Танатар Йосип Ісаакович | |
---|---|
Народився | 29 вересня 1880 Мелітополь |
Помер | 13 грудня 1961 (81 рік) Дніпропетровськ |
Країна | Російська імперія → УРСР |
Національність | караїм |
Діяльність | геолог, викладач університету |
Alma mater | Національний гірничий університет України, Мюнхенський університет |
Галузь | геологія та мінералогія |
Заклад | Дніпропетровський національний гірничий університет |
Посада | завідувач кафедри прикладної геології протягом 1914—1958 років |
Вчене звання | доктор геолого-мінералогічних наук |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | , |
Відомий завдяки: | дослідження Криворізького залізорудного басейну, праці з геохімії та петрографії |
Нагороди | орден Святої Ганни 3 ступеня |
Йо́сип Ісаа́кович Танатар (Юсиф) (* 29 (17) вересня 1880, Мелітополь, Таврійська губернія — † 13 грудня 1961, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — засновник наукової рудної школи, фундатор кафедри геології і розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету, доктор геолого-мінералогічних наук.
Початок життєвого шляху
Народився в караїмській сім'ї купця 3-ї гільдії, мав ще четверо братів і сестер. Порушивши сімейну купецьку традицію, по закінченні реального училища вирішує поступити в нововідкрите Катеринославське Вище гірниче училище. Був серед перших 77 першокурсників, черезх 4 роки — серед перших 16 випускників з дипломом інженера. Рада училища рекомендувала лишити його на викладацькій роботі, з 1904 року — асистент кафедри мінералогії.
Працюючи на кафедрі, на літні семестри їздив до Німеччини — студент Мюнхенського університету, зокрема, студіював у професора П. Г. Грота. Збирав матеріал для дисертації та одночасно вивчав геологічну структуру родовищ мідної руди Кавказу. 1905 року їздив на стажування до Фрайберзької гірничої академії.
В 1906 році починає вивчати родовища залізних руд Кривого Рогу, з цього питання опублікував приблизно 20 праць.
За завданням професора Мюнхенського університету Вейншенка Ернста 1907 року написав працю про рубіни Бірми, на яку потім посилалися німецькі вчені.
Наукова робота в Російській імперії
1907 року надруковано його навчальний посібник «Таблиці для визначення мінералів за зовнішніми ознаками з допомогою паяльної трубки і мікроскопу», про який схвально відгукнувся В. І. Вернадський.
1910 року за свою роботу отримав орден святого Станіслава III ступеня. Окрім того, нагороджений орденом святої Ганни III ступеня, медаллю на честь 300-річчя дому Романових та отримав особисте дворянство. Того ж року взяв участь у з'їзді представників караїмських товариств в Євпаторії.
1911 року у Мюнхенському університеті отримав диплом доктора натурфілософії. Вернадський дає йому рекомендацію, коли він для отримання вченого звання магістра мінералогії та геогнозії просив Раду фізико-математичного факультету Московського університету допустити його до магістерських іспитів.
В 1912 році як геолог брав участь в експедиції радіологічної лабораторії Одеського відділення Імператорського Російського технічного товариства в Тифліську губернію — біля Боржомі — під очільництвом професора Е. С. Бурксера, в складі експедиції був і його дядько, професор-хімік С. М. Танатар.
1914 року на всеросійському конкурсі зайняв посаду завідувача кафедри прикладної геології в Катеринославі. Керував кафедрою — з перервою в часі війни — до 1958 року. Більше 30 років одночасно завідував кафедрою в Дніпропетровському національному університеті, мав там же аспірантуру, входив до складу університетської Вченої ради.
1915 року в польовій експедиції у Бахмутському повіті досліджував радіоактивність мідистих пісковиків.
Ввів першим в Російській імперії і Катеринославському гірничому училищі навчальний курс кількісного та якісного аналізу мінералів паяльною трубкою.
Був редактором журналу «Південний інженер», згодом — «Інженерний робітник».
Наукова робота за нової влади
Дослідив кілька тисяч шліфів кристалічних порід Кривого Рогу та прилеглої території, уточнив мінералогічний склад порід, номенклатуру та генетичні взаємозв'язки, особливо ретельно досліджував залізисті кварцити — джеспіліти і залізисті роговики.
1917 року на основі досліджень приходить до висновку, що криворізькі гірські породи мають зв'язок з вулканічними процесами. В 1918—1921 роках радянське керівництво рахувало його думки мало не «єрессю», представники Геолкому навіть були заборонили пускати дніпровських геологів-студентів на бурову свердловину. Коли Південний рудний трест послав запит до Геолкому щодо прохання Танатара на дозвіл просубсидіювати дослідження, отримав таку відповідь: «Кожна копійка, видана Танатару — злочин перед державою».
