Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приінгу́льський — регіональний ландшафтний парк в Україні, в межах Новобузького району Миколаївської області.
 «Берег кам'яних химер» | |
| 47°41′06″ пн. ш. 32°22′59″ сх. д. / 47.685000000027777389° пн. ш. 32.38333333002777437° сх. д.Координати: 47°41′06″ пн. ш. 32°22′59″ сх. д. / 47.685000000027777389° пн. ш. 32.38333333002777437° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Миколаївська область, Новобузький район |
| Найближче місто | Новий Буг |
| Площа | 3152,7 га |
| Засновано | 17 грудня 2002 р. |
| Оператор | Новобузька міська рада, Кам'янська, Софіївська, Розанівська сільради та ін. |
| Вебсторінка | pryingul.inf.ua |
 | |
  Приінгульський регіональний ландшафтний парк (Миколаївська область) | |
 Приінгульський регіональний ландшафтний парк у Вікісховищі | |
Площа 3152,7 га. Створений рішенням Миколаївської обласної ради від 17 грудня 2002 року. Перебуває у віданні: Новобузька міська рада, Кам'янська, Софіївська, Розанівська сільради та ін.
Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» — складова частина природно-заповідного фонду України.
Розташування
Парк розташований на ділянці долини річки Інгул на землях Новобузької міської ради, Кам'янської, Софіївської, Розанівської сільських рад у Новобузького району Миколаївської області, неподалік від міста Новий Буг (від якого їхати в напрямку до села Софіївка). Від парку до міста Миколаєва — 95 км, до Кривого Рогу — 80 км, до Кропивницького — 85 км.
Загальні відомості
Метою створення парку є збереження в природному стані ділянки долини річки Інгул з її типовими та унікальними природними комплексами (фрагментами цілинного степу, гранітними відслоненнями, водотоками, лісовими насадженнями).
Основні завдання парку:
- збереження та відновлення цінних природних комплексів, видів рослинного і тваринного світу;
- створення умов для туризму, відпочинку в природних умовах;
- проведення наукових досліджень;
- екологічна освітньо-виховна робота.
До складу парку без зміни категорії входять: гідрологічний заказник «Софіївське водосховище», ботанічний заказник «Пелагеївський».
Спеціальну адміністрацію (дирекцію) парку створено 2007 року. Вона розташована в селі Софіївка Новобузького району.
Екосистема парку
Рельєф
Парк розташований на південно-західній околиці Інгульського блоку Українського кристалічного щита. Вапняки, глини й піски тут лежать на докембрійських утвореннях — гнейсах та гранітах, які по долинах річок Інгул та його приток — Березівка, Сагайдак, — місцями виходять на поверхню, створюючи неповторно привабливі ландшафтні утворення, ізотопний вік яких визначається геологами у 1,8—2,2 мільярди років.
Окремі, найбільш примітні або мальовничі, виходи кристалічних порід отримали власні назви. Про деякі з них складено по декілька легенд, як, наприклад, про скелі над Інгулом «Пугач», «Стовп» (або «Скеля скам'янілих богатирів», «Кам'яних богатирів» та ін.), «Спляча красуня», «Стіна» або просто «Устя» поблизу від гирла Березівки, де вона впадає в Інгул. На південь від села Розанівка також є «Стіна» або «Воронова скеля», на якій здавна селиться пара воронів. Є ще два «Пугачі» — «Старий» та «Молодий». Є фантастично привабливі гранітні відслонення — «Берег кам'яних химер», гранітне плато у місці злиття річки Стовпової з Інгулом, що має назву «Чортів міст», а також інші.
Рельєф | |||||||||||
 |  |  | |||||||||
Гранітні відслонення | Гребля Софіївського водосховища | ||||||||||
Рослинний світ
Флора території парку «Приінгульський» налічує бл. 600 видів рослин, у тому числі 20 видів, що занесено до Червоної книги України, 4 — в Європейський червоний список, 5 — у Світовий червоний список, 1 — до списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 12 видів — до .
Крім характерних для південно-української зони степових, лучно-степових, лучних, лісових і наскельних видів тут трапляється багато прибузьких і причорноморських ендеміків, таких як карагана скіфська (Caragana scythica), дрік скіфський (Genista scythica), астрагал одеський (Astragalus odessana), а також реліктових, рідкісних і зникаючих видів, що являють собою унікальний фітогенофонд. Наприклад, — реліктовий вид, (Gymnospermium odessanum), якого тут за останні два роки виявлено кілька куртин.
Навесні мальовниче прикрашають різноманітні ландшафтні утворення лапчатка піщана, аурінія скельна, декілька видів фіалок, ряст ущільнений, проліска дволиста, тюльпан бузький, , а влітку — райдужна мозаїка степового різнотрав'я. Восени схили червоніють від плодів глоду, шипшини, від листя бруслини європейської, барбарису звичайного, рябіють від абрикосової та ясеневої кольорової гами. Приваблюють і безліч лікарських рослин. Величні розсипи каменів з ранньої весни до пізньої осені розквітчані мохами та лишайниками.
Лише тут, а саме в Щорсівському парку, у колишній садибі поміщиків Тропініних, можна побачити старезні ясени звичайні, в'язи гладенькі, гледичії триколючкові, втрьох обійняти сторічні тополі чорні.
Рослинний світ | |||||||||||
 |  | ||||||||||
Прибережна рослинність і скеля | |||||||||||
Тваринний світ
Інтенсивна господарська діяльність вплинула і на тваринний світ парку «Приінгульський». Випас худоби, рекреаційні навантаження, аматорське рибальство, браконьєрство в акваторії Софіївського водосховища, степові й лісові пожежі — усе це збіднює фауну. Попри це вона тут збереглася набагато краще, ніж у прилеглих агроландшафтах.
Тут трапляються рідкісні та зникаючі види тварин, що перебувають під охороною держави. Це поліксена (Zerinthia polyxena), махаон звичайний (Papilio machaon), сколія-гігант (Scolia maculata), ксилокопа звичайна (Xylocopa valga), (Iphiclides podalirius), жовтобрюх (Coluber jugularis), канюк степовий (Buteo rufinus), тхір степовий (Mustela eversmannii), горностай (Mustela erminea), видра річкова (Lutra lutra) та інші.
Тваринний світ | |||||||||||
 |  |  | |||||||||
Історико-архітектурні об'єкти
На території парку розташований Свято-Михайлівський храм Свято-Михайловського Пелагеївського жіночого монастиря.
На території парку розташована садиба Тропіних. До садиби веде підвісний міст.
Примітки
- Садиби Миколаївської області: ТОП місць для відвідування - mykolaiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 19 січня 2022.
Посилання
- Офіційна вебсторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priingu lskij regionalnij landshaftnij park v Ukrayini v mezhah Novobuzkogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Regionalnij landshaftnij park Priingulskij Bereg kam yanih himer Bereg kam yanih himer 47 41 06 pn sh 32 22 59 sh d 47 685000000027777389 pn sh 32 38333333002777437 sh d 47 685000000027777389 32 38333333002777437 Koordinati 47 41 06 pn sh 32 22 59 sh d 47 685000000027777389 pn sh 32 38333333002777437 sh d 47 685000000027777389 32 38333333002777437Krayina UkrayinaRoztashuvannyaMikolayivska oblast Novobuzkij rajonNajblizhche mistoNovij BugPlosha3152 7 gaZasnovano17 grudnya 2002 r OperatorNovobuzka miska rada Kam yanska Sofiyivska Rozanivska silradi ta in Vebstorinkapryingul inf uaPriingulskij regionalnij landshaftnij park Mikolayivska oblast Priingulskij regionalnij landshaftnij park u Vikishovishi Plosha 3152 7 ga Stvorenij rishennyam Mikolayivskoyi oblasnoyi radi vid 17 grudnya 2002 roku Perebuvaye u vidanni Novobuzka miska rada Kam yanska Sofiyivska Rozanivska silradi ta in Regionalnij landshaftnij park Priingulskij skladova chastina prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini RoztashuvannyaPark roztashovanij na dilyanci dolini richki Ingul na zemlyah Novobuzkoyi miskoyi radi Kam yanskoyi Sofiyivskoyi Rozanivskoyi silskih rad u Novobuzkogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti nepodalik vid mista Novij Bug vid yakogo yihati v napryamku do sela Sofiyivka Vid parku do mista Mikolayeva 95 km do Krivogo Rogu 80 km do Kropivnickogo 85 km Zagalni vidomostiMetoyu stvorennya parku ye zberezhennya v prirodnomu stani dilyanki dolini richki Ingul z yiyi tipovimi ta unikalnimi prirodnimi kompleksami fragmentami cilinnogo stepu granitnimi vidslonennyami vodotokami lisovimi nasadzhennyami Osnovni zavdannya parku zberezhennya ta vidnovlennya cinnih prirodnih kompleksiv vidiv roslinnogo i tvarinnogo svitu stvorennya umov dlya turizmu vidpochinku v prirodnih umovah provedennya naukovih doslidzhen ekologichna osvitno vihovna robota Do skladu parku bez zmini kategoriyi vhodyat gidrologichnij zakaznik Sofiyivske vodoshovishe botanichnij zakaznik Pelageyivskij Specialnu administraciyu direkciyu parku stvoreno 2007 roku Vona roztashovana v seli Sofiyivka Novobuzkogo rajonu Ekosistema parkuRelyef Park roztashovanij na pivdenno zahidnij okolici Ingulskogo bloku Ukrayinskogo kristalichnogo shita Vapnyaki glini j piski tut lezhat na dokembrijskih utvorennyah gnejsah ta granitah yaki po dolinah richok Ingul ta jogo pritok Berezivka Sagajdak miscyami vihodyat na poverhnyu stvoryuyuchi nepovtorno privablivi landshaftni utvorennya izotopnij vik yakih viznachayetsya geologami u 1 8 2 2 milyardi rokiv Okremi najbilsh primitni abo malovnichi vihodi kristalichnih porid otrimali vlasni nazvi Pro deyaki z nih skladeno po dekilka legend yak napriklad pro skeli nad Ingulom Pugach Stovp abo Skelya skam yanilih bogatiriv Kam yanih bogatiriv ta in Splyacha krasunya Stina abo prosto Ustya poblizu vid girla Berezivki de vona vpadaye v Ingul Na pivden vid sela Rozanivka takozh ye Stina abo Voronova skelya na yakij zdavna selitsya para voroniv Ye she dva Pugachi Starij ta Molodij Ye fantastichno privablivi granitni vidslonennya Bereg kam yanih himer granitne plato u misci zlittya richki Stovpovoyi z Ingulom sho maye nazvu Chortiv mist a takozh inshi RelyefGranitni vidslonennya Greblya Sofiyivskogo vodoshovisha Sofiyivske vodoshovishe Roslinnij svit Flora teritoriyi parku Priingulskij nalichuye bl 600 vidiv roslin u tomu chisli 20 vidiv sho zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 4 v Yevropejskij chervonij spisok 5 u Svitovij chervonij spisok 1 do spisku Bernskoyi konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi 12 vidiv do Krim harakternih dlya pivdenno ukrayinskoyi zoni stepovih luchno stepovih luchnih lisovih i naskelnih vidiv tut traplyayetsya bagato pribuzkih i prichornomorskih endemikiv takih yak karagana skifska Caragana scythica drik skifskij Genista scythica astragal odeskij Astragalus odessana a takozh reliktovih ridkisnih i znikayuchih vidiv sho yavlyayut soboyu unikalnij fitogenofond Napriklad reliktovij vid Gymnospermium odessanum yakogo tut za ostanni dva roki viyavleno kilka kurtin Navesni malovniche prikrashayut riznomanitni landshaftni utvorennya lapchatka pishana auriniya skelna dekilka vidiv fialok ryast ushilnenij proliska dvolista tyulpan buzkij a vlitku rajduzhna mozayika stepovogo riznotrav ya Voseni shili chervoniyut vid plodiv glodu shipshini vid listya bruslini yevropejskoyi barbarisu zvichajnogo ryabiyut vid abrikosovoyi ta yasenevoyi kolorovoyi gami Privablyuyut i bezlich likarskih roslin Velichni rozsipi kameniv z rannoyi vesni do piznoyi oseni rozkvitchani mohami ta lishajnikami Lishe tut a same v Shorsivskomu parku u kolishnij sadibi pomishikiv Tropininih mozhna pobachiti starezni yaseni zvichajni v yazi gladenki gledichiyi trikolyuchkovi vtroh obijnyati storichni topoli chorni Roslinnij svitSon trava chorniyucha Krokus Priberezhna roslinnist i skelya Tvarinnij svit Intensivna gospodarska diyalnist vplinula i na tvarinnij svit parku Priingulskij Vipas hudobi rekreacijni navantazhennya amatorske ribalstvo brakonyerstvo v akvatoriyi Sofiyivskogo vodoshovisha stepovi j lisovi pozhezhi use ce zbidnyuye faunu Popri ce vona tut zbereglasya nabagato krashe nizh u prileglih agrolandshaftah Tut traplyayutsya ridkisni ta znikayuchi vidi tvarin sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Ce poliksena Zerinthia polyxena mahaon zvichajnij Papilio machaon skoliya gigant Scolia maculata ksilokopa zvichajna Xylocopa valga Iphiclides podalirius zhovtobryuh Coluber jugularis kanyuk stepovij Buteo rufinus thir stepovij Mustela eversmannii gornostaj Mustela erminea vidra richkova Lutra lutra ta inshi Tvarinnij svitYashirka Mahaon Vidra richkovaIstoriko arhitekturni ob yektiNa teritoriyi parku roztashovanij Svyato Mihajlivskij hram Svyato Mihajlovskogo Pelageyivskogo zhinochogo monastirya Na teritoriyi parku roztashovana sadiba Tropinih Do sadibi vede pidvisnij mist Viglyad na Svyato Mihajlivskij Pelageyivskij zhinochij monastirPrimitkiSadibi Mikolayivskoyi oblasti TOP misc dlya vidviduvannya mykolaiv future com ua ukr Procitovano 19 sichnya 2022 PosilannyaOficijna vebstorinka