Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
Лебеді́вка — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 290 осіб.
село Лебедівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Звягельський район |
Громада | Брониківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18080050160083109 |
Облікова картка | Лебедівка |
Основні дані | |
Засноване | 1890 |
Колишня назва | Слобода-Чернецька |
Населення | 290 |
Площа | 1,324 км² |
Густота населення | 219,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11784 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°28′33″ пн. ш. 27°52′51″ сх. д. / 50.47583° пн. ш. 27.88083° сх. д.Координати: 50°28′33″ пн. ш. 27°52′51″ сх. д. / 50.47583° пн. ш. 27.88083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 225 м |
Водойми | річка (Брід) |
Найближча залізнична станція | |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11784, с. Лебедівка |
Карта | |
Лебедівка | |
Лебедівка | |
Мапа | |
Лебедівка у Вікісховищі |
Географія
У селі бере початок річка (Брід).
Історія
Офіційний рік заснування села Лебедівка — 1890. Раніше, до 1961 року, село мало назви — Слобода (Слобідка, Слободка) Черницька (Чернецька).
Проте поселення, насправді, значно старіше, оскільке тоді місцева римсько-католицька парафія вже існувала. Існує згадка, що у 1880 Слобода Черницька мала філію парафії католицької звягельскої. Сповідні розписи Новоград-Волинського костелу 1877 року, які зберігаються в Центральному державному історичному архіві в м. Києві, містять перелік прихожан з Черницької Слобідки. Зокрема в них згадуються польські прізвища родин — Балицький, Борецький, , Врублевський, Белецький, , , , Левандовський, , Малиновський, Марчевський, , Мокрицький, Пашковський, Поплавський, Сарницький, Свенцицький, , , Чарнецький та інші.
У 1902 Слобідка Черницька — село Новоград-Волинського повіту, Рогачівської волості, відносилося до православної парафії у Черниці (що у 5 верстах), було розташоване у 18 верстах від міста Новоград-Волинського, мало 63 двори, 473 мешканці.
У 1923 році село Чернецька Слобода було центром Слободо-Чернецької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської округи Волинської губернії разом із селом Дзекунка (Гута Дзекунка) та колонією Муравня (Мурові Голендри). Село налічувало 152 двори та 808 мешканців.
Радянська влада, мріючи про всесвітню революцію, намагалася створити прообраз соціалістичної Польщі в прикордонних районах України. Ним мав стати польський національний район ім. Мархлевського. З 1925 року в районах, де переважало польське населення, за постановою РНК УРСР від 29 серпня 1924 р. почали виділятися польські національні сільські ради. На кінець 1929 року в Мархлевському районі була 31 польська сільрада. Серед них була і Слободо-Чернецька сільрада — село Слобода Чернецька та хутір Мурові Голендри (Муравня), разом з населенням 1312 чол.
Але радянські керівники вважали, що польське населення у своєму національному районі не виправдало їх довіри, не підтримало колгоспного ладу. І з 1935 року, коли як і по всій Україні, починається хвиля депортації польського населення з його національного району. З Мархлевського району у 1935—1937 рр. до східних районів Україні за її межі було переселено близько 10 тисяч польського населення. А у 1935 р. польський національний район ім. Мархлевського було ліквідовано.
У жовтні 1935 року із села Слобода-Чернецька до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, трьома ешелонами було виселено 16 польських родин (94 особи). Серед виселених 30 осіб чоловічої статі, 24 жіночої, 40 дітей. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей.
Споруди
- Костел св. Станіслава єп. мч. Києво-Житомирська дієцезія, Новоград-Волинський деканат. [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.]
У 1923 році парафія у Слободі-Чернецькій нараховувала майже 5 тисяч вірних. У 1925—1927 роках тут збудував сучасний дерев'яний костел майстер Свідерский із синами. 1935 року храм зачинили (вежі зруйнували), у ньому влаштували зерносховище. Проте під час ІІ св. війни святиня знову запрацювала. Нині Лебедівкою опікуються дієцезіальні священики з парафії Христа Царя Всесвіту у Новограді-Волинському.
Відомі люди
1949 року в селі народився Рафаїл Маліновський, український хореограф, балетмейстер, народний артист України (1993).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 04.01.2014. Процитовано 04.01.2014.
- . 1880. с. 823. Архів оригіналу за 15 березня 2014.
- . 1902. с. 595. Архів оригіналу за 12 грудня 2017.
- Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии / Волынская Губернская Административно-территориальная комиссия УССР. — Житомир : Волынский Губернский Отдел Управления, 1923.
- Т. І. Єременко (1994). (PDF). Національна академія наук України - Київ. Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2017.
- Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
Посилання
- Погода в селі Лебедівка [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — .
- Костели і каплиці України.
