Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Косатець Махаон Вигляд згори Вигляд з долу Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Царство Тва

Махаон звичайний

Махаон звичайний
Косатець Махаон
image
Вигляд згори
image
Вигляд з долу
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Косатцеві (Papilionidae)
Рід: (Papilio)
Вид: Косатець махаон
Біноміальна назва
Papilio machaon
(Linnaeus, 1758)
Посилання
image Вікісховище: Papilio machaon
image Віківиди: Papilio machaon
image EOL: 130891
image ITIS: 777696
image NCBI: 76193
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Махаон.

Косатець махаон (Papilio machaon) — вид метеликів родини косатцевих (Papilionidae). Один із близько 200 видів роду, у фауні України представлений номінативним підвидом. Поширений у помірних і субтропічних широтах Північної Африки, Євразії та Північної Америки. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.

Етимологія

Наукова назва метелика має міфологічну основу. Він названий шведським натуралістом Карлом Ліннеєм на честь лікаря-хірурга, сина Асклепія і Епіони, що брав участь в поході греків на Трою під час Троянської війни (1194 до н. е. — 1184 до н. е.).

У вітчизняній ентомології часто використовуються дві інші назви метелика: махаон (традиційна), косатець-ластівець.

Опис

image
Імаго махаона Papilio machaon

Досить великий метелик, з розмахом крил до 94 мм. Самки більші за самців. Загальний фон забарвлення жовтий. Візерунок крил самця та самиці ідентичний. Передні крила з темними плямами та жилками, з широкою чорною облямівкою та жовтими плямами на ній. Задні крила мають чорні хвостики, чорну облямівку з синіми та жовтими плямами та червонувате очко в задньому куті крила.

Молода гусінь оксамитно-чорна з білою фігурною плямою на спині й короткими шипиками на червоних бородавочках на тілі поза плямою. Молоді забарвленням дещо схожі на пташині екскременти, що захищає їх від поїдання птахами. Червоні бородавочки в них пізніше стають помаранчевими і з кожним линянням поступово зникають. У дорослої гусениці від них нічого не залишається, їх місце займають помаранчево-жовті плями. Доросла гусінь світліша за молоду, світло-зеленого кольору з чорними поперечними смужками і дрібними червоними крапками. При збудженні позаду голови висуваються назовні два довгі помаранечево-червоні ріжки, що в стані спокою втягнені в тіло. Вони виділяють ароматичні речовини, що відлякують мурашок і птахів.

Лялечки літнього покоління звичайно жовтуваті або зелені з дрібними темними крапками, їх колір залежить від субстрату. Зимуючі лялечки звичайно світло-коричневі з чорнуватим головним кінцем, з товстими ріжками на голові й темним черевним боком.

Поширення

Голарктичний вид. Ареал виду широкий, охоплює помірні та субтропічні райони Північно-Західної Африки, Євразії та Північної Америки. В горах Європи піднімається до висоти 2000 м над рівнем моря (Альпи), в Азії — до 4500 м (Тибет). Населяє всю континентальну Європу від морів Північного Льодовитого океану до узбережжя Чорного моря і Кавказу, в Англії мешкає тільки в графстві Норфолк. В Україні зустрічається у всіх регіонах.

Місця перебування. Чисельність

image
Гусінь махаона на миколайчиках приморських на Кінбурнській косі

Евритопний вид. В Україні зустрічається у відкритих, добре прогрітих (сонячних) місцях: у степах, на сухих ділянках долин річок, пагорбах, схилах, суходільних луках, лісових галявинах і просіках, узліссях, гірських пасмах, а також серед окультурених ландшафтів (парків, скверів, садів, узбіччя доріг тощо). Здатний до спонтанних міграцій.

Останні десятиліття спостерігається тенденція до скорочення чисельності, хоча подекуди залишається звичайним видом. На окремих ділянках щільність популяції в пік льоту імаго може досягати до 5—10 ос./га, здебільшого не перевищує 0,1—1 ос./га. Основними причинами зниження чисельності популяції є порушення (розорювання земель) та погіршення стану біотопів унаслідок господарської діяльності (застосування пестицидів, надмірне випасання худоби, викошування та випалювання трав), відлов колекціонерами.

Особливості біології

image
Гусінь махаона Papilio machaon
image
Лялечка махаона Papilio machaon

Дорослі метелики харчуються нектаром різноманітних квітучих рослин. Полюбляють сідати на вологу землю, тому додатковою умовою перебування в певних місцевостях є наявність там хоча б невеликих зволожених ділянок.