В 1918 році запрошений Управлінням з використання Дніпра як консультант з визначення місць для шлюзів ДніпроГЕСу. 1919 року друкує результати цих досліджень — «Записки по геології та корисним копалинам порожистої частини Дніпра».
1922 року при проведенні досліджень біля Тернівського рудника і Жовтої Ріки, в зразках залізистих кварцитів виявив радіоактивні елементи. В подальшому відкриття другого по величині в СРСР джерела урано-радієвої сировини було засекречене. Промислова розробка родовища почалася в 1940-х роках, коли Я. М. Бєлевцев був головним геологом Кривбасу.
У кінці 1924 — на початку 1925 року відбулася в Харкові Перша всеукраїнська конференція з вивчення виробничих сил України, Танатар виступає з доповіддю «Генеза криворізьких залізних руд та кварцитів, що їх містять»; по результаті клопотання конференції Наркомпросом УРСР відряджений в Швецію для проведення дискусії щодо генези криворізьких залізних руд зі шведськими спеціалістами.
1927 року по проблематиці Криворізького залізорудного басейну захистив докторську роботу. Першим почав проводити петрографічне вивчення криворізьких залізних руд та гірських порід. В соїх роботах підтримував стосунки з академіком О. Є. Ферсманом, норвезьким геохіміком В. М. Гольдшмідтом — познайомився 1930 року в часі відрядження до Геттінгену.
У 1928—1937 роках входив до складу президії Дніпропетровського облвиконкому та Облплану, був у складі Дніпропетровської міськради та райради.
В 1932 році опублікований його підручник для студентів «Геохімія як основа вчення про корисні копалини».
1934 року за завданням обласної планової комісії опублікував довідник «Корисні копалини Дніпропетровської області» з доданою картою.
1935 року виданий доповнений та виправлений варіант «Таблиці» — «Визначник мінералів під мікроскопом. Посібник для аспірантів, інженерів та студентів». 1937 року на 17-у Міжнародному конгресі в Москві цей посібник був рекомендований іспнською делегацією для перекладу на іспанську мову.
У роки політичних репресій не потрапив до числа репресованих, але на Колимі сповна відбув брат його дружини О. Я. Мікей. Танатар був серед тих, хто на зборах і мітингах не плямував «ворогів народу», в силу можливого у ті часи намагався виступати на захист своїх колег.
Читав лекції в Гірничому інституті та інших інститутах, проходив разом із студентами практику на шахтах і рудниках, наукові дослідження проводив в різних регіонах.
Життя за окупації та в подальших роках
Не зміг евакуюватися і жив у окупованому німцями Дніпропетровську, через що згодом пережив тяжкі часи. Цього часу свої зусилля спрямовував на порятунок та полегшення долі знайомих, котрі за нацистської влади потрапили в біду, зумів врятувати з концтабору свого сина .
Був офіційним консультантом з геологічних питань на будовах Криворіжжя, Донбасу, Мелітопольсько-Бердянського газоносного району.
1950 року вийшов друком його підручник «Теоретичні основи вчення про рудні родовища».
Листувався з вченими, зокрема, Швеції та Німеччини, бував у наукових відрядженнях за кордоном, реферував вітчизняну літературу по питаннях мінералогії та петрографії у берлінському геологічному часописі, брав участь у міжнародних наукових конгресах.
Як педагог підготував багато кандидатів та докторів наук, з них — академіки АН УРСР Я. М. Бєлевцев, М. П. Семененко, Б. І. Чернишов, академік Ю. О. Полканов, професори , , міністр геології Китаю, професор Чжу-Сюнь, член-кореспондент Кримської академії наук .
Є засновником дніпровської наукової рудної школи. Загалом вийшло друком 105 його робіт, з них 9 монографій та навчапльних посібників, ще близько 15 не були надруковані. Є одним із авторів Великої радянської енциклопедії.
Особисте життя та вшанування пам'яті
Знав англійську, німецьку та французьку мови, добре володів татарською. У період «українізації» відвідував курси української мови, отримав відповідне посвідчення, в анкетах зазначав, що володіє українською мовою.
Матеріальні блага не були його першочерговою ціллю; свій будинок збудував на початку 1950-х, до того часу поневірявся із сім'єю у підвалах і комуналках. При цьому знаходив можливості матеріально допомагати студентам.
Ще за життя один з мінералів був названий на його честь — танатарит. «Батько біокібернетики» професор Я. І. Грдина називав його «Криворізьким Галілеєм».
Його син, Анатолій, учасник Другої світової війни, мав нагороди, завідував кафедрою у Будівельному інституті. Дочка — — кандидат геологічних наук — працювала в Науково-дослідному інституті геології.
2006 року в Дніпропетровську вийшла друком до 125-річя від дня його народження монографія академіка Ганни Швидько «Криворізький Галілей».
У 2016 році на честь Йосипа Танатара у Мелітополі були перейменовані вулиця й перевулок (колишні Московська й Московський. Того ж року 26 жовтня на будівлі колишнього Мелітопольського реального училища, де власне навчався Йосип Танатар, відкрили меморіальну дошку.
Див. також
Примітки
- Имя известного геолога Иосифа Танатара присвоили совсем не той улице, о которой просили краеведы / Левченко И. // Факты и комментарии. — Дата звернення: 19.09.2018.
- Новые имена старых улиц: Иосиф Танатар, криворожский Галилей / Балакина И. // Местные вести. — Дата звернення: 19.09.2018.
Джерела
- Славний син караїмського народу(рос.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Tanatar Josip IsaakovichNarodivsya 29 veresnya 1880 1880 09 29 MelitopolPomer 13 grudnya 1961 1961 12 13 81 rik DnipropetrovskKrayina Rosijska imperiya URSRNacionalnist karayimDiyalnist geolog vikladach universitetuAlma mater Nacionalnij girnichij universitet Ukrayini Myunhenskij universitetGaluz geologiya ta mineralogiyaZaklad Dnipropetrovskij nacionalnij girnichij universitetPosada zaviduvach kafedri prikladnoyi geologiyi protyagom 1914 1958 rokivVchene zvannya doktor geologo mineralogichnih naukNaukovij stupin profesorNaukovij kerivnik Vidomij zavdyaki doslidzhennya Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu praci z geohimiyi ta petrografiyiNagorodi Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni orden Svyatoyi Ganni 3 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tanatar Jo sip Isaa kovich Tanatar Yusif 29 17 veresnya 1880 Melitopol Tavrijska guberniya 13 grudnya 1961 Dnipropetrovsk nini Dnipro zasnovnik naukovoyi rudnoyi shkoli fundator kafedri geologiyi i rozvidki rodovish korisnih kopalin Nacionalnogo girnichogo universitetu doktor geologo mineralogichnih nauk Pochatok zhittyevogo shlyahuNarodivsya v karayimskij sim yi kupcya 3 yi gildiyi mav she chetvero brativ i sester Porushivshi simejnu kupecku tradiciyu po zakinchenni realnogo uchilisha virishuye postupiti v novovidkrite Katerinoslavske Vishe girniche uchilishe Buv sered pershih 77 pershokursnikiv cherezh 4 roki sered pershih 16 vipusknikiv z diplomom inzhenera Rada uchilisha rekomenduvala lishiti jogo na vikladackij roboti z 1904 roku asistent kafedri mineralogiyi Pracyuyuchi na kafedri na litni semestri yizdiv do Nimechchini student Myunhenskogo universitetu zokrema studiyuvav u profesora P G Grota Zbirav material dlya disertaciyi ta odnochasno vivchav geologichnu strukturu rodovish midnoyi rudi Kavkazu 1905 roku yizdiv na stazhuvannya do Frajberzkoyi girnichoyi akademiyi V 1906 roci pochinaye vivchati rodovisha zaliznih rud Krivogo Rogu z cogo pitannya opublikuvav priblizno 20 prac Za zavdannyam profesora Myunhenskogo universitetu Vejnshenka Ernsta 1907 roku napisav pracyu pro rubini Birmi na yaku potim posilalisya nimecki vcheni Naukova robota v Rosijskij imperiyi1907 roku nadrukovano jogo navchalnij posibnik Tablici dlya viznachennya mineraliv za zovnishnimi oznakami z dopomogoyu payalnoyi trubki i mikroskopu pro yakij shvalno vidguknuvsya V I Vernadskij 1910 roku za svoyu robotu otrimav orden svyatogo Stanislava III stupenya Okrim togo nagorodzhenij ordenom svyatoyi Ganni III stupenya medallyu na chest 300 richchya domu Romanovih ta otrimav osobiste dvoryanstvo Togo zh roku vzyav uchast u z yizdi predstavnikiv karayimskih tovaristv v Yevpatoriyi 1911 roku u Myunhenskomu