Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головна стаття — Новоград-Волинський район (1923—2020)
Адміністративний устрій Новоград-Волинського району — адміністративно-територіальний поділ Новоград-Волинського району Житомирської області на 1 селищну, 4 сільські громади і 13 сільські ради, які об'єднують 110 населених пунктів та підпорядковані Новоград-Волинській районній раді. Адміністративний центр — місто Новоград-Волинський, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
Сучасний поділ району
Список громад Новоград-Волинського району
* Примітки: курсивом показано громаду, котра розміщена на території двох адміністративних одиниць
Список рад Новоград-Волинського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Великогорбашівська сільська рада | с. Велика Горбаша | с. Велика Горбаша с. Мала Горбаша | |||||
| Великомолодьківська сільська рада | с. Великий Молодьків | с. Багате с. Великий Молодьків с. Груд | |||||
| Гульська сільська рада | с. Гульськ | с. Гульськ | |||||
| Дідовицька сільська рада | с. Дідовичі | с. Борисівка с. Дідовичі | |||||
| Жолобненська сільська рада | с. Жолобне | с. Будища с. Жолобне с. Коритища | |||||
| Колодянська сільська рада | с. Колодянка | с. Кожушки с. Колодянка | |||||
| Наталівська сільська рада | с. Наталівка | с. Наталівка с. Олександрівка | |||||
| Несолонська сільська рада | с. Несолонь | с. Дубівка с. Несолонь с. Теснівка | |||||
| Орепівська сільська рада | с. Орепи | с. Лідівка с. Орепи | |||||
| Пилиповицька сільська рада | с. Пилиповичі | с. Анета с. Городище с. Пилиповичі с. Степове | |||||
| Тернівська сільська рада | с. Тернівка | с. Тернівка | |||||
| Токарівська сільська рада | с. Токарів | с. Кам'янка с. Токарів | |||||
| Ярунська сільська рада | с. Ярунь | с. Гірки с. Ярунь |
Список рад Новоград-Волинського району до початку реформи 2015 року
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Утворений 7 березня 1923 в складі Житомирської округи Волинської губернії з Барбарівської, Брониківської, Велико-Княжської, Галівської, Іванівської, Івашківської, Кропивенської, Лубчицької, Наталівської, Немелянської, Несолонської, Ново-Зеленинської, Ржадківської, Романівської, Слободо-Романівської, Суслівської, Теснівської, Тупальської, Федорівської та Чижівської сільських рад Романівецької волості, Киянської, Колодянської, Орепівської, Смолдирівської, Стриєвська та Суємцівської сільських рад Смолдирівської волості, Владинської, Гульської, Кам'яно-Майданської, Киківської, Слободо-Чернецької і Тальківської сільських рад Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту. 1 вересня 1925 року Дзекунську, Слободо-Чернецьку та Владинську сільські ради було передано до складу Довбишського району, 28 вересня 1925 року передано Смолдирівську та Суємецьку сільські ради до складу Баранівського району, включено до складу району Боголюбівську сільську раду Ярунського району. В складі району протягом 1923—28 років утворено: Новоград-Волинську, Марушівську, Ново-Ржадківську, Ново-Романівську, Майстрівську, Миколаївську, Пуліянівську, Цмолківську, Роботищенську та Немилянську Другу сільські ради.
3 квітня 1930 року Барбарівську, Кам'яно-Майданську, Миколаївську, Несолонську, Новозеленську, Пуліянівську, Тупальцівську, Теснівську та Черницьку сільські ради було передано до складу новоствореного Соколовського району. 2 вересня 1930 року ці сільради було повернуто до складу Новоград-Волинського району та приєднано Вацлавпільську, Генрихівську, Кароліно-Дерманську, Курненську, Лугську, Недбаївську, Очеретянську, Рудокопську, Соколовську, Старо-Майданську, Тетірську, Улашанівську, Яблунецьку, Янушівську сільські ради розформованого Соколовського району. 4 червня 1934 року Кам'яно-Майданську сільську раду було передано до складу Мархлевського району. 1 червня 1935 року, відповідно до постанови ВУЦВК, район було ліквідовано, сільські ради включено до складу Новоград-Волинської міської ради.
4 червня 1958 року район було відновлено з сільськими радами Новоград-Волинської міської ради та ліквідованого Ярунського району в складі. 15 вересня 1958 року до складу району передано Городницьку селищну та Лучицьку сільську ради. 5 березня 1959 року ліквідовано Гірківську, Закриницьку, Івашківську, Киянську, Косенівську, Наталіївську, Суховільську, Таращанську, Тернівську, Ужачинську сільські ради.