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Lebedi vka selo v Ukrayini u Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 290 osib selo Lebedivka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Bronikivska silska gromada Kod KATOTTG UA18080050160083109 Oblikova kartka Lebedivka Osnovni dani Zasnovane 1890 Kolishnya nazva Sloboda Chernecka Naselennya 290 Plosha 1 324 km Gustota naselennya 219 03 osib km Poshtovij indeks 11784 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 28 33 pn sh 27 52 51 sh d 50 47583 pn sh 27 88083 sh d 50 47583 27 88083 Koordinati 50 28 33 pn sh 27 52 51 sh d 50 47583 pn sh 27 88083 sh d 50 47583 27 88083 Serednya visota nad rivnem morya 225 m Vodojmi richka Brid Najblizhcha zaliznichna stanciya Misceva vlada Adresa radi 11784 s Lebedivka Karta Lebedivka Lebedivka Mapa Lebedivka u VikishovishiGeografiyaU seli bere pochatok richka Brid IstoriyaOficijnij rik zasnuvannya sela Lebedivka 1890 Ranishe do 1961 roku selo malo nazvi Sloboda Slobidka Slobodka Chernicka Chernecka Prote poselennya naspravdi znachno starishe oskilke todi misceva rimsko katolicka parafiya vzhe isnuvala Isnuye zgadka sho u 1880 Sloboda Chernicka mala filiyu parafiyi katolickoyi zvyagelskoyi Spovidni rozpisi Novograd Volinskogo kostelu 1877 roku yaki zberigayutsya v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi v m Kiyevi mistyat perelik prihozhan z Chernickoyi Slobidki Zokrema v nih zgaduyutsya polski prizvisha rodin Balickij Boreckij Vrublevskij Beleckij Levandovskij Malinovskij Marchevskij Mokrickij Pashkovskij Poplavskij Sarnickij Svencickij Charneckij ta inshi U 1902 Slobidka Chernicka selo Novograd Volinskogo povitu Rogachivskoyi volosti vidnosilosya do pravoslavnoyi parafiyi u Chernici sho u 5 verstah bulo roztashovane u 18 verstah vid mista Novograd Volinskogo malo 63 dvori 473 meshkanci U 1923 roci selo Chernecka Sloboda bulo centrom Slobodo Cherneckoyi silskoyi radi Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi razom iz selom Dzekunka Guta Dzekunka ta koloniyeyu Muravnya Murovi Golendri Selo nalichuvalo 152 dvori ta 808 meshkanciv Radyanska vlada mriyuchi pro vsesvitnyu revolyuciyu namagalasya stvoriti proobraz socialistichnoyi Polshi v prikordonnih rajonah Ukrayini Nim mav stati polskij nacionalnij rajon im Marhlevskogo Z 1925 roku v rajonah de perevazhalo polske naselennya za postanovoyu RNK URSR vid 29 serpnya 1924 r pochali vidilyatisya polski nacionalni silski radi Na kinec 1929 roku v Marhlevskomu rajoni bula 31 polska silrada Sered nih bula i Slobodo Chernecka silrada selo Sloboda Chernecka ta hutir Murovi Golendri Muravnya razom z naselennyam 1312 chol Ale radyanski kerivniki vvazhali sho polske naselennya u svoyemu nacionalnomu rajoni ne vipravdalo yih doviri ne pidtrimalo kolgospnogo ladu I z 1935 roku koli yak i po vsij Ukrayini pochinayetsya hvilya deportaciyi polskogo naselennya z jogo nacionalnogo rajonu Z Marhlevskogo rajonu u 1935 1937 rr do shidnih rajoniv Ukrayini za yiyi mezhi bulo pereseleno blizko 10 tisyach polskogo naselennya A u 1935 r polskij nacionalnij rajon im Marhlevskogo bulo likvidovano U zhovtni 1935 roku iz sela Sloboda Chernecka do Harkivskoyi oblasti na osnovi kompromentuyuchih materialiv NKVS troma eshelonami bulo viseleno 16 polskih rodin 94 osobi Sered viselenih 30 osib cholovichoyi stati 24 zhinochoyi 40 ditej Natomist na misce vibulih radyanskoyu vladoyu pereselyalisya kolgospniki udarniki z Kiyivskoyi i Chernigivskoyi oblastej SporudiKostel sv Stanislava yep mch Kiyevo Zhitomirska diyeceziya Novograd Volinskij dekanat 20 listopada 2018 u Wayback Machine U 1923 roci parafiya u Slobodi Cherneckij narahovuvala majzhe 5 tisyach virnih U 1925 1927 rokah tut zbuduvav suchasnij derev yanij kostel majster Sviderskij iz sinami 1935 roku hram zachinili vezhi zrujnuvali u nomu vlashtuvali zernoshovishe Prote pid chas II sv vijni svyatinya znovu zapracyuvala Nini Lebedivkoyu opikuyutsya diyecezialni svyasheniki z parafiyi Hrista Carya Vsesvitu u Novogradi Volinskomu Lebedivske polske kladovisheVidomi lyudi1949 roku v seli narodivsya Rafayil Malinovskij ukrayinskij horeograf baletmejster narodnij artist Ukrayini 1993 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Arhiv originalu za 04 01 2014 Procitovano 04 01 2014 1880 s 823 Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 1902 s 595 Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Materialy po administrativno territorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii Volynskaya Gubernskaya Administrativno territorialnaya komissiya USSR Zhitomir Volynskij Gubernskij Otdel Upravleniya 1923 T I Yeremenko 1994 PDF Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Kiyiv Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2017 Stronskij G Zlet i padinnya Polskij nacionalnij rajon v Ukrayini u 20 30 i roki Ternopil 1992 36 s Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Kniga persha 2006 s 21 22 PosilannyaPogoda v seli Lebedivka 12 serpnya 2020 u Wayback Machine DzherelaReabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U 7 kn Zhitomir Znannya Ukrayini 2006 T 1 724 s ISBN 966 655 220 5 Kosteli i kaplici Ukrayini Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi