Башта нівка до 1944 року Пички крим Pıçqı село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Підпорядко

Башта́нівка (до 1944 року — Пички, крим. Pıçqı) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Верхоріченській сільській раді. Населення — 228 чоловік (станом на 2001 рік).

село Баштанівка

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Рада	Верхоріченська сільська рада
Облікова картка	Баштанівка
Основні дані
Засноване	1652
Населення	▼ 212 (2014)
Площа	0.21 км²
Густота населення	1009.5 осіб/км²
Поштовий індекс	98400
Телефонний код	+380 6554
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	184 м
Відстань до обласного центру	39,8 км
Відстань до районного центру	9,2 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Верхоріччя, вул. Советська, 10
Карта
Баштанівка
Баштанівка
Мапа

Баштанівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Баштанівка.

Географія

Баштанівка розташована в центральній частині району, на початку Другого пасма Кримських гір, на лівому березі річки Кача, відразу за Качинськими воротами — велетенською ущелиною, що річка прорізає в скелях Другого пасма. У селі в Качу впадає лівий приплив Хору, що утворює невелику долину, яка веде до села Високе. Відстань до Бахчисараю — 7 кілометрів і 45 км до Сімферополя, з якими Баштанівка пов'язаний асфальтованим шосе. Сусідні села: Машине за два кілометри вище по долині Качи й Передущельне за 2,5 кілометра нижче. Висота села над рівнем моря 184 м.

На захід від села знаходиться ущелина Алімова Балка.

Назва

Історична назва села — Пички (вживалися варіанти Пички, Бічкі, Бички, Фицкі). У перекладі з кримськотатарського pıçqı означає «пилка». Варіант з початковим би- відбиває турецьке (тур. bıçkı) і південнобережна діалектна вимова цього слова. Можливо, назва села походить від розташованого в околицях обриву каньйону із зазубленими схилами.

Історія

Давні часи

Біля Баштанівки у Алимівській балці розташовані багатошарові стоянки Алимівського навісу І фінальної давньокам'яної та середньокам'яної доби.

Середньовіччя

Згідно з даними археологічних досліджень (склепи з похованнями), територія Баштанівки була заселена вже в VI—VIII століттях нашої ери. До цього ж часу відносять і виникнення розташованого поблизу села археологічного пам'ятника печерного монастиря . На мисі Бурун-Кая, на південний захід від села, є залишки будівель, датовані X-XI століттями.

Новоісторичний час

Перша згадка села — в джизйє дефтера Ліва-і Кефе в Османських податкових відомостях 1652 року, як Качі Калйан, де перераховані кримські греки — піддані султана і вказано, що село знаходиться на землі Кримського ханства.

Адміністративно в ханстві село входило у Бахчисарайський кадилик Бахчисарайського ж каймакамства, що зафіксовано в Камеральному Описі Криму 1784 року. Як Качкальян село вказане і в Відомості про виведених з Криму в Приазов'я християн., складеною О. В. Суворовим в 1778 році, і по якій з села вийшло 77 християн.

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 років, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. По новому адміністративному діленню, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, у Сімферопольського повіту.

На 1805 року в селі Бичке, згідно з Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають., налічувалося 6 дворів, у яких проживало 21 чоловік і 17 жінок, усі кримські татари, а землі належали статському радникові Мегмедчи-беєві. Село довго залишалося малонаселеним, в 1817 році топографи нарахували 7 дворів. По адміністративній реформі 1829 року Пичкі приписали до Дуванкойської волості., але село пустіло, можливо, у результаті якихось з еміграцій кримських татар в Османську Туреччину і на карті 1842 року Пичкі позначені умовним знаком «мале село (менше 5 будинків)». У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, Пички приписали до .

У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р», за результатами VIII ревізії, у селі в 10 дворах проживала 41 людина кримських татар і була мечеть, а, судячи з карти 1865 року, у селі значилося 8 дворів.

Мабуть, усе життя збиралися на іншому березі річки, навкруги скиту, відродженого стараннями архієпископа Херсонського і Таврійського Інокентія в 1850 році на місці давнього Качі-Кальона і приписаного до бахчисарайського Успенському монастирю.

Х-я ревізія 1887 року зафіксувала в Пичках 27 будинків з 137 жителями, на карті ж 1890 року позначений 21 двір з кримськотатарським населенням.

У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р. в Каралезькій волості Сімферопольського повіту є село Пички і при ній в приватному володінні: економія Я. Д. Галай, 4 хутіра і три сади.

Новітній час

При Радянській владі, у результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система і, згідно з Списком населених пунктів Кримської АССР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 р. Пички були центром Пичкинської сільради Бахчисарайського району.

До середини XX століття населення виросло майже до чотирьох сотень, а в 1944 році, після визволення Криму від нацистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари з Пички були депортовані в Середню Азію. На місце виселених татар завезли переселенців з Орловської і Брянської областей, а 21 серпня 1945 року, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, Пички перейменували у Баштанівку, а Пичкинську сільраду — у Баштанівську.

Україна

Пізніше, на початку 1960-х, Указом Президії Верховної Ради Української РСР, сільраду укрупнили, включивши до складу Верхоріченської, а колгосп ліквідовували, приєднавши до колгоспу Долинний, з центральною садибою у селі Верхоріччя.

Зараз колгосп ліквідований, землі передані селянам і орендуються агрофірмою Кримська фруктова компанія.

Населення

Динаміка чисельності населення:

1805 — 38 чол. (всі кримські татари)
1817 — 7 дворів
1864 — 41 чол.
1887 — 137 чол. (всі кримські татари)
1926 — 214 чол. (183 кримських татарина, 11 росіян, 2 українця)
1939 — 314 чол.
1989 — 299 чол.
2001 — 228 чол.

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 228 осіб. Мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	4	1,75
російська	171	75
кримськотатарська	53	23,25

Примітки

Баштанівка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Баштанівка у Вікісховищі^?

Henryk Jankowski, A Historical — Etymological Dictionary of Pre — Russian Habitation Names of the Crimea, Brill, Leiden — Boston, 2006
З джизйє дефтера Ліва-і Кефе 1652 р.
. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
^{[недоступне посилання} 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
«Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
Сейдаметов Э. Х. Еміграція кримських татар в X IX—XX вв.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
«Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.
Захід.jpg Карта Таврійської губернії по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2011.
Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Карта Криму 1890 р. Мангуш-лаки^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
Прохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
Верхоріченська сільрада^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 2 червня 2022.

Посилання

Качи-Кальон на сайті печерних міст Криму [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.]
Баштанівка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Баштанівка на картах
Баштанівка на сайті Верхоріченської сільської ради^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Баштанівка. Фото. [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Качі-Кальон. Печерне місто. Фото. [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Henryk Jankowski, A Historical — Etymological Dictionary of Pre — Russian Habitation Names of the Crimea, Brill, Leiden — Boston, 2006

[2] З джизйє дефтера Ліва-і Кефе 1652 р.

[3] . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.

[4] . Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.

[5] Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[6] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[7] {[недоступне посилання} 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[8] . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[9] «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[10] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[11] Сейдаметов Э. Х. Еміграція кримських татар в X IX—XX вв.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[12] «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[13] Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.

[14] Захід.jpg Карта Таврійської губернії по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[15] . Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2011.

[16] Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[17] Карта Криму 1890 р. Мангуш-лаки^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[18] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[19] Прохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[20] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[21] . Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[22] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011.

[23] . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[24] Верхоріченська сільрада^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[25] Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 14 лютого 2014.

[26] Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 2 червня 2022.