На півдні Європи, в Азії та Африці має 3 генерації за рік. В помірному кліматі, у тому числі в Україні, — 2, а в північній частині ареалу та в горах — лише одну генерацію на рік. Період льоту може коливатися залежно від погодних умов. В Україні має 2 генерації: на півночі період першого льоту відмічається від кінця квітня по кінець травня, другого — від кінця червня по кінець серпня; на півдні — від початку квітня (іноді кінця березня) по жовтень, у двох—трьох поколіннях, літ яких може перекриватись. У високогір'ях Карпат відмічається тільки одне покоління (червень — серпень).

Для парування махаона характерний гілл-топпінг. Перед відкладанням яєць самиця зависає в повітрі, потім сідає на кормову рослину, підгинає черевце, витягує антивагінальні пластинки і прикріплює яйце на нижній бік листка. За одну спробу відкладається 1—2 (іноді 3) яйця. Яйця півкулястоподібні, скульптура дрібна, колір зеленуватий або сіро-жовтий із червонувато-коричневим верхом і середньою частиною, пізніше блакитнуватий із чорним візерунком. Розвиток яєць відбувається протягом 3—5 днів, гусені та лялечки — по 1—2 тижні залежно від температури навколишнього середовища. Гусінь харчується рослинами родин окружкових (ласкавці, смовді, різак, морква, кріп, тмин), рутових (рута запашна, ясенці), айстрових (полин, деревій) та ін. Гусениці охоче поїдають свій і чужий екзувій після линяння.

До середини літа гусінь стає товстою, неповороткою, майже не їсть. Вона прикріплюється до стебла і повисає головою вниз. Через деякий час вона перетворюється на лялечку, а ще через 1—2 тижні — на дорослу особину (імаго). Метелики 1-го покоління дрібніші й темніші за метеликів 2-го і 3-го поколінь. Махаон зимує на стадії лялечки, ховаючись у землю, а гусінь літніх генерацій заляльковується на кормовій рослині або біля неї. Лялечка прикріпляється до стебла кормової рослини пояском із шовковини і заднім кінцем головою вверх. Весною, в кінці квітня — початку травня після метаморфозу з'являється метелик.

Охорона

Вид занесений до Червоної книги України (2009) (охоронна категорія: вразливий вид). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоних книг/списків тварин Карпат, АР Крим, Дніпропетровської, Донецької і Запорізької областей. На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».

Для збереження природних популяцій виду необхідні наступні заходи: 1) створення ентомологічних заказників у місцях із високою чисельністю виду; 2) лімітування випасу худоби та сінокосіння; 3) заборона випалювання трав; 4) розмноження та розведення метеликів у спеціально створених умовах.

Зважаючи на значне поширення, метелик охороняється на багатьох природоохоронних територіях у межах ареалу, у тому числі в Україні, зокрема в Українському степовому, Луганському і Дніпровсько-Орільському природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця», національних природних парках «Кременецькі гори», «Великий Луг», «Приазовський» та ін..

Практичне значення

Махаон — напевне, найвідоміший метелик в Європі та Україні. Так, 2003 року його оголошено в Німеччині метеликом року.

Через своє яскраве забарвлення та великі розміри, махаон часто потрапляє до ентомологічних колекцій, що, певним чином, впливає на його чисельність.

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Махаон у Червоній книзі України
  2. Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України. — К. : Вид-во Раєвського, 2005. — 232 с. (с. 51, 54—55)
  3. Мурзин В. С. Бабочки — М. : Тропа, 1993. — 48 с. (с. 10)
  4. Львовский А. Л., Моргун Д. В., Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2007. —443 с. (с. 174—175)
  5. Коршунов Ю. П. Булавоусые чешуекрылые Северной Азии. — М. : Тов-во науч. иданий КМК, 2002. — 419 с. (c. 182—184)
  6. Червона книга України. Тваринний світ / Під заг. ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. энциклопедія, 1994. — 464 с. (с. 111)
  7. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред..: Мателешко О. Ю., Потіш Л. А. — Ужгород : Вид-во «Карпати», 2011. — 335 с. (с. 94)
  8. Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 135)
  9. Петроченко В. І., Жаков О. В. Тваринний світ Національного заповідника «Хортиця» // Заповідна Хортиця : збірник праць Національного заповідника «Хортиця». — Запоріжжя : Дике Поле, 2006. — С. 239—246
  10. Красная книга Республики Крым. Животные / Отв. ред. С. П. Иванов и А. В. Фатерыга. — Симферополь : ООО «ИТ «АРИАЛ», 2015. — 440 с (с. 157)
  11. Червона книга Донецької області: тваринний світ. Науково-інформаційний довідник / За ред. В.Д. Залевського, О. І. Бронскова. — Вінниця : ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. — 452 с. (с. 126)
  12. Тваринний світ Запорізької області у Червоній книзі України. Мелітопольщина : довідникове видання / За ред. Н. М. Сурядної, В. І. Лисенка. — Мелітополь : ТОВ «Колор-Принт», 2017. — 240 с. (с. 48)
  13. Муленко М. А., Карпенко Г. О., Жаков О. В. Ентомофауна о. Хортиця // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016. — Вип. 2. — С. 101—151
  14. обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 13 травня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  15. Голобородько К. К., Махіна В. О. Лускокрилі (Lepidoptera), які охороняються в Національному природному парку «Великий Луг» // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія, екологія. — 2013. — 21(2). — С. 89—94

Література

  • Воловник С. В. Бабочка махаон // Природа. — 1991. — № 6. — С. 50—53
  • Коршунов Ю. П. Булавоусые чешуекрылые Северной Азии. — М. : Тов-во науч. изданий КМК, 2002. — 419 с. (c. 182—184). —
  • Львовский А. Л., Моргун Д. В., Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2007. —443 с. (с. 174—175). —
  • Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України. — К. : Вид-во Раєвського, 2005. — 232 с. (с. 51, 54—55). —

Посилання

  • Papilio machaon на сайті Lepidoptera and some other life forms [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  • Papilio machaon на сайті Lepidoptera.ru [ 20 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • Сторінка виду на сайті ВВС (англ.)
  • Червона книга України. Махаон Papilio machaon [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kosatec Mahaon Viglyad zgori Viglyad z dolu Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Kosatcevi Papilionidae Rid Papilio Vid Kosatec mahaon Binomialna nazva Papilio machaon Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Papilio machaon Vikividi Papilio machaon EOL 130891 ITIS 777696 NCBI 76193U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mahaon Kosatec mahaon Papilio machaon vid metelikiv rodini kosatcevih Papilionidae Odin iz blizko 200 vidiv rodu u fauni Ukrayini predstavlenij nominativnim pidvidom Poshirenij u pomirnih i subtropichnih shirotah Pivnichnoyi Afriki Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki Raritetnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv EtimologiyaNaukova nazva metelika maye mifologichnu osnovu Vin nazvanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem na chest likarya hirurga sina Asklepiya i Epioni sho brav uchast v pohodi grekiv na Troyu pid chas Troyanskoyi vijni 1194 do n e 1184 do n e U vitchiznyanij entomologiyi chasto vikoristovuyutsya dvi inshi nazvi metelika mahaon tradicijna kosatec lastivec OpisImago mahaona Papilio machaon Dosit velikij metelik z rozmahom kril do 94 mm Samki bilshi za samciv Zagalnij fon zabarvlennya zhovtij Vizerunok kril samcya ta samici identichnij Peredni krila z temnimi plyamami ta zhilkami z shirokoyu chornoyu oblyamivkoyu ta zhovtimi plyamami na nij Zadni krila mayut chorni hvostiki chornu oblyamivku z sinimi ta zhovtimi plyamami ta chervonuvate ochko v zadnomu kuti krila Moloda gusin oksamitno chorna z biloyu figurnoyu plyamoyu na spini j korotkimi shipikami na chervonih borodavochkah na tili poza plyamoyu Molodi zabarvlennyam desho shozhi na ptashini ekskrementi sho zahishaye yih vid poyidannya ptahami Chervoni borodavochki v nih piznishe stayut pomaranchevimi i z kozhnim linyannyam postupovo znikayut U dorosloyi gusenici vid nih nichogo ne zalishayetsya yih misce zajmayut pomaranchevo zhovti plyami Dorosla gusin svitlisha za molodu svitlo zelenogo koloru z chornimi poperechnimi smuzhkami i dribnimi chervonimi krapkami Pri zbudzhenni pozadu golovi visuvayutsya nazovni dva dovgi pomaranechevo chervoni rizhki sho v stani spokoyu vtyagneni v tilo Voni vidilyayut aromatichni rechovini sho vidlyakuyut murashok i ptahiv Lyalechki litnogo pokolinnya zvichajno zhovtuvati abo zeleni z dribnimi temnimi krapkami yih kolir zalezhit vid substratu Zimuyuchi lyalechki zvichajno svitlo korichnevi z chornuvatim golovnim kincem z tovstimi rizhkami na golovi j temnim cherevnim bokom PoshirennyaGolarktichnij vid Areal vidu shirokij ohoplyuye pomirni ta subtropichni rajoni Pivnichno Zahidnoyi Afriki Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki V gorah Yevropi pidnimayetsya do visoti 2000 m nad rivnem morya Alpi v Aziyi do 4500 m Tibet Naselyaye vsyu kontinentalnu Yevropu vid moriv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do