23 червня 1960 року до складу району передано Броницько-Гутянську селищну, Кленівську та Червоновольську сільські ради Ємільчинського району. 30 грудня 1962 року до складу району включено Баранівську, Довбишську, Кам'янобрідську, Першотравенську селищні, Берестівську, Вірлянську, Дубрівську, Жарівську, Зарічанську, Зеремлянську, Кашперівську, Йосипівську, Мирославльську, Полянську, Рогачівську, Смолдирівську, Старомайданську, Суємецьку сільські ради ліквідованого Баранівського району та Андріївську, Великолугівську, В'юнківську, Курненську, Мартинівську, Новозаводську, Очеретянську, Стрибізьку Червоноармійську сільські ради розформованого Червоноармійського району. 1962—64 роки: в складі району утворено Марківську, Тартацьку та Івановицьку сільські ради, 17 серпня 1964 року ліквідовано Полянську сільську раду. 4 січня 1965 року Старомайданську та Тартацьку сільські ради передано до складу Дзержинського району, Андріївську, Бабичівську, В'юнківську, Івановицьку, Колодіївську, Кошелівську, Курненську, Мартинівську, Новозаводську, Очеретянську, Пулино-Гутянську, Стрибізьку, Теньківську, Червоноармійську сільські ради — до складу Житомирського району. 10 березня 1966 року в складі району відновлено Киянську та Тетірську сільські ради. 8 грудня 1966 року Баранівську, Кам'янобрідську, Першотравенську селищні, Берестівську, Вірлянську, Дібрівську, Жарівську, Зарічанську, Зеремлянську, Йосипівську, Кашперівську, Марківську, Мокренську, Радулинську, Рогачівську, Смолдирівську, Суємецьку, Хижівську сільські ради передано до складу відновленого Баранівського району, Великолугську та Тетірську сільські ради — до складу відновленого Червоноармійського району.
12 серпня 1974 року відновлено Кам'яномайданську сільську раду, ліквідовано Теснівську сільську раду; 4 березня 1993 року відновлено Косенівську та Суховольську сільські ради, 3 листопада 1993 року відновлено Тернівську сільську раду, 30 березня 1994 року відновлено Наталівську сільську раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили селищна та 39 сільських рад.
3 серпня 2016 року в складі району утворилась Чижівська сільська громада, до складу котрої увійшли та 29 грудня 2016 року припинили існування Красилівська, Курчицька, Малоцвілянська та Чижівська сільські ради.
5 серпня 2016 року в складі району утворено Городницьку селищну громаду, внаслідок чого 29 грудня 2016 року припинили існування Городницька селищна, Кленівська, Лучицька та Червоновільська сільські ради, 30 серпня 2018 року — Броницькогутянська сільська рада.
в 2017 році в складі району було утворено Брониківську сільську громаду, до складу котрої увійшли та припинили існування Барвинівська, Брониківська, Кам'яномайданська, Лебедівська, Новороманівська, Поліянівська, Тупальська та Федорівська сільські ради.
7 серпня 2017 року в складі району була утворена Піщівська сільська громада, до складу котрої увійшли та припинили існування Косенівська, Піщівська, Повчинська, Середньодеражнянська та Суховільська сільські ради.
1 листопада 2018 року припинила існування Майстрівська сільська рада — увійшла до складу Новоград-Волинської міської громади Житомирської області.
4 грудня 2018 року в складі району було утворено Стриївську сільську громаду, до складу котрої увійшли та припинили існування Киківська, Киянська, Стриївська та Суслівська сільські ради.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна, 4 сільські об'єднані територіальні громади та 13 сільських рад.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 25, 187. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- Городницька селищна рада Житомирська область, Новоград-Волинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 8 жовтня 2020.