universiteti otrimav diplom doktora naturfilosofiyi Vernadskij daye jomu rekomendaciyu koli vin dlya otrimannya vchenogo zvannya magistra mineralogiyi ta geognoziyi prosiv Radu fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu dopustiti jogo do magisterskih ispitiv V 1912 roci yak geolog brav uchast v ekspediciyi radiologichnoyi laboratoriyi Odeskogo viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo tehnichnogo tovaristva v Tiflisku guberniyu bilya Borzhomi pid ochilnictvom profesora E S Burksera v skladi ekspediciyi buv i jogo dyadko profesor himik S M Tanatar 1914 roku na vserosijskomu konkursi zajnyav posadu zaviduvacha kafedri prikladnoyi geologiyi v Katerinoslavi Keruvav kafedroyu z perervoyu v chasi vijni do 1958 roku Bilshe 30 rokiv odnochasno zaviduvav kafedroyu v Dnipropetrovskomu nacionalnomu universiteti mav tam zhe aspiranturu vhodiv do skladu universitetskoyi Vchenoyi radi 1915 roku v polovij ekspediciyi u Bahmutskomu poviti doslidzhuvav radioaktivnist midistih piskovikiv Vviv pershim v Rosijskij imperiyi i Katerinoslavskomu girnichomu uchilishi navchalnij kurs kilkisnogo ta yakisnogo analizu mineraliv payalnoyu trubkoyu Buv redaktorom zhurnalu Pivdennij inzhener zgodom Inzhenernij robitnik Naukova robota za novoyi vladiDoslidiv kilka tisyach shlifiv kristalichnih porid Krivogo Rogu ta prilegloyi teritoriyi utochniv mineralogichnij sklad porid nomenklaturu ta genetichni vzayemozv yazki osoblivo retelno doslidzhuvav zalizisti kvarciti dzhespiliti i zalizisti rogoviki 1917 roku na osnovi doslidzhen prihodit do visnovku sho krivorizki girski porodi mayut zv yazok z vulkanichnimi procesami V 1918 1921 rokah radyanske kerivnictvo rahuvalo jogo dumki malo ne yeressyu predstavniki Geolkomu navit buli zaboronili puskati dniprovskih geologiv studentiv na burovu sverdlovinu Koli Pivdennij rudnij trest poslav zapit do Geolkomu shodo prohannya Tanatara na dozvil prosubsidiyuvati doslidzhennya otrimav taku vidpovid Kozhna kopijka vidana Tanataru zlochin pered derzhavoyu V 1918 roci zaproshenij Upravlinnyam z vikoristannya Dnipra yak konsultant z viznachennya misc dlya shlyuziv DniproGESu 1919 roku drukuye rezultati cih doslidzhen Zapiski po geologiyi ta korisnim kopalinam porozhistoyi chastini Dnipra 1922 roku pri provedenni doslidzhen bilya Ternivskogo rudnika i Zhovtoyi Riki v zrazkah zalizistih kvarcitiv viyaviv radioaktivni elementi V podalshomu vidkrittya drugogo po velichini v SRSR dzherela urano radiyevoyi sirovini bulo zasekrechene Promislova rozrobka rodovisha pochalasya v 1940 h rokah koli Ya M Byelevcev buv golovnim geologom Krivbasu U kinci 1924 na pochatku 1925 roku vidbulasya v Harkovi Persha vseukrayinska konferenciya z vivchennya virobnichih sil Ukrayini Tanatar vistupaye z dopoviddyu Geneza krivorizkih zaliznih rud ta kvarcitiv sho yih mistyat po rezultati klopotannya konferenciyi Narkomprosom URSR vidryadzhenij v Shveciyu dlya provedennya diskusiyi shodo genezi krivorizkih zaliznih rud zi shvedskimi specialistami 1927 roku po problematici Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu zahistiv doktorsku robotu Pershim pochav provoditi petrografichne vivchennya krivorizkih zaliznih rud ta girskih porid V soyih robotah pidtrimuvav stosunki z akademikom O Ye Fersmanom norvezkim geohimikom V M Goldshmidtom poznajomivsya 1930 roku v chasi vidryadzhennya do Gettingenu U 1928 1937 rokah vhodiv do skladu prezidiyi Dnipropetrovskogo oblvikonkomu ta Oblplanu buv u skladi Dnipropetrovskoyi miskradi ta rajradi V 1932 roci opublikovanij jogo pidruchnik dlya studentiv Geohimiya yak osnova vchennya pro korisni kopalini 1934 roku za zavdannyam oblasnoyi planovoyi komisiyi opublikuvav dovidnik Korisni kopalini Dnipropetrovskoyi oblasti z dodanoyu