkodzheno a tabir bulo organizovano na neznachnomu viddalenni vid mista Soldati za indijski rupiyi kupuvali proviant i tovari u miscevogo naselennya za cinami yaki u porivnyanni z indijskimi buli duzhe nizkimi Chastina vijska bula vidvedena nazad dlya organizaciyi tilovogo zabezpechennya Na pochatku travnya bilsha chastina zagonu z kulemetami prosunulas vpered na pereval dorogoyu do Lhasi de piznishe vidbulas bitva vazhka ale uspishna dlya britanciv Pered svitankom 4 travnya tibetci raptom zibrali veliki sili j otochili tabir vidkrivshi vogon z rushnic ta garmati Britancyam dopomig shvidko prokinutis i zibratis bojovij viguk voni zgrupuvalis ta organizuvali vidsich U britanciv ne bulo kulemetiv yaki bulo vidvedeno na Karo la Tibetci zakripilis u dzongu yakij pospihom vidremontuvali z usih bokiv do nih pidhodilo pidkriplennya j voni veli regulyarnij ale dalnij obstril britanskogo garnizonu Britancyam vdalos opovistiti peredovij zagin yakij nevdovzi provernuvsya Z togo momentu pochalas obloga britanskogo taboru sho trivala dva misyaci Tibetci sprijmali situaciyu vzhe yak vijnu a ne yak diplomatichnu misiyu pid prikrittyam vijskovogo zagonu Nechislenni kitajski chinovniki namagalis ne vstupati do yavnogo konfliktu z britancyami Ostanni okopalis za umov postijnih obstriliv Za yakijs chas tibetci vstanovili veliku garmatu za yakoyu britanci sposterigali z binokliv ta za trivogoyu hovalis u shovishi pered kozhnim imovirnim postrilom Sutichki stali regulyarnimi hocha vtrati pislya bitv i vilazok z boku tibetciv buli znachnimi britanci takozh zaznavali vtrat Zagin pochav styaguvati pidkriplennya sho zbilshili jogo chislennist do 4600 cholovik Britanci pochali zdijsnyuvati zachistki sil i monastiriv navkolo vibivayuchi zvidti zbrojni zagoni Tibetci postupovo zoseredzhuvali sili dovivshi kilkist soldat do 16000 28 chervnya pid silnim doshem bulo vzyato monastir za p yat mil vid G yancze yakij zahishali 1200 tibetskih soldat zi znachnimi vtratami dlya ostannih Tibetci zaprohali peremir ya 30 chervnya buv den pripinennya vognyu a 2 lipnya mirna delegaciya pribula do britanciv dlya peremovin Poserednikom vistupav Tongsa penlop majbutnij korol Butanu Ug yen Vangchuk vin listuvavsya z Dalaj lamoyu ta zmig zistaviti poziciyi oboh storin Z tibetskogo boku peremovini veli chotiri ministri prem yer ministr perebuvav u dorozi zi Lhasi Britanci viznali sho delegaciya ne upovnovazhena uhvalyuvati rishennya j visunuli vimogu evakuyuvati dzong za korotkij chas Tibetci popri poradi Tongsa penlopa ocinili britanskij zagin yak malochislenij i virishili posilyuvati dzong i spodivatis na tovshinu stin 7 lipnya britanci pochali shturm dzongu Stini forteci viyavilis micnishimi nizh planuvalos fortecyu bulo vzyato iz bilshimi trudnoshami nizh ochikuvalos Nezvazhayuchi na zapeklist bitvi v yakij tibetci palko zahishalis britanci zaznali malih vtrat cherez retelne planuvannya operaciyi generalom Mak Donaldom Pislya bitvi zhiteli pochali zalishati misto zabirayuchi z soboyu vse cinne v bik Shigacze monastiri takozh pochali evakuyuvatis Britanci namagalis ne pripustiti maroderstva Prosuvannya do Lhasi Palac Potala Pislya cogo zagin vidnoviv nastup iz boyami prosuvayuchis na pivnich Serjozna bitva vidbulas na perevali yakij bulo vzyato za dopomogoyu produmanogo planu Zaginulo blizko 300 tibetciv bagato rozbiglis pidnyavshis visoko v gori Pislya ciyeyi bitvi praktichno ne bulo serjoznih sutichok 31 lipnya zagin perepravivsya poromami cherez Brahmaputru j 3 serpnya pidijshov do Lhasi rozbivshi tabir na pivnich vid mista Dalaj lama vtik do Mongoliyi tomu Yanghazbend stav do peremovin z kitajskim rezidentom Tibetski ministri prohali vijska ne vstupati do Lhasi Diplomatichnij gluhij kut bulo rozv yazano za spriyannya kitajskogo upovnovazhenogo ministra ambanya yakij 4 serpnya zaprosiv misiyu na svoyu rezidenciyu Misiya v suprovodi nevelikogo zagonu ta pochesnogo kitajskogo eskortu projshla mistom do palacu ambanya Blizko misyacya trivala pidgotovka do ukladannya ugodi Za vidsutnosti Dalaj lami peremovini velis iz Ti Rimpoche regentom i vishim ministrom Za klopotannyam manchzhurskogo ambanya vishim oficeram dozvolili bez zbroyi vidvidati najbilshi palaci ta hrami Lhasi v tomu chisli i Potalu Pri spriyannya ambanya j poserednictva Tongsa penlopa britanska misiya zmogla shiliti tibetsku vladu do pidpisannya 7 veresnya mirnoyi ugodi Lhaska ugodaSut ukladenogo dogovoru zvodilas do takogo Tibetci viznavali britano kitajsku ugodu 1890 roku pro kordon mizh Sikkimom i Tibetom Tibetci zobov yazalis vikonuvati umovi britano kitajskoyi ugodi 1893 roku zabezpechuvalas svoboda indo tibetskoyi torgivli Tibet splachuvav kontribuciyu 7 5 mln rupij uprodovzh 75 rokiv Dlya zabezpechennya ciyeyi plati britanci timchasovo zajmali dolinu ChumbiNaslidkiFakt britanskoyi agresiyi mav negativni naslidki dlya tibetskoyi samosvidomosti j podalshogo politichnogo isnuvannya Agresiya britanciv prizvela do aktivizaciyi imperiyi Cin sho osterigalas britanciv i rosiyan Namagayuchis stvoriti vrazhennya pro svij kontrol nad regionom 1906 roku britanci organizuvali she odnu mirnu misiyu v Tibet 1907 roku rosijsko britanski vidnosini do Tibetu buli vregulovani za yakoyu obidvi storoni viznavali suverenitet imperiyi Cin nad Tibetom U podalshomu ce zaklalo osnovi pretenzij Kitayu na panuvannya nad Tibetom oskilki Kitajska Respublika bezpidstavno pretenduvala na vsyu spadshinu manchzhurskoyi imperiyi Cin sho ne bula Kitayem 1910 roku Tibet okupuvali vijska imperiyi Ce sprichinilo vtechu Dalaj lami v Indiyu pid zahist britanciv Cinski vijska buli zmusheni zalishiti region 1913 roku cherez pochatok revolyuciyi v imperiyi Cin i Dalaj lama progolosiv nezalezhnist Tibetu Pislya vidhodu britanciv z Indiyi koristuyuchis posilennyam SRSR pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta zavdyaki vijskovo tehnichnij i politichnij pidtrimci nadanij KNR z boku SRSR kitajska vlada zdijsnila poslidovni kroki shodo likvidaciyi nezalezhnosti Tibetu pochinayuchi zi zbrojnoyi okupaciyi 1951 roku pid nazvoyu mirne vizvolennya Tibetu mayuchi na uvazi vizvolennya vid mizhnarodnogo imperializmu PrimitkiL Austine Waddell Lhasa and its MysteriesPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Britanska ekspediciya do TibetuTekst Lhaskoyi ugodi 10 chervnya 2011 u Wayback Machine angl L Austine Waddell Lhasa and its Mysteries With the records of Tibetian Expedition 1903 1904 N Y Duttin 1904 1905