- Броницькогутянська сільська рада Житомирська область, Новоград-Волинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- Піщівська сільська рада Житомирська область, Новоград-Волинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Novograd Volinskij rajon 1923 2020 Administrativnij ustrij Novograd Volinskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 selishnu 4 silski gromadi i 13 silski radi yaki ob yednuyut 110 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Novograd Volinskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Novograd Volinskij yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu Suchasnij podil rajonuSpisok gromad Novograd Volinskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Novograd Volinska miska gromada m Novograd Volinskij s Majstriv s Majstrova Volya s Makovici2 Gorodnicka selishna gromada smt Gorodnicya s Anastasivka s Bronicka Guta s Bronicya smt Gorodnicya s Dubniki s Klenova s Lipine s Luchicya s Mala Anastasivka s Perelisok s Perelisyanka s Prihid s Chervona Volya3 Bronikivska silska gromada s Broniki s Abramok s Barvinivka s Bolyarka s Broniki s Varvarivka s Vershnicya s Virobi s Vladin s Kam yanij Majdan s Katyuha s Kropivnya s Kushove s Lagulsk s Lebedivka s Malinivka s Marushivka s Mikolayivka s Nova Romanivka s Novozelene s Peremoga s Poliyanivka s Romanivka s Sloboda Romanivska s Talki s Talkivka s Tupalci s Uzhachin s Fedorivka s Yabluneve s Yavorivka4 Pishivska silska gromada s Pishiv s Velika Derazhnya s Dublinki s Zherebilivka s Kalinivka s Koseniv s Krajnya Derazhnya s Partizanske s Pishiv s Povchine s Serednya Derazhnya s Suhovolya5 Striyivska silska gromada s Striyeva s Ivashkivka s Kanuni s Kikova s Kiyanka s Nemilnya s Striyeva s Susli s Ukrayinske6 Chizhivska silska gromada s Chizhivka s Beregove s Verbivka s Vishkivka s Virivka s Dibrivske s Karpilivka s Krasilivka s Krasilivske s Kurchicya s Kurchicka Guta s Mala Cvilya s Mihiyivka s Morozivka s Tarashanka s Hodurki s Chizhivka Primitki kursivom pokazano gromadu kotra rozmishena na teritoriyi dvoh administrativnih odinic Spisok rad Novograd Volinskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Velikogorbashivska silska rada s Velika Gorbasha s Velika Gorbasha s Mala Gorbasha2 Velikomolodkivska silska rada s Velikij Molodkiv s Bagate s Velikij Molodkiv s Grud3 Gulska silska rada s Gulsk s Gulsk4 Didovicka silska rada s Didovichi s Borisivka s Didovichi5 Zholobnenska silska rada s Zholobne s Budisha s Zholobne s Koritisha6 Kolodyanska silska rada s Kolodyanka s Kozhushki s Kolodyanka7 Natalivska silska rada s Natalivka s Natalivka s Oleksandrivka8 Nesolonska silska rada s Nesolon s Dubivka s Nesolon s Tesnivka9 Orepivska silska rada s Orepi s Lidivka s Orepi10 Pilipovicka silska rada s Pilipovichi s Aneta s Gorodishe s Pilipovichi s Stepove11 Ternivska silska rada s Ternivka s Ternivka12 Tokarivska silska rada s Tokariv s Kam yanka s Tokariv13 Yarunska silska rada s Yarun s Girki s YarunSpisok rad Novograd Volinskogo rajonu do pochatku reformi 2015 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Gorodnicka selishna rada smt Gorodnicya smt Gorodnicya2 Barvinivska silska rada s Barvinivka s Barvinivka s Talki s Talkivka3 Bronikivska silska rada s Broniki s Broniki s Kropivnya s Marushivka s Romanivka4 Bronickogutyanska silska rada s Bronicka Guta s Bronicka Guta5 Velikogorbashivska silska rada s Velika Gorbasha s Velika Gorbasha s Mala Gorbasha6 Velikomolodkivska silska rada s Velikij Molodkiv s Velikij Molodkiv s Bagate s Grud7 Gulska silska rada s Gulsk s Gulsk8 Didovicka silska rada s Didovichi s Didovichi s Borisivka9 Zholobnenska silska rada s Zholobne s Zholobne s Budisha s Koritisha10 Kam yanomajdanska silska rada s Kam yanij Majdan s Kam yanij Majdan s Bolyarka s Varvarivka s Lagulsk s Mikolayivka11 Kikivska silska rada s Kikova s Kikova s Nemilnya s Ukrayinske12 Kiyanska silska rada s Kiyanka s Kiyanka13 Klenivska silska rada s Klenova s Klenova s Bronicya s Dubniki s Lipine14 Kolodyanska silska rada s Kolodyanka s Kolodyanka s Kozhushki15 Kosenivska silska rada s Koseniv s Koseniv s Krajnya Derazhnya16 Krasilivska silska rada s Krasilivka s Krasilivka s Dibrivske s Krasilivske s Morozivka s Tarashanka17 Kurchicka silska rada s Kurchicya s Kurchicya s Kurchicka Guta s Mihiyivka s Hodurki18 Lebedivska silska rada s Lebedivka s Lebedivka s Vladin s Yavorivka19 Luchicka silska rada s Luchicya s Luchicya s Anastasivka s Mala Anastasivka s Perelisok20 Majstrivska silska rada s Majstriv s Majstriv s Majstrova Volya s Makovici21 Malocvilyanska silska rada s Mala Cvilya s Mala Cvilya s Beregove s Virivka s Karpilivka22 Natalivska silska rada s Natalivka s Natalivka s Oleksandrivka23 Nesolonska silska rada s Nesolon s Nesolon s Dubivka s Tesnivka24 Novoromanivska silska rada s Nova Romanivka s Nova Romanivka s Vershnicya s Kushove s Peremoga s Sloboda Romanivska s Uzhachin s Yabluneve25 Orepivska silska rada s Orepi s Orepi s Lidivka26 Pilipovicka silska rada s Pilipovichi s Pilipovichi s Aneta s Gorodishe s Stepove27 Pishivska silska rada s Pishiv s Pishiv s Dublinki s Zherebilivka28 Povchinska silska rada s Povchine s Povchine s Kalinivka29 Poliyanivska silska rada s Poliyanivka s Poliyanivka s Virobi s Malinivka30 Serednoderazhnyanska silska rada s Serednya Derazhnya s Serednya Derazhnya s Velika Derazhnya31 Striyivska silska rada s Striyeva s Striyeva s Kanuni32 Suslivska silska rada s Susli s Susli s Ivashkivka33 Suhovilska silska rada s Suhovolya s Suhovolya s Partizanske34 Ternivska silska rada s Ternivka s Ternivka35 Tokarivska silska rada s Tokariv s Tokariv s Kam yanka36 Tupalska silska rada s Tupalci s Tupalci s Abramok s Katyuha s Novozelene37 Fedorivska silska rada s Fedorivka s Fedorivka38 Chervonovilska silska rada s Chervona Volya s Chervona Volya s Perelisyanka s Prihid39 Chizhivska silska rada s Chizhivka s Chizhivka s Verbivka s Vishkivka40 Yarunska silska rada s Yarun s Yarun s Girki Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 v skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Barbarivskoyi Bronikivskoyi Veliko Knyazhskoyi Galivskoyi Ivanivskoyi Ivashkivskoyi Kropivenskoyi Lubchickoyi Natalivskoyi Nemelyanskoyi Nesolonskoyi Novo Zeleninskoyi Rzhadkivskoyi Romanivskoyi Slobodo Romanivskoyi Suslivskoyi Tesnivskoyi Tupalskoyi Fedorivskoyi ta Chizhivskoyi silskih rad Romaniveckoyi volosti Kiyanskoyi Kolodyanskoyi Orepivskoyi Smoldirivskoyi Striyevska ta Suyemcivskoyi silskih rad Smoldirivskoyi volosti Vladinskoyi Gulskoyi Kam yano Majdanskoyi Kikivskoyi Slobodo Cherneckoyi i Talkivskoyi silskih rad Rogachivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu 1 veresnya 1925 roku Dzekunsku Slobodo Chernecku ta Vladinsku silski radi bulo peredano do skladu Dovbishskogo rajonu 28 veresnya 1925 roku peredano Smoldirivsku ta Suyemecku silski radi do skladu Baranivskogo rajonu vklyucheno do skladu rajonu Bogolyubivsku silsku radu Yarunskogo rajonu V skladi rajonu protyagom 1923 28 rokiv utvoreno Novograd Volinsku Marushivsku Novo Rzhadkivsku Novo Romanivsku Majstrivsku Mikolayivsku Puliyanivsku Cmolkivsku Robotishensku ta Nemilyansku Drugu silski radi 3 kvitnya 1930 roku Barbarivsku Kam yano Majdansku Mikolayivsku Nesolonsku Novozelensku Puliyanivsku Tupalcivsku Tesnivsku ta Chernicku silski radi bulo peredano do skladu novostvorenogo Sokolovskogo rajonu 2 veresnya 1930 roku ci silradi bulo povernuto do skladu Novograd Volinskogo rajonu ta priyednano Vaclavpilsku Genrihivsku Karolino Dermansku Kurnensku Lugsku Nedbayivsku Ocheretyansku Rudokopsku Sokolovsku Staro Majdansku Tetirsku Ulashanivsku Yablunecku Yanushivsku silski radi rozformovanogo Sokolovskogo rajonu 4 chervnya 1934 roku Kam yano Majdansku silsku radu bulo peredano do skladu Marhlevskogo rajonu 1 chervnya 1935 roku vidpovidno do postanovi VUCVK rajon bulo likvidovano silski radi vklyucheno do skladu Novograd Volinskoyi miskoyi radi 4 chervnya 1958 roku rajon bulo vidnovleno z silskimi radami Novograd Volinskoyi miskoyi radi ta likvidovanogo Yarunskogo rajonu v skladi 15 veresnya 1958 roku do skladu rajonu peredano Gorodnicku selishnu ta Luchicku silsku radi 5 bereznya 1959 roku likvidovano Girkivsku