kartoyu 1935 roku vidanij dopovnenij ta vipravlenij variant Tablici Viznachnik mineraliv pid mikroskopom Posibnik dlya aspirantiv inzheneriv ta studentiv 1937 roku na 17 u Mizhnarodnomu kongresi v Moskvi cej posibnik buv rekomendovanij ispnskoyu delegaciyeyu dlya perekladu na ispansku movu U roki politichnih represij ne potrapiv do chisla represovanih ale na Kolimi spovna vidbuv brat jogo druzhini O Ya Mikej Tanatar buv sered tih hto na zborah i mitingah ne plyamuvav vorogiv narodu v silu mozhlivogo u ti chasi namagavsya vistupati na zahist svoyih koleg Chitav lekciyi v Girnichomu instituti ta inshih institutah prohodiv razom iz studentami praktiku na shahtah i rudnikah naukovi doslidzhennya provodiv v riznih regionah Zhittya za okupaciyi ta v podalshih rokahNe zmig evakuyuvatisya i zhiv u okupovanomu nimcyami Dnipropetrovsku cherez sho zgodom perezhiv tyazhki chasi Cogo chasu svoyi zusillya spryamovuvav na poryatunok ta polegshennya doli znajomih kotri za nacistskoyi vladi potrapili v bidu zumiv vryatuvati z konctaboru svogo sina Buv oficijnim konsultantom z geologichnih pitan na budovah Krivorizhzhya Donbasu Melitopolsko Berdyanskogo gazonosnogo rajonu 1950 roku vijshov drukom jogo pidruchnik Teoretichni osnovi vchennya pro rudni rodovisha Listuvavsya z vchenimi zokrema Shveciyi ta Nimechchini buvav u naukovih vidryadzhennyah za kordonom referuvav vitchiznyanu literaturu po pitannyah mineralogiyi ta petrografiyi u berlinskomu geologichnomu chasopisi brav uchast u mizhnarodnih naukovih kongresah Yak pedagog pidgotuvav bagato kandidativ ta doktoriv nauk z nih akademiki AN URSR Ya M Byelevcev M P Semenenko B I Chernishov akademik Yu O Polkanov profesori ministr geologiyi Kitayu profesor Chzhu Syun chlen korespondent Krimskoyi akademiyi nauk Ye zasnovnikom dniprovskoyi naukovoyi rudnoyi shkoli Zagalom vijshlo drukom 105 jogo robit z nih 9 monografij ta navchaplnih posibnikiv she blizko 15 ne buli nadrukovani Ye odnim iz avtoriv Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Osobiste zhittya ta vshanuvannya pam yatiZnav anglijsku nimecku ta francuzku movi dobre volodiv tatarskoyu U period ukrayinizaciyi vidviduvav kursi ukrayinskoyi movi otrimav vidpovidne posvidchennya v anketah zaznachav sho volodiye ukrayinskoyu movoyu Materialni blaga ne buli jogo pershochergovoyu cillyu svij budinok zbuduvav na pochatku 1950 h do togo chasu poneviryavsya iz sim yeyu u pidvalah i komunalkah Pri comu znahodiv mozhlivosti materialno dopomagati studentam She za zhittya odin z mineraliv buv nazvanij na jogo chest tanatarit Batko biokibernetiki profesor Ya I Grdina nazivav jogo Krivorizkim Galileyem Jogo sin Anatolij uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni mav nagorodi zaviduvav kafedroyu u Budivelnomu instituti Dochka kandidat geologichnih nauk pracyuvala v Naukovo doslidnomu instituti geologiyi Memorialna doshka Josipu Tanataru v Melitopoli 2006 roku v Dnipropetrovsku vijshla drukom do 125 richya vid dnya jogo narodzhennya monografiya akademika Ganni Shvidko Krivorizkij Galilej U 2016 roci na chest Josipa Tanatara u Melitopoli buli perejmenovani vulicya j perevulok kolishni Moskovska j Moskovskij Togo zh roku 26 zhovtnya na budivli kolishnogo Melitopolskogo realnogo uchilisha de vlasne navchavsya Josip Tanatar vidkrili memorialnu doshku Div takozhIstoriya vidkrittya zaliznih rud Krivogo RoguPrimitkiImya izvestnogo geologa Iosifa Tanatara prisvoili sovsem ne toj ulice o kotoroj prosili kraevedy Levchenko I Fakty i kommentarii Data zvernennya 19 09 2018 Novye imena staryh ulic Iosif Tanatar krivorozhskij Galilej Balakina I Mestnye vesti Data zvernennya 19 09 2018 DzherelaSlavnij sin karayimskogo narodu ros Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi