У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салій Віталій Миколайович Салій нар 4 липня 1985 Київ Українська РСР С

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салій.

Віталій Миколайович Салій (нар. 4 липня 1985, Київ, Українська РСР, СРСР) — український актор театру та кіно.

Віталій Салій

Ім'я при народженні	Віталій Миколайович Салій
Народився	4 липня 1985(1985-07-04) (39 років) Київ, УРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Роки діяльності	2004 — до тепер
IMDb	ID 5013772

Життєпис

Народився 4 липня 1985 року в сім'ї військового. Усі чоловіки по батьківській лінії були військовослужбовцями, й сам майбутній актор планував піти батьківськими стопами.

У 2006 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Едуарда Митницького). З 2004 року — актор Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Двічі отримував номінацію театральної премії «Київська пектораль» за виконання ролей другого плану.

Вів телевізійні шоу «Буба-шоу» і «Очам не вірю» на каналі «Україна». У 2011 році номінувався на отримання телевізійної премії «Телетріумф».

Кінодебют відбувся у 2004 році в епізодичній ролі в фільмі «Попіл Феніксу».

Особисте життя

Одружений із російською актрисою театру і кіно Ганною Ареф'євою. Знайомство відбулося в театрі, де працював Віталій — Ганні сподобалася гра чоловіка, тому вона підійшла до нього за лаштунками. У подальшому Віталій із Ганною перетиналися на зйомках телевізійного серіалу, під час якого зав'язався роман. У 2014 році пара одружилася. У 2017-у народився син Данило.

30 червня 2024 Віталій повідомив на своїй сторінці в Інстаграмі про розлучення з Ганною.

Театральні роботи

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

(введення) — «Дрібний біс» («Кручений біс») Федора Сологуба; реж. Юрій Одинокий — Миша Адаменко
(введення) — «Нехай одразу двох не любить…» за п’єсою «Ой, не ходи, Грицю…» Михайла Старицкого; реж. Микола Яремків — Микита
— «Наше містечко» Торнтона Вайлдера; реж. Л.Зайкаускас — Джо Кроуел
«Таємниці королівського палацу» — Сажотрус
— «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмон Ростана; реж. Андрій Білоус — Гіжі
«Ромео і Джульєтта» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. — Меркуціо, Поліцейський, Музикант, Слуга Капулетті
— «Черга» Олександра Марданя; реж. Дмитро Богомазов — Перший, другий і третій покупці, Пожежник, Лікар швидкої допомоги, Рекламний агент, Вантажник
2006 — «Голубчики мої!…» за творами Федора Достоєвського і Олександра Володіна; реж. Ю.Погребнічко — Раскольников № 2, Секретар суду, Монтер
— «Небезпечні зв'язки» Андрій Білоус за романом П'єр де Лакло; реж. Андрій Білоус — Шевальє Дансені, Слуга
— «Останній герой» Олександра Марданя; реж. Дмитро Богомазов — Костя
2008 — «Том Сойєр» Ярослава Стельмаха за романом «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена; реж. Тамара Трунова — Гекльберрі Фінн
2008 — «Річард III» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Андрій Білоус — Другий вбивця
2009 — «Граємо Чонкіна» Олександра Кобзаря та Андрія Самініна за романом-анекдотом Володимира Войновича; реж. Олександр Кобзар та Андрій Самінін — Іван Чонкін
«Куди подує вітер…»; реж. по п'єсою Піранделло
«Ліола» Луїджі Піранделло; реж. — Ліола
2011 — «Гості приходять опівночі» (Дон Жуан, або Уроки зваблення) за п'єсою «Прощання з Дон Жуаном» Андрія Міллера; реж. Дмитро Богомазов — Сганарель
«Обман довжиною в життя» за повістю Д.Рубіной «Подвійне прізвище»; реж. Катерина Степанкова — Тимур
2012 — «Войцек. Карнавал плоті» за п’єсою Георга Бюхнера; реж. Дмитро Богомазов — Дурник Карл
«Опискин. Фома!» за «Село Степанчиково і його мешканці» Федора Достоєвського; реж. — Відоплясов
2013 — «Дві панянки у бік півночі» П’єра Нотта; реж. Тамара Трунова — Бернадетт
2014 — «Радість сердечна, або Кепка з карасями» Дмитра Богомазова за збіркою оповідань «Чистий Дор» Юрія Коваля; реж. Дмитро Богомазов — Автор

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

«Будьте як вдома»; реж. Катерина Степанкова — Манюель де Сільва

Фільмографія

2004 — Попіл Фенікса
2005 — Повернення Мухтара — 2
2005 — Далеко від Сансет бульвару
2005 — 2006 —
2005 — 2007 — Запороги — Панас
2006 — Таємниця «Святого Патріка» — епізод
2006 — Міський романс — епізод
2006 — Повернення Мухтара — 3
- «Мобільний лохотрон» (13-а серія) — Сидоров
- «Полювання на клоуна» (21-а серія) — клоун в цирку
2007 — Третій зайвий
2007 — Старики-полковники — епізод
2007 — Місяць-Одеса — Гоша
2007 — Гроші для дочки
2007 — Колишня
2008 — Загін — епізод (в титрах не зазначений)
2008 — За все тобі дякую — 3 — епізод
2009 — Полювання на Вервольфа — Віллі
2009 — Акула — епізод
2009 — 1941 — німець
2010 — Чужа — таксист
2010 — Тільки любов — Тереха, бандит
2010 — Маршрут милосердя — Влад
2010 — Зозуля — кур'єр з велосипедом
2011 — Танець нашої любові — вчитель з танців
2011 — Нехай говорять — приятель Петра
2011 — Маленька танцівниця — Жорик
2011 — Ліки для бабусі — Сергій, товариш Євгена
2011 — Ластівчине гніздо — Степан, офіціант
2011 — Доярка з Хацапетівки 3 — папараці
2011 — Білі троянди надії — Сергій, музикант в ресторані
2011 — Лють (фільм №8) — зяблик
2012 — Смерть шпигунам. Прихований ворог — Галицький
2012 — Одеса-мама — Гера-Шмаровоз, сутенер
2012 — Мама, я льотчика люблю — режисер програми
2012 — Жіночий лікар — Волков
- «Бонні і Клайд» (36-я серія)
2012 — Дорога в порожнечу — Серьога Клепеш
2012 — Справа слідчого Нікітіна — Ньома
2012 — Брат за брата-2 — менеджер в ресторані
2012 — Ангели війни — Василь
2013 — Пастка — Ілля Мазур (Ньома)
2014 — Так далеко, так близько — лейтенант Єршов
2014 — Остання електричка — Льосік
2014 — Пляж — Славік
- «Підкидьок» (Фільм 1)
- «Вірні друзі» (Фільм 2)
- «Спритність рук» (Фільм 7)
2014 — Особова справа — Макар Кузьменко
2014 — Справа для двох — Кирило
- «Тіні минулого» (Фільм 5)
2014 — Дворняжка Ляля — Костянтин
2014 — Вітряна жінка — Єлець
2015 — За законами воєнного часу — Олексій Березняк
2015 — Погана сусідка — Яша, фотограф
2015 — Офіцерські дружини — Савельєв
2015 — Ніконов і Ко (7 серія) — хірург
2015 — Клан ювелірів — Дмитро Максимович Красненко, слідчий СБУ
2015 — Біла стріла. Відплата — Подшивалов
- «Капкан» (7-я серія)
2015 — Анка з Молдаванки — Яшка
2016 — Пацики — Мцирі
2016 — Не зарікайся — Олександр Савченко
2016 — На лінії життя — Юрій Карпенко, сапер
2016 — Коли минуле попереду — Юрій Сергійович Луговець, рейдер
2016 — Забудь і згадай — рудий
2016 — Громадянин Ніхто — Вадим Антипин (Жнець)
2016 — Волинь — православний священик у 1943 році
2016 — Біженка — Діма, чоловік Каті
2016 — Співачка — Смолін
2017 — Фахівці — Дмитро Щеглов, слідчий
2017 — Коротке слово «ні» — Додік
2017 — Капітанша — Федір Кузьмич
2017 — Спокуса
2017 — Дружини на стежці війни — Едик, колишній наречений Милочки
2017 — Гіркий урожай — епізод
2017 — Було у батька два сини — Антон Бойцов, управляючий фірмою
2017 — Вибираючи долю — Микола Пономаренко
2018 — Реалізація — Єгор Тихоновський, права рука Пахомова-старшого
- «Чоловіча робота» (Фільм №5)
2018 — Перестати пам'ятати (короткометражний)
2018 — Обман — Ігор Ухін, коханець Ольги, фотограф
2018 — Контакт — Дорофей
2018 — Скарбниця життя — Серьога бандит
2018 — Виноград — Костя Рогов, син Сергія
2018 — Морские дьяволы. Рубежи Родины — Беляев
2019 — Тінь за спиною — цинга
2019 — Сестричка — Петро, батько Оксани
2019 — Птах душі — Кузнецов
2019 — Крути 1918 — Михайло Артемович Муравйов
2019 — Кровна помста — Костя
2019 — Капітанша — 2 — Федір
2020 — Колір пристрасті — Борисов, слідчий
2020 — Перші ластівки. Zалежні — Дмитро Бевза
2020 — Шпигун №1 — Шуригін (у виробництві)
2020 — У кожного свій обман — Петро Гудилін, слідчий УБОП
2021 — Кришталеві вершини — Богдан Бойко, син Галини та Лаврентія Бойків
2021 — Колір помсти — Борисов, слідчий
2021 — Уроки життя та водіння — Белецький
2021 — Врятувати маму — Шурік
2021 — Місце під сонцем — епізод (в титрах не зазначений)
2021 — Клятва лікаря — Цаплін
2021 — Большая Надежда — Борис
2021 — Я працюю на цвинтарі — Саша
2022 — Дом Бобринських — Володимир Міндін
2022 — Божевільні — Козич (у виробництві)
2022 — Сіра зона — Санька (у виробництві)
2022 — Лихач — 2 — Влад Зоряний (у виробництві)
2022 — Джура Королевич — Кранк (у виробництві)

Нагороди й номінації


Рік	Категорія	Робота	Результат
Національна кінопремія «Золота дзиґа»
2020	Найкраща чоловіча роль плану	Крути 1918	Номінація
Національна премія кінокритиків «Кіноколо»
2021	Найкращий актор	Я працюю на цвинтарі	Перемога
«Київська пектораль»
2013	Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану	Опискін. Фома!	Номінація
2014	Найкраще виконання жіночої ролі	Дві дамочки в напрямку півночі	Номінація
«Телетріумф»
2011	Актор телевізійного фільму/серіалу	Ластівчине гніздо	Номінація

Примітки

. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 7 січня 2021.
. teleportal.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
Марися НИКИТЮК (25 жовтня 2009). (рос.). «Teatre». Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 2018-7-28.
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (20 вересня 2012). (укр.). «Україна Молода». Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 2018-9-07.
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (укр.). «Україна молода». Процитовано 2019-5-05.
Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (PDF) (укр.). Г-та «2000». Процитовано 2019-5-05.
. «Детектор медіа». Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

[1] . Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 7 січня 2021.

[:0-2] . teleportal.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.

[3] . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.

[Чонкін-4] Марися НИКИТЮК (25 жовтня 2009). (рос.). «Teatre». Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 2018-7-28.

[Войцек-5] Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (20 вересня 2012). (укр.). «Україна Молода». Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 2018-9-07.

[Дві_пані-6] Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (укр.). «Україна молода». Процитовано 2019-5-05.

[Дві_пані_2000-7] Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (PDF) (укр.). Г-та «2000». Процитовано 2019-5-05.

[8] . «Детектор медіа». Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.