Zakrinicku Ivashkivsku Kiyansku Kosenivsku Nataliyivsku Suhovilsku Tarashansku Ternivsku Uzhachinsku silski radi 23 chervnya 1960 roku do skladu rajonu peredano Bronicko Gutyansku selishnu Klenivsku ta Chervonovolsku silski radi Yemilchinskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku do skladu rajonu vklyucheno Baranivsku Dovbishsku Kam yanobridsku Pershotravensku selishni Berestivsku Virlyansku Dubrivsku Zharivsku Zarichansku Zeremlyansku Kashperivsku Josipivsku Miroslavlsku Polyansku Rogachivsku Smoldirivsku Staromajdansku Suyemecku silski radi likvidovanogo Baranivskogo rajonu ta Andriyivsku Velikolugivsku V yunkivsku Kurnensku Martinivsku Novozavodsku Ocheretyansku Stribizku Chervonoarmijsku silski radi rozformovanogo Chervonoarmijskogo rajonu 1962 64 roki v skladi rajonu utvoreno Markivsku Tartacku ta Ivanovicku silski radi 17 serpnya 1964 roku likvidovano Polyansku silsku radu 4 sichnya 1965 roku Staromajdansku ta Tartacku silski radi peredano do skladu Dzerzhinskogo rajonu Andriyivsku Babichivsku V yunkivsku Ivanovicku Kolodiyivsku Koshelivsku Kurnensku Martinivsku Novozavodsku Ocheretyansku Pulino Gutyansku Stribizku Tenkivsku Chervonoarmijsku silski radi do skladu Zhitomirskogo rajonu 10 bereznya 1966 roku v skladi rajonu vidnovleno Kiyansku ta Tetirsku silski radi 8 grudnya 1966 roku Baranivsku Kam yanobridsku Pershotravensku selishni Berestivsku Virlyansku Dibrivsku Zharivsku Zarichansku Zeremlyansku Josipivsku Kashperivsku Markivsku Mokrensku Radulinsku Rogachivsku Smoldirivsku Suyemecku Hizhivsku silski radi peredano do skladu vidnovlenogo Baranivskogo rajonu Velikolugsku ta Tetirsku silski radi do skladu vidnovlenogo Chervonoarmijskogo rajonu 12 serpnya 1974 roku vidnovleno Kam yanomajdansku silsku radu likvidovano Tesnivsku silsku radu 4 bereznya 1993 roku vidnovleno Kosenivsku ta Suhovolsku silski radi 3 listopada 1993 roku vidnovleno Ternivsku silsku radu 30 bereznya 1994 roku vidnovleno Natalivsku silsku radu Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili selishna ta 39 silskih rad 3 serpnya 2016 roku v skladi rajonu utvorilas Chizhivska silska gromada do skladu kotroyi uvijshli ta 29 grudnya 2016 roku pripinili isnuvannya Krasilivska Kurchicka Malocvilyanska ta Chizhivska silski radi 5 serpnya 2016 roku v skladi rajonu utvoreno Gorodnicku selishnu gromadu vnaslidok chogo 29 grudnya 2016 roku pripinili isnuvannya Gorodnicka selishna Klenivska Luchicka ta Chervonovilska silski radi 30 serpnya 2018 roku Bronickogutyanska silska rada v 2017 roci v skladi rajonu bulo utvoreno Bronikivsku silsku gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta pripinili isnuvannya Barvinivska Bronikivska Kam yanomajdanska Lebedivska Novoromanivska Poliyanivska Tupalska ta Fedorivska silski radi 7 serpnya 2017 roku v skladi rajonu bula utvorena Pishivska silska gromada do skladu kotroyi uvijshli ta pripinili isnuvannya Kosenivska Pishivska Povchinska Serednoderazhnyanska ta Suhovilska silski radi 1 listopada 2018 roku pripinila isnuvannya Majstrivska silska rada uvijshla do skladu Novograd Volinskoyi miskoyi gromadi Zhitomirskoyi oblasti 4 grudnya 2018 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Striyivsku silsku gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta pripinili isnuvannya Kikivska Kiyanska Striyivska ta Suslivska silski radi Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna 4 silski ob yednani teritorialni gromadi ta 13 silskih rad PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 25 187 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Gorodnicka selishna rada Zhitomirska oblast Novograd Volinskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 8 zhovtnya 2020 Bronickogutyanska silska rada Zhitomirska oblast Novograd Volinskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 8 zhovtnya 2020 https decentralization gov ua Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Pishivska silska rada Zhitomirska oblast Novograd Volinskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 8 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2020