Запороги (телесеріал)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

«Запороги» — український 10-серійний історичний телесеріал, знятий режисером Володимиром Онищенком на кіностудії «Укртелефільм» за участю студії «Злагода». Сюжет серіалу паралельно розгорається у двох часових вимірах: в Україні 17-18 ст. та у сучасній Україні 20-го сторіччя.

Запороги
Тип	телесеріал
Телеканал(и)	Перший національний
Жанр	історична драма
Тривалість серії	45 хв.
Тривалість	520 хв.
Компанія	Укртелефільм Студія «Злагода»
Сценарист	Володимир Онищенко, Віктор Вєрєтєнніков
Режисер	Володимир Онищенко
На основі	роман Віктора Вєрєтєннікова Запороги
Оператор	, Олександр Мазепа
Художник	Олександр Шеремет
Продюсери	Віктор Вєрєтєнніков
У головних ролях	Віктор Степанов Леся Самаєва Володимир Талашко Наталя Коваль К. Шафоренко Євген Паперний Євген Полив'яний
Текст за кадром	Євген Шах
Композитор	Іван Забалуєв
Країна-виробник	Україна
Мова оригіналу	українська російська (дубляж)
Перший показ	2006 — 2007
Кількість сезонів	1
Кількість серій	10
Сценаристи —Віктор Вєрєтєнніков (автор сценарію), Володимир Онищенко (співавтор сценарію) Оператор — , Олександр Мазепа Постановник виробництва — Олександр Шеремет Продюсер — Віктор Вєрєтєнніков У ролях У серіалі грають переважно українські актори; винятків з цього було лише кілька; зокрема у серіалі знявся російсько-український актор Віктор Степанов, який зіграв головного протагоніста кошового отамана Івана Сірка, російський актор Едуард Марцевич, який зіграв роль російського царя Олексія Михайловича, російський актор Микола Олялін, який зіграв російського воєводу-князя Ромодановського, тощо. Віктор Степанов - Іван Сірко Леся Самаєва - Ярина Володимир Талашко - Крутояр Наталя Коваль - Любава Костянтин Шафоренко - Якут Євген Паперний - генерал Заламай Євген Полив'яний - Олекса Дмитро Гаврилов - Аслан Сергій Романюк - Вовча Лапа Валерій Правоторов - Семен Палій Сергій Кучеренко - Селіфан Олександр Герасимчук - Пелех Дмитро Наливайчук - Медовуха Сергій Гаврилюк - Давимуха Володимир Пшеничний - прокурор Олександр Безсмертний - Северин Леонід Марченко - адвокат Олександр Артеменко - Веретень Микола Олялін - російський воєвода-князь Ромадановський Ігор Нікіфоров - Порох Євген Пашин - Іван Микола Малашенко - Дід Шевчик Едуард Марцевич - російський цар Олексій Михайлович Віктор Кошель - Никифор Антон Межинін - Іван Мазепа Олексій Колесник - Візир Кара-Мустафа Георгій Поволоцький - Тагедай Валерій Гонтаренко - Іванко Володимир Левицький - Мурза Темнанбет Микола Заграничний - наглядач Людмила Онищенко - Надія Віталій Салій - Панас Інна Капінос - суддя Микола Боклан - губернатор Юрій Борисюк - мер Вадим Бакуменко - Федір Жученко Георгій Хостікоєв - Андрій Ромадоновський Ігор Пісний - Юрась Хмельниченко Олександр Лонський - гонець Борис Георгієвський - гетьман Самойлович Олександр Шеремет - Чорбаджі Юрій Кошман - Вольдемар Ніна Касторф - нянька Сашко Власеніко - Ярик Сергій Кондратенко - Панас Окорот Михайло Аугуст - посол Речі Посполитої Олександр Григор'єв - російський воєвода-князь Трубєцкой Сергій Тимошенко - порученець російського воєводи-князя Трубєцкого Андрій Баса - російський полковник Олександр Новосьолов - Дмитро Райч Андрій Онищенко, Іван Городецький - веслярі Андрій Крилов - дяк Олександр Ігнатуша - російський боярин Петро Панчук - старий козак Євген Єфремов - молодий козак Валерій Наконечний, Олексій Рахлін - яничари Михайло Конечний - Джамбет-Гірей Анатолій Петров - Селім-Гірей Володимир Іллєнко - патріарх Петерим Галина Перняк - мати Татарчука Сергій Хутренков - полонений яничар Марина Коломієць - помічник судді Олег Мисливий - боєць спецназу Серафима Житня - дитина на Володимирській гірці Євген Шах - голос за кадром що читає текст автора А також Сашко Петрик, Дмитро Петрик, Андрійко Жильцов, Сашко Сигневич, Володько Поворозник та інші. Окрім оригінальної українськомовної версії, творці також створили російськомовний дубляж для всіх серій серіалу; російськомовний дубляж створювали ті ж актори що й в оригінальній українськомовній версії. Виробництво Серіал було знято на державній кіностудії Укртелефільм за участі приватної студії «Злагода» за кошти інвестора Віктора Вєрєтєннікова, на основі чийого однойменного роману й базувався сценарій серіалу. За словами тодішнього директора Укртелефільму Олега Бійми, цей серіалу «був замовною роботою, на якій студія гарно заробила». Вперше Вєрєтєнніков прийшов на студію «Укртелефільм» у грудні 2004-го й запропонував зняти за його сценарієм серіал Запороги, який тоді планувалося що складатиметься з 8-ми серій (у кінцевій версії серій було 10). Фільмування тривало з червня по жовтень 2005 року; за сюжетом кілька подій серіалу мало відбуватися у Сибіру, однак до справжнього Сибіру творці не їздили й зняли Сибір під Києвом. Реліз Серіал складається з 10 серій тривалістю приблизно 45 хв. кожна. Вперше робочий матеріал серіалу Запороги було представлено українській громадськості у травні 2006 року на допрем'єрних показах на кіноринку «Кінофорум-2006»; на телеекрани українського телеканалу Перший національний телесеріал вперше вийшов лише ше за два місяці у липні 2006 року. Згодом у жовтні 2006 року серіал також демонстрували на кіноринку кінофестивалю «Молодість» де трапився скандал оскільки режисер Володимир Онищенко, демонстративно відмовився йти на прем'єру свого історичного серіалу «Запороги» що проходила у кінотеатрі «Київська Русь» мотивуючи це тим що кіностудія «Укртелефільм» не виплатила йому гонорару за серіал. Згодом у серпні 2007 року серіал також було представлено на запорізькому кінофестивалі Бригантина. Пізніше допрем'єрний показ серіалу також відбувся 16 листопада 2007 року в дніпровському кінотеатрі «Родіна». Згодом у січні 2008 року серіал також було представлено на 9-му ялтинському телекінофорумі, де серіал став лауреатом. Відгуки кінокритиків За підсумками 2006 року серіал потрапив до якісно-рейтингового переліку нових стрічок знятих в Україні та оприлюднених впродовж 2006 року який склали експерти видання «Бюро української кіножурналістики». Примітки Закінчився 36-й кінофестиваль «Молодість» [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. gazeta.ua. 29 жовтня 2006 Онищенко Володимир Андрійович [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. ukrkino.com.ua. 2021 Олег Бійма: коли мене звільняли з посади керівника Укртелефільму, то прийшли в кабінет з пилкою [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. unian.ua. 13 березня 2007 «Поки зняв серіал — посивів» До цього часу студія не розрахувалась з творчою групою за зйомко риф, монтажно-тону вальний та сценарний період. Прем'єрний показ серіалу на відкритті фестивалю «молодість» супроводжувався скандалом. Режисер та один зі сценаристів фільму Володимир Оніщенко заявив про грубе втручання керівництва студії Укртелефільм в авторський монтаж та порушення авторського права. Фактично Володимира Оніщенка було не допущено до закінчення чистового монтажу серіалу через заборону входу до адміністративного приміщення студії. Коли В. Оніщенко прийшов на монтаж охорона студії продемонструвала наказ Бійми О. директора студії про заборону входу на територію студії без жодних пояснень щодо підстав для такого рішення.{Webarchive|url= |date=30 вересня 2021 }}. gazeta.ua. 30 січня 2006 Інформація про творчо-виробничий стан Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» у 2005 році [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. comin.kmu.gov.ua. 23.06.2005 Сахалінський киянин. Знаменитий актор Віктор Степанов про кіно, серіали, дружбу з відомим дипломатом і український період у своїй долі [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. day.kyiv.ua/uk/. 28 жовтня 2005 Задоволення потреб українського глядача в якісному національному телепродукті та просування вітчизняного телевізійного кіно на світовий ринок — стратегічне завдання студії «Укртелефільм» [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. comin.kmu.gov.ua. 23.06.2006 У залізних оБІЙМАх. Війна за «Укртелефільм»: повісити чужі борги, а потім знищити? [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. zn.ua/ukr/. 23 березня 2007 «Кінофорум-2006»: є тільки мить між учора і завтра [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. umoloda.kyiv.ua. 4 травня 2006 Каталог фільмів, випущених в Україні протягом 1996—2006 рр. [ 11 березня 2019 у Wayback Machine.] // І. Б. Зубавіна. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Київ: Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Київ: Фенікс. 2007. 296 стор.: С. 235—293 «Бригантина»: слов'яни дружним гуртом. У Бердянську Запорізької області відбувається ювілейний (десятий за ліком) кінофестиваль «Бригантина»… [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. zn.ua/ukr/. 31 серпня 2007 Ланка між минулим і прийдешнім [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Січеслав #4 (14) за 2007 жовтень — грудень А. Алексєєва. Допрем'єрний показ фільму Віктора Веретенникова «Запороги» пройшов з аншлагом // Наше місто. No. 169 від 23 листопада 2007 року. С. 7 Телесеріал «Запороги» — лауреат 9-го Ялтинського телекінофоруму // Січеслав: Літературно-мистецький та публіцистичний часопис. 2008/1. N 4(18). С. 195—196 Підсумки українського кінопроцесу за 2006 рік (опитування Бюра української кіножурналістики) [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. kinokolo.ua. 21.03.2007 Посилання Запороги [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті телеканалу НТН