uzberezhzhya Chornogo morya i Kavkazu v Angliyi meshkaye tilki v grafstvi Norfolk V Ukrayini zustrichayetsya u vsih regionah Miscya perebuvannya ChiselnistGusin mahaona na mikolajchikah primorskih na Kinburnskij kosi Evritopnij vid V Ukrayini zustrichayetsya u vidkritih dobre progritih sonyachnih miscyah u stepah na suhih dilyankah dolin richok pagorbah shilah suhodilnih lukah lisovih galyavinah i prosikah uzlissyah girskih pasmah a takozh sered okulturenih landshaftiv parkiv skveriv sadiv uzbichchya dorig tosho Zdatnij do spontannih migracij Ostanni desyatilittya sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti hocha podekudi zalishayetsya zvichajnim vidom Na okremih dilyankah shilnist populyaciyi v pik lotu imago mozhe dosyagati do 5 10 os ga zdebilshogo ne perevishuye 0 1 1 os ga Osnovnimi prichinami znizhennya chiselnosti populyaciyi ye porushennya rozoryuvannya zemel ta pogirshennya stanu biotopiv unaslidok gospodarskoyi diyalnosti zastosuvannya pesticidiv nadmirne vipasannya hudobi vikoshuvannya ta vipalyuvannya trav vidlov kolekcionerami Osoblivosti biologiyiGusin mahaona Papilio machaon Lyalechka mahaona Papilio machaon Dorosli meteliki harchuyutsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin Polyublyayut sidati na vologu zemlyu tomu dodatkovoyu umovoyu perebuvannya v pevnih miscevostyah ye nayavnist tam hocha b nevelikih zvolozhenih dilyanok Na pivdni Yevropi v Aziyi ta Africi maye 3 generaciyi za rik V pomirnomu klimati u tomu chisli v Ukrayini 2 a v pivnichnij chastini arealu ta v gorah lishe odnu generaciyu na rik Period lotu mozhe kolivatisya zalezhno vid pogodnih umov V Ukrayini maye 2 generaciyi na pivnochi period pershogo lotu vidmichayetsya vid kincya kvitnya po kinec travnya drugogo vid kincya chervnya po kinec serpnya na pivdni vid pochatku kvitnya inodi kincya bereznya po zhovten u dvoh troh pokolinnyah lit yakih mozhe perekrivatis U visokogir yah Karpat vidmichayetsya tilki odne pokolinnya cherven serpen Dlya paruvannya mahaona harakternij gill topping Pered vidkladannyam yayec samicya zavisaye v povitri potim sidaye na kormovu roslinu pidginaye cherevce vityaguye antivaginalni plastinki i prikriplyuye yajce na nizhnij bik listka Za odnu sprobu vidkladayetsya 1 2 inodi 3 yajcya Yajcya pivkulyastopodibni skulptura dribna kolir zelenuvatij abo siro zhovtij iz chervonuvato korichnevim verhom i serednoyu chastinoyu piznishe blakitnuvatij iz chornim vizerunkom Rozvitok yayec vidbuvayetsya protyagom 3 5 dniv guseni ta lyalechki po 1 2 tizhni zalezhno vid temperaturi navkolishnogo seredovisha Gusin harchuyetsya roslinami rodin okruzhkovih laskavci smovdi rizak morkva krip tmin rutovih ruta zapashna yasenci ajstrovih polin derevij ta in Gusenici ohoche poyidayut svij i chuzhij ekzuvij pislya linyannya Do seredini lita gusin staye tovstoyu nepovorotkoyu majzhe ne yist Vona prikriplyuyetsya do stebla i povisaye golovoyu vniz Cherez deyakij chas vona peretvoryuyetsya na lyalechku a she cherez 1 2 tizhni na doroslu osobinu imago Meteliki 1 go pokolinnya dribnishi j temnishi za metelikiv 2 go i 3 go pokolin Mahaon zimuye na stadiyi lyalechki hovayuchis u zemlyu a gusin litnih generacij zalyalkovuyetsya na kormovij roslini abo bilya neyi Lyalechka prikriplyayetsya do stebla kormovoyi roslini poyaskom iz shovkovini i zadnim kincem golovoyu vverh Vesnoyu v kinci kvitnya pochatku travnya pislya metamorfozu z yavlyayetsya metelik OhoronaVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 ohoronna kategoriya vrazlivij vid Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonih knig spiskiv tvarin Karpat AR Krim Dnipropetrovskoyi Doneckoyi i Zaporizkoyi oblastej Na bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Dlya zberezhennya prirodnih populyacij vidu neobhidni nastupni zahodi 1 stvorennya entomologichnih zakaznikiv u miscyah iz visokoyu chiselnistyu vidu 2 limituvannya vipasu hudobi ta sinokosinnya 3 zaborona vipalyuvannya trav 4 rozmnozhennya ta rozvedennya metelikiv u specialno stvorenih umovah Zvazhayuchi na znachne poshirennya metelik ohoronyayetsya na bagatoh prirodoohoronnih teritoriyah u mezhah arealu u tomu chisli v Ukrayini zokrema v Ukrayinskomu stepovomu Luganskomu i Dniprovsko Orilskomu prirodnih zapovidnikah Nacionalnomu zapovidniku Horticya nacionalnih prirodnih parkah Kremenecki gori Velikij Lug Priazovskij ta in Praktichne znachennyaMahaon napevne najvidomishij metelik v Yevropi ta Ukrayini Tak 2003 roku jogo ogolosheno v Nimechchini metelikom roku Cherez svoye yaskrave zabarvlennya ta veliki rozmiri mahaon chasto potraplyaye do entomologichnih kolekcij sho pevnim chinom vplivaye na jogo chiselnist Div takozhKosatci Podalirij komaha Dzherela PrimitkiMahaon u Chervonij knizi Ukrayini Nekrutenko Yu Chikolovec V Denni meteliki Ukrayini K Vid vo Rayevskogo 2005 232 s s 51 54 55 Murzin V S Babochki M Tropa 1993 48 s s 10 Lvovskij A L Morgun D V Bulavousye cheshuekrylye Vostochnoj Evropy M T vo nauch izdanij KMK 2007 443 s s 174 175 Korshunov Yu P Bulavousye cheshuekrylye Severnoj Azii M Tov vo nauch idanij KMK 2002 419 s c 182 184 Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Pid zag red M M Sherbaka K Ukr enciklopediya 1994 464 s s 111 Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Tvarinnij svit Zag red Mateleshko O Yu Potish L A Uzhgorod Vid vo Karpati 2011 335 s s 94 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 135 Petrochenko V I Zhakov O V Tvarinnij svit Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zapovidna Horticya zbirnik prac Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zaporizhzhya Dike Pole 2006 S 239 246 Krasnaya kniga Respubliki Krym Zhivotnye Otv red S P Ivanov i A V Fateryga Simferopol OOO IT ARIAL 2015 440 s s 157 Chervona kniga Doneckoyi oblasti tvarinnij svit Naukovo informacijnij dovidnik Za red V D Zalevskogo O I Bronskova Vinnicya PrAT Vinnicka oblasna drukarnya 2017 452 s s 126 Tvarinnij svit Zaporizkoyi oblasti u Chervonij knizi Ukrayini Melitopolshina dovidnikove vidannya Za red N M Suryadnoyi V I Lisenka Melitopol TOV Kolor Print 2017 240 s s 48 Mulenko M A Karpenko G O Zhakov O V Entomofauna o Horticya Priroda ostrova Horticya kolektivna monografiya za red S G Ohrimenko Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2016 Vip 2 S 101 151 obstezheno teritoriyu Maslyatinskogo PNDV a same gori Vovchu ta Sokillya Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 13 travnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Goloborodko K K Mahina V O Luskokrili Lepidoptera yaki ohoronyayutsya v Nacionalnomu prirodnomu parku Velikij Lug Visnik Dnipropetrovskogo un tu Biologiya ekologiya 2013 21 2 S 89 94LiteraturaVolovnik S V Babochka mahaon Priroda 1991 6 S 50 53 Korshunov Yu P Bulavousye cheshuekrylye Severnoj Azii M Tov vo nauch izdanij KMK 2002 419 s c 182 184 ISBN 5 87317 115 7 Lvovskij A L Morgun D V Bulavousye cheshuekrylye Vostochnoj Evropy M T vo nauch izdanij KMK 2007 443 s s 174 175 ISBN 978 5 87317 362 4 Nekrutenko Yu Chikolovec V Denni meteliki Ukrayini K Vid vo Rayevskogo 2005 232 s s 51 54 55 ISBN 966 7016 17 XPosilannyaPapilio machaon na sajti Lepidoptera and some other life forms 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl Papilio machaon na sajti Lepidoptera ru 20 travnya 2012 u Wayback Machine ros Storinka vidu na sajti VVS angl Chervona kniga Ukrayini Mahaon Papilio machaon 27 travnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